Від Луки 10
1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
And after these things the Lord appointed also other seventy-two: and he sent them two and two before his face into every city and place whither he himself was to come.
2 І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
And he said to them: The harvest indeed is great, but the labourers are few. Pray ye therefore the Lord of the harvest, that he send labourers into his harvest.
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
Go: Behold I send you as lambs among wolves.
4 Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
Carry neither purse, nor scrip, nor shoes; and salute no man by the way.
5 Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
Into whatsoever house you enter, first say: Peace be to this house.
6 І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
And if the son of peace be there, your peace shall rest upon him; but if not, it shall return to you.
7 Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
And in the same house, remain, eating and drinking such things as they have: for the labourer is worthy of his hire. Remove not from house to house.
8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
And into what city soever you enter, and they receive you, eat such things as are set before you.
9 Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
And heal the sick that are therein, and say to them: The kingdom of God is come nigh unto you.
10 А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
But into whatsoever city you enter, and they receive you not, going forth into the streets thereof, say:
11 „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
Even the very dust of your city that cleaveth to us, we wipe off against you. Yet know this, that the kingdom of God is at hand.
12 Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
I say to you, it shall be more tolerable at that day for Sodom, than for that city.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
Woe to thee, Corozain, woe to thee, Bethsaida. For if in Tyre and Sidon had been wrought the mighty works that have been wrought in you, they would have done penance long ago, sitting in sackcloth and ashes.
14 Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
But it shall be more tolerable for Tyre and Sidon at the judgement, than for you.
And thou, Capharnaum, which art exalted unto heaven, thou shalt be thrust down to hell. (Hadēs g86)
16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
He that heareth you, heareth me; and he that despiseth you, despiseth me; and he that despiseth me, despiseth him that sent me.
17 Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
And the seventy-two returned with joy, saying: Lord, the devils also are subject to us in thy name.
18 А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
And he said to them: I saw Satan like lightening falling from heaven.
19 Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
Behold, I have given you power to tread upon serpents and scorpions, and upon all the power of the enemy: and nothing shall hurt you.
20 Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
But yet rejoice not in this, that spirits are subject unto you; but rejoice in this, that your names are written in heaven.
21 У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
In that same hour, he rejoiced in the Holy Ghost, and said: I confess to thee, O Father, Lord of heaven and earth, because thou hast hidden these things from the wise and prudent, and hast revealed them to little ones. Yea, Father, for so it hath seemed good in thy sight.
22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
All things are delivered to me by my Father; and no one knoweth who the Son is, but the Father; and who the Father is, but the Son, and to whom the Son will reveal him.
23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
And turning to his disciples, he said: Blessed are the eyes that see the things which you see.
24 Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
For I say to you, that many prophets and kings have desired to see the things that you see, and have not seen them; and to hear the things that you hear, and have not heard them.
25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
And behold a certain lawyer stood up, tempting him, and saying, Master, what must I do to possess eternal life? (aiōnios g166)
26 [Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
But he said to him: What is written in the law? how readest thou?
27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
He answering, said: Thou shalt love the Lord thy God with thy whole heart, and with thy whole soul, and with all thy strength, and with all thy mind: and thy neighbour as thyself.
28 [Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
And he said to him: Thou hast answered right: this do, and thou shalt live.
29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
But he willing to justify himself, said to Jesus: And who is my neighbour?
30 Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
And Jesus answering, said: A certain man went down from Jerusalem to Jericho, and fell among robbers, who also stripped him, and having wounded him went away, leaving him half dead.
31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
And it chanced, that a certain priest went down the same way: and seeing him, passed by.
32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
In like manner also a Levite, when he was near the place and saw him, passed by.
33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
But a certain Samaritan being on his journey, came near him; and seeing him, was moved with compassion.
34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
And going up to him, bound up his wounds, pouring in oil and wine: and setting him upon his own beast, brought him to an inn, and took care of him.
35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
And the next day he took out two pence, and gave to the host, and said: Take care of him; and whatsoever thou shalt spend over and above, I, at my return, will repay thee.
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
Which of these three, in thy opinion, was neighbour to him that fell among the robbers?
37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
But he said: He that shewed mercy to him. And Jesus said to him: Go, and do thou in like manner.
38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
Now it came to pass as they went, that he entered into a certain town: and a certain woman named Martha, received him into her house.
39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
And she had a sister called Mary, who sitting also at the Lord’s feet, heard his word.
40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
But Martha was busy about much serving. Who stood and said: Lord, hast thou no care that my sister hath left me alone to serve? speak to her therefore, that she help me.
41 Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
And the Lord answering, said to her: Martha, Martha, thou art careful, and art troubled about many things:
42 але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
But one thing is necessary. Mary hath chosen the best part, which shall not be taken away from her.
