Від Івана 8
1 Ісус же пішов на Оливну гору.
Jesus autem perrexit in montem Oliveti:
2 Рано-вранці Він знову прийшов у Храм, і всі люди посходилися до Нього. Він сів і почав їх навчати.
et diluculo iterum venit in templum, et omnis populus venit ad eum, et sedens docebat eos.
3 Книжники та фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу. Її поставили перед народом
Adducunt autem scribæ et pharisæi mulierem in adulterio deprehensam: et statuerunt eam in medio,
4 і сказали Ісусові: ―Учителю, ця жінка була схоплена на перелюбі.
et dixerunt ei: Magister, hæc mulier modo deprehensa est in adulterio.
5 Мойсей у Законі звелів нам побивати таких камінням. А Ти що скажеш?
In lege autem Moyses mandavit nobis hujusmodi lapidare. Tu ergo quid dicis?
6 Вони запитали це, щоб спіймати Його й мати [підставу] звинуватити Його. Але Ісус, схилившись додолу, писав пальцем по землі.
Hoc autem dicebant tentantes eum, ut possent accusare eum. Jesus autem inclinans se deorsum, digito scribebat in terra.
7 Оскільки вони продовжували Його запитувати, Він піднявся й сказав: ―Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!
Cum ergo perseverarent interrogantes eum, erexit se, et dixit eis: Qui sine peccato est vestrum, primus in illam lapidem mittat.
8 І знов, схилившись, писав по землі.
Et iterum se inclinans, scribebat in terra.
9 Почувши це, вони почали по одному відходити, починаючи від старших і до останніх. Залишилися тільки [Ісус] та жінка, яка стояла посередині.
Audientes autem unus post unum exibant, incipientes a senioribus: et remansit solus Jesus, et mulier in medio stans.
10 Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, лише саму жінку, сказав їй: ―Жінко, де ті, хто обвинувачував тебе? Ніхто тебе не осудив?
Erigens autem se Jesus, dixit ei: Mulier, ubi sunt qui te accusabant? nemo te condemnavit?
11 Вона відповіла: ―Ніхто, Господи! Ісус сказав їй: ―І Я не осуджую тебе. Іди й більше не гріши!
Quæ dixit: Nemo, Domine. Dixit autem Jesus: Nec ego te condemnabo: vade, et jam amplius noli peccare.
12 Ісус знову заговорив із ними: ―Я – світло світу. Хто слідує за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя.
Iterum ergo locutus est eis Jesus, dicens: Ego sum lux mundi: qui sequitur me, non ambulat in tenebris, sed habebit lumen vitæ.
13 Фарисеї сказали Йому: ―Ти свідчиш Сам про Себе, тому Твоє свідчення неправдиве.
Dixerunt ergo ei pharisæi: Tu de teipso testimonium perhibes; testimonium tuum non est verum.
14 Ісус відповів: ―Навіть якщо Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення правдиве, тому що Я знаю, звідки Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не знаєте, звідки Я прийшов і куди йду.
Respondit Jesus, et dixit eis: Et si ego testimonium perhibeo de meipso, verum est testimonium meum: quia scio unde veni et quo vado; vos autem nescitis unde venio aut quo vado.
15 Ви судите за людськими мірками, Я ж нікого не суджу.
Vos secundum carnem judicatis: ego non judico quemquam;
16 А якщо Я й суджу, Мій суд правдивий, тому що Я не Один, зі Мною Отець, Який послав Мене.
et si judico ego, judicium meum verum est, quia solus non sum: sed ego et qui misit me, Pater.
17 У вашому Законі написано, що свідчення двох людей – істинне.
Et in lege vestra scriptum est, quia duorum hominum testimonium verum est.
18 Я Сам свідчу про Себе, і про Мене свідчить Отець, Який послав Мене.
Ego sum qui testimonium perhibeo de meipso, et testimonium perhibet de me qui misit me, Pater.
19 Тоді вони запитали: ―Де ж Твій Отець? Ісус відповів: ―Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця. Якби ви знали Мене, ви знали б і Мого Отця.
Dicebant ergo ei: Ubi est Pater tuus? Respondit Jesus: Neque me scitis, neque Patrem meum: si me sciretis, forsitan et Patrem meum sciretis.
20 Ці слова Він казав, коли навчав у Храмі, біля скарбниці. І ніхто не схопив Його, адже не настав ще Його час.
Hæc verba locutus est Jesus in gazophylacio, docens in templo: et nemo apprehendit eum, quia necdum venerat hora ejus.
