< Від Луки 1 >
1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
My noble [friend] Theophilus, many people saw the things that [Jesus] did while he was with us, from the time when he started [MTY] [his ministry]. They served God [by teaching people] the message [about the Lord Jesus]. Many of those who heard what they taught wrote down for us accounts of the things that [Jesus did from the time when] he began [his ministry].
2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
I myself have studied these accounts carefully. So I decided that it would be good for me also to write for you [(sg)] an accurate account of these matters.
4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
I want you to know the truth about what you have been taught {what others have taught you}.
5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
When King Herod [the Great ruled] Judea [district], there was a [Jewish] priest named Zechariah. He belonged to the [group of priests called] the Abijah group. He and his wife Elizabeth were both descended from the [first priest of Israel], Aaron.
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
[God considered that] both of them were righteous, because they constantly completely obeyed everything that God had commanded.
7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
But they had no children, because Elizabeth had been unable to bear children. Furthermore, she and her husband were very old.
8 Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
One day [Zechariah’s] group was doing their work [in the Temple in Jerusalem], and he was serving as a priest in God’s presence.
9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
Following their custom, [the other priests] chose him by lot to enter the Lord’s temple and burn incense.
10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
While he was burning the incense, many people were outside [in the courtyard], praying.
11 Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
Then an angel whom God had [sent] appeared to him. The angel was standing at the right side of the place [where the priests burned] incense.
12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
When Zechariah saw the angel, he was startled and became very afraid.
13 Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
But the angel said to him, “Zechariah, do not be afraid! When you [(sg)] prayed [asking God for a son] (OR, [that God would send the Messiah]), God heard what you prayed. [So] your wife Elizabeth shall bear a son. You must name him John.
14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
He will cause you to be very happy, and many other people will also be happy because he is born.
15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
God will consider him to be very important. He must never drink wine or any other alcoholic drink, [in order that he will be completely dedicated to God]. He will be controlled by the Holy Spirit {The Holy Spirit will control him} from before he is born.
16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
He will [persuade] many people in Israel to turn away [from their sins and please] the Lord their God.
17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
As [God’s] Spirit enables him [to preach] powerfully as [the prophet] Elijah did, he will precede [the Messiah]. He will cause parents [SYN] to act [peacefully] toward their children [again]. He will cause [many] people who do not obey [God to hear and obey] the wise things that righteous people [tell them]. He will do this in order to help [many] people to be ready when the Lord [comes].”
18 Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
Then Zechariah said to the angel, “I am very old, and my wife is also so old [that she cannot bear a child. So] (I cannot [believe] that what you [(sg)] said [will happen]!/how can I [believe] that what you [(sg)] said [will happen]?) [RHQ]”
19 Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
Then the angel said to him, “I am [God’s chief angel], Gabriel! [I do what God tells me, because] I constantly am in God’s presence! I was sent {[He] sent me} to tell you [(sg)] something good [that is going to happen to you].
20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
What I have told you will certainly happen at the time [God decides], but you did not believe what I told you. So now [God will make] you will be unable to talk until the day [your son is born]”!
21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
While [Zechariah and the angel] were talking, the people [in the courtyard] were waiting for Zechariah [to come out]. They wondered, “Why is he staying in the Temple for such a long time?”
22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
When Zechariah came out, he was not able to speak to the people. Because he could not talk, he made motions with his hands [to try to convey what had happened]. Then they realized that he had seen (a vision [from God]/something that [God] showed him) while he was in the Temple.
23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
When Zechariah’s time to work [as a priest in the Temple] was finished, he [left Jerusalem and] returned to his home.
24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
Some time later his wife Elizabeth became pregnant [EUP]. She did not leave their house for five months, [because she knew that people would laugh at her if she told them that she was pregnant].
25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
But she thought, “God has enabled me to become pregnant. He has pitied me and I will no longer be ashamed [because I have no children]!”
26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
When Elizabeth had been [pregnant] [EUP] [for almost] six months, the angel Gabriel was sent by God {God sent the angel Gabriel} [again].
27 до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
[This time] he went to Nazareth [town] in Galilee [district], to a virgin whose name was Mary. It had been {[Her parents] had} promised that she would marry a man named Joseph, who was descended from [King] David.
28 Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
The angel greeted her and said, “(The Lord/God) is with you [(sg)] and you will be greatly blessed {[has decided to] greatly bless you}!”
29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
But Mary was very confused [when she heard] that. She wondered what [the angel meant] by these words.
30 Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
Then the angel said to her, “Mary, God is very pleased with you [(sg)], so do not be afraid.
31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
You will become pregnant and bear a son, and you must name him Jesus.
32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
He will become great. He will be called {[People will] call him} (the Son of God/the man who is also God). God, the Lord, will make him a king [MTY] as his ancestor [King] David was.
33 Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn )
He will be the King of [the] Jews, the descendants [MTY] of [your ancestor] Jacob, forever. He will rule as king forever!” (aiōn )
34 Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
Then Mary said to the angel, “I am a virgin, so how can I [have a baby]?”
35 У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
The angel replied, “The Holy Spirit will come to you; the power of God [MTY/EUP] will overshadow you [and enable you to become pregnant]. So the child [you will] bear will be completely set apart {give himself completely} to obey God, and he will be called {[people] will say that he is} (the Son of God/the man who is also God).
