< Від Івана 7 >

1 Після цього Ісус ходив по Галілеї. В Юдею Він не йшов, адже юдеї хотіли вбити Його.
Po teh besedah je Jezus hodil po Galileji, kajti ni želel hoditi po Judeji, ker so si Judje prizadevali, da ga ubijejo.
2 Коли наближалося юдейське свято Кущів,
Torej blizu je bil judovski šotorski praznik.
3 брати [Ісуса] сказали Йому: ―Іди звідси в Юдею, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.
Njegovi bratje so mu zatorej rekli: »Odidi od tod in pojdi v Judejo, da bodo tudi tvoji učenci lahko videli dela, ki jih delaš.
4 Адже ніхто не робить своїх вчинків таємно, якщо шукає визнання. Якщо Ти робиш це, покажи Себе світові!
Kajti nobenega človeka ni, ki karkoli dela na skrivnem in si sam prizadeva, da bi bil javno znan. Če delaš te stvari, se pokaži svetu.«
5 Бо навіть Його брати не вірили в Нього.
Kajti niti njegovi bratje niso verovali vanj.
6 Тоді Ісус сказав їм: ―Мій час ще не настав, але для вас час завжди готовий.
Tedaj jim je Jezus rekel: »Moj čas še ni prišel, toda vaš čas je vedno pripravljen.
7 Світ не може ненавидіти вас, Мене ж ненавидить, бо Я свідчу про те, що його діла лихі.
Vas svet ne more sovražiti, toda mene sovraži, ker pričujem o njem, da so le-tega dela hudobna.
8 Ви йдіть на свято; Я ж [поки] не піду на це свято, бо Мій час ще не настав.
Pojdite gor na ta praznik. Jaz še ne grem na ta praznik, kajti moj čas še ni dopolnjen.«
9 Сказавши це, Ісус залишився в Галілеї.
Ko jim je povedal te besede, je še vedno prebival v Galileji.
10 Та коли Його брати пішли на свято, Він теж пішов, але не відкрито, а таємно.
Toda ko so njegovi bratje odšli gor, potem je tudi on odšel gor na praznik, ne javno, temveč kakor bi bilo na skrivnem.
11 На святі юдеї шукали Його й казали: «Де Він?»
Potem so ga Judje med praznikom iskali in govorili: »Kje je tisti?«
12 У народі було багато чуток про Ісуса. Деякі казали, що Він хороший, а інші – що Він обманює людей.
In glede njega je bilo med množico mnogo mrmranja, kajti nekateri so rekli: »Dober človek je, « drugi so rekli: »Ne, temveč zavaja množico.«
13 Однак відкрито ніхто про Нього не говорив через страх перед юдеями.
Vendar zaradi strahu pred Judi noben človek o njem ni govoril javno.
14 Перша частина свята вже пройшла, коли Ісус прийшов у Храм і почав навчати.
Torej okoli srede praznika je Jezus odšel gor v tempelj in učil.
15 Юдеї дивувались та казали: ―Звідки Він стільки знає, адже ніколи не навчався?
In Judje so se čudili, rekoč: »Kako ta človek pozna pisma, saj se jih nikoli ni učil?«
16 Ісус відповів їм: ―Те, чого Я навчаю, не від Мене, а від Того, Хто надіслав Мене.
Jezus jim je odgovoril in rekel: »Moj nauk ni moj, temveč tistega, ki me je poslal.
17 Якщо хтось хоче чинити волю Божу, то дізнається: від Бога Моє вчення чи Я говорю від Себе.
Če hoče katerikoli človek storiti njegovo voljo, bo iz nauka spoznal, če je to od Boga ali če govorim sam od sebe.
18 Хто говорить від Себе, той шукає славу самому собі, а Хто шукає славу Тому, Хто послав Його, той правдивий, і немає в ньому неправди.
Kdor govori o sebi, išče svojo lastno slavo, toda kdor išče slavo tistega, ki ga je poslal, isti je resničen in v njem ni nobene nepravičnosti.
19 Хіба Мойсей не дав вам Закон? Однак ніхто з вас не дотримується Закону. Чому ви хочете вбити Мене?
