Від Луки 2
1 У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
Now in those days a decree went out from Caesar Augustus that a census should be taken of the whole empire.
2 Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
This was the first census to take place while Quirinius was governor of Syria.
3 І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
And everyone went to his own town to register.
4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
So Joseph also went up from Nazareth in Galilee to Judea, to the city of David called Bethlehem, since he was from the house and line of David.
5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
He went there to register with Mary, who was pledged to him in marriage and was expecting a child.
6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
While they were there, the time came for her Child to be born.
7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
And she gave birth to her firstborn, a Son. She wrapped Him in swaddling cloths and laid Him in a manger, because there was no room for them in the inn.
8 Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
And there were shepherds residing in the fields nearby, keeping watch over their flocks by night.
9 Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
Just then an angel of the Lord stood before them, and the glory of the Lord shone around them, and they were terrified.
10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
But the angel said to them, “Do not be afraid! For behold, I bring you good news of great joy that will be for all the people:
11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
Today in the city of David a Savior has been born to you. He is Christ the Lord!
12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
And this will be a sign to you: You will find a baby wrapped in swaddling cloths and lying in a manger.”
13 І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
And suddenly there appeared with the angel a great multitude of the heavenly host, praising God and saying:
14 «Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
“Glory to God in the highest, and on earth peace to men on whom His favor rests!”
15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
When the angels had left them and gone into heaven, the shepherds said to one another, “Let us go to Bethlehem and see this thing that has happened, which the Lord has made known to us.”
16 І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
So they hurried off and found Mary and Joseph and the Baby, who was lying in the manger.
17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
After they had seen the Child, they spread the message they had received about Him.
18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
And all who heard it were amazed at what the shepherds said to them.
19 Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
But Mary treasured up all these things and pondered them in her heart.
20 І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
The shepherds returned, glorifying and praising God for all they had heard and seen, which was just as the angel had told them.
21 Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
When the eight days until His circumcision had passed, He was named Jesus, the name the angel had given Him before He had been conceived.
22 І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
And when the time of purification according to the Law of Moses was complete, His parents brought Him to Jerusalem to present Him to the Lord
23 як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
(as it is written in the Law of the Lord: “Every firstborn male shall be consecrated to the Lord”),
24 За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
and to offer the sacrifice specified in the Law of the Lord: “A pair of turtledoves or two young pigeons.”
25 Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
Now there was a man in Jerusalem named Simeon, who was righteous and devout. He was waiting for the consolation of Israel, and the Holy Spirit was upon him.
26 І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
The Holy Spirit had revealed to him that he would not see death before he had seen the Lord’s Christ.
27 [Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
Led by the Spirit, he went into the temple courts. And when the parents brought in the child Jesus to do for Him what was customary under the Law,
28 він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
Simeon took Him in his arms and blessed God, saying:
29 «А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
“Sovereign Lord, as You have promised, You now dismiss Your servant in peace.
30 бо побачили очі мої спасіння Твоє,
For my eyes have seen Your salvation,
31 яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
which You have prepared in the sight of all people,
32 світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
a light for revelation to the Gentiles, and for glory to Your people Israel.”
33 Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
The Child’s father and mother were amazed at what was spoken about Him.
34 Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
Then Simeon blessed them and said to His mother Mary: “Behold, this Child is appointed to cause the rise and fall of many in Israel, and to be a sign that will be spoken against,
35 так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
so that the thoughts of many hearts will be revealed— and a sword will pierce your soul as well.”
36 Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
There was also a prophetess named Anna, the daughter of Phanuel, of the tribe of Asher, who was well along in years. She had been married for seven years,
37 а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
and then was a widow to the age of eighty-four. She never left the temple, but worshiped night and day, fasting and praying.
38 Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
Coming forward at that moment, she gave thanks to God and spoke about the Child to all who were waiting for the redemption of Jerusalem.
39 І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
When Jesus’ parents had done everything required by the Law of the Lord, they returned to Galilee, to their own town of Nazareth.
40 Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
And the Child grew and became strong. He was filled with wisdom, and the grace of God was upon Him.
41 Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
Every year His parents went to Jerusalem for the Feast of the Passover.
42 Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
And when He was twelve years old, they went up according to the custom of the Feast.
43 Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
When those days were over and they were returning home, the boy Jesus remained behind in Jerusalem, but His parents were unaware He had stayed.
44 Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
Assuming He was in their company, they traveled on for a day before they began to look for Him among their relatives and friends.
45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
When they could not find Him, they returned to Jerusalem to search for Him.
46 Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
Finally, after three days they found Him in the temple courts, sitting among the teachers, listening to them and asking them questions.
47 Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
And all who heard Him were astounded at His understanding and His answers.
48 Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
When His parents saw Him, they were astonished. “Child, why have You done this to us?” His mother asked. “Your father and I have been anxiously searching for You.”
49 Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
“Why were you looking for Me?” He asked. “Did you not know that I had to be in My Father’s house?”
50 Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
But they did not understand the statement He was making to them.
51 Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
Then He went down to Nazareth with them and was obedient to them. But His mother treasured up all these things in her heart.
52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
And Jesus grew in wisdom and stature, and in favor with God and man.
