Від Івана 18
1 Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями пішов на другий бік потоку Кедрон, де був сад, куди увійшов Він та Його учні.
ตา: กถา: กถยิตฺวา ยีศุ: ศิษฺยานาทาย กิโทฺรนฺนามกํ โสฺรต อุตฺตีรฺยฺย ศิไษฺย: สห ตตฺรโตฺยทฺยานํ ปฺราวิศตฺฯ
2 Юда, який Його зрадив, також знав це місце, бо Ісус часто збирався там зі Своїми учнями.
กินฺตุ วิศฺวาสฆาติยิหูทาสฺตตฺ สฺถานํ ปริจียเต ยโต ยีศุ: ศิไษฺย: สารฺทฺธํ กทาจิตฺ ตตฺ สฺถานมฺ อคจฺฉตฺฯ
3 Тоді Юда, узявши когорту воїнів і слуг первосвященників та фарисеїв, прийшов туди з ліхтарями, факелами та зброєю.
ตทา ส ยิหูทา: ไสนฺยคณํ ปฺรธานยาชกานำ ผิรูศินาญฺจ ปทาติคณญฺจ คฺฤหีตฺวา ปฺรทีปานฺ อุลฺกานฺ อสฺตฺราณิ จาทาย ตสฺมินฺ สฺถาน อุปสฺถิตวานฺฯ
4 Ісус, знаючи все, що має з Ним статися, вийшов та запитав: ―Кого шукаєте?
สฺวํ ปฺรติ ยทฺ ฆฏิษฺยเต ตชฺ ชฺญาตฺวา ยีศุรเคฺรสร: สนฺ ตานปฺฤจฺฉตฺ กํ คเวษยถ?
5 Вони відповіли: ―Ісуса з Назарета. [Тоді] Він сказав: ―Це Я. Юда, котрий Його зрадив, також стояв із ними.
เต ปฺรตฺยวทนฺ, นาสรตียํ ยีศุํ; ตโต ยีศุรวาทีทฺ อหเมว ส: ; ไต: สห วิศฺวาสฆาตี ยิหูทาศฺจาติษฺฐตฺฯ
6 Коли Він сказав їм: «Це Я», вони відступили назад і впали на землю.
ตทาหเมว ส ตไสฺยตำ กถำ ศฺรุไตฺวว เต ปศฺจาเทตฺย ภูเมา ปติตา: ฯ
7 Він знов запитав їх: ―Кого ви шукаєте? Вони сказали: ―Ісуса з Назарета.
ตโต ยีศุ: ปุนรปิ ปฺฤษฺฐวานฺ กํ คเวษยถ? ตตเสฺต ปฺรตฺยวทนฺ นาสรตียํ ยีศุํฯ
8 Ісус відповів: ―Я ж вам сказав, що це Я. Тож якщо шукаєте Мене, відпустіть цих [людей], нехай ідуть.
ตทา ยีศุ: ปฺรตฺยุทิตวานฺ อหเมว ส อิมำ กถามจกถมฺ; ยทิ มามนฺวิจฺฉถ ตรฺหีมานฺ คนฺตุํ มา วารยตฯ
9 [Ісус сказав це], щоб збулося Слово, яке Він сказав раніше: «Я не загубив жодного з тих, кого Ти Мені дав».
อิตฺถํ ภูเต มหฺยํ ยาโลฺลกานฺ อททาเสฺตษามฺ เอกมปิ นาหารยมฺ อิมำ ยำ กถำ ส สฺวยมกถยตฺ สา กถา สผลา ชาตาฯ
10 Тоді Симон Петро, маючи меч, вихопив його, ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо. Ім’я того раба було Малх.
ตทา ศิโมนฺปิตรสฺย นิกเฏ ขงฺคลฺสฺถิเต: ส ตํ นิษฺโกษํ กฺฤตฺวา มหายาชกสฺย มาลฺขนามานํ ทาสมฺ อาหตฺย ตสฺย ทกฺษิณกรฺณํ ฉินฺนวานฺฯ
11 Ісус сказав Петрові: ―Поклади меча на його місце! Хіба Я не маю пити чашу, яку дав Мені Отець?
ตโต ยีศุ: ปิตรมฺ อวทตฺ, ขงฺคํ โกเษ สฺถาปย มม ปิตา มหฺยํ ปาตุํ ยํ กํสมฺ อททาตฺ เตนาหํ กึ น ปาสฺยามิ?
