Від Луки 11
1 Одного разу [Ісус] молився, і, коли Він закінчив, один з учнів промовив до Нього: ―Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів!
Issi gallas Yesuusi issi bessan woossees. Woosaa wurssida wode iya tamaaretappe issoy, “Godaw, Yohaannisi ba tamaareta woosa tamaarssida mela nekka nuna woosa tamaarssa” yaagis.
2 Він промовив: ―Коли молитесь, то кажіть: «Отче наш, Що на небесах, нехай святиться ім’я Твоє! Нехай прийде Царство Твоє! Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі!
Yesuusi, “Hayssada yaagidi woossite: ‘Saluwan de7iya nu aawaw ne geeshsha sunthay anjjetto; ne kawotethay yo.
3 Хліб наш щоденний дай нам кожного дня.
Nu gallasa kathaa hachchi hachchi nuus imma.
4 І прости нам гріхи наші, бо і ми прощаємо всім боржникам нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».
Nuna qoheyssata nuuni atto geyssada, nu nagara atto ga; paacen nuna gelssofa’ yaagite” yaagis.
5 І сказав їм: ―Хто з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі та скаже йому: «Друже, позич мені три хліби,
Kaallidikka, Yesuusi ba tamaaretakko yaagis: “Leemisos hinttefe issuwas laggey de7ees. I giddi bilahe ba laggiya soo bidi, ‘Ta laggiyaw, guutha uythi taw immarkki.
6 бо мій приятель прийшов до мене з дороги, і я не маю, що йому дати».
Taw lagge gidida issi asi ogeppe yin, iyaw aathiyabaa dhayas’ yaagikko,
7 А той зсередини відповів би йому: «Не турбуй мене! Двері вже зачинені, і діти мої зі мною в ліжку. Не можу я піднятися й дати тобі».
“Iya laggey keethaa giddon gididi, ‘Hayyana tana waaysoppa, wulay gorddettis. Ta naytikka taara arssa bolla zin77idosona. Yaaniya gisho, denddada ne koyabaa immanaw dandda7ikke’ yaagiyye?
8 Кажу вам: якщо він не встане та не дасть йому заради дружби, то все одно через наполегливість його підведеться й дасть усе, чого той потребує.
Ta hinttew odays; laggetethaa gisho denddidi immanaw koyonna ixxikokka woosan salethida gisho denddidi koshshiyaba ubbaa immees.
9 Тому Я кажу вам: просіть – і буде дано вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам!
“Hessa gisho, taani hinttew odays: woossite hinttew imettana; koyite hintte demmana; kare yidi xeegite hinttew dooyettana.
10 Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.
Gaasoykka woossiya ubbay ekkees; koyey demmees; kare yidi xeegeyssas dooyettees.
11 Котрий з вас, батьків, коли син просить хліба, замість хліба подасть йому камінь, і коли просить риби, замість риби подасть йому гадюку?
“Hinttenoo, aawato hintte giddofe na7i uythi woossin shuchchu immey oonee? Molo woossin shooshi immey oonee?
12 Або чи дасть йому скорпіона, коли той просить яйце?
Woykko phuuphphulle woossiko kornne immi?
13 Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього!
Hintte iitata gidishe hintte naytas lo77obaa immo erikko, salon de7iya hintte aaway woosseyssatas Geeshsha Ayyaana waati aathi immenne?” yaagis.
14 Одного разу [Ісус] вигнав демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий [чоловік] заговорив; і весь натовп дивувався цьому.
Issi gallas Yesuusi doona muumisida tuna ayyaanaa issi uraappe kessis. Tuna ayyaanay keyida mela muume uray odettis. Asaykka malaalettis.
15 Та деякі з них говорили: ―[Силою] Вельзевула, володаря демонів, Він виганяє демонів.
Shin issoti issoti, “Tuna ayyaanaa halaqaa, Bi7elzebuula wolqqan tuna ayyaanata kessees” yaagidosona.
16 Інші ж, випробовуючи [Його], вимагали знамення з неба.
Harati qassi paaces saloppe malla bessana mela koyidosona.
17 Але Він, знаючи їхні думки, відповів: ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і дім, розділений в собі, впаде.
Shin Yesuusi entta qofaa eridi enttako, “Woli giddon shaakettiya kawotethi ubbay dhayees; woli giddon shaakettiya keethi kunddees.
18 Якщо ж сатана розділився в собі самому, як встоїть його царство?[Питаю це], бо кажете, що Вельзевулом Я виганяю демонів.
Xalahey woli giddon shaakettiko iya kawotethay waanidi minnidi eqqanee? Hintte tana, ‘I tuna ayyaanata Bi7elzebuula wolqqan kessasa’ yaageta.
19 Якщо ж Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями.
