Від Івана 11
1 Був один хворий [чоловік, на ім’я] Лазар, з Віфанії, села, де жила Марія та її сестра Марта.
ここに病める者あり、ラザロと云ふ、マリヤとその姉妹マルタとの村ベタニヤの人なり。
2 Марія була жінкою, яка помазала Господа миром і обтерла Йому ноги своїм волоссям. Хворий був її братом.
此のマリヤは、主に香 油をぬり、頭髮にて御足を拭ひし者にして、病めるラザロはその兄弟なり。
3 Сестри послали передати Ісусові: ―Господи, той, кого Ти любиш, захворів.
姉妹ら人をイエスに遣して『主、視よ、なんぢの愛し給ふもの病めり』と言はしむ。
4 Почувши це, Ісус сказав: ―Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий був прославлений через неї.
之を聞きてイエス言ひ給ふ『この病は死に至らず、神の榮光のため、神の子のこれに由りて榮光を受けんためなり』
5 Ісус любив Марту, її сестру та Лазаря.
イエスはマルタと、その姉妹と、ラザロとを愛し給へり。
6 Однак коли Він почув, що [Лазар] хворий, то залишився там, де був, ще два дні.
ラザロの病みたるを聞きて、その居給ひし處になほ二日とどまり、
7 Потім сказав [Своїм] учням: ―Підемо знову в Юдею.
而してのち弟子たちに言ひ給ふ『われら復ユダヤに往くべし』
8 Учні сказали Йому: ―Равві, ще недавно юдеї намагалися побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?
弟子たち言ふ『ラビ、この程もユダヤ人、なんぢを石にて撃たんとせしに、復かしこに往き給ふか』
9 Ісус відповів: ―Чи не дванадцять годин має день? Якщо хтось ходить удень, не спотикається, бо бачить світло цього світу.
イエス答へたまふ『一日に十二 時あるならずや、人もし晝あるかば、此の世の光を見るゆゑに躓くことなし。
10 А той, хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла в ньому.
夜あるかば、光その人になき故に躓くなり』
11 Сказавши це, Він додав: ―Наш друг Лазар заснув, але Я йду розбудити Його.
かく言ひて復その後いひ給ふ『われらの友ラザロ眠れり、されど我よび起さん爲に往くなり』
12 Його учні сказали: ―Господи, якщо спить, то одужає.
弟子たち言ふ『主よ、眠れるならば癒ゆべし』
13 Ісус казав про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.
イエスは彼が死にたることを言ひ給ひしなれど、弟子たちは寢ねて眠れるを言ひ給ふと思へるなり。
14 Тоді Ісус сказав їм прямо: ―Лазар помер.
ここにイエス明白に言ひ給ふ『ラザロは死にたり。
15 Але Я радію за вас, що не був там, щоб ви повірили. А зараз підемо до нього.
我かしこに居らざりし事を汝 等のために喜ぶ、汝 等をして信ぜしめんとてなり。されど我ら今その許に往くべし』
16 Тоді Фома, якого називали Близнюк, сказав іншим учням: ―Ходімо й ми та помремо з Ним!
デドモと稱ふるトマス、他の弟子たちに言ふ『われらも往きて彼と共に死ぬべし』
17 Прийшовши туди, Ісус довідався, що [Лазар] уже чотири дні в гробі.
さてイエス來り見 給へば、ラザロの墓にあること既に四日なりき。
18 Віфанія була близько до Єрусалима, приблизно п’ятнадцять стадіїв.
ベタニヤはエルサレムに近くして、二 十 五 丁ばかりの距離なるが、
19 Багато юдеїв прийшли до Марії та Марти, щоб втішити їх після [смерті] брата.
數多のユダヤ人、マルタとマリヤとをその兄弟の事につき慰めんとて來れり。
20 Коли Марта почула, що прийшов Ісус, вона вийшла зустріти Його, а Марія залишилася в домі.
