Від Луки 10
1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
Hathnukkhu hoi, Bawipa ni alouke tami 72 touh a rawi teh, a cei nahane kho tangkuem koe tami kahni kahni touh hoi hmaloe a patoun.
2 І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
Bawipa ni ahnimouh koe, canga hanelah moi ao. Ka a e tami a younca. Hatdawkvah ka tawk hane tami a patoun thai nahanelah, law katawnkung koe ratoum awh.
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
Cet awh, asuihu koe tucanaw tha e patetlah kai ni na patoun awh.
4 Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
Tangkabom, yawngya, khokkhawm sin awh hanh. Lam dawk na cei awh navah, apihai pato awh hanh.
5 Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
Api im hai thoseh, na kâen navah, hete im dawk yawhawinae awmseh telah hmaloe dei pouh awh.
6 І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
Hote im dawk roumnae capa awm pawiteh, nangmouh ni na dei e yawhawinae teh ao han.
7 Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
Cat net awh. Bangkongtetpawiteh ka tawk e tami teh kutphu hmu hanelah a kamcu. Im buet touh hnukkhu buet touh kampuen awh hanh.
8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
Bangpatet e kho dawk hai na kâen awh navah nangmouh na ka dawn e taminaw ni na hmalah a lawng awh e hah cat awh.
9 Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
Kapatawnaw dam sak awh. Cathut uknaeram teh nangmouh dawk a kangdue nahan tueng a hnai toe telah dei awh.
10 А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
Bangpatet e kho dawk hai na kâen navah, kho thung e taminaw ni pasoung hoehpawiteh lam dawk tâcawt awh nateh na khok dawk e vaiphu takhawng sin awh.
11 „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
Hatei, Cathut uknaeram teh nangmae teng a pha toe tie panuek awh, telah ahnimouh koe dei pouh.
12 Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
Kai ni na dei pouh e teh ahnoungpoung e hnin nah hote kho teh Sodom kho hlak a khang han.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
Oe, Khorazin kho nang teh na yawthoe. Bethsaida nang hai na yawthoe. Bangkongtetpawiteh, nangmouh koe thaonae hno ka kamnue sak e hah Taire kho hoi Sidon kho dawk kamnue sak pawiteh hote khonaw teh napon kâkhu awh vaiteh vaiphu a kâphuen laihoi a tahung awh vaiteh, pankângai awh han doeh toe.
14 Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
Lawkcengnae hnin dawk teh Taire kho hoi Sidon kho hlak nangmanaw na khang awh han.
Oe, Kapernuam khopui, nang teh kalvan totouh na tawmdawm eiteh phuen totouh pabonae na khang han. (Hadēs g86)
16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
Nangmae lawk ka tarawi e tami teh kaie lawk a tarawi. Nangmouh ka pahnawt e tami teh kai ka pahnawt e doeh. Kai ka pahnawt e tami teh kai na kapatounkung ka pahnawt e doeh telah atipouh.
17 Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
Hote a hnukkâbang 72 touh teh lunghawi laihoi a ban awh teh, Bawipa nange min lahoi kahraituilinaw patenghai ka pâlei thai awh, telah atipouh awh.
18 А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
Jisuh ni hai Setan teh sumpapalik patetlah kalvan hoi a tho e hah ka hmu toe.
19 Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
Nangmouh ni tahrun, aikamnaw lathueng kâtawnnae hoi tarannaw tâ thainae bahu kai ni na poe awh. Bangpatet e ni hai a rucatnae na poe mahoeh.
20 Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
Hatei, kahrainaw na pâlei thai awh dawk na konawm awh hanh. Nangmae na minnaw hah kalvan thut lah ao e dawk na konawm awh, telah atipouh.
21 У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
Hatnavah Jisuh ni Kathoung Muitha dawk a konawm teh, kalvan hoi talai ka uk e apa, nang ni a lungkaang kathoumthainaw hanelah na hro pouh e hno, hete camonaw koe na pâpho pouh dawkvah ka lunghawi. Hottelah na ngainae ao dawk katang doeh apa!
