Від Луки 18
1 Тоді [Ісус] розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
And he also spoke a parable to them about it being necessary to always pray, and not to give up,
2 Він сказав: ―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей.
saying, In a certain city there was a judge who did not fear God, and did not regard man.
3 У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!»
And a widow was in that city, and she came to him, saying, Avenge me of my opponent.
4 Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
And for a time he would not, but after these things he said within himself, Although I fear not God, and regard not man,
5 але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».
yet because this widow causes me a beating, I will avenge her, lest by no end of coming she give me a black eye.
6 І сказав Господь: ―Почуйте, що каже неправедний суддя!
And the Lord said, Hear ye what the unrighteous judge says.
7 Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він?
And God, will he, no, not do the vengeance of his chosen who cry out to him day and night, and yet being patient toward them?
8 Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
I say to you, that he will do their vengeance speedily. Nevertheless, when the Son of man comes, will he then find faith on the earth?
9 Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, [Ісус] розповів таку притчу:
And he also spoke this parable to some of those who were persuaded in themselves that they were righteous, and disdained other men.
10 ―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником.
Two men went up into the temple to pray, the one a Pharisee, and the other a tax collector.
11 Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник.
Having stood by himself, the Pharisee prayed these things: God, I thank thee that I am not as the rest of men, predatory, unjust, adulterers, or even as this tax collector.
12 Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!»
I fast twice of the week. I tithe all things, as many as I acquire.
13 А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!»
But the tax collector, having stood from afar, would not even lift his eyes to the sky, but beat upon his breast, saying, God, be thou merciful to me a sinful man.
14 Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
I say to you, this man went down to his house justified rather than that man. Because every man who lifts himself up will be made lower, and he who makes himself lower will be lifted up.
15 Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них [та благословив], але учні, побачивши це, забороняли їм.
And they were also bringing the infants to him, so that he would touch them, but when the disciples saw it, they rebuked them.
16 Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.
But having summoned them, Jesus said, Allow the children to come to me, and do not forbid them, for of such is the kingdom of God.
17 Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
Truly I say to you, whoever will not receive the kingdom of God as a child, will, no, not enter into it.
18 Один із керівників сказав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне. (aiōnios g166)
And a certain ruler questioned him, saying, Good teacher, having done what, will I inherit eternal life? (aiōnios g166)
19 Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.
And Jesus said to him, Why do thou call me good? None is good except one, God.
20 Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».
Thou know the commandments. Thou shall not commit adultery. Thou shall not murder. Thou shall not steal. Thou shall not give false testimony. Honor thy father and thy mother.
21 Він же сказав: ―Усе це я зберіг змалку.
And he said, All these things I have kept from my youth.
22 Почувши це, Ісус сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
And when he heard these things, Jesus said to him, Yet one thing is lacking from thee. Sell all things, as many as thou have, and distribute to the poor, and thou will have treasure in heaven. And come, follow me.
23 Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий.
But when he heard these things, he became very sorrowful, for he was very rich.
24 Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: ―Як важко багатому ввійти в Царство Боже!
And having seen him become very sorrowful, Jesus said, How difficultly those who have riches will enter into the kingdom of God.
25 Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
For it is easier for a camel to enter in through the hole of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.
26 Ті, що почули це, запитали: ―Хто ж тоді може бути спасенний?
And those who heard it said, And who can be saved?
27 [Ісус] відповів: ―Неможливе для людей – можливе для Бога.
And he said, The things impossible with men are possible with God.
28 Тоді Петро сказав: ―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.
And Peter said, Lo, we have left all and followed thee.
29 Він відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого
And he said to them, Truly I say to you, that there is no man who has left house, or parents, or brothers, or wife, or children for the sake of the kingdom of God,
31 [Ісус] узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського.
And having taken along the twelve, he said to them, Behold, we are going up to Jerusalem, and all the things that are written through the prophets about the Son of man will be completed.
32 Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього.
For he will be delivered up to the Gentiles, and he will be mocked and insulted and spit upon.
33 Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».
And after scourging, they will kill him, and the third day he will rise up.
34 Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
And they understood none of these things, and this saying was hidden from them, and they did not understand the things that were said.
35 Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню.
And it came to pass as he approached Jericho, a certain blind man sat beside the road begging.
36 Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
And having heard a multitude going by, he inquired what this may be.
37 Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить.
And they informed him that Jesus the Nazarene passes by.
38 Тоді він закричав: ―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
And he cried out, saying, Jesus, thou son of David, be merciful to me.
39 Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
And those who went ahead rebuked him, so that he would be quiet, but he cried out much more, Thou son of David, be merciful to me.
40 Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, [Ісус] спитав його:
And having stood still, Jesus commanded him to be brought to him. And when he came near, he questioned him,
41 ―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе? Той відповів: ―Господи, щоб я знову бачив!
saying, What do thou that I would do to thee? And he said, Lord, that I may receive sight.
42 Ісус сказав йому: ―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!
And Jesus said to him, Receive sight. Thy faith has healed thee.
43 І він умить прозрів та пішов за [Ісусом], прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.
And immediately he received sight, and followed him glorifying God. And all the people when they saw it gave praise to God.
