Від Івана 19
1 Тоді Пилат [наказав] узяти Ісуса й бичувати.
Alors Pilate fit prendre Jésus et le lit battre de verges.
2 Воїни сплели вінок із тернини та поклали Йому на голову й одягли Його в багряницю,
Et les soldats, ayant tressé une couronne d'épines, la lui mirent sur la tête; ils le revêtirent aussi d'un manteau de pourpre, puis, s'approchant de lui, ils lui disaient:
3 підходили до Нього й казали: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» І били Його по обличчю.
«Salut, roi des Juifs, » et ils lui donnaient des soufflets.
4 Пилат знову вийшов на двір і сказав юдеям: ―Ось я виводжу Його до вас на двір, щоб ви знали: я не знаходжу жодної підстави для Його звинувачення.
Pilate sortit encore une fois du prétoire, et dit aux Juifs: «Voici, je vous l'amène, afin que vous sachiez que je ne trouve aucun crime en lui.»
5 Коли Ісус вийшов із терновим вінком та зодягнений у багряницю, [Пилат] сказав їм: ―Ось Чоловік!
Jésus sortit donc, portant la couronne d'épines et le manteau de pourpre, et Pilate leur dit: «Voilà l'homme.»
6 Як тільки первосвященники й слуги побачили Його, то закричали: ―Розіпни! Розіпни [Його]! Пилат сказав їм: ―Візьміть Його ви та розіпніть, бо я не знаходжу ніякої провини в Ньому.
Dès que les principaux sacrificateurs et leurs agents le virent, ils se mirent à crier: «Crucifie! crucifie-le!» Pilate leur dit: «Prenez-le vous-mêmes, et le crucifiez; car, pour moi, je ne trouve aucun crime en lui.»
7 Юдеї відповіли: ―У нас є Закон, і згідно з цим Законом Він повинен померти, бо Він видає Себе за Сина Божого.
Les Juifs lui répondirent: «Nous avons une loi, et, d'après notre loi, il doit mourir, parce qu'il s'est fait Fils de Dieu.»
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.
Quand Pilate eut entendu cette parole, il fut encore plus effrayé,
9 Він знов зайшов до преторії і сказав Ісусові: ―Звідки Ти? Але Ісус нічого йому не відповідав.
et, étant rentré dans le prétoire, il dit à Jésus: «D'où es-tu?» Mais Jésus ne lui fit aucune réponse.
10 Пилат сказав Йому: ―Не говориш зі мною? Ти не розумієш, що я маю владу звільнити Тебе й маю владу розіп’яти Тебе?
Alors Pilate lui dit: «Tu ne me parles pas? Ne sais-tu pas que j'ai le pouvoir de te crucifier, et que j'ai le pouvoir de te relâcher?»
11 Ісус відповів: ―Ти б не мав влади наді Мною, якби вона не була дана тобі згори. Тому той, хто передав Мене тобі, має більший гріх.
Jésus lui répondit: «Tu n'aurais aucun pouvoir sur moi, s'il ne t'était donné d'en haut; c'est pourquoi celui qui me livre entre tes mains est plus coupable que toi.»
12 Відтоді Пилат намагався звільнити Ісуса, але юдеї продовжували кричати: ―Якщо ти Його відпустиш, ти не друг Кесаря. Кожен, хто робить себе царем, виступає проти Кесаря.
Dès ce moment Pilate cherchait à le délivrer; mais les Juifs criaient: «Si tu le relâches, tu n'es pas ami de César. Quiconque se fait roi, se déclare contre César.»
13 Коли Пилат почув ці слова, він вивів Ісуса й сів на місце судді, що зветься Кам’яний поміст, а єврейською – Гаввата.
Pilate ayant entendu ces paroles, fit conduire Jésus hors du prétoire, et s'assit sur son tribunal, au lieu appelé le Pavé, en hébreu Gabbatha.
14 Це був день Приготування Пасхи, було близько шостої години. [Пилат] сказав юдеям: ―Ось ваш Цар!
C'était la préparation de la Pâque, et environ la sixième heure du jour. Et Pilate dit aux Juifs: «Voilà votre roi.»
