Від Івана 4
1 Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, –
Now when Jesus knew that the Pharisees had heard, “Jesus is making and baptizing more disciples than John”
2 хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, –
(although Jesus Himself was not baptizing, but His disciples),
3 то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї.
He left Judea and went away into Galilee.
4 Йому треба було пройти через Самарію,
Now He needed to go through Samaria;
5 і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові.
so He comes to a city of Samaria called Sychar, near the plot of land that Jacob gave to his son Joseph.
6 Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів [відпочити] біля криниці. Було десь близько шостої години.
Now Jacob's well was there; so Jesus, being worn out from the journey, sat as He was by the well. It was about 6 p.m.
7 Одна жінка з Самарії прийшла по воду. Ісус сказав їй: ―Дай Мені напитися!
A woman of Samaria comes to draw water. Jesus says to her, “Give me a drink.”
8 (Його учні пішли до міста купити їжі.)
(His disciples had gone into the town to buy food.)
9 Жінка-самарянка сказала Йому: ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки? (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)
So the Samaritan woman says to Him, “How can you, being a Jew, ask a drink from me, being a Samaritan woman?” (for Jews do not associate with Samaritans).
10 Ісус відповів їй: ―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води.
Jesus answered and said to her: “If you knew the gift of God, and who is the one saying to you, ‘Give me a drink,’ you would have asked him and he would have given you living water.”
11 Жінка сказала: ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода?
The woman says to Him: “Sir, you don't even have a bucket, and the well is deep; so where do you get this living water?
12 Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?
You aren't greater than our father Jacob, are you? He gave us the well and drank from it himself, as did his sons and his livestock.”
13 Ісус відповів: ―Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити.
Jesus answered and said to her: “Everyone who drinks of this water will thirst again,
15 Жінка сказала Йому: ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.
The woman says to Him, “Sir, give me this water! so that I may not thirst, nor come here to draw.”
16 Він сказав їй: ―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди.
Jesus says to her, “Go, call your husband and come back here.”
17 Вона відповіла: ―У мене немає чоловіка. Ісус сказав: ―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка.
The woman answered and said, “I don't have a husband.” Jesus says to her: “You stated correctly that you do not have a husband,
18 Адже в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду.
because you have had five husbands, and the one you have now is no husband of yours. You spoke the truth there!”
19 Жінка сказала Йому: ―Господи, я бачу, що Ти пророк.
The woman says to Him: “Sir, I perceive that you are a prophet.
20 Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, [юдеї, ] кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.
Our fathers worshiped on this mountain, while you (pl) say that the place where one must worship is in Jerusalem.”
21 Ісус відповів: ―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі.
Jesus says to her: “Woman, believe me, a time is coming when neither on this mountain nor in Jerusalem will you worship the Father.
22 Ви, [самаряни], поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв.
You [Samaritans] worship what you do not know; we [Jews] worship what we do know, because the salvation is from the Jews.
23 Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець.
But the time is coming, in fact now is, when the genuine worshipers will worship the Father in spirit and truth. Really, because the Father is looking for such people to worship Him.
24 Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині.
God is Spirit, and those who worship Him must worship in spirit and truth.”
25 Жінка сказала Йому: ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.
The woman says to Him: “I know that Messiah is coming (who is called Christ). When He comes He will explain everything to us.”
26 Ісус сказав їй: ―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.
Jesus says to her, “I am He, the one who is talking with you!”
27 У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»
At that point His disciples arrived, and they were amazed that He was talking with a woman; yet no one said, “What do you want?” or “Why are You talking with her?”
28 Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям:
So the woman left her water jar, went her way into the town, and says to the men:
29 «Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?»
“Come see a man who told me everything I ever did! Could this be the Messiah?”
30 Тоді [люди] вийшли з міста та прийшли до Ісуса.
So out they went from the town and started toward Him.
31 У цей час Його учні просили Його: ―Равві, поїж!
Now in the meantime the disciples were urging Him saying, “Rabbi, eat.”
32 Але Він сказав їм: ―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте.
But He said to them, “I have food to eat that you do not know about.”
33 Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»
So the disciples started saying to one another, “Could someone have brought Him something to eat?”
34 Ісус сказав їм: ―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу.
Jesus says to them: “My food is to do the will of Him who sent me and to complete His work.
35 Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив.
Do you not say, ‘There are four months before the harvest comes?’ Well I say, Look! Lift your eyes and observe the fields; they are white for harvest already!
36 Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне. (aiōnios g166)
Now he who reaps receives pay and gathers fruit into eternal life, so that both he who sows and he who reaps may rejoice together. (aiōnios g166)
37 У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне.
Now the saying, ‘One is the sower and another the reaper,’ is true in this:
38 Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.
I sent you to reap that for which you have not labored; others have labored and you have entered into their labors.”
39 Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила».
Now many of the Samaritans from that city believed into Him because of the word of the woman, testifying that “He told me everything I ever did!”
40 Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні.
So when the Samaritans came to Him they urged Him to stay with them; and He did stay there two days.
41 І ще більше увірувало через Його Слово.
Many more believed through His own word,
42 Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».
and they kept saying to the woman, “It is not just because of what you said that we believe, because we ourselves have heard Him, and we know that this One is truly the Messiah, the Savior of the world!”
43 Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї.
So after the two days He departed from there and went on into Galilee.
44 Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має.
(For Jesus Himself testified that a prophet does not have honor in his own country.)
45 Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.
So when He came into Galilee the Galileans welcomed Him, having seen all the things that He did in Jerusalem, at the festival; for they too had gone to the festival.
46 [Ісус] знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий.
So Jesus went again to Cana of Galilee, where He made the water wine. Now there was a certain royal official whose son was sick in Capernaum.
47 Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.
When this man heard that Jesus had come out of Judea into Galilee, he went to Him and implored Him to come down and heal his son, for he was about to die.
48 Ісус сказав йому: ―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите!
So Jesus said to him, “Unless you people see signs and wonders you will not believe!”
49 Придворний відповів Йому: ―Господи, прийди, доки мій син не помер.
The official says to Him, “Sir, come down before my child dies!”
50 Ісус відповів йому: ―Іди, твій син буде жити. Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов.
Jesus says to him, “Go; your son lives.” Well the man believed the word that Jesus spoke to him and off he went.
51 Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий.
Now while he was still going down his slaves met him and reported saying, “Your son lives!”
52 Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій годині гарячка залишила його».
So he inquired of them the hour in which he got better. And they said to him, “Yesterday at the seventh hour the fever left him.”
53 Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: «Твій син буде жити». І повірив він та увесь його дім.
So the father knew that it was at the exact hour in which Jesus told him, “Your son lives.” Both he himself and his whole household believed.
54 Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.
Again, coming out of Judea into Galilee, Jesus performed this second miraculous sign.
