Від Івана 4
1 Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, –
Yesuusi Yohaannisayssafe dariya kaalleyssata baakko shiisheyssanne xammaqeyssa Farisaaweti si7idosona.
2 хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, –
Gidikkoka Yesuusa tamaareti xammaqidosonappe attin Yesuusi oonakka xammaqibeena.
3 то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї.
Yesuusi asay iyabaa geyssa si7ida wode Yihudappe denddidi Galiila bis.
4 Йому треба було пройти через Самарію,
Galiila bishe Samaarera aadhdhanayssi iyaw attonnabaa gidis.
5 і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові.
Hessa gisho, Yayqoobi ba na7aa Yoosefas immida gadiya matan de7iya Sikaare giya Samaare katamaa bis.
6 Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів [відпочити] біля криниці. Було десь близько шостої години.
He bessan Yayqooba haathaa ollay de7ees. Yesuusi hamuthan daaburidi he haathaa olla matan uttis. He wode sa7ay usuppun saate heera.
7 Одна жінка з Самарії прийшла по воду. Ісус сказав їй: ―Дай Мені напитися!
Issi Samaare katamaa maccas he ollaafe haathe tikkanaw yasu. Yesuusi he maccaseekko, “Tana haathe ushsharkkii” yaagis.
8 (Його учні пішли до міста купити їжі.)
He wode Yesuusa tamaareti kathi shammanaw katama bidosonashin.
9 Жінка-самарянка сказала Йому: ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки? (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)
He maccasiya zaarada, “Neeni Ayhude ase gidashe, Samaare maccas gidiya tana waanada haathe ushsha gay?” yaagasu. Hessa iya giday Ayhudeti Samaaretara gayttonna gishossa.
10 Ісус відповів їй: ―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води.
Yesuusi zaaridi, “Neeni Xoossaa imotaanne haathe tana ushsha geyssi ooneekko eridabaa gidiyakko iya ne woossana; ikka new de7o immiya haathi immanashin” yaagis.
11 Жінка сказала: ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода?
Maccasiya zaarada, “Godaw, new duuqqiyabay baawa; ollayka ziqqa. Yaatin, de7o immiya haathi ne awuppe ekkanee?
12 Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?
Nuus ha haathaa olla immida nu aawa Yayqoobappe neeni aadhdhay? I, iya naytinne iya mehey ha ollaafe uyidosona” yaagasu.
13 Ісус відповів: ―Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити.
Yesuusi, “Ha haathaafe uyida oonikka zaari saamottana.
15 Жінка сказала Йому: ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.
Maccasiya zaarada, “Godaw, taani saamottonna melanne haathe tikkanaw ha bessaa yoonna mela taw he haathaa imma” yaagasu.
16 Він сказав їй: ―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди.
Yesuusi iikko, “Bada ne azina xeegada ya” yaagis.
17 Вона відповіла: ―У мене немає чоловіка. Ісус сказав: ―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка.
Maccasiya zaarada, “Taw azini baawa” yaagasu. Yesuusi iikko, “Taw azini baawa guussan balabaakka.
18 Адже в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду.
New kase ichchashu azinati de7oosona. Ha77i neera de7iya addey ne azina gidenna. Neeni ha77i tuma odadasa” yaagis.
19 Жінка сказала Йому: ―Господи, я бачу, що Ти пророк.
Maccasiya zaarada, “Godaw, neeni nabe gideyssa taani eras.
20 Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, [юдеї, ] кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.
Nu aawati ha deriya bolla Xoossaa goynnidosona. Shin hintte Ayhudeti asi Xoossas goynnanaw bessiya bessay Yerusalaamena geeta” yaagasu.
21 Ісус відповів: ―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі.
Yesuusi, “Ha maccasete tana ammana; ha deriya bolla woykko Yerusalaamen Aawas hintte goynnona wodey yaana.
22 Ви, [самаряни], поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв.
Hintte Samaareti eronnayssa goynneeta. Shin nuuni atotethay Ayhudeppe yaa gisho nu ereyssa goynnos.
23 Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець.
Shin Aawas tuman goynneyssati Ayyaananinne tumatethan goynnana wodey matattis; ha77ika gakkis. Hiza, Aaway koyey hayssa mela ogiyan goynneyssata.
24 Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині.
Xoossay Ayyaana; iyaw goynneyssati Ayyaananinne tumatethan goynnanaw bessees” yaagis.
25 Жінка сказала Йому: ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.
Maccasiya zaarada, “Kiristtoosi yaanayssa taani erays. I yaa wode nuus ubbabaa odana” yaagasu.
26 Ісус сказав їй: ―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.
Yesuusi, “Ha neera odettey taani iya” yaagis.
27 У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»
Entti odettishin, Yesuusa tamaareti bida bessaafe simmidosona. Yesuusi maccasara odettishin entti be7idi daro malaalettidosona. Shin maccaseekko, “Ay koyay?” giday woykko Yesuusakko, “Iira ays odettay?” giday oonikka baawa.
