Від Луки 14
1 Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним.
Nabumbi busuba bwa Sabata Yesu walakwiwa kuya kulya kung'anda ya mukulene wa Bafalisi. Popelapo Bafalisi bali kabamulangishisha.
2 І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.
Lino pantangu pakendi Yesu palikuba muntu walikuba washimba mubili.
3 Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
Lino Yesu walepusha Bafalisi ne beshikwiyisha Milawo eti, “Sena Milawo ikute kusuminisha kushilika muntu pa busuba bwa Sabata nambi ne?”
4 Але вони мовчали. Тоді [Ісус], доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.
Nsombi balo balamwenowa. Lino Yesu walamanta muntu uyo, wamushilika nekumwambileti koya.
5 До них же промовив: ―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?
Popelapo Yesu walabepusheti, “Nomba nibani pakati penu. Na ng'ombe iwila mumukalo pa busuba bwa Sabata, sena nkela kwisabula pa cindico?”
6 Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
Lino balalilwa kumukumbula.
7 Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу:
Yesu mpwalabona bantu balakwiwa kulya nendi balatatika kulisalila bipuna byabulemu, walabambila mukoshanisho eti,
8 «Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.
“Na muntu umukuwa kubwinga, mutekalanga pacipuna ca bulemu, pakwinga uyo muntu lamukuwu inga kakute bambi bapita amwe ba bulemu.
9 Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.
Neco uyo walamukuwa mwense mobabili nakese akamwambileti, kamufumani apa, pani cipuna ici kumuntu uyu, Lino nimukanyumfwe insoni mwakanyamuka kuya kwikala pa cipuma cabula bulemu.
10 Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.
Nomba na bamukuwa, kamuyani mwikale pabusena bwabula kuba bwabulemu kwambeti uyo mwine lamukuwu akamwambileti, ‘Kamwisani mwikalile pano, pa cipuna ca bulemu.’ Ici nicikakupe bulemu pamenso abantu bonse mbowalakwiwa nabo.
11 Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».
Pakwinga muntu uliyense weshikulisumpula nakacepeshewe nsombi muntu weshikulicepesha nakasumpulwe.”
12 Потім промовив до того, хто запросив Його: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.
Lino Yesu walambila Mufalisi walabakuweti, “Na mulakuwu bantu kwisakulya nabo cakulya ca munshi nambi ca mansailo, mutakuwa banenu, bakamukowa, ne bamakwenu nambi banobe babile, pakwinga naboyo nga bamukuwani, neco ngamutambulila limo cipo cenu.
13 Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.
Nsombi na ulabamba byakulya byakusekelela, kuwa bakandu ne balema kayi ne bampofu.
14 І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».
Lino nukapewe colwe, pakwinga balo nkabela kucikonsha kumubweshela. Lesa nakamubweshele pabusuba ubo baswepa bakapunduka kubafu.”
15 Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив: ―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.
Muntu umbi palyabo Yesu mbwalikulyanabo, mpwalanyumfwa makani aya, walambila Yesu eti, “Walelekwa uyo eti akalye nabo pakusekelela mu Bwami bwa Lesa.”
16 Ісус у відповідь сказав: ―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.
Nendi Yesu walakumbuleti, “Kwalikuba muntu umbi walabamba malyalya kwambeti basekelele, ne kukuwa bantu bangi.
17 Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».
Cindi camalyalya mpocalashika walatuma musebenshi wakendi kuya kubakuwa nekubambileti, kamwisani bintu byonse bilabambiwa.
18 Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»
Nsombi bonse balakwiwa balatalika kwamba bintu byalabatatisha. Mutanshi walambeti, ndaulu libala neco ndelela kuya kulibona. Bandekeleleko nteti njise.”
19 Другий сказав: «Я придбав п’ять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»
Umbi walambeti, Ndaulu ng'ombe shakwana bipani bisanu, ndenga akushelesha, mundekeleleko nteti njise.
20 Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»
Naumbi walambeti, Ame ndeba mutukashi lino lino neco nteshi njise.
21 Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».
“Lino musebenshi walabwelela ne kumwambila mwami wakendi byonse ibyo. Mwine ng'anda walakalala, lino walamwambila musebesheti, endesha, koya munshila shinene ne shing'ana sha mumushi ukuwe bakandu ne balema kayi ne bampofu wise nabo kuno.
22 І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».
Mpwalabwela musebenshi walambeti, mwami, ndenshi kwelena nencomulang'ambili, kayi busena mobucili.
23 Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.
Lino mwami wakendi walakumbuleti, koya munshila ne mumikondo ya muminshi ubambile bantu cangofu eti bese kwambeti ng'anda yakame isule.
24 Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».
Ndamwambilingeti paliya nambi umo palyabo mbondalakuwa weshi alyeko malyalya akusekelela kwakame!”
25 Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них:
Likoto linene lya bantu lyalakonkela Yesu, lino walapindamuka ne kubambileti,
26 «Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.
Muntu uliyense layandanga kuba weshikwiya wakame welela kusuna ame kupita baishi ne banyina, nambi bakashendi ne bana, banse batukashi ne batuloba, kupita buyumi bwakendi.
27 Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.
Muntu uliyense labulunga kulikana mwine ne kuba walimbambila kupenshewa, nkela kuba shikwiya wakame.
28 Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.
“Nomba niyani umo pali amwe ayandanga kwibaka ng'anda itali, sena nkakute kwikala panshi nekubona na ukute mali akwana bintu bikute kuyandika kwambeti apwishe ng'anda iyo?
29 Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
Pakwinga nalabulu kwinseco, ngacikonshyowa kubamba panshi, nekwalilwa kupwisha. Nomba bantu beshikubona ibi inga bamuseka.
30 кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“
Nibakambeti, uyu muntu walatatika kwibaka ng'anda, nomba lalilwa kupwisha.”
31 Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
“Nomba nimwami cini, wela pakuya kulwana ne mwami umbi, nkakute kwikala panshi nekuyeya cena? Ukute kuyeya kwambeti nibashilikali byulu makumi abili bela kulwana ne mwami usa umbi, uyo lesanga bela kucikonshya ni bashilikali byulu likumi limo.
32 Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.
Neco na labono kwambeti nkela kucikonshya, ukute kutuma beshikumwimanina kwambeti be ngabasenge lumuno, mwami usa kacili kutali.
33 Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.
“Weco muntu uliyense labulunga kushiya bintu byonse mbyakute, nkela kuba weshikwiya wakame.”
34 Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?
“Mucele waina nomba na ulasambuluku ngamwinseconi kwambeti ube cena kayi?
35 Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
Uliyawa incito kubulongo nambi pa bufumba bwakubika mulibala bakute kutayowa. muntu ukute matwi anyumfwe!”
