Від Івана 11
1 Був один хворий [чоловік, на ім’я] Лазар, з Віфанії, села, де жила Марія та її сестра Марта.
Now a certain man was sick, Lazarus from Bethany, of the village of Mary and her sister, Martha.
2 Марія була жінкою, яка помазала Господа миром і обтерла Йому ноги своїм волоссям. Хворий був її братом.
It was that Mary who had anointed the Lord with ointment, and wiped his feet with her hair, whose brother, Lazarus, was sick.
3 Сестри послали передати Ісусові: ―Господи, той, кого Ти любиш, захворів.
The sisters therefore sent to him, saying, "Lord, look, the one you love is sick."
4 Почувши це, Ісус сказав: ―Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий був прославлений через неї.
But when Jesus heard it, he said, "This sickness is not to death, but for the glory of God, that God's Son may be glorified by it."
5 Ісус любив Марту, її сестру та Лазаря.
Now Jesus loved Martha, and her sister, and Lazarus.
6 Однак коли Він почув, що [Лазар] хворий, то залишився там, де був, ще два дні.
When therefore he heard that he was sick, he stayed two days in the place where he was.
7 Потім сказав [Своїм] учням: ―Підемо знову в Юдею.
Then after this he said to the disciples, "Let us go into Judea again."
8 Учні сказали Йому: ―Равві, ще недавно юдеї намагалися побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?
The disciples told him, "Rabbi, the Jewish leaders were just trying to stone you, and are you going there again?"
9 Ісус відповів: ―Чи не дванадцять годин має день? Якщо хтось ходить удень, не спотикається, бо бачить світло цього світу.
Jesus answered, "Are there not twelve hours of daylight? If anyone walks in the day, he does not stumble, because he sees the light of this world.
10 А той, хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла в ньому.
But if anyone walks in the night, he stumbles, because the light is not in him."
11 Сказавши це, Він додав: ―Наш друг Лазар заснув, але Я йду розбудити Його.
He said these things, and after that, he said to them, "Our friend, Lazarus, has fallen asleep, but I am going so that I may awake him out of sleep."
12 Його учні сказали: ―Господи, якщо спить, то одужає.
Then the disciples said to him, "Lord, if he has fallen asleep, he will recover."
13 Ісус казав про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.
Now Jesus had spoken of his death, but they thought that he spoke of taking rest in sleep.
14 Тоді Ісус сказав їм прямо: ―Лазар помер.
So Jesus said to them plainly then, "Lazarus is dead.
15 Але Я радію за вас, що не був там, щоб ви повірили. А зараз підемо до нього.
I am glad for your sakes that I was not there, so that you may believe. Nevertheless, let us go to him."
16 Тоді Фома, якого називали Близнюк, сказав іншим учням: ―Ходімо й ми та помремо з Ним!
Thomas therefore, who is called Didymus, said to his fellow disciples, "Let us go also, that we may die with him."
17 Прийшовши туди, Ісус довідався, що [Лазар] уже чотири дні в гробі.
So when Jesus came, he found that he had been in the tomb four days already.
18 Віфанія була близько до Єрусалима, приблизно п’ятнадцять стадіїв.
Now Bethany was near Jerusalem, about two miles away.
19 Багато юдеїв прийшли до Марії та Марти, щоб втішити їх після [смерті] брата.
Many of the Jewish people had come to Martha and Mary, to console them concerning their brother.
20 Коли Марта почула, що прийшов Ісус, вона вийшла зустріти Його, а Марія залишилася в домі.
Then when Martha heard that Jesus was coming, she went and met him, but Mary stayed in the house.
21 Марта сказала Ісусові: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
Therefore Martha said to Jesus, "Lord, if you would have been here, my brother would not have died.
22 Але й тепер знаю: Бог дасть Тобі, що лише попросиш у Бога.
Even now I know that whatever you ask of God, God will give you."
23 Ісус сказав їй: ―Твій брат воскресне.
Jesus said to her, "Your brother will rise again."
24 Марта відповіла: ―Я знаю, що він воскресне при воскресінні останнього дня.
Martha said to him, "I know that he will rise again in the resurrection at the last day."
25 Ісус сказав їй: ―Я – воскресіння й життя. Той, хто вірить у Мене, навіть якщо помре, буде жити.
Jesus said to her, "I am the resurrection and the life. He who believes in me will still live, even if he dies.
And whoever lives and believes in me will never die. Do you believe this?" (aiōn g165)
27 Вона сказала: ―Так, Господи, я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Який прийшов у світ.
She said to him, "Yes, Lord. I have come to believe that you are the Christ, the Son of God, he who comes into the world."