12 Тоді воїни, сотник та юдейські слуги заарештували Ісуса. Вони зв’язали Його
ตทา ไสนฺยคณ: เสนาปติ รฺยิหูทียานำ ปทาตยศฺจ ยีศุํ ฆฺฤตฺวา พทฺธฺวา หานนฺนามฺน: กิยผา: ศฺวศุรสฺย สมีปํ ปฺรถมมฺ อนยนฺฯ
13 та привели спочатку до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвященником того року.
ส กิยผาสฺตสฺมินฺ วตฺสเร มหายาชตฺวปเท นิยุกฺต:
14 Це був той Каяфа, який порадив юдеям, що краще, коли один Чоловік помре за народ.
สนฺ สาธารณโลกานำ มงฺคลารฺถมฺ เอกชนสฺย มรณมุจิตมฺ อิติ ยิหูทีไย: สารฺทฺธมฺ อมนฺตฺรยตฺฯ
15 Симон Петро й ще один учень пішли за Ісусом. Той учень був добре знайомий первосвященникові, тож він зайшов з Ісусом у двір первосвященника,
ตทา ศิโมนฺปิตโร'ไนฺยกศิษฺยศฺจ ยีโศ: ปศฺจาทฺ อคจฺฉตำ ตสฺยานฺยศิษฺยสฺย มหายาชเกน ปริจิตตฺวาตฺ ส ยีศุนา สห มหายาชกสฺยาฏฺฏาลิกำ ปฺราวิศตฺฯ
16 а Петро залишився стояти біля воріт ззовні. Тоді учень, який був знайомий первосвященникові, повернувся, поговорив із воротаркою й провів Петра.
กินฺตุ ปิตโร พหิรฺทฺวารสฺย สมีเป'ติษฺฐทฺ อเตอว มหายาชเกน ปริจิต: ส ศิษฺย: ปุนรฺพหิรฺคตฺวา เทาวายิกาไย กถยิตฺวา ปิตรมฺ อภฺยนฺตรมฺ อานยตฺฯ
17 Служниця, яка була воротаркою, запитала Петра: ―Ти часом не один з учнів Цього Чоловіка? Він відповів: ―Ні!
ตทา ส ทฺวารรกฺษิกา ปิตรมฺ อวทตฺ ตฺวํ กึ น ตสฺย มานวสฺย ศิษฺย: ? ตต: โสวททฺ อหํ น ภวามิฯ
18 Було холодно, і слуги та раби, розпаливши вогонь, стояли біля нього, щоб зігрітися. Петро також стояв із ними, гріючись.
ตต: ปรํ ยตฺสฺถาเน ทาสา: ปทาตยศฺจ ศีตเหโตรงฺคาไร รฺวหฺนึ ปฺรชฺวาลฺย ตาปํ เสวิตวนฺตสฺตตฺสฺถาเน ปิตรสฺติษฺฐนฺ ไต: สห วหฺนิตาปํ เสวิตุมฺ อารภตฯ
19 Тим часом первосвященник запитав Ісуса про Його учнів та Його вчення.
ตทา ศิเษฺยษูปเทเศ จ มหายาชเกน ยีศุ: ปฺฤษฺฏ:
20 Ісус відповів: ―Я прямо говорив світові. Завжди навчав у синагогах і в Храмі, де збираються всі юдеї. Я нічого не казав таємно.
สนฺ ปฺรตฺยุกฺตวานฺ สรฺวฺวโลกานำ สมกฺษํ กถามกถยํ คุปฺตํ กามปิ กถำ น กถยิตฺวา ยตฺ สฺถานํ ยิหูทียา: สตตํ คจฺฉนฺติ ตตฺร ภชนเคเห มนฺทิเร จาศิกฺษยํฯ
21 Чому Мене питаєш? Запитай тих, хто Мене слухав. Ось вони знають, що Я казав.
มตฺต: กุต: ปฺฤจฺฉสิ? เย ชนา มทุปเทศมฺ อศฺฤณฺวนฺ ตาเนว ปฺฤจฺฉ ยทฺยทฺ อวทํ เต ตตฺ ชานินฺตฯ
22 Коли [Ісус] сказав це, один зі слуг, що стояв поблизу, вдарив Ісуса в обличчя, кажучи: ―Це так Ти відповідаєш первосвященникові?
