Від Івана 6
1 Після цього Ісус відправився на другий бік Галілейського моря, [яке зветься] Тиверіадським.
After these thinges Iesus wet his waye over the see of Galile nye to a cyte called Tiberias.
2 За Ним ішов великий натовп, оскільки бачили знамення, які Він робив, зцілюючи хворих.
And a greate multitude folowed him because they had sene his myracles which he dyd on them that were diseased.
3 Ісус піднявся на гору й сів там зі Своїми учнями.
And Iesus went vp into a mountayne and there he sate with his disciples.
4 Наближалося юдейське свято Пасхи.
And ester a feast of ye Iewes was nye.
5 Коли Ісус підняв очі й побачив, що багато людей ішло до Нього, сказав Филипові: ―Де ми купимо хліба, щоб нагодувати цих [людей]?
Then Iesus lifte vp his eyes and sawe a greate copany come vnto him and sayde vnto Philip: whence shall we bye breed yt these might eate.
6 Він спитав це, щоб випробувати Филипа, бо Сам вже знав, що буде робити.
This he sayde to prove him: for he him sylfe knewe what he wolde do.
7 Филип відповів: ―Навіть якщо купити хліба на двісті динаріїв, і того не буде достатньо, щоб кожний отримав хоч трохи.
Philip answered him two hondred peny worthe of breed are not sufficient for them yt every ma have a litell.
8 Інший Його учень, Андрій, брат Симона Петра, сказав:
Then sayde vnto him one of his disciples Andrew Simon Peters brother.
9 ―Тут є хлопчик, який має п’ять хлібів з ячмінного борошна та дві рибини. Але що це для такої кількості?
There ys a lad here which hath fyve barly loves and two fisshes: but what is that amoge so many?
10 Ісус сказав: ―Звеліть людям сісти. У тому місці було багато трави, тож всі посідали на неї (було їх близько п’яти тисяч чоловіків).
And Iesus sayde. Make the people sit doune: Ther was moche grasse in the place. And the men sate doune in nombre about five thousande.
11 Ісус узяв хліби та, подякувавши Богові, роздав їх тим, хто сидів. Так само зробив і з рибою. Кожний брав, скільки хотів.
And Iesus toke the breed and gave thankes and gave to the disciples and his disciples to them that were set doune. And lykwyse of the fysshes as moche as they wolde.
12 Коли всі наїлися, Він сказав Своїм учням: ―Зберіть те, що залишилося, щоб нічого не пропало.
When they had eate ynough he sayd vnto his disciples: gadder vp the broke meate that remayneth: that nothinge be loost.
13 Вони зібрали та наповнили дванадцять кошиків із залишками з п’яти ячмінних хлібів, які залишилися після тих, що їли.
And they gadered it to geder and fylled twelve baskettes with the broken meate of the five barly loves which broken meate remayned vnto the that had eaten.
14 Коли люди побачили знамення, яке Він зробив, почали казати: «Він насправді Пророк, Який мав прийти у світ».
Then the men when they had sene the myracle that Iesus dyd sayde: This is of a trueth the Prophet that shuld come into the worlde.
15 Ісус же, зрозумівши, що вони мають намір прийти і взяти Його силоміць, щоб зробити царем, знову пішов на гору один.
When Iesus perceaved that they wolde come and take him vp to make him kinge he departed agayne into a mountayne him silfe a lone.
16 Коли настав вечір, учні Ісуса спустилися до моря
And when eve was come his disciples wet vnto the see
17 й, увійшовши в човен, попливли через море до Капернаума. Було вже темно, а Ісус усе ще не приходив до них.
and entred into a shyppe and went over the see vnto Capernaum. And anone it was darcke and Iesus was not come to them.
18 Тим часом море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
And ye see arose with a greate winde yt blew.
19 Вони вже відпливли на двадцять п’ять або тридцять стадіїв, коли побачили Ісуса, Який ішов по воді та наближався до човна. Учні злякалися.
And when they had rowe aboute a. xxv. or a xxx. furlonges they sawe Iesus walke on ye see and drawe nye vnto the shyp and they were afrayed.
20 Але Він заговорив до них: «Це Я! Не бійтеся!»
And he sayde vnto them: It is I be not a frayde.
21 Вони хотіли взяти Його в човен; і човен відразу пристав до берега, до якого прямували.
Then wolde they have receaved him into the shyp and the ship was by and by at the londe whyther they went.
22 Наступного дня люди, які стояли на іншому березі моря, побачили, що там не було іншого човна, окрім одного, і що Ісус не сідав разом зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі.
The daye folowynge the people which stode on the other syde of the see sawe that ther was none other shyp theare save yt one wher in his disciples were entred and that Iesus went not in with his disciples into the ship: but that his disciples were gone awaye alone.
23 [Тим часом] кілька човнів із Тиверіади припливло [та пристало] поблизу того міста, де вони їли хліб, після того, як Господь подякував [Богові].
