Від Івана 4
1 Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, –
Now as soon as the Master was aware that the Pharisees had heard it said, "Jesus is gaining and baptizing more disciples than John"--
2 хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, –
though Jesus Himself did not baptize them, but His disciples did--
3 то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї.
He left Judaea and returned to Galilee.
4 Йому треба було пройти через Самарію,
His road lay through Samaria,
5 і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові.
and so He came to Sychar, a town in Samaria near the piece of land that Jacob gave to his son Joseph.
6 Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів [відпочити] біля криниці. Було десь близько шостої години.
Jacob's Well was there: and accordingly Jesus, tired out with His journey, sat down by the well to rest. It was about six o'clock in the evening.
7 Одна жінка з Самарії прийшла по воду. Ісус сказав їй: ―Дай Мені напитися!
Presently there came a woman of Samaria to draw water. Jesus asked her to give Him some water;
8 (Його учні пішли до міста купити їжі.)
for His disciples were gone to the town to buy provisions.
9 Жінка-самарянка сказала Йому: ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки? (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)
"How is it," replied the woman, "that a Jew like you asks me, who am a woman and a Samaritan, for water?" (For Jews have no dealings with Samaritans.)
10 Ісус відповів їй: ―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води.
"If you had known God's free gift," replied Jesus, "and who it is that said to you, 'Give me some water,' you would have asked Him, and He would have given you living water."
11 Жінка сказала: ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода?
"Sir," she said, "you have nothing to draw with, and the well is deep; so where can you get the living water from?
12 Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?
Are you greater than our forefather Jacob, who gave us the well, and himself drank from it, as did also his sons and his cattle?"
13 Ісус відповів: ―Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити.
"Every one," replied Jesus, "who drinks any of this water will be thirsty again;
15 Жінка сказала Йому: ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.
"Sir," said the woman, "give me that water, that I may never be thirsty, nor continually come all the way here to draw from the well."
16 Він сказав їй: ―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди.
"Go and call your husband," said Jesus; "and come back."
17 Вона відповіла: ―У мене немає чоловіка. Ісус сказав: ―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка.
"I have no husband," she replied. "You rightly say that you have no husband," said Jesus;
18 Адже в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду.
"for you have had five husbands, and the man you have at present is not your husband. You have spoken the truth in saying that."
19 Жінка сказала Йому: ―Господи, я бачу, що Ти пророк.
"Sir," replied the woman, "I see that you are a Prophet.
20 Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, [юдеї, ] кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.
Our forefathers worshipped on this mountain, but you Jews say that the place where people must worship is in Jerusalem."
21 Ісус відповів: ―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі.
"Believe me," said Jesus, "the time is coming when you will worship the Father neither on this mountain nor in Jerusalem.
22 Ви, [самаряни], поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв.
You worship One of whom you know nothing. We worship One whom we know; for salvation comes from the Jews.
23 Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець.
But a time is coming--nay, has already come--when the true worshippers will worship the Father with true spiritual worship; for indeed the Father desires such worshippers.
24 Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині.
God is Spirit; and those who worship Him must bring Him true spiritual worship."
25 Жінка сказала Йому: ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.
"I know," replied the woman, "that Messiah is coming--'the Christ,' as He is called. When He has come, He will tell us everything."
26 Ісус сказав їй: ―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.
"I am He," said Jesus--"I who am now talking to you."
27 У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»
Just then His disciples came, and were surprised to find Him talking with a woman. Yet not one of them asked Him, "What is your wish?" or "Why are you talking with her?"
28 Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям:
The woman however, leaving her pitcher, went away to the town, and called the people.
29 «Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?»
"Come," she said, "and see a man who has told me everything I have ever done. Can this be the Christ, do you think?"
30 Тоді [люди] вийшли з міста та прийшли до Ісуса.
They left the town and set out to go to Him.
31 У цей час Його учні просили Його: ―Равві, поїж!
Meanwhile the disciples were urging Jesus. "Rabbi," they said, "eat something."
32 Але Він сказав їм: ―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте.
"I have food to eat," He replied, "of which you do not know."
33 Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»
So the disciples began questioning one another. "Can it be," they said, "that some one has brought Him something to eat?"
34 Ісус сказав їм: ―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу.
"My food," said Jesus, "is to be obedient to Him who sent me, and fully to accomplish His work.
35 Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив.
Do you not say, 'It wants four months yet to the harvest'? But look round, I tell you, and observe these plains-- they are already ripe for the sickle.
36 Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне. (aiōnios g166)
The reaper gets pay and gathers in a crop in preparation for the Life of the Ages, that so the sower and the reapers may rejoice together. (aiōnios g166)
37 У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне.
For it is in this that you see the real meaning of the saying, 'The sower is one person, and the reaper is another.'
38 Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.
I sent you to reap a harvest which is not the result of your own labours. Others have laboured, and you are getting benefit from their labours."
39 Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила».
Of the Samaritan population of that town a good many believed in Him because of the woman's statement when she declared, "He has told me all that I have ever done."
40 Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні.
When however the Samaritans came to Him, they asked Him on all sides to stay with them; and He stayed there two days.
41 І ще більше увірувало через Його Слово.
Then a far larger number of people believed because of His own words,
42 Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».
and they said to the woman, "We no longer believe in Him simply because of your statements; for we have now heard for ourselves, and we know that this man really is the Saviour of the world."
43 Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї.
After the two days He departed, and went into Galilee;
44 Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має.
though Jesus Himself declared that a Prophet has no honour in his own country.
45 Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.
When however He reached Galilee, the Galilaeans welcomed Him eagerly, having been eye-witnesses of all that He had done in Jerusalem at the Festival; for they also had been to the Festival.
46 [Ісус] знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий.
So He came once more to Cana in Galilee, where He had made the water into wine. Now there was a certain officer of the King's court whose son was ill at Capernaum.
47 Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.
Having heard that Jesus had come from Judaea to Galilee, he came to Him and begged Him to go down and cure his son; for he was at the point of death.
48 Ісус сказав йому: ―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите!
"Unless you and others see miracles and marvels," said Jesus, "nothing will induce you to believe."
49 Придворний відповів Йому: ―Господи, прийди, доки мій син не помер.
"Sir," pleaded the officer, "come down before my child dies."
50 Ісус відповів йому: ―Іди, твій син буде жити. Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов.
"You may return home," replied Jesus; "your son has recovered." He believed the words of Jesus, and started back home;
51 Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий.
and he was already on his way down when his servants met him and told him that his son was alive and well.
52 Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій годині гарячка залишила його».
So he inquired of them at what hour he had shown improvement. "Yesterday, about seven o'clock," they replied, "the fever left him."
53 Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: «Твій син буде жити». І повірив він та увесь його дім.
Then the father recollected that that was the time at which Jesus had said to him, "Your son has recovered," and he and his whole household became believers.
54 Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.
This is the second miracle that Jesus performed, after coming from Judaea into Galilee.