22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
Kaie na pa ni hnocawngca pueng kai koe koung na poe toe. Capa hah apimaw telah a Pa hoeh laipalah apinihai panuek hoeh. Pa teh apimaw telah Capa hoi Capa ni a ang sak e tami hoeh laipalah apinihai panuek hoeh telah atipouh.
23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
Hathnukkhu hoi a hnukkâbangnaw koe lah a kangvawi teh, atu na hmu e naw heh nangmouh ni na hmu awh dawkvah nangmae na mit teh a yawhawi.
24 Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
Kai ni na dei pouh e teh, nangmouh ni na hmu e naw heh profetnaw hoi siangpahrangnaw ni hmu hane a ngai awh eiteh hmawt awh hoeh. Nangmouh ni na thai e naw hah thai han a ngai awh eiteh thai awh hoeh telah a hnukkâbangnaw koe dueng doeh, atipouh.
25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
Hnin touh hnin vah, kâlawk kacangkhaikung buet touh a kangdue teh, saya yungyoe hringnae hmu hanelah bangmaw ka sak han telah a tanouk. (aiōnios g166)
26 [Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
Bawipa ni kâlawk cauk dawk bangtelamaw a thut. Bangtelamaw na touk telah a pacei navah,
27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
Hote tami ni na Cathut teh na lungthin abuemlahoi, na thaonae abuemlahoi, na panuenae abuemlahoi na lungpataw han, na imri hah namahoima patetlah lungpataw telah atipouh.
28 [Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
Bawipa ni na dei e teh a tang doeh. Telah na sak pawiteh na hring han.
29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
Hote tami ni hai apipatet maw kaie ka imri telah amahoima yonnae ka tawn hoeh e patetlah Jisuh bout a pacei.
30 Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
Jisuh ni tami buet touh teh Jerusalem kho dawk hoi Jeriko kho lah a cei navah dingcanaw hoi a kâhmo. Dingcanaw ni hote tami e angki a phawi pouh teh meimei kadout lah a hem awh teh a ceitakhai awh.
31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
Hote lamthung dawk vaihma buet touh khou a cei teh hote tami a hmu navah oun a roun.
32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
Hot patetvanlah Levih tami buet touh ni hai hote hmuen koe a pha navah, ahni hah a hmu teh alouke lam lahoi a roun.
33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
Hatei, Samaria tami buet touh kahlong a cei. Hote tami ka pataw koe a pha teh, a hmu navah, a pahren.
34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
Ahni koe a hnai teh a hmânaw dawk satui hoi misurtui a hluk pouh, lukkarei hoi a kawm pouh hnukkhu amae saring van a thueng teh rim koe a ceikhai teh a khetyawt.
35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
A tangtho toteh denari kahni touh a rasa teh rim kaukkung koe a poe. Hete tami la khenyawn nateh ka baw e naw pueng bout ka tho torei na patho han telah atipouh. Bangtelamaw na pouk, telah a pacei.
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
Hote tami kathum touh dawk apimaw dingca kut dawk ka phat e tami hoi ka kâhnai telah a pacei navah,
37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
Kâlawk ka cangkhaikung nihai, ka pataw e tami ka pahren e telah atipouh navah, Jisuh ni nang hai cet nateh hottelah sak loe atipouh.
38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
Jisuh teh a hnukkâbangnaw hoi kahlong lah a cei navah, kho buet touh dawk a kâen awh teh, Martha tie napui buet touh ni ama im vah Bawipa teh a luen sak.
39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
Hote napui ni Meri tie a nawngha buet touh a tawn. Hote Meri teh Jisuh e a khok koe a tahung teh a dei e lawk a thai.
40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
Martha teh pacapanei hane kong dawkvah a lungpuen teh, Jisuh koe Bawipa, ka nawngha ni, ka madueng tawk sak hanelah pak na nat e hah banglahai na pouk hoeh bo aw. Kai thaw na kabawp hanelah patoun haw telah atipouh.
41 Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
Jisuh ni Martha, Martha, nang teh hno moikapap dawk na kâhruetcuet teh thouk na patang toe. Hatei na panki e hno buet touh ao.
42 але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
Meri ni hnokahawi yo a rawi toe. Apini hai bout lawm thai mahoeh toe.