How be it ther came other shippes from Tiberias nye vnto the place where they ate breed when the Lorde had blessed.
24 Коли люди побачили, що ні Ісуса, ні Його учнів немає в тому місці, вони сіли в човни та попливли до Капернаума шукати Ісуса.
Then whe the people sawe that Iesus was not there nether his disciples they also toke shippinge and came to Caparnaum sekinge for Iesus.
25 Коли знайшли Його на іншому березі, запитали: ―Равві, коли Ти сюди прийшов?
And when they had founde him on ye other syde of ye see they sayd vnto him: Rabbi whe camest thou hidder?
26 Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили знамення, а тому, що їли хліб та наїлися.
Iesus answered them and sayde: verely verely I saye vnto you: ye seke me not because ye sawe the myracles: but because ye ate of the loves and were filled.
27 Працюйте не за їжу, що проходить, а за їжу, що залишається для життя вічного, яке дасть вам Син Людський. Бо Його засвідчив Бог Отець. (aiōnios g166)
Laboure not for ye meate which perissheth but for ye meate that endureth vnto everlastynge lyfe whiche meate ye sonne of ma shall geve vnto you. For him hath god ye father sealed. (aiōnios g166)
28 Вони запитали: ―Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
Then sayd they vnto him: what shall we do that we myght worke ye workes of God?
29 Ісус відповів їм: ―Діло Боже – це вірити в Того, Кого Він послав.
Iesus answered and sayde vnto them. This is ye worke of God that ye beleve on him who he hath sent.
30 Вони запитали: ―Яке знамення Ти міг би зробити, щоб ми побачили та повірили в Тебе? Що Ти зробиш?
They sayde vnto him: what signe shewest thou then that we maye se and beleve the? What doest thou worke?
31 Наші батьки їли манну в пустелі, як написано: «Дав їм їсти хліб із неба».
Oure fathers dyd eate Manna in the desert as yt is writte: He gave them breed fro heaven to eate.
32 Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: це не Мойсей дав вам хліб із неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб із неба.
Iesus sayde vnto the: verely verely I saye vnto you: Moses gave you breed fro heave: but my father geveth you the true breed fro heave.
33 Тому що хліб Божий – це Той, Хто зійшов із неба й дає життя світові.
For the breed of God is he which cometh doune from heave and geveth lyfe vnto the worlde.
34 Вони сказали: ―Господи, давай нам завжди цей хліб!
Then sayde they vnto him: Lorde ever moore geve vs this breed.
35 Ісус сказав: ―Я – хліб життя! Кожний, хто приходить до Мене, ніколи не зголодніє, і хто вірить у Мене, той ніколи не відчуватиме спраги.
And Iesus sayde vnto them: I am that breed of life. He that cometh to me shall not honger: and he that beleveth on me shall never thurst.
36 Але як Я вам казав, ви бачили Мене й не вірите.
But I sayed vnto you: that ye have sene me aud yet beleve not.
37 Усі, кого дав Мені Отець, прийдуть до Мене, і того, хто прийде до Мене, Я не вижену геть.
All that the father geveth me shall come to me: and him yt cometh to me I cast not awaye.
38 Бо Я прийшов із неба для того, щоб виконати не Мою волю, а волю Того, Хто надіслав Мене.
For I came doune fro heaven: not to do myne awne will but his will which hath sent me.
39 А це воля Того, Хто надіслав Мене: щоб Я не втратив нікого з тих, кого Він Мені дав, але щоб воскресив їх останнього дня.
And this is the fathers will which hath sent me that of all which he hath geven me I shuld loose no thinge: but shuld rayse it vp agayne at the last daye.
40 Воля Мого Отця полягає в тому, щоб кожний, хто бачить Сина та вірить у Нього, мав життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
And this is the wyll of him yt sent me: yt every man which seith ye sonne and beleveth on him have everlastinge lyfe. And I will rayse him vp at ye last daye. (aiōnios g166)
41 Тоді юдеї почали нарікати, бо Він сказав: «Я – хліб, який зійшов із неба».
The Iewes then murmured at him because he sayde: I am that breed which is come doune from heaven.
42 Вони казали: ―Хіба Він не Ісус, син Йосифа? Чи не знаємо ми Його батька й матері? Як же Він тепер каже: «Я прийшов із неба»?
And they sayde: Is not this Iesus ye sonne of Ioseph whose father and mother we knowe? How ys yt then that he sayeth I came doune from heave?
43 Ісус сказав їм: ―Не нарікайте між собою!
Iesus answered and sayde vnto them. Murmur not betwene youre selves.
44 Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його, і Я воскрешу його останнього дня.
No man can come to me except the father which hath sent me drawe him. And I will rayse him vp at the last daye.
45 У пророків написано: «Усі будуть навчені Богом». Кожен, хто почув Отця та навчився в Нього, приходить до Мене.
