Від Івана 12
1 За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Віфанії, де був Лазар, якого воскресив із мертвих.
Then Yahushua six days before the passover came to Bethany, where Lazarus was which had been dead, whom he raised from the dead.
2 Там Йому приготували вечерю. Марта слугувала, а Лазар був одним із тих, хто сидів із Ним за столом.
There they made him a supper; and Martha served: but Lazarus was one of them that sat at the table with him.
3 Тоді Марія взяла літру з дуже дорогим чистим нардовим миром, намастила ноги Ісуса й своїм волоссям обтерла Його ноги. І дім наповнився пахощами мира.
Then took Mary a pound of ointment of spikenard, very costly, and anointed the feet of Yahushua, and wiped his feet with her hair: and the house was filled with the odour of the ointment.
4 Але Юда Іскаріот, один з Його учнів, який мав Його зрадити, сказав:
Then saith one of his disciples, Judas Iscariot, Simon's son, which should betray him,
5 ―Чому б не продати це миро за триста динаріїв та не роздати бідним?
Why was not this ointment sold for three hundred pence, and given to the poor?
6 Він казав так не тому, що піклувався про бідних, а тому, що був злодієм. Йому було доручено носити скриню з грошима, але він брав із неї гроші.
This he said, not that he cared for the poor; but because he was a thief, and had the bag, and bare what was put therein.
7 Ісус сказав: ―Залиши її, вона зберігала це на день Мого похорону.
Then said Yahushua, Let her alone: against the day of my burying hath she kept this.
8 Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
For the poor always ye have with you; but me ye have not always.
9 Тим часом багато юдеїв дізналося, що Він там. Вони прийшли не тільки заради Ісуса, але й подивитись на Лазаря, якого Він воскресив із мертвих.
Much people of the Jews therefore knew that he was there: and they came not for Yahushua 's sake only, but that they might see Lazarus also, whom he had raised from the dead.
10 Тоді первосвященники змовилися вбити й Лазаря.
But the chief priests consulted that they might put Lazarus also to death;
11 Адже багато юдеїв залишало їх і вірило в Ісуса.
Because that by reason of him many of the Jews went away, and believed on Yahushua.
12 Наступного дня багато людей, які прийшли на свято, почувши, що Ісус іде в Єрусалим,
On the next day much people that were come to the feast, when they heard that Yahushua was coming to Jerusalem,
13 взяли пальмові гілки, вийшли Йому назустріч та викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Цар Ізраїля!»
Took branches of palm trees, and went forth to meet him, and cried, Hosanna: Blessed is the King of Israel that cometh in the name of Yahushua.
14 Ісус, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
And Yahushua, when he had found a young ass, sat thereon; as it is written,
15 «Не бійся, дочко Сіону: Ось Цар твій їде верхи на молодому ослі».
Fear not, daughter of Sion: behold, thy King cometh, sitting on an ass's colt.
16 Спочатку Його учні не розуміли цього. Але після того, як Ісус був прославлений, вони згадали, що це було написано про Нього й що це збулося з Ним.
These things understood not his disciples at the first: but when Yahushua was glorified, then remembered they that these things were written of him, and that they had done these things unto him.
17 Люди, які були з Ісусом, коли Він покликав Лазаря з гробу й воскресив його з мертвих, свідчили [про це].
The people therefore that was with him when he called Lazarus out of his grave, and raised him from the dead, bare record.
18 Тому багато людей вийшли Йому назустріч, бо чули, що Він здійснив це знамення.
For this cause the people also met him, for that they heard that he had done this miracle.
19 Тоді фарисеї почали казати один одному: «Бачите, що нічого не допомагає? Ось [увесь] світ пішов за Ним!»
The Pharisees therefore said among themselves, Perceive ye how ye prevail nothing? behold, the world is gone after him.
20 Серед тих, хто прийшов поклонитися на свято, було декілька греків.
And there were certain Greeks among them that came up to worship at the feast:
21 Вони підійшли до Филипа, який був із Віфсаїди, що в Галілеї, і просили його: «Пане, ми хочемо побачити Ісуса».
The same came therefore to Philip, which was of Bethsaida of Galilee, and desired him, saying, Sir, we would see Yahushua.
22 Филип пішов і сказав Андрієві, і тоді Андрій та Филип розповіли про це Ісусові.
Philip cometh and telleth Andrew: and again Andrew and Philip tell Yahushua.
23 Ісус відповів їм: ―Прийшов час прославитись Синові Людському.
And Yahushua answered them, saying, The hour is come, that the Son of man should be glorified.
24 Істинно кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши в землю, не вмирає, то залишається одне. Але якщо вмирає, дає великий врожай.
Verily, verily, I say unto you, Except a grain of wheat fall into the ground and die, it abideth alone: but if it die, it bringeth forth much fruit.
25 Кожен, хто любить своє життя, втратить його, а хто ненавидить своє життя в цьому світі, збереже його для вічного життя. (aiōnios g166)
He that loveth his life shall lose it; and he that hateth his life in this world shall keep it unto life eternal. (aiōnios g166)
26 Хто служить Мені, той повинен слідувати за Мною; і де Я є, там буде і Мій слуга. Якщо хтось буде служити Мені, Мій Отець шануватиме його.