Ali vam ni Mojzes dal postave in še izmed vas se nihče ne drži postave? Zakaj me poskušate ubiti?«
20 Натовп відповів: ―Ти одержимий демоном! Хто хоче Тебе вбити?
Množica je odgovorila in rekla: »Hudiča imaš. Kdo se pripravlja, da te ubije?«
21 Ісус сказав їм у відповідь: ―Я вчинив одне чудо, і ви всі дивуєтеся.
Jezus je odgovoril in jim rekel: »Eno delo sem storil in vsi se čudite.
22 Мойсей дав вам обрізання (хоча обрізання не від Мойсея, а від праотців), і ви обрізаєте дітей у Суботу.
Mojzes vam je torej dal obrezovanje (ne, ker je od Mojzesa, temveč od očetov) in vi na šabatni dan obrežete človeka.
23 Якщо чоловік може бути обрізаний у Суботу, щоб не був порушений Закон Мойсея, то чому ви гніваєтесь на Мене за те, що Я повністю зцілив чоловіка в Суботу?
Če človek na šabat prejme obrezovanje, da se Mojzesova postava ne bi prekršila; ali ste jezni name, ker sem na šabatni dan ozdravil vsak najmanjši delček človeka?
24 Не судіть із вигляду, а судіть справедливим судом.
Ne sodite glede na videz, temveč sodite pravično sodbo.«
25 Тоді деякі мешканці Єрусалима почали запитувати: ―Чи це не Той, Кого вони хочуть вбити?
Tedaj so nekateri izmed teh iz Jeruzalema rekli: »Ali ni to ta, ki si ga prizadevajo ubiti?
26 Ось Він говорить прямо, і ніхто Йому нічого не каже. Можливо, керівники справді дізналися, що Він Христос?
Ampak glejte, pogumno govori, pa mu ničesar ne rečejo. Ali so vladarji zares spoznali, da je ta pravi Kristus?
27 Але ми знаємо, звідки Він, а коли прийде Христос, то ніхто не буде знати, звідки Він.
Vendar mi vemo, od kod je ta človek; toda ko pride Kristus, noben človek ne bo vedel, od kod je.«
28 Тоді Ісус, навчаючи в Храмі, голосно сказав: ―Ви Мене знаєте? І навіть знаєте, звідки Я? Адже Я не прийшов від Себе. Той, Хто послав Мене, правдивий, але ви Його не знаєте.
Tedaj je Jezus, med poučevanjem v templju, zaklical, rekoč: »Vi me tako poznate, kakor veste od kod sem in nisem prišel sam od sebe, temveč je tisti, ki me je poslal, resničen, ki ga vi ne poznate.
29 Я Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав.
Toda jaz ga poznam, ker sem od njega in me je on poslal.«
30 Вони намагалися схопити Ісуса, але ніхто не наклав на Нього рук, тому що Його час ще не настав.
Prizadevali so si torej, da ga primejo, toda noben človek nanj ni položil rok, ker njegova ura še ni prišla.
31 Багато людей з натовпу увірували в Нього й казали: ―Хіба коли прийде Христос, то зробить ще більші знамення, ніж зробив Цей [Чоловік]?
Mnogi izmed množice pa so verovali vanj in rekli: »Ko pride Kristus ali bo storil več čudežev, kakor jih je storil ta človek?«
32 Чутки про Нього дійшли до фарисеїв, тож вони та первосвященники послали слуг, щоб схопити Його.
Farizeji so slišali, da množica glede njega godrnja takšne besede, in farizeji in visoki duhovniki so poslali častnike, da ga primejo.
33 Ісус сказав їм: ―Ще трохи часу буду з вами та повернуся до Того, Хто послав Мене.
Potem jim je Jezus rekel: »Še malo časa sem z vami in potem grem k tistemu, ki me je poslal.
34 Ви будете шукати Мене, але не знайдете. І туди, де Я буду, ви не зможете прийти.
Iskali me boste, pa me ne boste našli; in kjer sem jaz, tja vi ne morete priti.«
35 Тоді юдеї казали між собою: ―Куди це Він збирається піти, що ми не знайдемо Його? Може, Він збирається піти до розсіяних серед греків і навчати греків?
