< Від Луки 10 >
1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
2 І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
4 Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
5 Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
6 І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
7 Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
9 Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
10 А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
11 „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
12 Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
14 Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
15 І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш! (Hadēs )
16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
17 Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
18 А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
19 Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
20 Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
21 У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24 Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios )
26 [Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
28 [Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
30 Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41 Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
42 але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
