Від Івана 13
1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година, щоб залишити цей світ і повернутись до Отця, полюбивши Своїх, що були у світі, полюбив їх до кінця.
Jesus having perceived, before the feast of the passover, that his time to remove out of this world to his Father, was come; and having loved his own, who were in the world, he loved them to the last.
2 Під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Юди, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса,
Now while they were at the supper, (the devil having already put it into the heart of Judas Iscariot, Simon's son, to betray him, )
3 знаючи, що Отець дав усе в Його руки, що від Бога прийшов і до Бога повертається,
Jesus, though he knew that the Father had subjected everything to him, and that he came from God, and was returning to God;
4 Він підвівся з-за столу, зняв верхній одяг і підперезався рушником.
arose from supper, and laying aside his mantle, girt himself about with a towel.
5 Потім налив води в таз і почав мити ноги учням та витирати їх рушником, яким був підперезаний.
Then he poured water into a basin, and began to wash the feet of his disciples, and to wipe them with the towel with which he was girded.
6 Коли Він підійшов до Симона Петра, той сказав Йому: ―Господи, Ти будеш мити мені ноги?
When he came to Simon Peter, Peter said to him, Master, would you wash my feet?
7 Ісус сказав йому: ―Того, що Я роблю, ти не розумієш зараз, але зрозумієш потім.
Jesus answered, At present you do not comprehend what I am doing; but you shall know hereafter.
8 Петро сказав Йому: ―Ти ніколи не митимеш моїх ніг! Ісус відповів: ―Якщо Я не обмию тебе, то не матимеш частки зі Мною. (aiōn g165)
Peter replied, You shall never wash my feet. Jesus answered, Unless I wash you, you can have no part with me. (aiōn g165)
9 Симон Петро сказав: ―[Тоді], Господи, не тільки ноги, але й руки та голову!
Simon Peter said to him, Master, not my feet only; but also my hands and my head.
10 Ісус відповів йому: ―Тому, хто обмився, потрібно лише ноги помити, бо він увесь чистий. І ви чисті, але не всі.
Jesus replied, He who has been bathing, needs only to wash his feet; the rest of his body being clean.
11 Він знав, хто зрадить Його, тому й казав, що не всі чисті.
You are clean, but not all. For he knew who would betray him; therefore he said, You are not all clean.
12 Закінчивши мити їхні ноги, [Ісус] одягнув Свій одяг, повернувся на Своє місце й сказав їм: ―Чи розумієте ви, що Я зробив для вас?
After he had washed their feet, he put on his mantle, and replacing himself at table, said to them, Do you understand what I have been doing to you?
13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом і добре кажете, бо Я Ним є.
You call me the Teacher and the Master; and you say right; for so I am.
14 Тож якщо Я, ваш Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
If I, then, the Master and the Teacher, have washed your feet; you also ought to wash one another's feet.
15 Бо Я подав вам приклад, щоб ви робили так, як Я зробив вам.
For I have given you an example, that you should do as I have done to you.
16 Істинно кажу вам: раб не більший за свого господаря, і посланецьне більший за того, хто його послав.
Most assuredly, I say to you, the servant is not greater than his master, nor is the apostle greater than he who sends him.
17 Якщо ви знаєте це, то блаженні ви, коли чинитимете так.
Happy are you, who know these things, provided you practice them.
18 Я не говорю про всіх вас. Я знаю тих, кого обрав. Але має сповнитись Писання: «Той, хто їв Мій хліб, підняв на Мене свою п’яту».
I speak not of you all. I know whom I have chosen: but the scripture must be fulfilled, "He that eats at my table, has lifted up his heel against me."
19 Я кажу вам перед тим, як станеться, щоб, коли станеться, ви повірили, що Я є.
I tell you this now, before it happen; that when it happens, you may believe that I am the Messiah.
20 Істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, приймає Мене, а хто Мене приймає, той приймає й Того, Хто послав Мене.
Most assuredly, I say to you, he that receives whomsoever I send, receives me; and he that receives me, receives him who sent me.
21 Сказавши це, Ісус стривожився духом і засвідчив: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
After uttering these words, Jesus was troubled in spirit, and declared, saying, Most assuredly, I say to you, one of you will betray me.
22 Його учні дивилися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
Then the disciples looked one upon another, doubting of whom he spoke.
23 Один з Його учнів, той, якого любив Ісус, сидів за столом, прихилившись до Нього.
Now one of his disciples, one whom Jesus loved, was lying close to his breast:
24 Симон Петро дав йому знак, щоб запитав, кого Він має на увазі.
Simon Peter, therefore, made a sign to him, to inquire whom he meant.
25 Спираючись на Ісуса, той запитав Його: ―Господи, хто це?
He, then, reclining on Jesus' bosom, said to him, Master, who is it?
26 Ісус відповів: ―Це той, кому Я подам шматок хліба, вмочивши його в миску. Потім, вмочивши шматок хліба, подав його Юді, синові Симона Іскаріота.
Jesus answered, It is he to whom I shall give this morsel, after I have dipped it. And having dipped the morsel, he gave it to Judas Iscariot, the son of Simon.
27 Як тільки [Юда] взяв шматок, сатана увійшов у нього. Ісус сказав йому: ―Що робиш, роби швидше!
After receiving the morsel, Satan entered into him. And Jesus said to him, What you do, do quickly.
28 Але ніхто з тих, хто був за столом, не зрозумів, чому Він сказав це йому.
But none at the table knew, why he gave this order.
29 А оскільки в Юди була скриня з грошима, дехто подумав, що Ісус наказав йому купити все потрібне до свята або ж дати щось бідним.
Some imagined, because Judas had the purse, that Jesus had signified to him to buy necessaries for the festival; or, to give something to the poor.
30 [Юда], узявши шматок хліба, відразу вийшов. Була ніч.
When Judas had taken the morsel, he immediately went out: and it was night.
31 Коли [Юда] вийшов, Ісус сказав: ―Тепер Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.
When he was gone, Jesus said, the Son of Man is now glorified, and God is glorified by him.
32 Якщо Бог прославився в Ньому, то і Його Бог прославить в Собі. І зробить це відразу.
If God is glorified by him, God also will glorify him by himself, and that without delay.
33 Діти [Мої], Я буду з вами ще трохи. Будете шукати Мене, і, як Я сказав юдеям, так кажу й вам нині: куди Я йду, ви не можете прийти.
My children, I have now but a little time to be with you. You will seek me, and what I said to the Jews, Whither I go, you can not come; I say at present to you.
34 Я даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як Я полюбив вас, так і ви любіть одне одного.
A new commandment I give you, that you love one another; that as I have loved you, you also love one another.
35 Через це всі будуть знати, що ви є Моїми учнями, якщо будете любити одне одного.
By this shall all men know, that you are my disciples, if you have love one to another.
36 Симон Петро запитав Його: ―Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів: ―Куди Я йду, ти зараз за Мною піти не зможеш, але підеш пізніше.
Simon Peter said to him, Master, whither are you going? Jesus answered, Whither I am going, you can not follow me now; but afterward you shall follow me.
37 Петро знов запитав: ―Господи, чому я не можу зараз піти за Тобою? Я покладу своє життя за Тебе.
Peter replied, Master, why can not I follow you presently? I will lay down my life for your sake!
38 Тоді Ісус відповів: ―Ти дійсно покладеш своє життя за Мене? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
Jesus answered him, Will you lay down your life for my sake? Most assuredly, I say to you, the cock shall not crow, till you have disowned me thrice.
