Від Луки 14
1 Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним.
One Sabbath, Jesus went to eat in the home of a leading Pharisee, and those in attendance were watching Him closely.
2 І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.
Right there before Him was a man with dropsy.
3 Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
So Jesus asked the experts in the law and the Pharisees, “Is it lawful to heal on the Sabbath or not?”
4 Але вони мовчали. Тоді [Ісус], доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.
But they remained silent. Then Jesus took hold of the man, healed him, and sent him on his way.
5 До них же промовив: ―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?
And He asked them, “Which of you whose son or ox falls into a pit on the Sabbath day will not immediately pull him out?”
6 Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
And they were unable to answer these questions.
7 Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу:
When Jesus noticed how the guests chose the places of honor, He told them a parable:
8 «Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.
“When you are invited to a wedding banquet, do not sit in the place of honor, in case someone more distinguished than you has been invited.
9 Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.
Then the host who invited both of you will come and tell you, ‘Give this man your seat.’ And in humiliation, you will have to take the last place.
10 Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.
But when you are invited, go and sit in the last place, so that your host will come and tell you, ‘Friend, move up to a better place.’ Then you will be honored in front of everyone at the table with you.
11 Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».
For everyone who exalts himself will be humbled, and the one who humbles himself will be exalted.”
12 Потім промовив до того, хто запросив Його: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.
Then Jesus said to the man who had invited Him, “When you host a dinner or a banquet, do not invite your friends or brothers or relatives or rich neighbors. Otherwise, they may invite you in return, and you will be repaid.
13 Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.
But when you host a banquet, invite the poor, the crippled, the lame, and the blind,
14 І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».
and you will be blessed. Since they cannot repay you, you will be repaid at the resurrection of the righteous.”
15 Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив: ―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.
When one of those reclining with Him heard this, he said to Jesus, “Blessed is everyone who will eat at the feast in the kingdom of God.”
16 Ісус у відповідь сказав: ―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.
But Jesus replied, “A certain man prepared a great banquet and invited many guests.
17 Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».
When it was time for the banquet, he sent his servant to tell those who had been invited, ‘Come, for everything is now ready.’
18 Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»
But one after another they all began to make excuses. The first one said, ‘I have bought a field, and I need to go see it. Please excuse me.’
19 Другий сказав: «Я придбав п’ять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»
Another said, ‘I have bought five yoke of oxen, and I am going to try them out. Please excuse me.’
20 Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»
Still another said, ‘I have married a wife, so I cannot come.’
21 Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».
The servant returned and reported all this to his master. Then the owner of the house became angry and said to his servant, ‘Go out quickly into the streets and alleys of the city, and bring in the poor, the crippled, the blind, and the lame.’
22 І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».
‘Sir,’ the servant replied, ‘what you ordered has been done, and there is still room.’
23 Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.
So the master told his servant, ‘Go out to the highways and hedges and compel them to come in, so that my house will be full.
24 Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».
For I tell you, not one of those men who were invited will taste my banquet.’”
25 Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них:
Large crowds were now traveling with Jesus, and He turned and said to them,
26 «Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.
“If anyone comes to Me and does not hate his father and mother and wife and children and brothers and sisters—yes, even his own life—he cannot be My disciple.
27 Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.
And whoever does not carry his cross and follow Me cannot be My disciple.
28 Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.
Which of you, wishing to build a tower, does not first sit down and count the cost to see if he has the resources to complete it?
29 Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
Otherwise, if he lays the foundation and is unable to finish the work, everyone who sees it will ridicule him,
30 кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“
saying, ‘This man could not finish what he started to build.’
31 Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
Or what king on his way to war with another king will not first sit down and consider whether he can engage with ten thousand men the one coming against him with twenty thousand?
32 Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.
And if he is unable, he will send a delegation while the other king is still far off, to ask for terms of peace.
33 Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.
In the same way, any one of you who does not give up everything he has cannot be My disciple.
34 Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?
Salt is good, but if the salt loses its savor, with what will it be seasoned?
35 Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
It is fit neither for the soil nor for the manure pile, and it is thrown out. He who has ears to hear, let him hear.”