ตเทตฺถํ ปฺรตฺยุทิตตฺวาตฺ นิกฏสฺถปทาติ รฺยีศุํ จเปเฏนาหตฺย วฺยาหรตฺ มหายาชกมฺ เอวํ ปฺรติวทสิ?
23 Ісус відповів: ―Якщо Я сказав щось погане, засвідчи, що погане. Але якщо Я говорив правду, то чому ти Мене б’єш?
ตโต ยีศุ: ปฺรติคทิตวานฺ ยทฺยยถารฺถมฺ อจกถํ ตรฺหิ ตสฺยายถารฺถสฺย ปฺรมาณํ เทหิ, กินฺตุ ยทิ ยถารฺถํ ตรฺหิ กุโต เหโต รฺมามฺ อตาฑย: ?
24 Тоді Анна послав Його зв’язаного до первосвященника Каяфи.
ปูรฺวฺวํ หานนฺ สพนฺธนํ ตํ กิยผามหายาชกสฺย สมีปํ ไปฺรษยตฺฯ
25 Тим часом Симон Петро стояв, гріючись [біля вогнища]. Тож запитали його: ―Хіба ти не один з Його учнів? Він заперечив кажучи: ―Ні!
ศิโมนฺปิตรสฺติษฺฐนฺ วหฺนิตาปํ เสวเต, เอตสฺมินฺ สมเย กิยนฺตสฺตมฺ อปฺฤจฺฉนฺ ตฺวํ กิมฺ เอตสฺย ชนสฺย ศิโษฺย น? ตต: โสปหฺนุตฺยาพฺรวีทฺ อหํ น ภวามิฯ
26 Один із рабів первосвященника, родич того чоловіка, якому Петро відтяв вухо, сказав: ―Хіба не тебе я бачив із Ним у саду?
ตทา มหายาชกสฺย ยสฺย ทาสสฺย ปิตร: กรฺณมจฺฉินตฺ ตสฺย กุฏุมฺพ: ปฺรตฺยุทิตวานฺ อุทฺยาเน เตน สห ติษฺฐนฺตํ ตฺวำ กึ นาปศฺยํ?
27 Петро знову заперечив це. І одразу заспівав півень.
กินฺตุ ปิตร: ปุนรปหฺนุตฺย กถิตวานฺ; ตทานีํ กุกฺกุโฏ'เราตฺฯ
28 Тоді повели Ісуса від Каяфи до преторії. Уже був ранок, і вони не увійшли до преторії, щоб не осквернитися, бо мали їсти пасху.
ตทนนฺตรํ ปฺรตฺยูเษ เต กิยผาคฺฤหาทฺ อธิปเต รฺคฺฤหํ ยีศุมฺ อนยนฺ กินฺตุ ยสฺมินฺ อศุจิเตฺว ชาเต ไต รฺนิสฺตาโรตฺสเว น โภกฺตวฺยํ, ตสฺย ภยาทฺ ยิหูทียาสฺตทฺคฺฤหํ นาวิศนฺฯ
29 Тож Пилат вийшов до них і запитав: ―Які звинувачення ви висуваєте проти Цього Чоловіка?
อปรํ ปีลาโต พหิราคตฺย ตานฺ ปฺฤษฺฐวานฺ เอตสฺย มนุษฺยสฺย กํ โทษํ วทถ?
30 Вони відповіли Йому: ―Якби Він не був злочинцем, ми б не привели Його до тебе.
ตทา เต เปตฺยวทนฺ ทุษฺกรฺมฺมการิณิ น สติ ภวต: สมีเป ไนนํ สมารฺปยิษฺยาม: ฯ
31 Пилат сказав їм: ―Візьміть Його та судіть за вашим Законом. Юдеї відповіли йому: ―Нам не дозволено нікого засуджувати на смерть.
ตต: ปีลาโต'วททฺ ยูยเมนํ คฺฤหีตฺวา เสฺวษำ วฺยวสฺถยา วิจารยตฯ ตทา ยิหูทียา: ปฺรตฺยวทนฺ กสฺยาปิ มนุษฺยสฺย ปฺราณทณฺฑํ กรฺตฺตุํ นาสฺมากมฺ อธิกาโร'สฺติฯ
32 Це сталося, щоб здійснилися слова Ісуса, через які Він показав, якою смертю має померти.