マルタはイエス來給ふと聞きて出で迎へたれど、マリヤはなほ家に坐し居たり。
21 Марта сказала Ісусові: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
マルタ、イエスに言ふ『主よ、もし此處に在ししならば、我が兄弟は死なざりしものを。
22 Але й тепер знаю: Бог дасть Тобі, що лише попросиш у Бога.
されど今にても我は知る、何事を神に願ひ給ふとも、神は與へ給はん』
23 Ісус сказав їй: ―Твій брат воскресне.
イエス言ひ給ふ『なんぢの兄弟は甦へるべし』
24 Марта відповіла: ―Я знаю, що він воскресне при воскресінні останнього дня.
マルタ言ふ『をはりの日、復活のときに甦へるべきを知る』
25 Ісус сказав їй: ―Я – воскресіння й життя. Той, хто вірить у Мене, навіть якщо помре, буде жити.
イエス言ひ給ふ『我は復活なり、生命なり、我を信ずる者は死ぬとも生きん。
凡そ生きて我を信ずる者は、永遠に死なざるべし。汝これを信ずるか』 (aiōn g165)
27 Вона сказала: ―Так, Господи, я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Який прийшов у світ.
彼いふ『主よ然り、我なんぢは世に來るべきキリスト、神の子なりと信ず』
28 Сказавши це, вона пішла, потай покликала свою сестру Марію й сказала їй: «Учитель тут, Він кличе тебе».
かく言ひて後、ゆきて竊にその姉妹マリヤを呼びて『師きたりて汝を呼びたまふ』と言ふ。
29 Почувши це, Марія швидко встала й вийшла до Нього.
マリヤ之をきき、急ぎ起ちて御許に往けり。
30 Ісус ще не увійшов до села, а був там, де Його зустріла Марта.
イエスは未だ村に入らず、尚マルタの迎へし處に居給ふ。
31 Юдеї, які були з нею в домі та втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею. Вони гадали, що вона пішла до гробу, щоб там плакати.
マリヤと共に家に居りて慰め居たるユダヤ人、その急ぎ立ちて出でゆくを見、かれは歎かんとて墓に往くと思ひて後に隨へり。
32 Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала до Його ніг і сказала Йому: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
かくてマリヤ、イエスの居給ふ處にいたり、之を見てその足下に伏し『主よ、もし此處に在ししならば、我が兄弟は死なざりしものを』と言ふ。
33 Ісус, побачивши, що вона плаче, і юдеї, які прийшли з нею, теж плачуть, був глибоко зворушений в дусі та засмутився.
イエスかれが泣き居り、共に來りしユダヤ人も泣き居るを見て、心を傷め悲しみて言ひ給ふ、
34 Він запитав: ―Куди ви його поклали? Йому відповіли: ―Господи, іди та подивись!
『かれを何處に置きしか』彼ら言ふ『主よ、來りて見 給へ』
35 Ісус заплакав.
イエス涙をながし給ふ。
36 Тоді юдеї сказали: «Дивись, як Він любив його».
ここにユダヤ人ら言ふ『視よ、いかばかり彼を愛せしぞや』
37 Але деякі казали: «Невже Той, Хто відкрив очі сліпому, не міг зробити, щоб цей чоловік не помер?»
その中の或 者ども言ふ『盲人の目をあけし此の人にして、彼を死なざらしむること能はざりしか』
38 Ісус знов відчув зворушення в Собі й пішов до гробу. Це була печера, до якої був привалений камінь.
イエスまた心を傷めつつ墓にいたり給ふ。墓は洞にして石を置きて塞げり。
39 Ісус звелів: ―Відваліть камінь. Марта, сестра померлого, сказала: ―Господи, вже чути неприємний запах, бо пройшло чотири дні.
イエス言ひ給ふ『石を除けよ』死にし人の姉妹マルタ言ふ『主よ、彼ははや臭し、四日を經たればなり』
40 Ісус сказав: ―Хіба Я не казав тобі, що коли будеш вірити, побачиш славу Божу?
