Від Івана 13
1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година, щоб залишити цей світ і повернутись до Отця, полюбивши Своїх, що були у світі, полюбив їх до кінця.
Now before the feast of the Passover, Jesus, knowing that his time had come that he would depart from this world to the Father, having loved his own who were in the world, he loved them to the end.
2 Під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Юди, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса,
And during the meal, the devil had already put into the heart of Judas Iscariot, Simon's son, to betray him.
3 знаючи, що Отець дав усе в Його руки, що від Бога прийшов і до Бога повертається,
Because he knew that the Father had given all things into his hands, and that he came forth from God, and was going to God,
4 Він підвівся з-за столу, зняв верхній одяг і підперезався рушником.
arose from the meal, and removed his outer garments. He took a towel, and wrapped a towel around his waist.
5 Потім налив води в таз і почав мити ноги учням та витирати їх рушником, яким був підперезаний.
Then he poured water into the basin, and began to wash the disciples' feet, and to wipe them with the towel that was wrapped around him.
6 Коли Він підійшов до Симона Петра, той сказав Йому: ―Господи, Ти будеш мити мені ноги?
Then he came to Simon Peter. He said to him, "Lord, do you wash my feet?"
7 Ісус сказав йому: ―Того, що Я роблю, ти не розумієш зараз, але зрозумієш потім.
Jesus answered him, "You do not know what I am doing now, but you will understand later."
8 Петро сказав Йому: ―Ти ніколи не митимеш моїх ніг! Ісус відповів: ―Якщо Я не обмию тебе, то не матимеш частки зі Мною. (aiōn g165)
Peter said to him, "You will never wash my feet." Jesus answered him, "If I do not wash you, you have no part with me." (aiōn g165)
9 Симон Петро сказав: ―[Тоді], Господи, не тільки ноги, але й руки та голову!
Simon Peter said to him, "Lord, not my feet only, but also my hands and my head."
10 Ісус відповів йому: ―Тому, хто обмився, потрібно лише ноги помити, бо він увесь чистий. І ви чисті, але не всі.
Jesus said to him, "Someone who has bathed only needs to have his feet washed, but is completely clean. You are clean, but not all of you."
11 Він знав, хто зрадить Його, тому й казав, що не всі чисті.
For he knew him who would betray him, therefore he said, "You are not all clean."
12 Закінчивши мити їхні ноги, [Ісус] одягнув Свій одяг, повернувся на Своє місце й сказав їм: ―Чи розумієте ви, що Я зробив для вас?
So when he had washed their feet, put his outer garment back on, and sat down again, he said to them, "Do you know what I have done to you?
13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом і добре кажете, бо Я Ним є.
You call me, 'Teacher' and 'Lord.' You say so correctly, for so I am.
14 Тож якщо Я, ваш Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
If I then, the Lord and the Teacher, have washed your feet, you also ought to wash one another's feet.
15 Бо Я подав вам приклад, щоб ви робили так, як Я зробив вам.
For I have given you an example, that you also should do as I have done to you.
16 Істинно кажу вам: раб не більший за свого господаря, і посланецьне більший за того, хто його послав.
Truly, truly, I tell you, a servant is not greater than his master, neither one who is sent greater than he who sent him.
17 Якщо ви знаєте це, то блаженні ви, коли чинитимете так.
If you know these things, blessed are you if you do them.
18 Я не говорю про всіх вас. Я знаю тих, кого обрав. Але має сповнитись Писання: «Той, хто їв Мій хліб, підняв на Мене свою п’яту».
I do not speak concerning all of you. I know whom I have chosen. But that the Scripture may be fulfilled, 'He who ate my bread has lifted up his heel against me.'
19 Я кажу вам перед тим, як станеться, щоб, коли станеться, ви повірили, що Я є.
I am telling you this now before it happens, so that when it does happen you may believe that I am he.
20 Істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, приймає Мене, а хто Мене приймає, той приймає й Того, Хто послав Мене.
Truly, truly, I tell you, he who receives whomever I send, receives me; and he who receives me, receives him who sent me."
21 Сказавши це, Ісус стривожився духом і засвідчив: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
When Jesus had said this, he was troubled in spirit, and testified, "Truly, truly, I tell you that one of you will betray me."
22 Його учні дивилися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
The disciples looked at one another, perplexed about whom he spoke.
23 Один з Його учнів, той, якого любив Ісус, сидів за столом, прихилившись до Нього.
One of his disciples, whom Jesus loved, was reclining against Jesus' chest.
24 Симон Петро дав йому знак, щоб запитав, кого Він має на увазі.
Simon Peter therefore motioned to him to inquire who it was he was talking about.
25 Спираючись на Ісуса, той запитав Його: ―Господи, хто це?
He, leaning back, as he was, on Jesus' chest, asked him, "Lord, who is it?"
26 Ісус відповів: ―Це той, кому Я подам шматок хліба, вмочивши його в миску. Потім, вмочивши шматок хліба, подав його Юді, синові Симона Іскаріота.
Jesus therefore answered, "It is he to whom I will give this piece of bread when I have dipped it." So when he had dipped the piece of bread, he gave it to Judas, the son of Simon Iscariot.
27 Як тільки [Юда] взяв шматок, сатана увійшов у нього. Ісус сказав йому: ―Що робиш, роби швидше!
After the piece of bread, then Satan entered into him. Then Jesus said to him, "What you do, do quickly."
28 Але ніхто з тих, хто був за столом, не зрозумів, чому Він сказав це йому.
Now none of those reclining knew why he said this to him.
29 А оскільки в Юди була скриня з грошима, дехто подумав, що Ісус наказав йому купити все потрібне до свята або ж дати щось бідним.
For some thought, because Judas had the money box, that Jesus said to him, "Buy what things we need for the feast," or that he should give something to the poor.
30 [Юда], узявши шматок хліба, відразу вийшов. Була ніч.
Therefore, having received the piece of bread, he went out immediately; and it was night.
31 Коли [Юда] вийшов, Ісус сказав: ―Тепер Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.
When he had gone out, Jesus said, "Now the Son of Man has been glorified, and God has been glorified in him.
32 Якщо Бог прославився в Ньому, то і Його Бог прославить в Собі. І зробить це відразу.
If God has been glorified in him, God will also glorify him in himself, and he will glorify him at once.
33 Діти [Мої], Я буду з вами ще трохи. Будете шукати Мене, і, як Я сказав юдеям, так кажу й вам нині: куди Я йду, ви не можете прийти.
Little children, I will be with you a little while longer. You will seek me, and as I said to the Jewish leaders, 'Where I am going, you cannot come,' so now I tell you.
34 Я даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як Я полюбив вас, так і ви любіть одне одного.
A new commandment I give to you, that you love one another. Just as I have loved you, you also must love one another.
35 Через це всі будуть знати, що ви є Моїми учнями, якщо будете любити одне одного.
By this everyone will know that you are my disciples, if you have love for one another."
36 Симон Петро запитав Його: ―Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів: ―Куди Я йду, ти зараз за Мною піти не зможеш, але підеш пізніше.
Simon Peter said to him, "Lord, where are you going?" Jesus answered, "Where I am going, you cannot follow now, but you will follow afterwards."
37 Петро знов запитав: ―Господи, чому я не можу зараз піти за Тобою? Я покладу своє життя за Тебе.
Peter said to him, "Lord, why can I not follow you now? I will lay down my life for you."
38 Тоді Ісус відповів: ―Ти дійсно покладеш своє життя за Мене? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
Jesus answered him, "Will you lay down your life for me? Truly, truly, I tell you, the rooster won't crow until you have denied me three times.
