Від Луки 15
1 Усі митники та грішники приходили до [Ісуса], щоб послухати Його.
Then resorted vnto him all ye publicas and synners for to heare him.
2 Але фарисеї та книжники нарікали кажучи: ―Він грішників приймає та їсть разом із ними.
And the pharises and scribes murmured sayinge: He receaved to his copany synners and eateth with them.
3 Тоді Він розповів їм притчу:
Then put he forthe this similitude to the sayinge:
4 ―Який чоловік із вас, маючи сто овець та загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, доки не знайде її?
What man of you havynge an hundred shepe yf he loose one of thee doth not leve nynty and nyne in the wyldernes and goo after yt which is loost vntyll he fynde him?
5 І, знайшовши, з радістю покладе її на свої плечі.
And whe he hath founde him he putteth him on his shulders with ioye:
6 Прийшовши додому, він покличе своїх друзів та сусідів, кажучи їм: «Радійте зі мною, бо я знайшов мою загублену вівцю».
And assone as he cometh home he calleth to gedder his lovers and neghbours sayinge vnto them: reioyse with me for I have founde my shepe which was loost.
7 Кажу вам: на небі буде більше радості за одного грішника, що кається, ніж за дев’яноста дев’ятьох праведників, які не потребують покаяння.
I say vnto you yt lyke wyse ioye shalbe in heven over one synner yt repenteth moore then over nynety and nyne iuste persons whiche nede noo repentauce.
8 Або яка жінка, маючи десять драхмта загубивши одну з них, не запалює світильника й не замітає в хаті, шукаючи уважно, доки не знайде?
Ether what woman havynge. x. grotes yf she loose one doth not lyght a candell and swepe ye housse and seke diligently tyll she fynde it?
9 А знайшовши, кличе приятельок та сусідок і каже: «Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму».
And when she hath founde it she calleth her lovers and her neghbours sayinge: Reioyce wt me for I have founde the groate which I had loost.
10 Такою, кажу вам, є радість ангелів Божих за одного грішника, який кається.
Lykwyse I saye vnto you ioye is made in ye presence of ye angels of god over one synner yt repenteth.
11 Він також сказав: ―Один чоловік мав двох синів.
And he sayde: a certayne man had two sonnes
12 Молодший із них сказав батькові: «Батьку, дай мені мою частину спадщини». І той поділив між ними майно.
and the yonger of them sayde to his father: father geve me my parte of the goodes yt to me belongeth. And he devided vnto them his substaunce.
13 Через декілька днів молодший син, зібравши все, відправився в далекий край і там розтратив усе своє майно, живучи розпусно.
And not longe after ye yonger sonne gaddered all that he had to gedder and toke his iorney into a farre countre and theare he wasted his goodes with royetous lyvinge.
14 Коли ж він усе витратив, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
And when he had spent all that he had ther rose a greate derth thorow out all yt same londe and he began to lacke.
15 І пішов та пристав до одного з жителів того краю, а той послав його на свої поля пасти свиней.
And he went and clave to a citesyn of yt same countre which sent him to his felde to kepe his swyne.
16 Він бажав би наїстися хоча б стручками ріжкового дерева, які їли свині, але ніхто не давав йому.
And he wold fayne have filled his bely with the coddes that ye swyne ate: and noo man gave him.
17 Опам’ятавшись, він сказав: «Скільки наймитів мого батька мають хліба вдосталь, а я тут помираю з голоду!
Then he came to him selfe and sayde: how many hyred servauntes at my fathers have breed ynough and I dye for honger.
18 Встану, піду до свого батька та скажу йому: „Батьку, согрішив я проти Неба та проти тебе
I will aryse and goo to my father and will saye vnto him: father I have synned agaynst heven and before ye
19 і вже не достойний називатися твоїм сином. Прийми мене, як одного з твоїх наймитів!“»
and am no moare worthy to be called thy sonne make me as one of thy hyred servauntes.
20 І, вставши, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його, змилосердився над ним та побіг до нього, обійняв його та почав цілувати.
And he arose and went to his father. And when he was yet a greate waye of his father sawe him and had compassion and ran and fell on his necke and kyssed him.
21 Син промовив до нього: «Батьку! Я согрішив проти Неба й проти тебе і вже недостойний називатися твоїм сином!»
And the sonne sayd vnto him: father I have synned agaynst heven and in thy sight and am no moare worthy to be called thy sonne.
22 Батько ж промовив до своїх рабів: «Принесіть швидко найкращу одежу, одягніть його і дайте перстень йому на руку та взуття на ноги!
But his father sayde to his servautes: bringe forth that best garment and put it on him and put a rynge on his honde and showes on his fete.
23 Приведіть відгодоване теля та заколіть його! Будемо їсти та веселитись,
And bringe hidder that fatted caulfe and kyll him and let vs eate and be mery:
24 бо цей син мій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся!» І почали веселитися.
for this my sonne was deed and is alyve agayne he was loste and is now founde. And they began to be merye.
25 А старший його син був у полі; і коли, повертаючись із поля, наблизився до дому, почув музику й танці.
The elder brother was in the felde and when he cam and drewe nye to ye housse he herde minstrelcy and daunsynge
26 Покликавши одного зі слуг, запитав: «Що це таке?»
and called one of his servauntes and axed what thoose thinges meate.
27 «Твій брат прийшов, – сказав той, – і твій батько заколов відгодоване теля, бо [його син] повернувся живий та здоровий».
And he sayd vnto him: thy brother is come and thy father had kylled ye fatted caulfe because he hath receaved him safe and sounde.
28 Він розлютився та не схотів увійти в дім. Батько ж його, вийшовши, став його просити.
And he was angry and wolde not goo in. Then came his father out and entreated him.
29 Але він відповів своєму батькові: «Я стільки років служив тобі й ніколи не нехтував твоїм наказом, а ти жодного разу не дав мені й козенятка, щоб я повеселився з моїми друзями.
He answered and sayde to his father: Loo these many yeares have I done the service nether brake at eny tyme thy commaundment and yet gavest thou me never soo moche as a kyd to make mery wt my lovers:
30 Але коли прийшов цей син твій, що розтратив твоє майно з блудницями, ти заколов для нього відгодоване теля».
but assone as this thy sonne was come which hath devoured thy goodes with harlootes thou haste for his pleasure kylled ye fatted caulfe.
31 [Батько] відповів йому: «Дитино, ти завжди зі мною, і все, що в мене є, – твоє.
And he sayd vnto him: Sonne thou wast ever with me and all that I have is thyne:
32 Веселитися ж і радіти треба тому, що цей брат твій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся».
it was mete that we shuld make mery and be glad: for this thy brother was deed and is a lyve agayne: and was loste and is founde.
