Від Івана 12
1 За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Віфанії, де був Лазар, якого воскресив із мертвих.
Jesus, therefore, six days before the passover, came to Bethany, where was Lazarus, who had died, whom he raised out of the dead;
2 Там Йому приготували вечерю. Марта слугувала, а Лазар був одним із тих, хто сидів із Ним за столом.
they made, therefore, to him a supper there, and Martha was ministering, and Lazarus was one of those reclining together (at meat) with him;
3 Тоді Марія взяла літру з дуже дорогим чистим нардовим миром, намастила ноги Ісуса й своїм волоссям обтерла Його ноги. І дім наповнився пахощами мира.
Mary, therefore, having taken a pound of ointment of spikenard, of great price, anointed the feet of Jesus and did wipe with her hair his feet, and the house was filled from the fragrance of the ointment.
4 Але Юда Іскаріот, один з Його учнів, який мав Його зрадити, сказав:
Therefore saith one of his disciples — Judas Iscariot, of Simon, who is about to deliver him up —
5 ―Чому б не продати це миро за триста динаріїв та не роздати бідним?
'Wherefore was not this ointment sold for three hundred denaries, and given to the poor?'
6 Він казав так не тому, що піклувався про бідних, а тому, що був злодієм. Йому було доручено носити скриню з грошима, але він брав із неї гроші.
and he said this, not because he was caring for the poor, but because he was a thief, and had the bag, and what things were put in he was carrying.
7 Ісус сказав: ―Залиши її, вона зберігала це на день Мого похорону.
Jesus, therefore, said, 'Suffer her; for the day of my embalming she hath kept it,
8 Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
for the poor ye have always with yourselves, and me ye have not always.'
9 Тим часом багато юдеїв дізналося, що Він там. Вони прийшли не тільки заради Ісуса, але й подивитись на Лазаря, якого Він воскресив із мертвих.
A great multitude, therefore, of the Jews knew that he is there, and they came, not because of Jesus only, but that Lazarus also they may see, whom he raised out of the dead;
10 Тоді первосвященники змовилися вбити й Лазаря.
and the chief priests took counsel, that also Lazarus they may kill,
11 Адже багато юдеїв залишало їх і вірило в Ісуса.
because on account of him many of the Jews were going away, and were believing in Jesus.
12 Наступного дня багато людей, які прийшли на свято, почувши, що Ісус іде в Єрусалим,
On the morrow, a great multitude that came to the feast, having heard that Jesus doth come to Jerusalem,
13 взяли пальмові гілки, вийшли Йому назустріч та викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Цар Ізраїля!»
took the branches of the palms, and went forth to meet him, and were crying, 'Hosanna, blessed [is] he who is coming in the name of the Lord — the king of Israel;'
14 Ісус, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
and Jesus having found a young ass did sit upon it, according as it is written,
15 «Не бійся, дочко Сіону: Ось Цар твій їде верхи на молодому ослі».
'Fear not, daughter of Sion, lo, thy king doth come, sitting on an ass' colt.'
16 Спочатку Його учні не розуміли цього. Але після того, як Ісус був прославлений, вони згадали, що це було написано про Нього й що це збулося з Ним.
And these things his disciples did not know at the first, but when Jesus was glorified, then they remembered that these things were having been written about him, and these things they did to him.
17 Люди, які були з Ісусом, коли Він покликав Лазаря з гробу й воскресив його з мертвих, свідчили [про це].
The multitude, therefore, who are with him, were testifying that he called Lazarus out of the tomb, and did raise him out of the dead;
18 Тому багато людей вийшли Йому назустріч, бо чули, що Він здійснив це знамення.
because of this also did the multitude meet him, because they heard of his having done this sign,
19 Тоді фарисеї почали казати один одному: «Бачите, що нічого не допомагає? Ось [увесь] світ пішов за Ним!»
the Pharisees, therefore, said among themselves, 'Ye see that ye do not gain anything, lo, the world did go after him.'
20 Серед тих, хто прийшов поклонитися на свято, було декілька греків.
And there were certain Greeks out of those coming up that they may worship in the feast,
21 Вони підійшли до Филипа, який був із Віфсаїди, що в Галілеї, і просили його: «Пане, ми хочемо побачити Ісуса».
these then came near to Philip, who [is] from Bethsaida of Galilee, and were asking him, saying, 'Sir, we wish to see Jesus;'
22 Филип пішов і сказав Андрієві, і тоді Андрій та Филип розповіли про це Ісусові.
Philip cometh and telleth Andrew, and again Andrew and Philip tell Jesus.
23 Ісус відповів їм: ―Прийшов час прославитись Синові Людському.
And Jesus responded to them, saying, 'The hour hath come that the Son of Man may be glorified;
24 Істинно кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши в землю, не вмирає, то залишається одне. Але якщо вмирає, дає великий врожай.
verily, verily, I say to you, if the grain of the wheat, having fallen to the earth, may not die, itself remaineth alone; and if it may die, it doth bear much fruit;
25 Кожен, хто любить своє життя, втратить його, а хто ненавидить своє життя в цьому світі, збереже його для вічного життя. (aiōnios g166)
he who is loving his life shall lose it, and he who is hating his life in this world — to life age-during shall keep it; (aiōnios g166)
26 Хто служить Мені, той повинен слідувати за Мною; і де Я є, там буде і Мій слуга. Якщо хтось буде служити Мені, Мій Отець шануватиме його.
if any one may minister to me, let him follow me, and where I am, there also my ministrant shall be; and if any one may minister to me — honour him will the Father.