15 Вони закричали: ―Візьми, Візьми Його геть! Розіпни Його! Пилат запитав: ―Розіп’яти вашого Царя? Первосвященники відповіли: ―У нас немає царя, окрім Кесаря.
Mais ils se mirent à crier: «A mort! à mort! crucifie-le!» Pilate leur dit: «Crucifierai-je votre roi?» Les principaux sacrificateurs répondirent: «Nous n'avons d'autre roi que César.»
16 Тоді Пилат віддав Його їм на розп’яття. Тож вони взяли Ісуса й повели.
Alors il le leur livra pour être crucifié. Ils prirent donc Jésus et l’emmenèrent.
17 Несучи Свій хрест, Він прийшов на місце, що називається «місце Черепа» (єврейською – Голгофа).
Jésus portant sa croix, s'achemina hors de la ville, au lieu nommé la Place du Crâne, en hébreu Golgotha:
18 Там Його розіп’яли, а з Ним і двох інших – по одному з обох боків; Ісус був посередині.
là ils le crucifièrent, et deux autres avec lui, l'un d'un côté, l'autre de l'autre, et Jésus au milieu.
19 Пилат звелів зробити напис і прикріпити до хреста. На ньому було написано: ісус назарянин, цар юдеїв.
Pilate fit faire aussi, et placer au haut île la croix, un écriteau portant ces mots: Jésus de Nazareth, Roi des Juifs.
20 Багато юдеїв читали цей напис, бо місце, де був розіп’ятий Ісус, було поблизу міста, а напис був написаний єврейською, латинською та грецькою.
Un grand nombre de Juifs lurent cet écriteau, parce que le lieu où Jésus avait été crucifia était près de la ville, et que l'inscription était en hébreu, en latin et en grec.
21 Юдейські первосвященники сказали Пилатові: ―Не пиши: «Цар юдеїв», але: «Він казав: „Я Цар юдеїв!“»
Les principaux sacrificateurs des Juifs dirent à Pilate: «Ne mets pas: Roi des Juifs; mets qu'il a dit: «Je suis roi des Juifs.»
22 Пилат відповів: ―Що написав, те й написав!
Pilate répondit: «Ce qui est écrit, est écrit.»
23 Коли солдати розіп’яли Ісуса, вони взяли Його одяг і поділили на чотири частини, по одній для кожного з них. Його сорочку вони також взяли, але сорочка була не зшита, а цільна, зіткана зверху донизу.
Après avoir crucifié Jésus, les soldats prirent ses vêtements, et en firent quatre parts, une pour chaque soldat. Ils prirent aussi la tunique, et, comme elle était sans couture, d'un seul tissu depuis le haut jusqu'en bas,
24 Тоді вони сказали між собою: «Не будемо її розривати, а киньмо жереб на неї – кому вона дістанеться». Це сталося, щоб збулося сказане в Писанні: «Вони розділили між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб». Тож воїни так і зробили.
ils se dirent entre eux: «Ne la déchirons pas, mais tirons au sort à qui l'aura.» Ainsi firent les soldats; afin que s'accomplît l'Écriture, qui dit: «Ils se sont partagé mes habits, et ils ont tiré au sort mon vêtement.»
25 Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері, Марія – дружина Клеопова та Марія Магдалина.
Près de la croix, se tenaient la mère de Jésus et la soeur de sa mère, Marie femme de Clopas et Marie Madeleine.
26 Коли Ісус побачив там Свою матір та учня, якого Він любив і який стояв поруч із нею, промовив до Своєї матері: «Жінко, ось твій син!»
Jésus, ayant vu sa mère, et à côté d'elle le disciple qu'il aimait, dit à sa mère: «Femme, voilà ton fils; »
27 Потім сказав учневі: «Ось твоя мати!» Відтоді учень узяв її до себе.
puis, il dit au disciple: «Voilà ta mère; » et, dès ce moment, ce disciple la prit chez lui.
28 Після цього, знаючи, що тепер усе звершилося, і щоб збулося Писання, Ісус сказав: «Я спраглий!»
