Від Івана 5
1 Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.
Sometime after this there was a Jewish Festival; and Jesus went up to Jerusalem.
2 В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад.
There is in Jerusalem, near the sheep-gate, a bath with five colonnades round it. It is called in Hebrew “Bethesda.”
3 Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.
In these colonnades a large number of sick people were lying – blind, lame, and crippled.
4 Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.
5 Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.
One man who was there had been crippled for thirty-eight years.
6 Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав: ―Ти хочеш одужати?
Jesus saw the man lying there, and, finding that he had been in this state a long time, said to him, ‘Do you wish to be cured?’
7 Хворий відповів: ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.
‘I have no one, Sir,’ the sick man answered, ‘to put me into the bath when there is a troubling of the water, and, while I am getting to it, someone else steps down before me.’
8 Ісус сказав йому: ―Підведися, візьми свою постіль та ходи!
‘Stand up,’ said Jesus, ‘take up your mat, and walk.’
9 І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов. Тоді була Субота.
The man was cured immediately, and took up his mat and began walking.
10 Тому юдеї сказали зціленому: ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.
Now it was the Sabbath. So the religious authorities said to the man who had been cured, ‘This is the Sabbath; you must not carry your mat.’
11 Але він відповів їм: ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи».
‘The man who cured me,’ he answered, ‘said to me “Take up your mat and walk.”’
12 Вони запитали: ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти [постіль] та йти?
‘Who was it,’ they asked, ‘that said to you “Take up your mat and walk”?’
13 Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.
But the man who had been restored did not know who it was; for Jesus had moved away, because there was a crowd there.
14 Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому: ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.
Afterwards Jesus found the man in the Temple Courts, and said to him, ‘You are cured now; do not sin again, or something worse may happen to you.’
15 Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.
The man went away, and told the authorities that it was Jesus who had cured him.
16 Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.
And that was why they began to persecute Jesus – because he did things of this kind on the Sabbath.
17 Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».
But Jesus replied, ‘My Father works to this very hour, and I work also.’
18 Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
This made the authorities all the more eager to kill him, because not only was he doing away with the Sabbath, but he actually called God his own Father – putting himself on an equality with God.
19 Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить [Отець, ] робить і Син так само.
So Jesus made this further reply, ‘In truth I tell you, the Son can do nothing of himself; he does only what he sees the Father doing; whatever the Father does, the Son does also.
20 Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.
For the Father loves his Son, and shows him everything that he is doing; and he will show him still greater things – so that you will be filled with wonder.
21 Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.
For, just as the Father raises the dead and gives them life, so also the Son gives life to whom he pleases.
22 Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,
The Father himself does not judge any one, but has entrusted the work of judging entirely to his Son,
23 щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.
so that everyone may honour the Son, just as they honour the Father. The person who does not honour the Son fails to honour the Father who sent him.
24 Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя. (aiōnios g166)
In truth I tell you that the person who listens to my message and believes him who sent me, has eternal life, and does not come under condemnation, but has already passed out of death into life. (aiōnios g166)
25 Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.
In truth I tell you that a time is coming, indeed it is already here, when the dead will listen to the voice of the Son of God, and when those who listen will live.
26 Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі
For, just as the Father has inherent life within him, so also he has granted to the Son to have inherent life within him;
27 Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.
and, because he is Son of Man, he has also given him authority to act as judge.
28 Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос
Do not wonder at this; for the time is coming when all who are in their graves will hear his voice,
29 і вийдуть [із них]. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.
and will come out – those who have done good rising to life, and those who have lived evil lives rising for condemnation.
30 Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
I can do nothing of myself; I judge as I am taught; and the judgment that I give is just, because my aim is not to do my own will, but the will of him who sent me.
31 Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,
‘If I bear testimony to myself, my testimony is not trustworthy;
32 але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.
it is another who bears testimony to me, and I know that the testimony which he bears to me is trustworthy.
33 Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.
You have yourselves sent to John, and he has testified to the truth.
34 Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.
But the testimony which I receive is not from people; I am saying this for your salvation.
35 [Іван] був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.
He was the Lamp that was burning and shining, and you were ready to rejoice, for a time, in his light.
36 Але є в Мене свідчення більше [за свідчення] Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.
But the testimony which I have is of greater weight than John’s; for the work that the Father has given me to carry out – the work that I am doing – is in itself proof that the Father has sent me as his messenger.
37 І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.
The Father who has sent me has himself borne testimony to me. You have neither listened to his voice, not seen his form;
38 Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
and you have not taken his message home to your hearts, because you do not believe him whom he sent as his messenger.
39 Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене. (aiōnios g166)
You search the scriptures, because you think that you find in them immortal life; and, though it is those scriptures that bear testimony to me, (aiōnios g166)
40 Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.
you refuse to come to me to have life.
41 Я не приймаю слави від людей,
‘I do not receive honour from people,
42 але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.
but I know this of you, that you have not the love of God in your hearts.
43 Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете.
I have come in my Father’s name, and you do not receive me; if another comes in his own name, you will receive him.
44 Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?
How can you believe in me, when you receive honour from one another and do not desire the honour which comes from the only God?
45 Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.
Do not think that I will accuse you to the Father; your accuser is Moses, on whom you have been resting your hopes.
46 Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.
For, had you believed Moses, you would have believed me, for it was of me that Moses wrote;
47 Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?
but, if you do not believe his writings, how will you believe my teaching?’
