Від Луки 2
1 У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
And it happened in those days that a decree went out from Caesar Augustus, so that the whole world would be enrolled.
2 Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
This was the first enrollment; it was made by the ruler of Syria, Quirinius.
3 І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
And all went to be declared, each one to his own city.
4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
Then Joseph also ascended from Galilee, from the city of Nazareth, into Judea, to the city of David, which is called Bethlehem, because he was of the house and family of David,
5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
in order to be declared, with Mary his espoused wife, who was with child.
6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
Then it happened that, while they were there, the days were completed, so that she would give birth.
7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
And she brought forth her firstborn son. And she wrapped him in swaddling clothes and laid him in a manger, because there was no room for them at the inn.
8 Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
And there were shepherds in the same region, being vigilant and keeping watch in the night over their flock.
9 Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
And behold, an Angel of the Lord stood near them, and the brightness of God shone around them, and they were struck with a great fear.
10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
And the Angel said to them: “Do not be afraid. For, behold, I proclaim to you a great joy, which will be for all the people.
11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
For today a Savior has been born for you in the city of David: he is Christ the Lord.
12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
And this will be a sign for you: you will find the infant wrapped in swaddling clothes and lying in a manger.”
13 І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
And suddenly there was with the Angel a multitude of the celestial army, praising God and saying,
14 «Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
“Glory to God in the highest, and on earth peace to men of good will.”
15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
And it happened that, when the Angels had departed from them into heaven, the shepherds said to one another, “Let us cross over to Bethlehem and see this word, which has happened, which the Lord has revealed to us.”
16 І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
And they went quickly. And they found Mary and Joseph; and the infant was lying in a manger.
17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
Then, upon seeing this, they understood the word that had been spoken to them about this boy.
18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
And all who heard it were amazed by this, and by those things which were told to them by the shepherds.
19 Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
But Mary kept all these words, pondering them in her heart.
20 І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
And the shepherds returned, glorifying and praising God for all the things that they had heard and seen, just as it was told to them.
21 Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
And after eight days were ended, so that the boy would be circumcised, his name was called JESUS, just as he was called by the Angel before he was conceived in the womb.
22 І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
And after the days of her purification were fulfilled, according to the law of Moses, they brought him to Jerusalem, in order to present him to the Lord,
23 як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
just as it is written in the law of the Lord, “For every male opening the womb shall be called holy to the Lord,”
24 За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
and in order to offer a sacrifice, according to what is said in the law of the Lord, “a pair of turtledoves or two young pigeons.”
25 Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
And behold, there was a man in Jerusalem, whose name was Simeon, and this man was just and God-fearing, awaiting the consolation of Israel. And the Holy Spirit was with him.
26 І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
And he had received an answer from the Holy Spirit: that he would not see his own death before he had seen the Christ of the Lord.
27 [Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
And he went with the Spirit to the temple. And when the child Jesus was brought in by his parents, in order to act on his behalf according to the custom of the law,
28 він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
he also took him up, into his arms, and he blessed God and said:
29 «А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
“Now you may dismiss your servant in peace, O Lord, according to your word.
30 бо побачили очі мої спасіння Твоє,
For my eyes have seen your salvation,
31 яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
which you have prepared before the face of all peoples:
32 світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
the light of revelation to the nations and the glory of your people Israel.”
33 Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
And his father and mother were wondering over these things, which were spoken about him.
34 Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
And Simeon blessed them, and he said to his mother Mary: “Behold, this one has been set for the ruin and for the resurrection of many in Israel, and as a sign which will be contradicted.
35 так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
And a sword will pass through your own soul, so that the thoughts of many hearts may be revealed.”
36 Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
And there was a prophetess, Anna, a daughter of Phanuel, from the tribe of Asher. She was very advanced in years, and she had lived with her husband for seven years from her virginity.
37 а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
And then she was a widow, even to her eighty-fourth year. And without departing from the temple, she was a servant to fasting and prayer, night and day.
38 Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
And entering at the same hour, she confessed to the Lord. And she spoke about him to all who were awaiting the redemption of Israel.
39 І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
And after they had performed all things according to the law of the Lord, they returned to Galilee, to their city, Nazareth.
40 Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
Now the child grew, and he was strengthened with the fullness of wisdom. And the grace of God was in him.
41 Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
And his parents went every year to Jerusalem, at the time of the solemnity of Passover.
42 Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
And when he had become twelve years old, they ascended to Jerusalem, according to the custom of the feast day.
43 Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
And having completed the days, when they returned, the boy Jesus remained in Jerusalem. And his parents did not realize this.
44 Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
But, supposing that he was in the company, they went a day’s journey, seeking him among their relatives and acquaintances.
45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
And not finding him, they returned to Jerusalem, seeking him.
46 Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
And it happened that, after three days, they found him in the temple, sitting in the midst of the doctors, listening to them and questioning them.
47 Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
But all who listened to him were astonished over his prudence and his responses.
48 Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
And upon seeing him, they wondered. And his mother said to him: “Son, why have you acted this way toward us? Behold, your father and I were seeking you in sorrow.”
49 Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
And he said to them: “How is it that you were seeking me? For did you not know that it is necessary for me to be in these things which are of my Father?”
50 Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
And they did not understand the word that he spoke to them.
51 Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
And he descended with them and went to Nazareth. And he was subordinate to them. And his mother kept all these words in her heart.
52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
And Jesus advanced in wisdom, and in age, and in grace, with God and men.