It is written in the Prophetes yt they shall all be taught of God. Every man therfore that hath hearde and hath learned of the father commeth vnto me.
46 Бо ніхто не бачив Отця, окрім Того, Хто від Бога, тільки Він бачив Отця.
Not that eny man hath sene ye father save he which is of God: the same hath sene the father.
Verely verely I saye vnto you he that beleveth on me hath everlastinge lyfe. (aiōnios g166)
48 Я – хліб життя!
I am that breed of lyfe.
49 Ваші батьки їли манну в пустелі й померли.
Youre fathers dyd eate Mana in ye wildernes and are deed.
50 Це ж хліб, який зійшов із неба, щоб той, хто їсть його, не помер.
This is that breed which cometh fro heave yt he which eateth of it shuld also not dye.
51 Я – хліб життя, який зійшов із неба. Хто буде їсти цей хліб, той житиме вічно. Хліб, який Я дам, це Моє тіло, яке віддам заради життя світу. (aiōn g165)
I am that lyvinge breed which came doune from heave. Yf eny man eate of this breed he shall live forever. And the breed that I will geve is my flesshe which I will geve for the lyfe of ye worlde (aiōn g165)
52 Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: ―Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми його їли?
And the Iewes strove amoge them selves sayinge: How can this felowe geve vs his flesshe to eate?
53 Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Людського й не будете пити Його крові, не будете мати життя [вічного] в собі.
Then Iesus sayde vnto them: Verely verely I saye vnto you except ye eate ye flesshe of ye sonne of man and drinke his bloude ye shall not have lyfe in you
54 Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
Whosoever eateth my flesshe and drinketh my bloude hath eternall lyfe: and I will rayse him vp at the last daye. (aiōnios g166)
55 Бо тіло Моє – істинна їжа і кров Моя – істинний напій.
For my flesshe is meate in dede: and my bloude is drynke in dede.
56 Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, перебуває в Мені, і Я [перебуваю] в ньому.
He that eateth my flesshe and drynketh my bloude dwelleth in me and I in him.
57 Як живий Отець послав Мене і як Я живу через Отця, так і той, хто їсть Мене, буде жити через Мене.
As the lyvinge father hath sent me even so lyve I by my father: and he that eateth me shall live by me.
58 Це є хліб, який зійшов із неба. Він не такий, як той, що їли ваші батьки та померли. Хто їсть цей хліб, той житиме вічно. (aiōn g165)
This is the breed which cam from heave: not as youre fathers have eaten Manna and are deed. He that eateth of this breed shall live ever. (aiōn g165)
59 [Ісус] сказав це, коли навчав у синагозі в Капернаумі.
These thinges sayd he in the synagoge as he taught in Capernaum.
60 Чимало Його учнів, почувши це, сказали: ―Ці слова важкі для [сприйняття]. Хто може їх слухати?
Many of his disciples when they had herde this sayde: this is an herde sayinge: who can abyde the hearinge of it?
61 Ісус, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: ―Це вас ображає?
Iesus knew in him selfe that his disciples murmured at it and sayde vnto them: Doth this offende you?
62 А якщо побачите Сина Людського, Котрий возноситься туди, де був раніше?
What and yf ye shall se the sonne of man ascede vp where he was before?
63 Дух дає життя, людині це не під силу. Слова, які Я вам казав, – це Дух та життя.
It is the sprete that quyckeneth the flesshe proffeteth nothinge. The wordes that I speake vnto you are sprete and lyfe.
64 Але між вами є деякі, що не вірять. (Ісус [казав так, ] бо від початку знав, хто не вірить і хто зрадить Його.)
But ther are some of you that beleve not. For Iesus knewe from the begynnynge which they were that beleved not and who shuld betraye him.
65 Він продовжив: ―Тому Я кажу вам: ніхто не може прийти до Мене, якщо це не дано йому Отцем.
And he sayde: Therfore sayde I vnto you: that no man can come vnto me except it were geven vnto him of my father.
66 Відтоді чимало Його учнів залишили Його й більше не ходили з Ним.
From that tyme many of his disciples wet backe and walked no moore with him.
67 Тоді Ісус запитав дванадцятьох: ―Ви не бажаєте піти?
Then sayde Iesus to the twelve: will ye alsoo goo awaye?
Then Simon Peter answered: Master to whom shall we goo? Thou haste the wordes of eternall lyfe (aiōnios g166)
69 Ми віримо та знаємо, що Ти – Святий Божий!
and we beleve and knowe yt thou arte Christ the sonne of the lyvinge God.
70 Ісус сказав: ―Чи не Я обрав вас, дванадцятьох? І все ж один із вас – диявол.
Iesus answered them: Have not I chosen you twelve and yet one of you is the devyll?
71 Він говорив так про Юду, [сина] Симона Іскаріота, який, хоч і був одним із дванадцятьох, однак мав зрадити Його.
He spake it of Iudas Iscariot the sonne of Simon. For he it was yt shuld betraye him and was one of the twelve.