If any man serve me, let him follow me; and where I am, there shall also my servant be: if any man serve me, him will my Father honour.
27 Тепер Моя душа стривожена, і що Мені сказати? Отче, врятуй Мене від цієї години? Але саме заради цієї години Я і прийшов.
Now is my soul troubled; and what shall I say? Father, save me from this hour: but for this cause came I unto this hour.
28 Отче, прослав Своє ім’я! Тоді почувся голос із неба: «Я прославив і знову прославлю!»
Father, glorify thy name. Then came there a voice from heaven, saying, I have both glorified it, and will glorify it again.
29 Натовп, який був там, почувши це, сказав, що прогримів грім, а інші казали, що ангел говорив із Ним.
The people therefore, that stood by, and heard it, said that it thundered: others said, An angel spake to him.
30 Ісус відповів: ―Не для Мене пролунав цей голос, а для вас.
Yahushua answered and said, This voice came not because of me, but for your sakes.
31 Зараз настав суд для цього світу. Тепер правителя цього світу буде вигнано геть.
Now is the judgment of this world: now shall the prince of this world be cast out.
32 Але коли Я буду піднятий від землі, Я всіх притягну до Себе.
And I, if I be lifted up from the earth, will draw all men unto me.
33 Він сказав це, щоб показати, якою смертю має померти.
This he said, signifying what death he should die.
34 Тоді люди сказали Йому: ―Ми чули із Закону, що Христос житиме вічно. Як же Ти кажеш, що «Син Людський має бути піднятий?» Хто Цей Син Людський? (aiōn g165)
The people answered him, We have heard out of the law that the Messiah abideth for ever: and how sayest thou, The Son of man must be lifted up? who is this Son of man? (aiōn g165)
35 Тоді Ісус сказав їм: ―Світло ще трохи часу буде з вами. Ходіть, доки маєте світло, щоб темрява не охопила вас. Хто ходить у темряві, той не знає, куди йде.
Then Yahushua said unto them, Yet a little while is the light with you. Walk while ye have the light, lest darkness come upon you: for he that walketh in darkness knoweth not whither he goeth.
36 Повірте у світло, поки у вас є світло, щоб ви стали синами світла. Ісус закінчив говорити і, відійшовши, скрився від них.
While ye have light, believe in the light, that ye may be the children of light. These things spake Yahushua, and departed, and did hide himself from them.
37 Незважаючи на те, що Він зробив перед ними стільки знамень, вони не вірили в Нього.
But though he had done so many miracles before them, yet they believed not on him:
38 Так здійснилося слово пророка Ісаї, який сказав: «Господи, хто повірив почутому від нас і кому відкрилася рука Господня?»
That the saying of Isaiah the prophet might be fulfilled, which he spake, YHWH, who hath believed our report? and to whom hath the arm of YHWH been revealed?
39 Не могли повірити ще й тому, що, як сказав Ісая:
Therefore they could not believe, because that Isaiah said again,
40 «Він зробив сліпими їхні очі і закам’янілими їхні серця, щоб вони не бачили очима, і не розуміли серцем, і не навернулися, щоб Я зцілив їх».
He hath blinded their eyes, and hardened their heart; that they should not see with their eyes, nor understand with their heart, and be converted, and I should heal them.
41 Ісая сказав це, адже побачив Його славу й говорив про Нього.
These things said Isaiah, when he saw his glory, and spake of him.
42 Навіть серед керівників багато хто повірив у Ісуса. Але через фарисеїв вони не визнавали своєї віри, щоб їх не вигнали із синагоги.
Nevertheless among the chief rulers also many believed on him; but because of the Pharisees they did not confess him, lest they should be put out of the synagogue:
43 Адже вони любили людську славу більше за Божу славу.
For they loved the praise of men more than the praise of YHWH.
44 Ісус голосно промовив: ―Хто вірить у Мене, той вірить не тільки в Мене, але й у Того, Хто послав Мене.
Yahushua cried and said, He that believeth on me, believeth not on me, but on him that sent me.
45 Той, хто бачить Мене, бачить і Того, Хто послав Мене.
And he that seeth me seeth him that sent me.
46 Я – світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не залишався в темряві.
I am come a light into the world, that whosoever believeth on me should not abide in darkness.
47 Якщо хтось чує Мої слова, але не дотримується їх, Я не суджу його. Адже Я прийшов не судити світ, а спасти його.
And if any man hear my words, and believe not, I judge him not: for I came not to judge the world, but to save the world.
48 Для того, хто відкидає Мене й не приймає Моїх слів, є суддя. Слово, яке Я сказав, судитиме його останнього дня.
He that rejecteth me, and receiveth not my words, hath one that judgeth him: the word that I have spoken, the same shall judge him in the last day.
49 Бо не від Себе Я говорив, але Отець, Який послав Мене, дав Мені заповідь, що сказати і як казати.
For I have not spoken of myself; but the Father which sent me, he gave me a commandment, what I should say, and what I should speak.
