< Від Івана 1 >
1 На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
2 Воно на початку було з Богом.
The same was in the beginning with God.
3 Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього.
All things were made by him: and without him was made nothing that was made.
4 У Ньому було життя, і життя було світлом для людей.
In him was life, and the life was the light of men.
5 Світло світить у темряві, і темрява не здолала його.
And the light shineth in darkness, and the darkness did not comprehend it.
6 З’явився чоловік, надісланий Богом; його ім’я – Іван.
There was a man sent from God, whose name was John.
7 Він прийшов як свідок, щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.
This man came for a witness, to give testimony of the light, that all men might believe through him.
8 Не він був світлом, але він [прийшов], щоб свідчити про світло.
He was not the light, but was to give testimony of the light.
9 То було справжнє світло, яке освітлює кожну людину, приходячи у світ.
That was the true light, which enlighteneth every man that cometh into this world.
10 Воно було у світі, і світ через Нього був створений, але світ Його не впізнав.
He was in the world, and the world was made by him, and the world knew him not.
11 Він прийшов до своїх, та свої не прийняли Його.
He came unto his own, and his own received him not.
12 А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими,
But as many as received him, he gave them power to be made the sons of God, to them that believe in his name.
13 народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога.
Who are born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
14 Слово стало людиною й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного [Сина] від Отця, повного благодаті та істини.
And the Word was made flesh, and dwelt among us, (and we saw his glory, the glory as it were of the only begotten of the Father, ) full of grace and truth.
15 Іван свідчив про Нього, проголошуючи: «Він Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде після мене, величніший за мене, бо Він був переді мною“».
John beareth witness of him, and crieth out, saying: This was he of whom I spoke: He that shall come after me, is preferred before me: because he was before me.
16 Адже з Його повноти ми всі отримали благодать за благодаттю.
And of his fulness we all have received, and grace for grace.
17 Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина прийшли через Ісуса Христа.
For the law was given by Moses; grace and truth came by Jesus Christ.
18 Бога ніхто не бачив, тільки Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, – Він явив [Його].
No man hath seen God at any time: the only begotten Son who is in the bosom of the Father, he hath declared him.
19 І ось свідчення Івана, коли юдейські керівники з Єрусалима надіслали до нього священників та левітів запитати Його: ―Ти хто?
And this is the testimony of John, when the Jews sent from Jerusalem priests and Levites to him, to ask him: Who art thou?
20 Він визнав, не заперечив, а визнав: ―Я не Христос!
And he confessed, and did not deny: and he confessed: I am not the Christ.
21 Вони запитали його: ―Тоді хто ти? Ілля? Він відповів: ―Ні! ―То ти Пророк? Він відповів: ―Ні!
And they asked him: What then? Art thou Elias? And he said: I am not. Art thou the prophet? And he answered: No.
22 Вони ж запитали: ―Тоді хто ж ти? Щоб ми дали відповідь тим, хто надіслав нас. Що ти кажеш про себе?
They said therefore unto him: Who art thou, that we may give an answer to them that sent us? What sayest thou of thyself?
23 Він відповів, як сказав пророк Ісая: ―Я – «голос, який кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві“».
He said: I am the voice of one crying out in the wilderness, make straight the way of the Lord, as said the prophet Isaias.
24 Посланці ж були із фарисеїв.
And they that were sent, were of the Pharisees.
25 Вони запитали його: ―Якщо ти не Христос, не Ілля й не Пророк, чому ж ти хрестиш?
And they asked him, and said to him: Why then dost thou baptize, if thou be not Christ, nor Elias, nor the prophet?
26 Іван відповів їм: ―Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте.
John answered them, saying: I baptize with water; but there hath stood one in the midst of you, whom you know not.
27 Він іде після мене, і я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій.
The same is he that shall come after me, who is preferred before me: the latchet of whose shoe I am not worthy to loose.
28 Це сталося у Віфанії, біля Йордану, де Іван хрестив.
These things were done in Bethania, beyond the Jordan, where John was baptizing.
29 Наступного дня Іван побачив Ісуса, Який ішов до нього, і сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере [на Себе] гріх світу.
The next day, John saw Jesus coming to him, and he saith: Behold the Lamb of God, behold him who taketh away the sin of the world.
30 Це Той, про Кого я казав: „Після мене йде Чоловік, величніший за мене, бо Він був переді мною“.
This is he, of whom I said: After me there cometh a man, who is preferred before me: because he was before me.
31 Я сам не знав Його, але я прийшов хрестити водою для того, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві».
And I knew him not, but that he may be made manifest in Israel, therefore am I come baptizing with water.