Tedaj so Judje med seboj govorili: »Kam bo šel, da ga ne bomo našli? Ali bo šel k razkropljenim med pogane in učil pogane?
36 Що то за слово, яке Він сказав: «Ви будете шукати Мене, але не знайдете» і «Туди, де Я буду, ви не зможете прийти»?
Kakšne vrste govorjenje je to, da je rekel: ›Iskali me boste, pa me ne boste našli; in kjer sem jaz, tja vi ne morete priti?‹«
37 В останній та головний день свята Ісус піднявся та голосно промовив: ―Якщо хтось хоче пити, нехай приходить до Мене і п’є!
Na zadnji dan, veliki dan praznika, je Jezus vstal in zaklical, rekoč: »Če je katerikoli človek žejen, naj pride k meni in pije.
38 Хто вірить у Мене, як каже Писання, у того з серця потечуть ріки живої води.
Kdor veruje vame, kakor pravi pismo, bodo iz njegovega trebuha tekle reke žive vode.«
39 Це Він казав про Духа, Якого мали прийняти ті, хто повірив у Нього. Адже Дух ще не був дарований, бо Ісус ще не був прославлений.
(Toda to je govoril o Duhu, ki naj bi ga prejeli tisti, ki verujejo vanj, kajti Sveti Duh še ni bil dan, zato ker Jezus še ni bil proslavljen.)
40 Декотрі люди з натовпу, почувши слова Ісуса, сказали: ―Він дійсно Пророк!
Mnogi izmed množice so torej, ko so slišali te besede, rekli: »Resnično, ta je Prerok.«
41 Інші казали: ―Він – Христос! А ще інші казали: ―Хіба Христос прийде з Галілеї?
Drugi so rekli: »Ta je Kristus.« Toda nekateri so rekli: »Mar bo Kristus prišel iz Galileje?
42 Чи Писання не каже, що Христос прийде з роду Давида, з Віфлеєма, із села, звідки був Давид?
Mar ni pismo reklo: ›Da prihaja Kristus iz Davidovega semena in iz mesta Betlehem, kjer je bil David?‹«
43 Тож через Нього сталося в народі розділення.
Med množico je bilo torej zaradi njega nesoglasje.
44 Дехто з них хотів схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук.
In nekateri izmed njih so ga hoteli prijeti, toda nanj noben človek ni položil rok.
45 Коли слуги повернулися до фарисеїв та первосвященників, ті запитали їх: ―Чому ви не привели Його?
Potem so prišli častniki k visokim duhovnikom in farizejem in ti so jim rekli: »Zakaj ga niste privedli?«
46 Слуги відповіли: ―Ще ніхто не говорив так, як Цей Чоловік!
Častniki so odgovorili: »Nikoli [noben] človek ni govoril kakor ta človek.«
47 Фарисеї запитали: ―Невже Він вас обманув?
Tedaj so jim farizeji odgovorili: »Ali ste tudi vi zavedeni?
48 Хіба хоч хтось із керівників або фарисеїв повірив у Нього?
Ali je kdo izmed vladarjev ali izmed farizejev veroval vanj?
49 А народ, який не знає Закону, – проклятий!
Toda ta množica, ki ne pozna postave, je prekleta.«
50 Никодим, який був одним із них і раніше приходив до Ісуса, сказав:
Nikodém (tisti, ki je ponoči prišel k Jezusu in je bil eden izmed njih) jim reče:
51 ―Хіба наш Закон засуджує людину, не вислухавши її спочатку й не дізнавшись, що вона робить?
»Ali naša postava kateregakoli človeka obsodi, preden ga ne zasliši in ne izve, kaj on dela?«
52 Вони відповіли: ―Ти теж із Галілеї? Досліди [Писання] й побачиш, що Пророк не приходить із Галілеї.
Odgovorili so in mu rekli: »Ali si tudi ti iz Galileje? Preišči in poglej, kajti iz Galileje ne vstane noben prerok.«
53 І розійшлися кожен до свого дому.
In vsak je odšel v svojo lastno hišo.

< Від Івана 7 >