36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
[I also need to tell you something else]. Your cousin Elizabeth is very old, and it was thought {[people] said} that she could not bear any children. But she has been [pregnant] [EUP] [for almost] six months, and will bear a son!
37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
[You should not be surprised at that], because God can do everything!”
38 Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
Then Mary said, “All right, I want to serve (the Lord/God), so may what you [(sg)] have said about me come true!” Then the angel left her.
39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
Very soon after that, Mary got ready and went quickly to a town in the highlands of Judea [district] where Zechariah lived.
40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
She entered his house and greeted [his wife] Elizabeth.
41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
As soon as Elizabeth heard Mary greet her, the baby moved inside [Elizabeth’s] womb. The Holy Spirit took complete control of Elizabeth,
42 Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
and she said loudly [to Mary], “[God] has blessed you [more than] he has blessed [any other] woman, and [he has] blessed the child you will bear!
43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
(I am not worthy that [God would allow you] to visit me!/Why is [God allowing you] to visit me?) [RHQ] You will be the mother of my Lord!
44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
[I realize this because] as soon as I heard you greet me, the baby inside my womb moved because he was so happy [that you had come].
45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
[God] is pleased with you [because] you believed that what (the Lord/God) told you would come true.”
46 І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
Then Mary [praised God by] saying/singing: “, how I [SYN] praise (the Lord/God)!
47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
I am happy because God is the one who saves me.
48 бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
I was only his lowly servant girl, but he did not forget me. So from now on, everyone will say that God was pleased with me,
49 бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
because they will hear about the things that God [MTY], the mighty one, has done for me. He [MTY] is awesome!
50 Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
He acts mercifully toward all those who respect him.
51 Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
He shows people that he [MTY] is very powerful. He scatters those who think proudly.
52 Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
He does not let mighty kings rule [MTY] any more, but he honors people who are oppressed (OR, humble).
53 Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
He gives good things to eat to those who are hungry, but he sends away the rich people without giving them anything.
54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
And now he has remembered what he promised. So he has helped me and all the other people of [MTY] Israel who serve him.
55 так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn )
He promised to Abraham and all our other ancestors who descended from him that he would act mercifully toward them forever.” (aiōn )
56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
Mary stayed with Elizabeth for about three months. Then she returned to her home.
57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
When it was time for Elizabeth to give birth to her child, she bore a son.
58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
Her neighbors and relatives heard how (the Lord/God) had greatly blessed her [by enabling her to bear a child], so they were happy along with [Elizabeth].
59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
Seven days later they gathered together for the [ceremony for] circumcising the baby [to show that he belonged to God]. They wanted to give the baby the same name as his father, Zechariah.
60 Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
But his mother said, “No, [his name will not be Zechariah]. His name will be John!”
61 А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
[So] they said to her, “[John] is not the name of any of your [(dl)] relatives, [so you(dl) should not give him that name]!”
62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
Then they made motions with their hands to Zechariah, [for him] to indicate what name [he] wanted to be given {to give} to his son.
63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
[So] he signaled that they [should give him] a tablet [to write on. When they gave him one], he wrote [on it], “His name is John.” All those [who were there] were surprised!
64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
Immediately Zechariah was able to speak again [MTY], and he praised God.
65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
All their neighbors were amazed/awestruck! They told other people who lived all over the highlands of Judea about what had happened.
66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
Everyone who heard about it kept thinking about it. They were saying, “We wonder what will this child do [for God when] he [grows up] [RHQ]!” They wondered that because [from what had happened they were sure that] God would be helping that child [SYN] [in a powerful way].
67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
[After] Zechariah’s [son was born], Zechariah was completely directed by the Holy Spirit {the Holy Spirit completely directed Zechariah} as he spoke these words that came from God:
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
“Praise the Lord, the God whom we(inc) people of Israel worship, because he has come to set us, his people, free from our enemies.
69 Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
He is sending us someone who will powerfully [MTY] save us, someone who is descended from [MTY] King David, who served God well.
70 як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn )
Long ago God caused his prophets to say that he would do that. (aiōn )
71 що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
He will rescue us from our enemies, and he will save us from the power of all those who hate us.
72 Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
He will do this because he has not forgotten what he promised our ancestors; he made an agreement that he would act mercifully to us, their descendants.
73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
That is what he strongly promised our ancestor Abraham that he would do.
74 визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
God told him that we would be rescued {he would rescue us} from the power of our enemies, that he would enable us to serve him without being afraid,
75 у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
that he would cause us to be completely dedicated to him, and enable us to live righteously all of our lives.”
76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
[Then Zechariah said this to] his little son: “My child, you will be called {people will say that you are} a prophet whom God [MTY/EUP] has sent; you will begin your work before (the Lord/Messiah) comes; you will prepare people so that they will be ready for him. (OR, you will begin your work before the Messiah comes).
77 щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
You will tell God’s people how he will forgive them and save them from being punished for their sins.
78 Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
Our God will do that because he is very kind to us. Just like a new day begins when the sun rises [MET], God will do that new thing for us when the Messiah comes to us from heaven.
79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
People who do not know God [MET] are like those who sit in the darkness. They are afraid [MTY] that they will soon die. But when the Messiah tells us God’s message, it will be like causing such people to see a bright light. He will guide us [SYN] so that we will be living peacefully.”
80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
[Later], Zechariah’s son grew up and became spiritually strong. Then he lived in a desolate region until he began to preach to the Israeli people.