Від Луки 1
1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
Ponieważ wiele się ich podjęło sporządzić historyję o tych sprawach, o których my pewną wiadomość mamy;
2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
Tak jako nam podali ci, którzy od początku sami widzieli, i sługami tego słowa byli;
3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
Zdało się też i mnie, którym tego wszystkiego z początku pilnie doszedł, tobie to porządnie wypisać, zacny Teofilu!
4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
Abyś poznał pewność tych rzeczy, których cię nauczono.
5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
Był za dni Heroda, króla Judzkiego, kapłan niektóry, imieniem Zacharyjasz, z przemiany Abijaszowej, a żona jego była z córek Aaronowych, której imię było Elżbieta.
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
A byli oboje sprawiedliwymi przed obliczem Bożem, chodząc we wszystkich przykazaniach i usprawiedliwieniach Pańskich bez nagany.
7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
I nie mieli potomstwa, przeto iż Elżbieta była niepłodna, a byli oboje podeszłymi w latach swoich.
8 Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
Stało się tedy, gdy odprawiał urząd kapłański w porządku przemiany swojej przed Bogiem.
9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
Że według zwyczaju urzędu kapłańskiego przypadł nań los, aby kadził, wszedłszy do kościoła Pańskiego.
10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
A wszystko mnóstwo ludu było na dworze, modląc się w godzinę kadzenia.
11 Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
Tedy mu się pokazał Anioł Pański, stojący po prawej stronie ołtarza, na którym kadzono.
12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
I zatrwożył się Zacharyjasz ujrzawszy go, a bojaźń przypadła nań.
13 Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
I rzekł do niego Anioł: Nie bój się, Zacharyjaszu! boć jest wysłuchana modlitwa twoja, a Elżbieta, żona twoja, urodzi ci syna, i nazwiesz imię jego Jan,
14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
Z którego będziesz miał radość i wesele, i wiele ich radować się będą z narodzenia jego.
15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
Albowiem będzie wielkim przed obliczem Pańskiem; wina i napoju mocnego nie będzie pił, a Duchem Świętym będzie napełniony zaraz z żywota matki swojej.
16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
A wielu z synów Izraelskich obróci ku Panu, Bogu ich.
17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
Bo on pójdzie wprzód przed obliczem jego w duchu i w mocy Elijaszowej, aby obrócił serca ojców ku dzieciom, a odporne ku roztropności sprawiedliwych, aby sporządził Panu lud gotowy.
18 Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
I rzekł Zacharyjasz do Anioła: Po czemże to poznam? bom ja jest stary, a żona moja podeszła w dniach swych.
19 Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
A odpowiadając Anioł, rzekł mu: Jam jest Gabryjel, który stoję przed obliczem Bożem, a posłanym jest, abym mówił do ciebie, a iżbym ci to wesołe poselstwo odniósł.
20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
A oto oniemiejesz, i nie będziesz mógł mówić aż do onego dnia, którego się to stanie, dlatego, żeś nie uwierzył słowom moim, które się wypełnią czasu swego.
21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
A lud oczekiwał Zacharyjasza; i dziwowali się, że tak długo bawił w kościele.
22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
A wyszedłszy nie mógł do nich mówić; i poznali, że widzenie widział w kościele; bo im przez znaki ukazywał, i został niemym.
23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
I stało się, gdy się wypełniły dni posługiwania jego, odszedł do domu swego.
24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
A po onych dniach poczęła Elżbieta, żona jego, i kryła się przez pięć miesięcy, mówiąc:
25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
Iż mi tak Pan uczynił we dni, w które na mię wejrzał, aby odjął hańbę moję między ludźmi.
26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
A w miesiącu szóstym posłany jest Anioł Gabryjel od Boga do miasta Galilejskiego, które zwano Nazaret,
27 до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
Do Panny poślubionej mężowi, któremu imię było Józef, z domu Dawidowego, a imię Panny Maryja.
28 Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
A wszedłszy Anioł do niej, rzekł: Bądź pozdrowiona, łaską udarowana, Pan jest z tobą; błogosławionaś ty między niewiastami.
29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
Ale ona ujrzawszy go, zatrwożyła się na słowa jego, i myślała, jakie by to było pozdrowienie.
30 Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
I rzekł jej Anioł: Nie bój się, Maryjo! albowiem znalazłaś łaskę u Boga.
31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
A oto poczniesz w żywocie i porodzisz syna, i nazwiesz imię jego Jezus.
32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
Ten będzie wielki, a Synem Najwyższego będzie nazwany, i da mu Pan Bóg stolicę Dawida, ojca jego;
I będzie królował nad domem Jakóbowym na wieki, a królestwu jego nie będzie końca. (aiōn g165)
34 Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
Zatem Maryja rzekła do Anioła: Jakoż to będzie, gdyż ja męża nie znam?
35 У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
A odpowiadając Anioł, rzekł jej: Duch Święty zstąpi na cię, a moc Najwyższego zacieni cię; przetoż i to, co się z ciebie święte narodzi, nazwane będzie Synem Bożym.
36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
A oto Elżbieta, pokrewna twoja, i ona poczęła syna w starości swojej, a ten miesiąc jest szósty onej, którą nazywano niepłodną.