Hiza, taani tuna ayyaanaa Bi7elzebuula wolqqan kessiyabaa gidikko hintte nayti oode wolqqan kessonashsha? Hessa gisho, entti hintte bolla pirddeyssata gidana.
20 Але якщо Я пальцем Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже.
Shin taani tuna ayyaanati Xoossaa biradhdhen kessiyabaa gidikko hiza Xoossaa kawotethay hintteko matidayssa erite.
21 Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці.
“Mino asi danccettidi ba keethaa naagiyabaa gidikko, iya shaloy boshettenna.
22 Коли ж нападає сильніший за нього й перемагає його, то забирає все його озброєння, на яке він покладався, і потім ділить здобич.
Hanoshin, iyappe aadhdhi mino gidida asi yidi, iya qohidi xoonikko ammanettidi danccida danccuwa bilisidi, iya shaluwa bonqqidi haraas shaakkees.
23 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
“Taara gidonnayssi tana ixxees; taara shiishonnaysika laallees.
24 Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи, каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов».
“Tuna ayyaanay asappe keyida wode shemppiyaso koyidi haathi baynnasoora yuuyees. Shemppiyaso dhayida wode, ‘Ta keyidasuwa simmana’ yaagees.
25 І, повернувшись, знаходить його заметеним та прибраним.
I simmiya wode keethay pitettidi lo77idi de7ishin demmis.
26 Тоді він іде й бере інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє.
Hessafe guye, bidi iyappe aadhdhidi iitida haraa laappun tuna ayyaanata ekkidi yees. Iyan gelidi duussu oykkees. He uraas koyroyssafe guyeyssi aadhdhidi iita gidees” yaagis.
27 Коли [Ісус] це казав, одна жінка з натовпу голосно промовила: ―Блаженна мати, яка носила та годувала Тебе.
Yesuusi hessa oda bolla de7ishin issi maccasi asaa gaathafe denddada, ba qaala dhoqqu oothada, “Nena tookkida uloynne neeni dhammida dhanthati anjjettidosona” yaagasu.
28 Він відповів: ―Справді блаженні ті, що слухають Слово Боже та виконують його.
Shin I, “Anjjettidayssati Xoossaa qaala si7idi kiitetteyssata” yaagis.
29 Коли зібралося багато народу, Він почав говорити: ―Цей рід – рід лукавий! Він шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення Йони.
Daro asay shiiqida wode Yesuusi, “Ha yeletethay iita; ooratha malla koyees. Shin Yoonasa malaatappe attin hari enttaw imettena.
30 Бо як Йона став для ніневійців знаменням, так буде й Син Людський для цього роду.
Yoonasi Nanawe asaas malla gidida mela Asa Na7aykka ha yeletethaas malla gidana.
31 Цариця Півдня встане на суд із людьми цього роду й засудить їх, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона.
Dugeha kawiya pirdda gallas ha yeletethaara denddada pirddana. Gaasoykka, iya Solomone cinccatethaa si7anaw biitta gaxappe denddada yasu. Hekko Solomoneppe aadhdheyssi hayssan de7ees
32 Люди Ніневії встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону.
Nanawe asati pirdda gallas ha yeletethaara denddidi entta bolla pirddana. Gaasoykka Yoonasa sibkkatiyan maarota gelidosona. Hekko, Yoonasappe aadhdhey hayssan de7ees” yaagis.
33 Ніхто, запаливши світильник, не ставить його у потайне місце або під посудину, але ставить на поставець, щоб усі, що входять, бачили світло.
“Xomppe xomppidi qosa bessan woykko oto giddon wothiya asi deenna. Asi poo7uwa be7ana mela dhoqqa bessan wothees.
34 Світлом для тіла є око. Якщо твоє око буде здорове, то й все твоє тіло буде наповнене світлом, коли ж воно недуже, то й тіло твоє в темряві.
Ne asatethaas poo7oy ne ayfiyaa. Ne ayfey lo77o gidikko, ne kumetha asatethay poo7ees. Nena ayfey sakkiko ne asatethay ubbay dhumees.
35 Отже, пильнуй, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою.
Hessa gisho, ne garssan de7iya poo7oy dhumonna mela naageeta.
36 Якщо ж усе твоє тіло наповнене світлом і немає жодної темної частини, то все буде світле так, ніби світильник освітлює тебе сяйвом.
Hiza, ne kumetha asatethay poo7o gidikko, ne asatethankka hari dhuma bessi dhayikko, ne asatetha kumethay wolile poo7o mela gidees” yaagis.
37 Коли Він закінчив говорити, один фарисей запросив Його до себе пообідати. [Ісус] зайшов та сів за стіл.
