Від Луки 10
1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
After this the Lord appointed seventy others, and sent them before Him, by twos, to go to every town or place which He Himself intended to visit.
2 І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
And He addressed them thus: "The harvest is abundant, but the reapers are few: therefore entreat the Owner of the harvest to send out more reapers into His fields. And now go.
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
Remember that I am sending you out as lambs into the midst of wolves.
4 Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
Carry no purse, bag, nor change of shoes; and salute no one on your way."
5 Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
"Whatever house you enter, first say, 'Peace be to this house!'
6 І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
And if there is a lover of peace there, your peace shall rest upon it; otherwise come back upon you.
7 Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
And in that same house stay, eating and drinking at their table; for the labourer deserves his wages. Do not move from one house to another.
8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
"And whatever town you come to and they receive you, eat what they put before you.
9 Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
Cure the sick in that town, and tell them, "'The Kingdom of God is now at your door.'
10 А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
"But whatever town you come to and they will not receive you, go out into the broader streets and say,
11 „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
"'The very dust of your town that hangs about us we wipe off as a protest. Only be sure of this, that the Kingdom of God is close at hand.'
12 Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
"I tell you that it will be more endurable for Sodom on the great day than for that town.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
"Alas for thee, Chorazin! Alas for thee, Bethsaida! For had the miracles been performed in Tyre and Sidon which have been performed in you, long ere now they would have repented, sitting in sackcloth and ashes.
14 Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
However, for Tyre and Sidon it will be more endurable at the Judgement than for you.
And thou, Capernaum, shalt thou be lifted high as Heaven? Thou shalt be driven down as low as Hades. (Hadēs g86)
16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
"He who listens to you listens to me; and he who disregards you disregards me, and he who disregards me disregards Him who sent me."
17 Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
When the Seventy returned, they exclaimed joyfully, "Master, even the demons submit to us when we utter your name."
18 А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
"I saw Satan fall like a lightning-flash out of Heaven," He replied.
19 Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
"I have given you power to tread serpents and scorpions underfoot, and to trample on all the power of the Enemy; and in no case shall anything do you harm.
20 Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
Nevertheless rejoice not at this, that the spirits submit to you; but rejoice that your names are registered in Heaven."
21 У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
On that same occasion Jesus was filled by the Holy Spirit with rapturous joy. "I give Thee fervent thanks," He exclaimed, "O Father, Lord of Heaven and earth, that Thou hast hidden these things from sages and men of understanding, and hast revealed them to babes. Yes, Father, for such has been Thy gracious will.
22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
All things are delivered to me by my Father; and no one knows who the Son is but the Father, nor who the Father is but the Son, and he to whom the Son may choose to reveal Him."
23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
And He turned towards His disciples and said to them apart, "Blessed are the eyes which see what you see!
24 Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
For I tell you that many Prophets and kings have desired to see the things you see, and have not seen them, and to hear the things you hear, and have not heard them."
25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
Then an expounder of the Law stood up to test Him with a question. "Rabbi," he asked, "what shall I do to inherit the Life of the Ages?" (aiōnios g166)
26 [Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
"Go to the Law," said Jesus; "what is written there? how does it read?"
27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
"'Thou shalt love the Lord thy God,'" he replied, "'with thy whole heart, thy whole soul, thy whole strength, and thy whole mind; and thy fellow man as much as thyself.'"
28 [Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
"A right answer," said Jesus; "do that, and you shall live."
29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
But he, desiring to justify himself, said, "But what is meant by my 'fellow man'?"
30 Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
Jesus replied, "A man was once on his way down from Jerusalem to Jericho when he fell among robbers, who after both stripping and beating him went away, leaving him half dead.
31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
Now a priest happened to be going down that way, and on seeing him passed by on the other side.
32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
In like manner a Levite also came to the place, and seeing him passed by on the other side.
33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
But a certain Samaritan, being on a journey, came where he lay, and seeing him was moved with pity.
34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
He went to him, and dressed his wounds with oil and wine and bound them up. Then placing him on his own mule he brought him to an inn, where he bestowed every care on him.
35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
The next day he took out two shillings and gave them to the innkeeper. "'Take care of him,' he said, 'and whatever further expense you are put to, I will repay it you at my next visit.'
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
"Which of those three seems to you to have acted like a fellow man to him who fell among the robbers?"
37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
"The one who showed him pity," he replied. "Go," said Jesus, "and act in the same way."
38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
As they pursued their journey He came to a certain village, where a woman named Martha welcomed Him to her house.
39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
She had a sister called Mary, who seated herself at the Lord's feet and listened to His teaching.
40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
Martha meanwhile was busy and distracted in waiting at table, and she came and said, "Master, do you not care that my sister is leaving me to do all the waiting? Tell her to assist me."
41 Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
"Martha, Martha," replied Jesus, "you are anxious and worried about a multitude of things;
42 але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
and yet only one thing is really necessary. Mary has chosen the good portion and she shall not be deprived of it."