37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
Bo nie będzie niemożne u Boga żadne słowo.
38 Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
I rzekła Maryja: Oto służebnica Pańska; niechże mi się stanie według słowa twego. I odszedł od niej Anioł.
39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
Tedy wstawszy Maryja w onych dniach, poszła w górną krainę z kwapieniem do miasta Judzkiego.
40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
A wszedłszy w dom Zacharyjaszowy, pozdrowiła Elżbietę.
41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
I stało się, skoro usłyszała Elżbieta pozdrowienie Maryi, skoczyło niemowlątko w żywocie jej, i napełniona jest Elżbieta Duchem Świętym.
42 Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
I zawołała głosem wielkim, i rzekła: Błogosławionaś ty między niewiastami, i błogosławiony owoc żywota twego!
43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
A skądże mi to, iż przyszła matka Pana mego do mnie?
44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
Albowiem jako doszedł głos pozdrowienia twego do uszów moich, podskoczyło od radości niemowlątko w żywocie moim.
45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
A błogosławiona, która uwierzyła: Gdyż się wykonają te rzeczy, które jej są opowiedziane od Pana.
46 І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
Tedy rzekła Maryja: Wielbi dusza moja Pana;
47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
I rozradował się duch mój w Bogu, zbawicielu moim,
48 бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
Iż wejrzał na uniżenie służebnicy swojej; albowiem oto odtąd błogosławioną mię zwać będą wszystkie narody.
49 бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
Bo mi uczynił wielkie rzeczy ten, który mocny jest, i święte imię jego;
50 Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
I którego miłosierdzie zostaje od narodu do narodu nad tymi, co się go boją.
51 Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
Dokazał mocy ramieniem swojem, i rozproszył pyszne w myślach serca ich.
52 Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
Ściągnął mocarze z stolic ich, a wywyższył uniżone.
53 Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
Łaknące napełnił dobremi rzeczami, a bogacze rozpuścił próżne.
54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
Przyjął Izraela, sługę swego, pamiętając na miłosierdzie swoje.
Jako mówił do ojców naszych, do Abrahama i nasienia jego na wieki. (aiōn g165)
56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
I została z nią Maryja jakoby trzy miesiące; potem się wróciła do domu swego.
57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
A Elżbiecie wypełnił się czas, aby porodziła, i porodziła syna.
58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
A usłyszawszy sąsiedzi i pokrewni jej, iż Pan z nią uczynił wielkie miłosierdzie swoje, radowali się pospołu z nią.
59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
I stało się, że ósmego dnia przyszli, aby obrzezali dzieciątko; i nazwali je imieniem ojca jego, Zacharyjaszem.
60 Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
Ale odpowiadając matka jego rzekła: Nie tak; lecz nazwany będzie Janem.
61 А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
I rzekli do niej: Żadnego nie masz w rodzinie twojej, co by go zwano tem imieniem.
62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
I skinęli na ojca jego, jako by go chciał nazwać.
63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
A on kazawszy sobie podać tabliczkę, napisał mówiąc: Jan jest imię jego. I dziwowali się wszyscy.
64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
A zarazem otworzyły się usta jego, i język jego, i mówił, wielbiąc Boga.
65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
I przyszedł strach na wszystkie sąsiady ich, i po wszystkiej górnej krainie Judzkiej rozgłoszone są wszystkie te słowa.
66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
Tedy wszyscy, którzy o tem słyszeli, składali to do serca swego, mówiąc: Cóż to wżdy za dziecię będzie? I była z nim ręka Pańska.
67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
A Zacharyjasz, ojciec jego, napełniony będąc Duchem Świętym, prorokował mówiąc:
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
Błogosławiony niech będzie Pan, Bóg Izraelski, iż nawiedził i sprawił odkupienie ludowi swojemu;
69 Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
I wystawił nam róg zbawienia w domu Dawida, sługi swego,
Tak jako mówił przez usta świętych proroków swoich, którzy byli od wieku: (aiōn g165)
71 що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
Iż im miał dać wybawienie od nieprzyjaciół naszych i z ręki wszystkich, którzy nas nienawidzili;
72 Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
Aby uczynił miłosierdzie z ojcami naszymi, i wspomniał na przymierze swoje święte,
73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
I na przysięgę, którą przysiągł Abrahamowi, ojcu naszemu, że nam to dać miał,
74 визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
Iżbyśmy mu bez bojaźni, z ręki nieprzyjaciół naszych będąc wybawieni, służyli;
75 у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
W świętobliwości i w sprawiedliwości przed obliczem jego, po wszystkie dni żywota naszego.
76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
A ty dzieciątko! Prorokiem Najwyższego nazwane będziesz; bo pójdziesz wprzód przed obliczem Pańskiem, abyś gotował drogi jego,
77 щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
A iżbyś dał znajomość zbawienia ludowi jego przez odpuszczenie grzechów ich.
78 Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
Przez wnętrzności miłosierdzia Boga naszego, w których nawiedził nas Wschód z wysokości.
79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
Aby się ukazał siedzącym w ciemności i w cieniu śmierci ku wyprostowaniu nóg naszych na drogę pokoju.
80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
A ono dzieciątko rosło, i umacniało się w duchu, i było na pustyniach aż do onego dnia, którego się okazało przed Izraelem.
