Від Луки 18
1 Тоді [Ісус] розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
And he spoke a parable to them, that they ought always to pray, and not to become weary,
2 Він сказав: ―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей.
saying: There was in a certain city a judge, who neither feared God nor regarded man.
3 У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!»
And there was a widow in that city, and she came to him, and said: Avenge me on my opponent at law.
4 Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
And for a while he refused. But afterward he said within himself: Though I fear not God, nor regard man,
5 але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».
yet, because this widow troubles me, I will avenge her, lest by her continual coming she weary me.
6 І сказав Господь: ―Почуйте, що каже неправедний суддя!
And the Lord said: Hear what the unjust judge says;
7 Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він?
and will not God avenge his elect, who cry to him day and night, though he delay long in respect to them?
8 Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
I say to you, that he will avenge them speedily. Yet, when the Son of man comes, will he find the faith on the earth?
9 Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, [Ісус] розповів таку притчу:
And he spoke this parable to some, who trusted in themselves that they were righteous, and who despised others.
10 ―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником.
Two men went up into the temple to pray, the one a Pharisee, and the other a publican.
11 Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник.
The Pharisee stood and prayed thus with himself: God, I thank thee that I am not as other men, extortioners, unjust, adulterers, or even as this publican.
12 Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!»
I fast twice in the week; I give tithes of all that I possess.
13 А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!»
And the publican, standing afar off, would not even lift up his eyes to heaven, but smote upon his breast, saying: God, be merciful to me a sinner.
14 Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
I say to you, this man went down to his house justified, rather than the other. For every one that exalts himself, shall be humbled; but he that humbles himself, shall be exalted.
15 Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них [та благословив], але учні, побачивши це, забороняли їм.
And they brought to him infants also, that he might touch them. But when his disciples saw it, they rebuked them.
16 Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.
And Jesus called them to him, and said: Let the little children come to me, and hinder them not; for of such is the kingdom of God.
17 Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
Verily I say to you, Whoever shall not receive the kingdom of God, as a little child, shall in no way enter into it.
18 Один із керівників сказав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне. (aiōnios g166)
And a certain ruler asked him, saying: Good Teacher, what shall I do to inherit eternal life? (aiōnios g166)
19 Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.
And Jesus said to him: Why do you call me good? None is good but one, that is God.
20 Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».
You know the commandments, Do not commit adultery; Do not kill; Do not steal; Do not bear false testimony; Honor your father and your mother.
21 Він же сказав: ―Усе це я зберіг змалку.
He replied: All these have I kept from my youth.
22 Почувши це, Ісус сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
When Jesus heard this, he said to him: One thing you yet lack; sell all that you have, and give to the poor, and you shall have treasure in heaven: and come, follow me.
23 Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий.
And when he heard this, he was very sad, for he was very rich.
24 Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: ―Як важко багатому ввійти в Царство Боже!
When Jesus saw that he was very sad, he said: How difficult it is for those who have riches to enter into the kingdom of God!
25 Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
For it is easier for a camel to go through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom, of God.
26 Ті, що почули це, запитали: ―Хто ж тоді може бути спасенний?
And those who heard it said: Who, then, can be saved?
27 [Ісус] відповів: ―Неможливе для людей – можливе для Бога.
He replied: Things that are impossible with men, are possible with God.
28 Тоді Петро сказав: ―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.
Then Peter said: Behold, we have left all and followed thee.
29 Він відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого
And he said to them: Verily I say to you, There is no one that has left house, or parents, or brothers, or wife, or children, for the sake of the kingdom of God,
31 [Ісус] узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського.
And he took the twelve aside, and said to them: Behold, we are going up to Jerusalem, and all things that are written by the prophets concerning the Son of man shall be accomplished.:
32 Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього.
For he shall be delivered to the Gentiles, and shall be derided and insulted and spit upon;
33 Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».
and they shall scourge him, and put him to death, and on the third day he shall rise again.
34 Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
And they understood none of these things; and this saying was concealed from them; and they understood not the things that were spoken.
35 Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню.
And it came to pass, that, as he came near to Jericho, a certain blind man sat by the road begging.
36 Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
And when he heard the multitude passing by, he asked what this meant.
37 Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить.
And they told him that Jesus the Nazarene was passing by.
38 Тоді він закричав: ―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
And he cried out and said: Jesus, son of David, have mercy on me.
39 Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
And those who went before rebuked him, that he should be silent. But he cried so much the more: Son of David, have mercy on me.
40 Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, [Ісус] спитав його:
And Jesus stood still, and commanded him to be brought to him. And when he came near, he asked him,
41 ―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе? Той відповів: ―Господи, щоб я знову бачив!
saying: What do you wish me to do for you? he replied: Lord, that I may receive my sight.
42 Ісус сказав йому: ―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!
And Jesus said to him: Receive your sight; your faith has saved you.
43 І він умить прозрів та пішов за [Ісусом], прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.
And he immediately received his sight, and followed him, glorifying God. And all the people, when they saw it, gave praise to God.