イエス言ひ給ふ『われ汝に、もし信ぜば神の榮光を見んと言ひしにあらずや』
41 Коли забрали камінь, Ісус подивився на небо й сказав: «Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.
ここに人々 石を除けたり。イエス目を擧げて言ひたまふ『父よ、我にきき給ひしを謝す。
42 Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, але Я сказав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти послав Мене».
常にきき給ふを我は知る。然るに斯く言ふは、傍らに立つ群衆の爲にして、汝の我を遣し給ひしことを之に信ぜしめんとてなり』
43 І, сказавши це, голосно промовив: «Лазарю, вийди сюди!»
斯く言ひてのち、聲 高く『ラザロよ、出で來れ』と呼はり給へば、
44 Померлий вийшов. Його руки та ноги були обмотані тканиною, а обличчя обв’язане хустиною. Ісус сказав: ―Розв’яжіть його, і нехай він іде.
死にしもの布にて足と手とを卷かれたるまま出で來る、顏も手拭にて包まれたり。イエス『これを解きて往かしめよ』と言ひ給ふ。
45 Багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
かくてマリヤの許に來りて、イエスの爲し給ひし事を見たる多くのユダヤ人、かれを信じたりしが、
46 Але деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли, що зробив Ісус.
或 者はパリサイ人に往きて、イエスの爲し給ひし事を告げたり。
47 Тоді первосвященники та фарисеї скликали Синедріон і сказали: ―Що нам робити? Цей Чоловік робить багато знамень.
ここに祭司長・パリサイ人ら議會を開きて言ふ『われら如何に爲すべきか、此の人おほくの徴を行ふなり。
48 Якщо ми залишимо Його так, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни та знищать це місце й народ.
もし彼をこのまま捨ておかば、人々みな彼を信ぜん、而してロマ人きたりて、我らの土地と國人とを奪はん』
49 Тоді один із них, [на ім’я] Каяфа, який був первосвященником того року, сказав їм: ―Ви нічого не знаєте.
その中の一人にて此の年の大 祭司なるカヤパ言ふ『なんぢら何をも知らず。
50 Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб один Чоловік помер за народ, ніж щоб увесь народ загинув?
ひとりの人、民のために死にて、國人すべての滅びぬは、汝らの益なるを思はぬなり』
51 Він сказав це не від себе, але, будучи того року первосвященником, він пророкував, що Ісус має померти за народ,
これは己より云へるに非ず、この年の大 祭司なれば、イエスの國人のため、
52 і не тільки за народ, але й щоб зібрати в одне розсіяних дітей Божих.
又ただに國人の爲のみならず、散りたる神の子らを一つに集めん爲に死に給ふことを預言したるなり。
53 Отже, від цього дня вони змовилися вбити Його.
彼 等この日よりイエスを殺さんと議れり。
54 Тому Ісус не ходив відкрито серед юдеїв, а пішов звідти до околиць біля пустелі, у місто, яке називається Єфрем. Там перебував з учнями.
されば此の後イエス顯にユダヤ人のなかを歩み給はず、此處を去りて、荒野にちかき處なるエフライムといふ町に往き、弟子たちと偕に其處に留りたまふ。
55 Наближалася юдейська Пасха, і багато [людей] з усього краю йшли до Єрусалима для очищення перед Пасхою.
ユダヤ人の過越の祭 近づきたれば、多くの人々 身を潔めんとて、祭のまへに田舍よりエルサレムに上れり。
56 Вони шукали Ісуса й, стоячи в Храмі, казали одне до одного: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»
彼らイエスをたづね、宮に立ちて互に言ふ『なんぢら如何に思ふか、彼は祭に來らぬか』
57 Але первосвященники та фарисеї дали наказ: якщо хтось дізнається, де Він перебуває, нехай повідомить їх, щоб вони схопили Його.
祭司長・パリサイ人らは、イエスを捕へんとて、その在處を知る者あらば、告げ出づべく預て命令したりしなり。
