Від Івана 13
1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година, щоб залишити цей світ і повернутись до Отця, полюбивши Своїх, що були у світі, полюбив їх до кінця.
Pred praznikom velikonočnim pa, ko je vedel Jezus, da je njegov čas prišel, da prejde s tega sveta k očetu: ker je ljubil svoje, kteri so bili na svetu, ljubil jih je do konca.
2 Під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Юди, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса,
In po večerji, (ko je bil uže hudič Judu Simonovemu Iškarijanu položil v srce, naj ga izdá, )
3 знаючи, що Отець дав усе в Його руки, що від Бога прийшов і до Бога повертається,
Vedoč Jezus, da mu je dal oče vse v roke, in da je od Boga izšel in k Bogu gre,
4 Він підвівся з-за столу, зняв верхній одяг і підперезався рушником.
Vstane od večerje, in sleče oblačilo, in vzeme opasnik, ter se opaše.
5 Потім налив води в таз і почав мити ноги учням та витирати їх рушником, яким був підперезаний.
Po tem vlije v umivalnico vode, in začne umivati učencem noge, in otirati z opasnikom, s kterim je bil opasan.
6 Коли Він підійшов до Симона Петра, той сказав Йому: ―Господи, Ти будеш мити мені ноги?
Ter pride k Simonu Petru: in on mu reče: Gospod, ti mi boš umival noge?
7 Ісус сказав йому: ―Того, що Я роблю, ти не розумієш зараз, але зрозумієш потім.
Jezus odgovorí in mu reče: Kar jaz delam, ti sedaj ne véš; ali zvedel boš po tem.
8 Петро сказав Йому: ―Ти ніколи не митимеш моїх ніг! Ісус відповів: ―Якщо Я не обмию тебе, то не матимеш частки зі Мною. (aiōn g165)
Reče mu Peter: Ne boš mi umival nog, na vekomaj ne! Odgovorí mu Jezus: Če te ne umijem, ne boš imel deleža z menoj. (aiōn g165)
9 Симон Петро сказав: ―[Тоді], Господи, не тільки ноги, але й руки та голову!
Reče mu Simon Peter: Gospod, ne samo nog mojih, nego tudi roke in glavo!
10 Ісус відповів йому: ―Тому, хто обмився, потрібно лише ноги помити, бо він увесь чистий. І ви чисті, але не всі.
Reče mu Jezus: Kdor je umit, ne potrebuje, razen da noge umije, ker je ves čist; in vi ste čisti, ali ne vsi.
11 Він знав, хто зрадить Його, тому й казав, що не всі чисті.
Poznal je namreč izdajalca svojega; za to je rekel: Niste vsi čisti.
12 Закінчивши мити їхні ноги, [Ісус] одягнув Свій одяг, повернувся на Своє місце й сказав їм: ―Чи розумієте ви, що Я зробив для вас?
Ko jim je pa umil noge, in je oblačilo svoje vzel, usede se zopet, in reče jim: Véste li, kaj sem vam storil?
13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом і добре кажете, бо Я Ним є.
Vi me imenujete: Učenik! in: Gospod! in prav pravite; ker sem.
14 Тож якщо Я, ваш Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
Če sem pa jaz, Gospod in učenik, umil vam noge, dolžni ste tudi vi eden drugemu umivati noge.
15 Бо Я подав вам приклад, щоб ви робили так, як Я зробив вам.
Izgled sem vam dal namreč, da kakor sem jaz storil, tudi vi delajte tako.
16 Істинно кажу вам: раб не більший за свого господаря, і посланецьне більший за того, хто його послав.
Resnično resnično vam pravim: Hlapec ni veči od gospodarja svojega; tudi poslanec ni veči, kakor tisti, kteri je poslal.
17 Якщо ви знаєте це, то блаженні ви, коли чинитимете так.
Če to véste, blagor vam, če je storite.
18 Я не говорю про всіх вас. Я знаю тих, кого обрав. Але має сповнитись Писання: «Той, хто їв Мій хліб, підняв на Мене свою п’яту».
Ne pravim za vse vas; jaz vém, ktere sem izvolil: ali da se izpolni pismo: "Ta, ki z menoj kruh jé, vzdignil je peto svojo zoper mé."
19 Я кажу вам перед тим, як станеться, щоб, коли станеться, ви повірили, що Я є.
Uže sedaj vam pravim, predno se je zgodilo, da kedar se zgodí, verujete, da sam jaz.
