Від Луки 14
1 Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним.
Lyubha limo lya Pumulila a Yeshu bhashinkwenda kulya shalya kumui kwa akalongolele bhamo bha Mapalishayo, bhandunji bhapalinji penepo gubhaalolesheyenje kwa kaje.
2 І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.
Mmujo jabho a Yeshu ashinkupagwa mundu nnwele shitaka.
3 Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
A Yeshu gubhaabhushiyenje bhaajiganya bha shalia na Mapalishayo, “Ilipinjikwa eu ikapinjikwa kunnamya mundu Lyubha lya Pumulila?”
4 Але вони мовчали. Тоді [Ісус], доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.
Ikabheje bhanganya bhala gubhatemingene ilili. A Yeshu gubhankamwile nnwele jula gubhannamiye, gubhanneshile aijabhulile.
5 До них же промовив: ―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?
Kungai gubhaabhushiye, “Munkumbi gwenunji gani mwanagwe eu ng'ombe jwakwe atumbushilaga nniiko, akananshoye pabha Lyubha lya Pumulila?”
6 Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
Ikabheje bhangakombolanga kwajaangula.
7 Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу:
A Yeshu bhakaabhonanjeje bhashemilwenje bhala shibhatendaga kwiagulilanga itengu ya mmujo, gubhaalugulilenje.
8 «Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.
“Ibhaga mundu anshemaga kundoa, nnatame pa shitengu sha mmujo, inabha apali juna ashemilwe jwa kupunda mmwe.
9 Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.
Bhanshemilenje bhala shibhajiye kummalanjila, ‘Mwaapiye abha.’ Penepo nkupinga kola oni pa bhandu bhowe nnikwendatama shitengu sha nnyuma.
10 Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.
Ikabhe nshemwaga ntame shitengu sha nnyuma, nkupinga nnyene nyumba ajiyaga annugulile, ‘Ambwiga, nnjiye mmujo muno.’ Penepo nkupinga ishimiywa na bhowe bhatemingene pamo na mmwe.
11 Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».
Pabha, jojowe akwiikweya apinga tuluywa, na akwiituluya apinga kweywa.”
12 Потім промовив до того, хто запросив Його: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.
Kungai gubhaabhalanjile na bhashemile bhala, “Punkuteleka kalamu ibhe mui eu shilo, nnaashemanje ashaambwiga ajenu eu ashaalongo ajenu eu ashaatami ajenu bhalinginji matajilipe, na bhalabhonji bhana kwiya kunshemanga nibha nnipilwe yumwaatendelenje ila.
13 Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.
Ikabheje, punkuteleka kalamu, mwaashemanje bhaalaga, bhaalemalanga na ashinangwabha na ashinangalole,
14 І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».
na mmwe shimpate mboka, pabha bhene bhanganyabho bhangalinginji sha kunnipa. A Nnungu shibhampe upo yenu lyubha lishibhayukanje bhandunji bhakwetenje aki.”
15 Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив: ―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.
Mundu jumo munkumbi gwa bhatemingene na a Yeshu pa shalya gwashite, “Mbaya jwene mundu shalye kalamu mu Upalume gwa a Nnungu.”
16 Ісус у відповідь сказав: ―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.
A Yeshu gubhannjangwile, “Bhandu bhamo bhashinkuteleka kalamu jikulungwa, gubhaashemilenje bhandunji bhabhagwinji.
17 Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».
Lyubha lya kalamu likaishileje gubhantumile ntumishi jwabho akaalugulilanje bhashemilwenje bhala kuti, ‘Nnjiyangane, indu yowe ili tayali.’
18 Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»
Ikabheje bhowe, gubhatandwibhenje kwiilugula jumo jumo. Jwa ntai gwashite, ‘Njigombola nngunda, kwa nneyo ngunapinjikwa nyende ngaulole shonde bhai, uneshe nyende.’
19 Другий сказав: «Я придбав п’ять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»
Na juna gwashite, ‘Njigombola ng'ombe ya lima, majela nng'ano, kwa nneyo ngunakwenda kwiilinga, shonde bhai uneshe nyende.’
20 Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»
Na juna gwashite, ‘Njilomba, kwa nneyo ngaika.’
21 Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».
“Ntumishi jula gwabhujile nigwabhalugulile bhakulungwa bhakwe jene nganijo. Bhayene nyumba bhala gubhatumbele, gubhannugulile ntumishi jwabho, ‘Ujende shangu kumpanda njindo na mmipanda ja pa shilambo pano, ujiyenabhonji nnyumba muno bhalaga, na ashinangwabha, na ashinangalole, na bhaalemalanga.’
22 І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».
Kungai ntumishi jula gwashite, ‘Mmakulungwa, innajile ila ndendile, ikabheje mwaatama mwatangu.’
23 Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.
Bhakulungwa bhala gubhannugulile ntumishi jula, ‘Ujende mmipanda njindo na mipanda ja pa shilambo pano ukaashishilishiyanje bhandunji bhajiyangane, nyumba jangu jigumbale.
24 Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».
Ngunakummalanjilanga mmowe kuti, jwakwapi nkali jumo munkumbi gwa bhunaashemilenje gwantai bhala shapaye shalya shangu.’”
25 Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них:
Penepo, likukute likulungwa lya bhandu gulilongene na a Yeshu. Bhai, gubhaatendebhushilenje bhandunji gubhaalugulilenje,
26 «Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.
“Mundu jojowe apinga kubha nkujiganywa jwangu ambinje, kupunda shakutikwaapinga ainagwe na akwabhe na akagwe na ashibhanagwe, na ashaapwakwe na ashaalumbugwe na nkali kupunda shakuti kwiipinga nnyene.
27 Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.
Mundu akaujigale nshalabha gwakwe ningagula akakombola kubha nkujiganywa jwangu.”
28 Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.
Pabha, gani munkumbi gwenunji apingaga kushenga nnala, akatandubha kutama nilola galama jakwe nkupinga amumanye ibhaga akwete mmbiyaya malila?
29 Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
Inabha atandubhaga kushenga nshingi niilepela kumaliya, bhandunji shibhalolanjebho shibhanng'ekanje,
30 кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“
bhalinkutinji. Aju munduju atandwibhe kushenga, ikabheje ashilepela malishiya.
31 Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
Eu mpalume jwashi apinga kwenda komana na upalume guna, anatandubhe kutama ni niganishiya ibhaga shakombole na ashimanjola bhakwe elupu likumi limo, kwenda komana na a mpalume bhakwete manjola elupu makumi gabhili?
32 Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.
Abhonaga akakombola, shatume ntenga kupinga ulele bhakanabhe bhandishila.
33 Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.
Bhai nneyo peyo, akapagwa nkali jumo munkumbi gwenunji apingabha nkujiganywa jwangu, akaleshe indu yowe yakwete.
34 Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?
“Nnjete ni ja mmbone, ibhaga jikanonye, jitagwe nndi jinonye kabhili?
35 Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
Jikapwaa kwa litaka wala kwa tenda mbolela. Ikabheje pakujijaa kwa taliya. Akwete makutujo apilikane!”