เอวํ สติ ยีศุ: สฺวสฺย มฺฤเตฺยา ยำ กถำ กถิตวานฺ สา สผลาภวตฺฯ
33 Тоді Пилат знову зайшов у преторію, покликав Ісуса й сказав Йому: ―Ти Цар юдеїв?
ตทนนฺตรํ ปีลาต: ปุนรปิ ตทฺ ราชคฺฤหํ คตฺวา ยีศุมาหูย ปฺฤษฺฏวานฺ ตฺวํ กึ ยิหูทียานำ ราชา?
34 Ісус відповів: ―Ти від себе кажеш це чи інші сказали тобі про Мене?
ยีศุ: ปฺรตฺยวทตฺ ตฺวมฺ เอตำ กถำ สฺวต: กถยสิ กิมนฺย: กศฺจินฺ มยิ กถิตวานฺ?
35 Пилат відповів: ―Хіба я юдей? Це Твій народ і первосвященники видали мені Тебе. Що Ти зробив?
ปีลาโต'วททฺ อหํ กึ ยิหูทีย: ? ตว สฺวเทศียา วิเศษต: ปฺรธานยาชกา มม นิกเฏ ตฺวำ สมารฺปยน, ตฺวํ กึ กฺฤตวานฺ?
36 Ісус відповів: ―Моє Царство не від цього світу. Якби Моє Царство було від цього світу, Мої слуги боролися б, щоб Я не був виданий юдеям. Але тепер Моє Царство не звідси.
ยีศุ: ปฺรตฺยวทตฺ มม ราชฺยมฺ เอตชฺชคตฺสมฺพนฺธียํ น ภวติ ยทิ มม ราชฺยํ ชคตฺสมฺพนฺธียมฺ อภวิษฺยตฺ ตรฺหิ ยิหูทียานำ หเสฺตษุ ยถา สมรฺปิโต นาภวํ ตทรฺถํ มม เสวกา อโยตฺสฺยนฺ กินฺตุ มม ราชฺยมฺ ไอหิกํ นฯ
37 Тоді Пилат запитав Його: ―Отже, Ти Цар? Ісус відповів: ―Ти кажеш, що Я Цар. Я для того народився й прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто від істини, слухає Мій голос.
ตทา ปีลาต: กถิตวานฺ, ตรฺหิ ตฺวํ ราชา ภวสิ? ยีศุ: ปฺรตฺยุกฺตวานฺ ตฺวํ สตฺยํ กถยสิ, ราชาหํ ภวามิ; สตฺยตายำ สากฺษฺยํ ทาตุํ ชนึ คฺฤหีตฺวา ชคตฺยสฺมินฺ อวตีรฺณวานฺ, ตสฺมาตฺ สตฺยธรฺมฺมปกฺษปาติโน มม กถำ ศฺฤณฺวนฺติฯ
38 [Тоді] Пилат запитав: ―Що таке істина? І, сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і сказав їм: ―Я не знаходжу ніякої провини в Ньому.
ตทา สตฺยํ กึ? เอตำ กถำ ปษฺฏฺวา ปีลาต: ปุนรปิ พหิรฺคตฺวา ยิหูทียานฺ อภาษต, อหํ ตสฺย กมปฺยปราธํ น ปฺราปฺโนมิฯ
39 Але у вас є звичай: на Пасху я звільняю одного [з в’язнів]. Ви хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
นิสฺตาโรตฺสวสมเย ยุษฺมาภิรภิรุจิต เอโก ชโน มยา โมจยิตวฺย เอษา ยุษฺมากํ รีติรสฺติ, อเตอว ยุษฺมากํ นิกเฏ ยิหูทียานำ ราชานํ กึ โมจยามิ, ยุษฺมากมฺ อิจฺฉา กา?
40 Вони знов закричали кажучи: ―Ні, не Його, а Варавву! Варавва ж був бунтівником.
ตทา เต สรฺเวฺว รุวนฺโต วฺยาหรนฺ เอนํ มานุษํ นหิ พรพฺพำ โมจยฯ กินฺตุ ส พรพฺพา ทสฺยุราสีตฺฯ