27 Тепер Моя душа стривожена, і що Мені сказати? Отче, врятуй Мене від цієї години? Але саме заради цієї години Я і прийшов.
'Now hath my soul been troubled, and what? shall I say — Father, save me from this hour? — but because of this I came to this hour;
28 Отче, прослав Своє ім’я! Тоді почувся голос із неба: «Я прославив і знову прославлю!»
Father, glorify Thy name.' There came, therefore, a voice out of the heaven, 'I both glorified, and again I will glorify [it];'
29 Натовп, який був там, почувши це, сказав, що прогримів грім, а інші казали, що ангел говорив із Ним.
the multitude, therefore, having stood and heard, were saying that there hath been thunder; others said, 'A messenger hath spoken to him.'
30 Ісус відповів: ―Не для Мене пролунав цей голос, а для вас.
Jesus answered and said, 'Not because of me hath this voice come, but because of you;
31 Зараз настав суд для цього світу. Тепер правителя цього світу буде вигнано геть.
now is a judgment of this world, now shall the ruler of this world be cast forth;
32 Але коли Я буду піднятий від землі, Я всіх притягну до Себе.
and I, if I may be lifted up from the earth, will draw all men unto myself.'
33 Він сказав це, щоб показати, якою смертю має померти.
And this he said signifying by what death he was about to die;
34 Тоді люди сказали Йому: ―Ми чули із Закону, що Христос житиме вічно. Як же Ти кажеш, що «Син Людський має бути піднятий?» Хто Цей Син Людський? (aiōn g165)
the multitude answered him, 'We heard out of the law that the Christ doth remain — to the age; and how dost thou say, That it behoveth the Son of Man to be lifted up? who is this — the Son of Man?' (aiōn g165)
35 Тоді Ісус сказав їм: ―Світло ще трохи часу буде з вами. Ходіть, доки маєте світло, щоб темрява не охопила вас. Хто ходить у темряві, той не знає, куди йде.
Jesus, therefore, said to them, 'Yet a little time is the light with you; walk while ye have the light, that darkness may not overtake you; and he who is walking in the darkness hath not known where he goeth;
36 Повірте у світло, поки у вас є світло, щоб ви стали синами світла. Ісус закінчив говорити і, відійшовши, скрився від них.
while ye have the light, believe in the light, that sons of light ye may become.' These things spake Jesus, and having gone away, he was hid from them,
37 Незважаючи на те, що Він зробив перед ними стільки знамень, вони не вірили в Нього.
yet he having done so many signs before them, they were not believing in him,
38 Так здійснилося слово пророка Ісаї, який сказав: «Господи, хто повірив почутому від нас і кому відкрилася рука Господня?»
that the word of Isaiah the prophet might be fulfilled, which he said, 'Lord, who gave credence to our report? and the arm of the Lord — to whom was it revealed?'
39 Не могли повірити ще й тому, що, як сказав Ісая:
Because of this they were not able to believe, that again Isaiah said,
40 «Він зробив сліпими їхні очі і закам’янілими їхні серця, щоб вони не бачили очима, і не розуміли серцем, і не навернулися, щоб Я зцілив їх».
'He hath blinded their eyes, and hardened their heart, that they might not see with the eyes, and understand with the heart, and turn back, and I might heal them;'
41 Ісая сказав це, адже побачив Його славу й говорив про Нього.
these things said Isaiah, when he saw his glory, and spake of him.
42 Навіть серед керівників багато хто повірив у Ісуса. Але через фарисеїв вони не визнавали своєї віри, щоб їх не вигнали із синагоги.
Still, however, also out of the rulers did many believe in him, but because of the Pharisees they were not confessing, that they might not be put out of the synagogue,
43 Адже вони любили людську славу більше за Божу славу.
for they loved the glory of men more than the glory of God.
44 Ісус голосно промовив: ―Хто вірить у Мене, той вірить не тільки в Мене, але й у Того, Хто послав Мене.
And Jesus cried and said, 'He who is believing in me, doth not believe in me, but in Him who sent me;
45 Той, хто бачить Мене, бачить і Того, Хто послав Мене.
and he who is beholding me, doth behold Him who sent me;
46 Я – світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не залишався в темряві.
I a light to the world have come, that every one who is believing in me — in the darkness may not remain;
47 Якщо хтось чує Мої слова, але не дотримується їх, Я не суджу його. Адже Я прийшов не судити світ, а спасти його.
and if any one may hear my sayings, and not believe, I — I do not judge him, for I came not that I might judge the world, but that I might save the world.
48 Для того, хто відкидає Мене й не приймає Моїх слів, є суддя. Слово, яке Я сказав, судитиме його останнього дня.
'He who is rejecting me, and not receiving my sayings, hath one who is judging him, the word that I spake, that will judge him in the last day,
49 Бо не від Себе Я говорив, але Отець, Який послав Мене, дав Мені заповідь, що сказати і як казати.
because I spake not from myself, but the Father who sent me, He did give me a command, what I may say, and what I may speak,
