Від Луки 2
1 У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
Men det skete i de Dage, at en Befaling udgik fra Kejser Augustus, at al Verden skulde skrives i Mandtal.
2 Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
(Denne første Indskrivning skete, da Kvirinius var Landshøvding i Syrien.)
3 І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
Og alle gik for at lade sig indskrive, hver til sin By.
4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
Og ogsaa Josef gik op fra Galilæa, fra Byen Nazareth til Judæa til Davids By, som kaldes Bethlehem, fordi han var af Davids Hus og Slægt,
5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
for at lade sig indskrive tillige med Maria, sin trolovede, som var frugtsommelig.
6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
Men det skete, medens de vare der, blev Tiden fuldkommet til, at hun skulde føde.
7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
Og hun fødte sin Søn, den førstefødte, og svøbte ham og lagde ham i en Krybbe; thi der var ikke Rum for dem i Herberget.
8 Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
Og der var Hyrder i den samme Egn, som laa ude paa Marken og holdt Nattevagt over deres Hjord.
9 Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
Og se, en Herrens Engel stod for dem, og Herrens Herlighed skinnede om dem, og de frygtede saare.
10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
Og Engelen sagde til dem: „Frygter ikke; thi se, jeg forkynder eder en stor Glæde, som skal være for hele Folket.
11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
Thi eder er i Dag en Frelser født, som er den Herre Kristus i Davids By.
12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
Og dette skulle I have til Tegn: I skulle finde et Barn svøbt, liggende i en Krybbe.”
13 І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
Og straks var der med Engelen en himmelsk Hærskares Mangfoldighed, som lovede Gud og sagde:
14 «Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
„Ære være Gud i det højeste! og Fred paa Jorden! i Mennesker Velbehag!”
15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
Og det skete, da Englene vare farne fra dem til Himmelen, sagde Hyrderne til hverandre: „Lader os dog gaa til Bethlehem og se dette, som er sket, hvilket Herren har kundgjort os.”
16 І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
Og de skyndte sig og kom og fandt baade Maria og Josef, og Barnet liggende i Krybben.
17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
Men da de saa det, kundgjorde de, hvad der var talt til dem om dette Barn.
18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
Og alle de, som hørte det, undrede sig over det, der blev talt til dem af Hyrderne.
19 Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
Men Maria gemte alle disse Ord og overvejede dem i sit Hjerte.
20 І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
Og Hyrderne vendte tilbage, idet de priste og lovede Gud for alt, hvad de havde hørt og set, saaledes som der var talt til dem.
21 Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
Og da otte Dage vare fuldkommede, saa han skulde omskæres, da blev hans Navn kaldt Jesus, som det var kaldt af Engelen, før han blev undfangen i Moders Liv.
22 І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
Og da deres Renselsesdage efter Mose Lov vare fuldkommede, bragte de ham op til Jerusalem for at fremstille ham for Herren,
23 як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
som der er skrevet i Herrens Lov, at alt Mandkøn, som aabner Moders Liv, skal kaldes helligt for Herren,
24 За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
og for at bringe Offer efter det, som er sagt i Herrens Lov, et Par Turtelduer eller to unge Duer.
25 Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
Og se, der var en Mand i Jerusalem ved Navn Simeon, og denne Mand var retfærdig og gudfrygtig og forventede Israels Trøst, og den Helligaand var over ham.
26 І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
Og det var varslet ham af den Helligaand, at han ikke skulde se Døden, førend han havde set Herrens Salvede.
27 [Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
Og han kom af Aandens Drift til Helligdommen; og idet Forældrene bragte Barnet Jesus ind for at gøre med ham efter Lovens Skik,
28 він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
da tog han det paa sine Arme og priste Gud og sagde:
29 «А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
„Herre! nu lader du din Tjener fare i Fred, efter dit Ord.
30 бо побачили очі мої спасіння Твоє,
Thi mine Øjne have set din Frelse,
31 яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
som du beredte for alle Folkeslagenes Aasyn,
32 світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
et Lys til at oplyse Hedningerne og en Herlighed for dit Folk Israel.”
33 Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
Og hans Fader og hans Moder undrede sig over de Ting, som bleve sagte om ham.
34 Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
Og Simeon velsignede dem og sagde til hans Moder Maria: „Se, denne er sat mange i Israel til Fald og Oprejsning og til et Tegn, som imodsiges,
35 так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
(ja, ogsaa din egen Sjæl skal et Sværd gennemtrænge!) for at mange Hjerters Tanker skulle aabenbares.”
36 Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
Og der var en Profetinde Anna, Fanuels Datter, af Asers Stamme; hun var meget fremrykket i Alder, havde levet syv Aar med sin Mand efter sin Jomfrustand
37 а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
og var nu en Enke ved fire og firsindstyve Aar, og hun veg ikke fra Helligdommen, tjenende Gud med Faste og Bønner Nat og Dag.
38 Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
Og hun traadte til i den samme Stund og priste Gud og talte om ham til alle, som forventede Jerusalems Forløsning.
39 І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
Og da de havde fuldbyrdet alle Ting efter Herrens Lov, vendte de tilbage til Galilæa til deres egen By Nazareth.
40 Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
Men Barnet voksede og blev stærkt og blev fuldt af Visdom; og Guds Naade var over det.
41 Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
Og hans Forældre droge hvert Aar op til Jerusalem paa Paaskehøjtiden.
42 Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
Og da han var bleven tolv Aar gammel, og de gik op efter Højtidens Sædvane
43 Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
og havde tilendebragt de Dage, blev Barnet Jesus i Jerusalem, medens de droge hjem, og hans Forældre mærkede det ikke.
44 Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
Men da de mente, at han var i Rejsefølget, kom de en Dags Rejse frem, og de ledte efter ham iblandt deres Slægtninge og Kyndinge.
45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
Og da de ikke fandt ham, vendte de tilbage til Jerusalem og ledte efter ham.
46 Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
Og det skete efter tre Dage, da fandt de ham i Helligdommen, hvor han sad midt iblandt Lærerne og baade hørte paa dem og adspurgte dem.
47 Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
Men alle, som hørte ham, undrede sig saare over hans Forstand og Svar.
48 Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
Og da de saa ham, bleve de forfærdede; og hans Moder sagde til ham: „Barn! hvorfor gjorde du saaledes imod os? Se, din Fader og jeg have ledt efter dig med Smerte.”
49 Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
Og han sagde til dem: „Hvorfor ledte I efter mig? Vidste I ikke, at jeg bør være i min Faders Gerning?”
50 Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
Og de forstode ikke det Ord, som han talte til dem.
51 Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
Og han drog ned med dem og kom til Nazareth og var dem lydig. Og hans Moder gemte alle de Ord i sit Hjerte.
52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
Og Jesus forfremmedes i Visdom og Alder og Yndest hos Gud og Mennesker.