Yesuusi ba oda onggida mela issi Farisaawey baara kathi maana xeegis. I iyara issife gelidi gibira bolla uttis.
38 Фарисей же здивувався, побачивши, що перед обідом Він перш не обмився.
Farisaawey Yesuusi kathi maanappe sinthe kushe meecconayssa be7idi malaalettis.
39 Тоді Господь промовив до нього: ―Ось ви, фарисеї, очищуєте чашу та посуд ззовні, а всередині ви повні здирництва та лукавства.
Goday iyaakko, “Hintte Farisaaweti quuliyanne shaatiya bolla bagga meecetta. Shin hintte gaathay uuzetethaninne iitatethan kumis.
40 Нерозумні! Чи Той, Хто створив зовнішнє, не створив і внутрішнє?
Hinttenoo, eeyato, bolla medhdhidayssi gaatha medhdhiday iya gidenneyye?
41 Тож дайте милостиню з того, що всередині, ось тоді все буде чисте для вас.
Shin quuliyaninne shaatiyan de7eyssa manqotas immite. He wode hinttew ubbabay geeshshi gidana.
42 Але горе вам, фарисеї, що даєте десятину з м’яти, рути й з усякого зілля, але обминаєте справедливість та любов Божу. І це належить робити, і тим не нехтувати.
“Farisaaweto hinttena ayye, sawoppe, xalooteppe, hessa melabaappe asraata kesseta. Shin xillotethinne Xoossaa dosoy hinttenan baawa. Harata aggonna hayssatakka oothanaw bessees, shin aggideta.
43 Горе вам, фарисеї, що любите почесні місця в синагогах та привітання на ринках.
“Farisaaweto hinttena ayye, Ayhude Woosa Keethan bonchcho oyde, giya giddon bonchcho sarotho doseeta.
44 Горе вам, бо ви – як невидимі гроби, поверх яких люди ходять і не знають цього.
“Malay dhayin asay eronna bollara biya duufo daaneyssato hinttena ayye” yaagis.
45 Один з учителів Закону відповів [Ісусові]: ―Учителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш!
Higge asttamaarey zaaridi, “Asttamaariyaw, ne hessa gashe nuna cayaasa” yaagis.
46 Але Він відповів: ―Горе й вам, учителям Закону, бо ви накладаєте на людей тягар, який важко нести, самі ж навіть пальцем не доторкнетеся до нього.
Yesuusi, “Hinttenoo, higge asttamaareto, hinttenakka ayye, asay tookkanaw dandda7onna deexo tooho toosseeta, shin hinttee hintte huu7es hari attoshin biradhdhe xeerankka bochcheketa.
47 Горе вам, бо ви будуєте гробниці пророкам, яких убили ваші батьки.
“Hintte aawati wodhida nabeta duufuwa hintte giigisiya gisho hinttena ayye.
48 Цим ви свідчите, що схвалюєте вчинки ваших батьків. Вони їх вбивали, а ви будуєте їм [гробниці].
Hiza, hintte aawata oosuwa minthanaw entti wodhida nabeta duufuwa hintte loythiya gisho, entta iita oosuwas hintte markka.
49 Тому Бог у своїй мудрості сказав: «Надішлю до них пророків та апостолів, і декого з них уб’ють, а декого будуть переслідувати».
Hessa gisho, Xoossay ba cinccatethan, ‘Nabetanne hawaareta ta hinttew kiittana, shin hintte baggata wodhana; harata gooddana’ yaagis.
50 І тому цей рід буде відповідати за пролиту кров усіх пророків, які були вбиті від початку всесвіту,
Hessa gisho, ha yeletethay alamey medhettoosappe hanno gakkanaw gukkida nabeta ubbaa suuthas oyshettana.
51 від крові Авеля до крові Захарії, убитого між Храмом та жертовником. Кажу вам: цей рід відповість за все.
Aabelappe doomidi yarshsho bessaasinne Xoossa Keethaafe gidduwan gukkida Zakkariyaasa suutha gisho ha yeletethay oyshettana.
52 Горе вам, учителі Закону, бо ви взяли ключі пізнання: самі не ввійшли й тим, хто бажає ввійти, заборонили.
“Higge asttamaareto, hinttena ayye, eratetha qulppiya hintte kushen oykkideta, shin hinttew gelekketa haratakka gelsseketa.” yaagis.
53 Коли [Ісус] вийшов [звідти], фарисеї та книжники почали критикувати Його та спокушати відносно багатьох речей.
Yesuusi yaappe baanaw keyaa wode higge asttamaaretinne Farisaaweti iyara eqettidi oyshon waaysosona.
54 Вони спостерігали за Ним, аби упіймати Його на слові.
Iya doonappe keyaa qaalan iya oykkanaw koyidi hessa oothidosona.