21 [Ісус] сказав їм ще раз: ―Я відхожу, і ви будете шукати Мене, і помрете у своєму гріху. Куди Я йду, ви не зможете прийти.
Dixit ergo iterum eis Jesus: Ego vado, et quæretis me, et in peccato vestro moriemini. Quo ego vado, vos non potestis venire.
22 Тоді юдеї почали говорити: ―Чи не вб’є Він Себе, бо каже: «Туди, куди Я йду, ви не можете прийти»?
Dicebant ergo Judæi: Numquid interficiet semetipsum, quia dixit: Quo ego vado, vos non potestis venire?
23 Він казав їм: ―Ви – знизу, а Я – згори. Ви з цього світу, а Я не з цього світу.
Et dicebat eis: Vos de deorsum estis, ego de supernis sum. Vos de mundo hoc estis, ego non sum de hoc mundo.
24 Тому Я сказав вам, що ви помрете у ваших гріхах. Якщо не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах.
Dixi ergo vobis quia moriemini in peccatis vestris: si enim non credideritis quia ego sum, moriemini in peccato vestro.
25 Вони запитали: ―Хто Ти? Ісус відповів їм: ―Той, про Кого від початку казав.
Dicebant ergo ei: Tu quis es? Dixit eis Jesus: Principium, qui et loquor vobis.
26 Я маю багато про вас сказати й судити, але Той, Хто послав Мене, правдивий, і те, що Я чув від Нього, Я говорю світові.
Multa habeo de vobis loqui, et judicare; sed qui me misit, verax est; et ego quæ audivi ab eo, hæc loquor in mundo.
27 Вони не зрозуміли, що Він говорить їм про Отця.
Et non cognoverunt quia Patrem ejus dicebat Deum.
28 Тоді Ісус сказав їм: ―Коли ви піднімете Сина Людського, то зрозумієте, що Я є і що Я нічого не роблю від Себе, а говорю, як Мене навчив Отець.
Dixit ergo eis Jesus: Cum exaltaveritis Filium hominis, tunc cognoscetis quia ego sum, et a meipso facio nihil, sed sicut docuit me Pater, hæc loquor:
29 Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Він не залишає Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби.
et qui me misit, mecum est, et non reliquit me solum: quia ego quæ placita sunt ei, facio semper.
30 Коли Він це казав, багато хто повірив у Нього.
Hæc illo loquente, multi crediderunt in eum.
31 Ісус сказав юдеям, які повірили в Нього: ―Якщо ви будете перебувати в Моєму Слові, ви дійсно Мої учні.
Dicebat ergo Jesus ad eos, qui crediderunt ei, Judæos: Si vos manseritis in sermone meo, vere discipuli mei eritis,
32 Ви пізнаєте істину, і істина визволить вас.
et cognoscetis veritatem, et veritas liberabit vos.
33 Вони відповіли Йому: ―Ми нащадки Авраама й ніколи не були нічиїми рабами! Як Ти кажеш: «Звільнить вас»?
Responderunt ei: Semen Abrahæ sumus, et nemini servivimus umquam: quomodo tu dicis: Liberi eritis?
34 Ісус сказав: ―Істинно кажу вам: кожен, хто грішить, є рабом гріха.
Respondit eis Jesus: Amen, amen dico vobis: quia omnis qui facit peccatum, servus est peccati.
Servus autem non manet in domo in æternum: filius autem manet in æternum. (aiōn g165)
36 Тому якщо Син звільнить вас, справді будете вільними.
Si ergo vos filius liberaverit, vere liberi eritis.
37 Я знаю, що ви нащадки Авраама, але шукаєте, як вбити Мене, бо не приймаєте Мого Слова.
Scio quia filii Abrahæ estis: sed quæritis me interficere, quia sermo meus non capit in vobis.
38 Я кажу вам те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що чули у [вашого] батька.
Ego quod vidi apud Patrem meum, loquor: et vos quæ vidistis apud patrem vestrum, facitis.
39 Вони відповіли: ―Наш батько – Авраам. Ісус сказав: ―Якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраама.
Responderunt, et dixerunt ei: Pater noster Abraham est. Dicit eis Jesus: Si filii Abrahæ estis, opera Abrahæ facite.
40 А тепер ви хочете вбити Мене, Чоловіка, Котрий сказав вам істину, яку Я почув від Бога. Авраам так не робив.
Nunc autem quæritis me interficere, hominem, qui veritatem vobis locutus sum, quam audivi a Deo: hoc Abraham non fecit.
41 Ви чините діла вашого батька. Вони сказали Йому: ―Ми не народилися від статевої розпусти, у нас один Отець – Бог.
