Від Івана 5
1 Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.
After these things, there was a feast day of the Jews, and so Jesus ascended to Jerusalem.
2 В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад.
Now at Jerusalem is the Pool of Evidence, which in Hebrew is known as the Place of Mercy; it has five porticos.
3 Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.
Along these lay a great multitude of the sick, the blind, the lame, and the withered, waiting for the movement of the water.
4 Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.
Now at times an Angel of the Lord would descend into the pool, and so the water was moved. And whoever descended first into the pool, after the motion of the water, he was healed of whatever infirmity held him.
5 Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.
And there was a certain man in that place, having been in his infirmity for thirty-eight years.
6 Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав: ―Ти хочеш одужати?
Then, when Jesus had seen him reclining, and when he realized that he had been afflicted for a long time, he said to him, “Do you want to be healed?”
7 Хворий відповів: ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.
The invalid answered him: “Lord, I do not have any man to put me in the pool, when the water has been stirred. For as I am going, another descends ahead of me.”
8 Ісус сказав йому: ―Підведися, візьми свою постіль та ходи!
Jesus said to him, “Rise, take up your stretcher, and walk.”
9 І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов. Тоді була Субота.
And immediately the man was healed. And he took up his stretcher and walked. Now this day was the Sabbath.
10 Тому юдеї сказали зціленому: ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.
Therefore, the Jews said to the one who had been healed: “It is the Sabbath. It is not lawful for you to take up your stretcher.”
11 Але він відповів їм: ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи».
He answered them, “The one who healed me, he said to me, ‘Take up your stretcher and walk.’”
12 Вони запитали: ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти [постіль] та йти?
Therefore, they questioned him, “Who is that man, who said to you, ‘Take up your bed and walk?’”
13 Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.
But the one who had been given health did not know who it was. For Jesus had turned aside from the crowd gathered in that place.
14 Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому: ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.
Afterwards, Jesus found him in the temple, and he said to him: “Behold, you have been healed. Do not choose to sin further, otherwise something worse may happen to you.”
15 Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.
This man went away, and he reported to the Jews that it was Jesus who had given him health.
16 Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.
Because of this, the Jews were persecuting Jesus, for he was doing these things on the Sabbath.
17 Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».
But Jesus answered them, “Even now, my Father is working, and I am working.”
18 Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
And so, because of this, the Jews were seeking to kill him even more so. For not only did he break the Sabbath, but he even said that God was his Father, making himself equal to God.
19 Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить [Отець, ] робить і Син так само.
Then Jesus responded and said to them: “Amen, amen, I say to you, the Son is not able to do anything of himself, but only what he has seen the Father doing. For whatever he does, even this does the Son do, similarly.
20 Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.
For the Father loves the Son, and he shows him all that he himself does. And greater works than these will he show him, so much so that you shall wonder.
21 Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.
For just as the Father raises the dead and gives life, so also does the Son give life to whomever he wills.
22 Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,
For the Father does not judge anyone. But he has given all judgment to the Son,
23 щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.
so that all may honor the Son, just as they honor the Father. Whoever does not honor the Son, does not honor the Father who sent him.
24 Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя. (aiōnios g166)
Amen, amen, I say to you, that whoever hears my word, and believes in him who sent me, has eternal life, and he does not go into judgment, but instead he crosses from death into life. (aiōnios g166)
25 Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.
Amen, amen, I say to you, that the hour is coming, and it is now, when the dead shall hear the voice of the Son of God; and those who hear it shall live.
26 Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі
For just as the Father has life in himself, so also has he granted to the Son to have life in himself.
27 Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.
And he has given him the authority to accomplish judgment. For he is the Son of man.
28 Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос
Do not be amazed at this. For the hour is coming in which all who are in the grave shall hear the voice of the Son of God.
29 і вийдуть [із них]. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.
And those who have done good shall go forth to the resurrection of life. Yet truly, those who have done evil shall go to the resurrection of judgment.
30 Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
I am not able to do anything of myself. As I hear, so do I judge. And my judgment is just. For I do not seek my own will, but the will of him who sent me.
31 Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,
If I offer testimony about myself, my testimony is not true.
32 але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.
There is another who offers testimony about me, and I know that the testimony which he offers about me is true.
33 Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.
You sent to John, and he offered testimony to the truth.
34 Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.
But I do not accept testimony from man. Instead, I say these things, so that you may be saved.
35 [Іван] був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.
He was a burning and shining light. So you were willing, at the time, to exult in his light.
36 Але є в Мене свідчення більше [за свідчення] Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.
But I hold a greater testimony than that of John. For the works which the Father has given to me, so that I may complete them, these works themselves that I do, offer testimony about me: that the Father has sent me.
37 І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.
And the Father who has sent me has himself offered testimony about me. And you have never heard his voice, nor have you beheld his appearance.
38 Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
And you do not have his word abiding in you. For the one whom he sent, the same you would not believe.
39 Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене. (aiōnios g166)
Study the Scriptures. For you think that in them you have eternal life. And yet they also offer testimony about me. (aiōnios g166)
40 Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.
And you are not willing to come to me, so that you may have life.
41 Я не приймаю слави від людей,
I do not accept glory from men.
42 але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.
But I know you, that you do not have the love of God within you.
43 Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете.
I have come in the name of my Father, and you do not accept me. If another will arrive in his own name, him you will accept.
44 Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?
How are you able to believe, you who accept glory from one another and yet do not seek the glory that is from God alone?
45 Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.
Do not consider that I might accuse you with the Father. There is one who accuses you, Moses, in whom you hope.
46 Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.
For if you were believing in Moses, perhaps you would believe in me also. For he wrote about me.
47 Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?
But if you do not believe by his writings, how will you believe by my words?”