Après cela, Jésus, sachant que tout était déjà consomment, afin que l'Écriture fût accomplie: «J'ai soif.»
29 Там була повна посудина з оцтом. Тож вони змочили губку в оцті, настромили її на стебло гісопу та піднесли до вуст Ісуса.
Or il y avait là un vase plein de vinaigre, et les soldats, ayant mis au bout d'une tige d'hysope une éponge imbibée de vinaigre, l'approchèrent de sa bouche.
30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: «Звершилося!» І, схиливши голову, віддав духа.
Quand Jésus eut pris ce vinaigre, il dit: «Tout est consommé; » et, ayant penché la tête, il rendit l'esprit.
31 Тоді був день Приготування, і юдеї не хотіли, щоб тіла залишалися на хрестах у Суботу, тому що та Субота була великим днем. Тому вони просили Пилата перебити ноги розіп’ятим та зняти їх.
Comme les Juifs craignaient que les corps ne restassent sur la croix pendant le sabbat, car c'était la préparation, et ce jour de sabbat était très-solennel, ils demandèrent à Pilate qu'on leur rompît les jambes, et qu'on les ôtât.
32 Воїни прийшли й перебили ноги першому, а потім і другому, розіп’ятому з Ним.
Les soldats vinrent donc, et rompirent les jambes au premier brigand, puis à l'autre qui avait été crucifié avec lui;
33 Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже мертвий, і не стали перебивати Йому ніг.
ensuite, étant venus à Jésus, et le voyant déjà mort, ils ne lui rompirent pas les jambes,
34 Але один із воїнів списом проколов Ісусові бік, і одразу з рани потекли кров і вода.
mais l'un des soldats lui perça le côté avec sa lance, et aussitôt il en sortit du sang et de l'eau.
35 Той, хто бачив [це], свідчить, і його свідчення правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.
Celui qui l'a vu, en rend témoignage, et son témoignage est digne de foi; et il sait qu'il dit vrai, afin que vous croyiez aussi.
36 Це сталося, щоб збулося Писання: «Жодна Його кістка не буде зламана».
En effet, ces choses arrivèrent, afin que l'Écriture fût accomplie: «Aucun de ses os ne sera brisé.»
37 І, знову ж, в іншому місці Писання каже: «Вони будуть дивитися на Того, Кого прокололи».
Et un autre passage de l’Écriture dit encore: «Ils regarderont à celui qu’ils ont percé.»
38 Після цього Йосиф з Ариматеї попросив Пилата віддати йому тіло Ісуса. Йосиф був учнем Ісуса, але таємним, через страх перед юдеями. З дозволу Пилата він прийшов і забрав тіло Ісуса.
Après cela, Joseph d'Arimathée, qui était disciple de Jésus, mais en secret, par crainte des Juifs, demanda à Pilate l'autorisation de prendre le corps de Jésus, et Pilate la lui accorda. Il vint donc et prit le corps de Jésus.
39 Разом з Йосифом був і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі. Никодим приніс суміш смирни й алое, приблизно сто літрів.
Nicodème, le même qui, la première fois, était venu de nuit vers Jésus, vint aussi, apportant environ cent livres d'un mélange de myrrhe et d’aloès.
40 Узявши тіло Ісуса, вони загорнули його у льняне полотно з пахощами згідно з юдейськими звичаями поховання.
Ils prirent donc le corps de Jésus, et le lièrent de bandes en le couvrant d'aromates, selon la manière d'ensevelir usitée chez les Juifs.
41 На тому місці, де був розіп’ятий Ісус, був сад, а в саду була нова гробниця, у якій нікого ще не було поховано.
Or, il y avait là, au lieu où Jésus avait été crucifié, un jardin, et dans ce jardin, un sépulcre tout neuf, où personne n'avait encore été mis:
42 Оскільки був день Приготування до юдейської Суботи й гробниця була поруч, вони поклали туди Ісуса.
c'est là qu'ils déposèrent le corps de Jésus, parce que la préparation des Juifs arrivait, et que ce sépulcre était proche.