Vos facitis opera patris vestri. Dixerunt itaque ei: Nos ex fornicatione non sumus nati: unum patrem habemus Deum.
42 Ісус сказав їм: ―Якби Бог був вашим Отцем, ви б любили Мене, бо Я вийшов від Бога й прийшов сюди. Я прийшов не Сам від Себе, а Він послав Мене.
Dixit ergo eis Jesus: Si Deus pater vester esset, diligeretis utique et me; ego enim ex Deo processi, et veni: neque enim a meipso veni, sed ille me misit.
43 Чому ж ви не розумієте того, що Я кажу вам? Бо ви не можете слухати Моїх слів.
Quare loquelam meam non cognoscitis? Quia non potestis audire sermonem meum.
44 Ваш батько – диявол, і ви прагнете виконувати його волю. Він від початку був убивцею і в істині не встояв, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то говорить від себе, бо він брехун і батько неправди.
Vos ex patre diabolo estis: et desideria patris vestri vultis facere. Ille homicida erat ab initio, et in veritate non stetit: quia non est veritas in eo: cum loquitur mendacium, ex propriis loquitur, quia mendax est, et pater ejus.
45 Але Мені не вірите, тому що Я кажу вам істину.
Ego autem si veritatem dico, non creditis mihi.
46 Хто з вас може довести Мій гріх? А якщо Я кажу істину, чому ви не вірите Мені?
Quis ex vobis arguet me de peccato? si veritatem dico vobis, quare non creditis mihi?
47 Хто від Бога, той слухає слова Бога. Ви ж не слухаєте Мене тому, що ви не від Бога.
Qui ex Deo est, verba Dei audit. Propterea vos non auditis, quia ex Deo non estis.
48 Юдеї відповіли Йому: ―Чи не правильно ми говоримо, що Ти самарянин і що Ти одержимий?
Responderunt ergo Judæi, et dixerunt ei: Nonne bene dicimus nos quia Samaritanus es tu, et dæmonium habes?
49 Ісус сказав: ―Я не одержимий, але Я шаную Мого Отця, а ви не шануєте Мене.
Respondit Jesus: Ego dæmonium non habeo: sed honorifico Patrem meum, et vos inhonorastis me.
50 Я не шукаю Своєї слави. Є Той, Хто шукає її для Мене. Він і судить.
Ego autem non quæro gloriam meam: est qui quærat, et judicet.
Amen, amen dico vobis: si quis sermonem meum servaverit, mortem non videbit in æternum. (aiōn g165)
52 Тоді юдеї сказали: ―Тепер ми точно знаємо, що Ти одержимий. Авраам помер, і пророки теж, а Ти кажеш: «Хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік». (aiōn g165)
Dixerunt ergo Judæi: Nunc cognovimus quia dæmonium habes. Abraham mortuus est, et prophetæ; et tu dicis: Si quis sermonem meum servaverit, non gustabit mortem in æternum. (aiōn g165)
53 Невже Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? І пророки померли. Ким Ти Себе вважаєш?
Numquid tu major es patre nostro Abraham, qui mortuus est? et prophetæ mortui sunt. Quem teipsum facis?
54 Ісус відповів: ―Якщо Я буду славити Самого Себе, Моя слава нічого не значить. Мене славить Мій Отець, Якого ви називаєте своїм Богом,
Respondit Jesus: Si ego glorifico meipsum, gloria mea nihil est: est Pater meus, qui glorificat me, quem vos dicitis quia Deus vester est,
55 хоча ви Його не знаєте. Але Я Його знаю, і якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду таким же брехуном, як і ви. Але Я Його знаю та підкоряюся Його Слову.
et non cognovistis eum: ego autem novi eum. Et si dixero quia non scio eum, ero similis vobis, mendax. Sed scio eum, et sermonem ejus servo.
56 Ваш батько Авраам радів, що побачить Мій день. Він побачив і зрадів.
Abraham pater vester exsultavit ut videret diem meum: vidit, et gavisus est.
57 Юдеї сказали Йому: ―Тобі немає й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама?
Dixerunt ergo Judæi ad eum: Quinquaginta annos nondum habes, et Abraham vidisti?
58 Ісус відповів: ―Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я є!
Dixit eis Jesus: Amen, amen dico vobis, antequam Abraham fieret, ego sum.
59 Тоді вони схопили каміння, щоб закидати Його. Але Ісус скрився й вийшов із Храму.
Tulerunt ergo lapides, ut jacerent in eum: Jesus autem abscondit se, et exivit de templo.