32 Іван свідчив кажучи: «Я бачив Духа, Який сходив, як голуб, із неба й залишився на Ньому.
And John gave testimony, saying: I saw the Spirit coming down, as a dove from heaven, and he remained upon him.
33 І я б не впізнав Його, але Той, Хто надіслав мене хрестити водою, сказав мені: „Над ким побачиш Духа, Який сходить та залишається, – Він є Той, Хто хрестить Святим Духом“.
And I knew him not; but he who sent me to baptize with water, said to me: He upon whom thou shalt see the Spirit descending, and remaining upon him, he it is that baptizeth with the Holy Ghost.
34 Я бачив це та засвідчую, що Він – Син Божий».
And I saw, and I gave testimony, that this is the Son of God.
35 Наступного дня Іван знову стояв із двома своїми учнями.
The next day again John stood, and two of his disciples.
36 Побачивши Ісуса, Який ішов [повз них], сказав: «Ось Агнець Божий!»
And beholding Jesus walking, he saith: Behold the Lamb of God.
37 Обидва його учні, почувши ці слова, пішли за Ісусом.
And the two disciples heard him speak, and they followed Jesus.
38 Обернувшись, Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і спитав їх: ―Чого ви шукаєте? Вони відповіли: ―Равві (що в перекладі означає «Учителю»), де Ти живеш?
And Jesus turning, and seeing them following him, saith to them: What seek you? Who said to him, Rabbi, (which is to say, being interpreted, Master, ) where dwellest thou?
39 Він відповів: ―Ідіть та побачите. Вони пішли та побачили, де Він живе, і залишились у Нього того дня. Це було близько десятої години.
He saith to them: Come and see. They came, and saw where he abode, and they stayed with him that day: now it was about the tenth hour.
40 Одним із цих двох, що чули [слова] Івана та пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
And Andrew, the brother of Simon Peter, was one of the two who had heard of John, and followed him.
41 Він першим розшукав свого брата Симона й сказав йому: «Ми знайшли Месію» (що в перекладі означає «Христос»).
He findeth first his brother Simon, and saith to him: We have found the Messias, which is, being interpreted, the Christ.
42 Він привів його до Ісуса. Подивившись на Нього, Ісус сказав: «Ти Симон, син Йони, будеш називатися Кифа» (що в перекладі означає «Петро»).
And he brought him to Jesus. And Jesus looking upon him, said: Thou art Simon the son of Jona: thou shalt be called Cephas, which is interpreted Peter.
43 Наступного дня Ісус вирішив піти до Галілеї. Він знайшов Филипа та сказав йому: «Іди за Мною!»
On the following day, he would go forth into Galilee, and he findeth Philip. And Jesus saith to him: Follow me.
44 Филип був із Віфсаїди, з того ж міста, що й Андрій та Петро.
Now Philip was of Bethsaida, the city of Andrew and Peter.
45 Филип знайшов Нафанаїла й сказав йому: ―Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі та Пророки. Це Ісус, син Йосифа з Назарета.
Philip findeth Nathanael, and saith to him: We have found him of whom Moses in the law, and the prophets did write, Jesus the son of Joseph of Nazareth.
46 Нафанаїл сказав: ―Хіба з Назарета може бути щось добре? Филип відповів: ―Іди та подивись!
And Nathanael said to him: Can any thing of good come from Nazareth? Philip saith to him: Come and see.
47 [Коли] Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, то сказав про нього: ―Ось істинний ізраїльтянин, у якому немає лукавства.
Jesus saw Nathanael coming to him: and he saith of him: Behold an Israelite indeed, in whom there is no guile.
48 Нафанаїл запитав: ―Звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: ―Ще перед тим, як Филип покликав тебе, Я бачив тебе під смоковницею.
Nathanael saith to him: Whence knowest thou me? Jesus answered, and said to him: Before that Philip called thee, when thou wast under the fig tree, I saw thee.
49 Нафанаїл відповів: ―Равві, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлю!
Nathanael answered him, and said: Rabbi, thou art the Son of God, thou art the King of Israel.
50 Ісус сказав у відповідь: ―Ти повірив, тому що Я сказав, що бачив тебе під смоковницею? Ти більше від цього побачиш.
Jesus answered, and said to him: Because I said unto thee, I saw thee under the fig tree, thou believest: greater things than these shalt thou see.
51 Потім сказав: ―Істинно кажу вам: «ви побачите відкриті небеса й Божих ангелів, які підіймаються та опускаються»на Сина Людського.
And he saith to him: Amen, amen I say to you, you shall see the heaven opened, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.