20 Істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, приймає Мене, а хто Мене приймає, той приймає й Того, Хто послав Мене.
Resnično resnično vam pravim: Če koga pošljem, kdor ga sprejme, sprejme mene: kdor pa mene sprejme, sprejme tega, kteri me je poslal.
21 Сказавши це, Ісус стривожився духом і засвідчив: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
Ko je Jezus to povedal, postane žalosten v duhu, in zatrdi in reče: Resnično resnično vam pravim, da me bo eden od vas izdal.
22 Його учні дивилися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
Učenci njegovi so se torej pogledovali med seboj, pomišljevaje, za kterega da pravi.
23 Один з Його учнів, той, якого любив Ісус, сидів за столом, прихилившись до Нього.
Slonel je pa za mizo eden učencev njegovih na naročji Jezusovem, kterega je Jezus ljubil.
24 Симон Петро дав йому знак, щоб запитав, кого Він має на увазі.
Simon Peter torej namigne temu, da naj vpraša, kdo da bi bil, za kogar pravi.
25 Спираючись на Ісуса, той запитав Його: ―Господи, хто це?
In on leže Jezusu na prsi, in reče mu: Gospod, kdo je?
26 Ісус відповів: ―Це той, кому Я подам шматок хліба, вмочивши його в миску. Потім, вмочивши шматок хліба, подав його Юді, синові Симона Іскаріота.
Jezus odgovorí: Ta je, komur bom jaz omočivši, grižljaj podal. In omočivši grižljaj, podá Judu Simonovemu Iškarijanu.
27 Як тільки [Юда] взяв шматок, сатана увійшов у нього. Ісус сказав йому: ―Що робиш, роби швидше!
In po grižljaji, tedaj vnide va-nj satan. In Jezus mu reče: Kar delaš, stóri hitro.
28 Але ніхто з тих, хто був за столом, не зрозумів, чому Він сказав це йому.
Tega pa ni razumel nobeden od teh, kteri so sedeli za mizo, čemu mu je rekel.
29 А оскільки в Юди була скриня з грошима, дехто подумав, що Ісус наказав йому купити все потрібне до свята або ж дати щось бідним.
Nekteri namreč so mislili, ker je Juda mošnjo imel, da mu Jezus pravi: Nakupi, kar nam je treba za praznik; ali, da naj dá kaj ubogim.
30 [Юда], узявши шматок хліба, відразу вийшов. Була ніч.
In on vzeme mošnjo, in izide; bila je pa noč.
31 Коли [Юда] вийшов, Ісус сказав: ―Тепер Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.
Ko je pa izšel, reče Jezus: Sedaj se je sin človečji oslavil, in Bog se je oslavil v njem.
32 Якщо Бог прославився в Ньому, то і Його Бог прославить в Собі. І зробить це відразу.
Če se je Bog oslavil v njem, oslavil bo tudi Bog njega v sebi, in precej ga bo oslavil.
33 Діти [Мої], Я буду з вами ще трохи. Будете шукати Мене, і, як Я сказав юдеям, так кажу й вам нині: куди Я йду, ви не можете прийти.
Sinčeki! še malo sem z vami. Iskali me boste, in kakor sem Judom povedal: Kamor jaz grem, vi ne morete priti, pravim sedaj tudi vam.
34 Я даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як Я полюбив вас, так і ви любіть одне одного.
Novo zapoved vam dajem, da se ljubíte med seboj; kakor sem jaz vas ljubil, da se tudi vi ljubíte med seboj.
35 Через це всі будуть знати, що ви є Моїми учнями, якщо будете любити одне одного.
V tem vas bodo poznali vsi, da ste moji učenci, če boste imeli ljubezen eden do drugega.
36 Симон Петро запитав Його: ―Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів: ―Куди Я йду, ти зараз за Мною піти не зможеш, але підеш пізніше.
Reče mu Simon Peter: Gospod, kam greš? Odgovorí mu Jezus: Kamor grem, ne moreš sedaj za menoj iti; prišel boš pa pozneje za menoj.
37 Петро знов запитав: ―Господи, чому я не можу зараз піти за Тобою? Я покладу своє життя за Тебе.
Reče mu Peter: Gospod, za kaj ne morem sedaj za teboj iti? dušo svojo bom položil za-te.
38 Тоді Ісус відповів: ―Ти дійсно покладеш своє життя за Мене? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
Odgovorí mu Jezus: Dušo svojo boš položil za-me? Resnično resnično ti pravim: Ne bo zapel petelin, dokler me trikat ne zatajiš.