28 Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям:
Hessafe guye, maccasiya ba haatha otuwa aggada guye katamaa bada asaakko,
29 «Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?»
“Taani oothidabaa ubbaa taw odida addiya be7anaw yedhdhite. I Kiristtoosa gidanddeshshaa?” yaagasu.
30 Тоді [люди] вийшли з міста та прийшли до Ісуса.
Asay katamaappe keyidi Yesuusakko bidosona.
31 У цей час Його учні просили Його: ―Равві, поїж!
Hessi hanishin, iya tamaareti Yesuusakko, “Guuthabaa markkii” yaagidi woossidosona.
32 Але Він сказав їм: ―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте.
Shin I, “Taw hintte eronna kathi ta meyssi de7ees” yaagis.
33 Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»
Hessa gisho, iya tamaareti bantta giddon, “Iyaw miyabaa asi ehonna aggenna?” yaagidosona.
34 Ісус сказав їм: ―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу.
Yesuusi enttako, “Ta kathay tana kiittidayssa sheniya oothanayssanne iya oosuwa polanayssa.
35 Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив.
Hintte, ‘Oyddu ageenappe guye kathay cakettana’ geekketiyye? Shin taani hinttew odays; kathay kaxidi shiishoos gakkidayssa loythi xeellite.
36 Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне. (aiōnios g166)
Zereyssinne cakkeyssi issife ufayttana mela cakkeyssi damooziya ekkees qassi kathaa merinaa de7os shiishees. (aiōnios g166)
37 У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне.
Hiza, ‘Issoy zerees; hankkoy qassi cakkees’ giya oday tuma.
38 Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.
Hintte daaburiboonayssa shiishana mela taani hinttena kiittas. Harati oothi daaburidasuwan gelidi hintte entta daaburaa ayfiyaa ekkideta” yaagis.
39 Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила».
Maccasiya, “I, taani oothida ubbabaa odis” gada markkattida gisho he kataman de7iya Samaare asaappe daroti Yesuusa ammanidosona.
40 Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні.
Samaare asay Yesuusakko yidi, bantta matan gam77ana mela Yesuusa woossin I yan nam77u gallas uttis.
41 І ще більше увірувало через Його Слово.
I odiya qaala gisho kaseyssafe daro asay ammanidosona.
42 Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».
Qassi entti maccaseekko, “Ha77i nu ammaney nu huu7en I geyssa si7ida gishossafe attin neeni markkattida gishossa gidenna. Qassi I tuma ha alamiya ashsheyssa gideyssa nuuni erida” yaagidosona.
43 Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї.
Nam77u gallasappe guye, Yesuusi yaappe keyidi Galiila biitta bis.
44 Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має.
Yesuusi ba huu7en, “Nabey ba biittan bonchchettena” yaagidi kasetidi odis.
45 Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.
Yesuusi Galiila gakkida wode Galiila asay iya mokkidosona. Ays giikko, Faasika Baale bonchchiya gallas entti Yerusalaamen de7iya gisho I oothidabaa ubbaa be7idosona.
46 [Ісус] знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий.
Yesuusi haathaa woyne ushshi laammida bessaa, Galiilan de7iya Qaana katama bis. Qifirnahoomen kawo keethan oothiya issi shuumaas na7ay harggettis.
47 Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.
Yesuusi Yihudappe Galiila yidayssa he shuumay si7idi iyaakko yis. Hayqqanaw matida ba na7aa bidi pathana mela Yesuusa woossis.
48 Ісус сказав йому: ―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите!
Yesuusi shuumakko, “Xoossay oothiya malaatatanne oorathabata be7onna de7ishe hintte ubbarakka ammanekketa” yaagis.
49 Придворний відповів Йому: ―Господи, прийди, доки мій син не помер.
Shuumay zaaridi, “Godaw, ta na7ay hayqqonna de7ishin taara yedhdharkki” yaagis.
50 Ісус відповів йому: ―Іди, твій син буде жити. Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов.
Yesuusi, “Ne soo ba; ne na7ay paxana” yaagis. He shuumay Yesuusi gidayssa ammanidi ba soo bis.
51 Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий.
I ba soo bishin iya aylleti iyaakko yishe iyara ogen gayttidi, “Ne na7ay paxis” gidosona.
52 Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій годині гарячка залишила його».
I ba aylleta ba na7aas ay saaten lo77idaakko oychchis. Entti zaaridi, “Zine laappun saaten mishay aggis” yaagidosona.
53 Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: «Твій син буде жити». І повірив він та увесь його дім.
Na7aa aaway Yesuusi baakko, “Ne na7ay paxana” giday he saatiyan gideyssa akeekis. Hessa gisho, inne iya soo asay ubbay ammanidosona.
54 Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.
Hessi Yesuusi Yihudappe Galiila yidi oothida nam77antho malaataa.