28 Сказавши це, вона пішла, потай покликала свою сестру Марію й сказала їй: «Учитель тут, Він кличе тебе».
And when she had said this, she went away, and called Mary, her sister, secretly, saying, "The Teacher is here, and is calling you."
29 Почувши це, Марія швидко встала й вийшла до Нього.
When she heard this, she arose quickly, and went to him.
30 Ісус ще не увійшов до села, а був там, де Його зустріла Марта.
Now Jesus had not yet come into the village, but was still in the place where Martha met him.
31 Юдеї, які були з нею в домі та втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею. Вони гадали, що вона пішла до гробу, щоб там плакати.
Then the Judeans who were with her in the house, and were consoling her, when they saw Mary, that she rose up quickly and went out, followed her, supposing that she was going to the tomb to weep there.
32 Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала до Його ніг і сказала Йому: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
Therefore when Mary came to where Jesus was, and saw him, she fell down at his feet, saying to him, "Lord, if you would have been here, my brother would not have died."
33 Ісус, побачивши, що вона плаче, і юдеї, які прийшли з нею, теж плачуть, був глибоко зворушений в дусі та засмутився.
When Jesus therefore saw her weeping, and the Judeans weeping who came with her, he was deeply moved in spirit and was troubled,
34 Він запитав: ―Куди ви його поклали? Йому відповіли: ―Господи, іди та подивись!
and said, "Where have you put him?" They told him, "Lord, come and see."
35 Ісус заплакав.
Jesus wept.
36 Тоді юдеї сказали: «Дивись, як Він любив його».
The Judeans therefore said, "See how he loved him."
37 Але деякі казали: «Невже Той, Хто відкрив очі сліпому, не міг зробити, щоб цей чоловік не помер?»
But some of them said, "Could not this man, who opened the eyes of him who was blind, have also kept this man from dying?"
38 Ісус знов відчув зворушення в Собі й пішов до гробу. Це була печера, до якої був привалений камінь.
So Jesus, deeply moved again, came to the tomb. Now it was a cave, and a stone lay against it.
39 Ісус звелів: ―Відваліть камінь. Марта, сестра померлого, сказала: ―Господи, вже чути неприємний запах, бо пройшло чотири дні.
Jesus said, "Take away the stone." Martha, the sister of the dead man, said to him, "Lord, by this time there is a stench, for he has been dead four days."
40 Ісус сказав: ―Хіба Я не казав тобі, що коли будеш вірити, побачиш славу Божу?
Jesus said to her, "Did I not tell you that if you believed, you would see God's glory?"
41 Коли забрали камінь, Ісус подивився на небо й сказав: «Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.
So they took away the stone. And Jesus lifted up his eyes, and said, "Father, I thank you that you listened to me.
42 Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, але Я сказав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти послав Мене».
I know that you always listen to me, but because of the crowd that stands around I said this, that they may believe that you sent me."
43 І, сказавши це, голосно промовив: «Лазарю, вийди сюди!»
When he had said this, he shouted with a loud voice, "Lazarus, come out."
44 Померлий вийшов. Його руки та ноги були обмотані тканиною, а обличчя обв’язане хустиною. Ісус сказав: ―Розв’яжіть його, і нехай він іде.
The man who had died came out, bound hand and foot with wrappings, and his face was wrapped around with a cloth. Jesus said to them, "Free him, and let him go."
45 Багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
Therefore many of the Judeans, who came to Mary and had seen the things which he did, believed in him.
46 Але деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли, що зробив Ісус.
But some of them went away to the Pharisees, and told them the things which Jesus had done.
47 Тоді первосвященники та фарисеї скликали Синедріон і сказали: ―Що нам робити? Цей Чоловік робить багато знамень.
The chief priests therefore and the Pharisees gathered a council, and said, "What are we doing? For this man does many signs.
48 Якщо ми залишимо Його так, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни та знищать це місце й народ.
If we leave him alone like this, everyone will believe in him, and the Romans will come and take away both our place and our nation."
49 Тоді один із них, [на ім’я] Каяфа, який був первосвященником того року, сказав їм: ―Ви нічого не знаєте.
But a certain one of them, Caiaphas, being high priest that year, said to them, "You know nothing at all,
50 Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб один Чоловік помер за народ, ніж щоб увесь народ загинув?
nor do you consider that it is advantageous for you that one man should die for the people, and that the whole nation not perish."
51 Він сказав це не від себе, але, будучи того року первосвященником, він пророкував, що Ісус має померти за народ,
Now he did not say this of himself, but being high priest that year, he prophesied that Jesus would die for the nation,
52 і не тільки за народ, але й щоб зібрати в одне розсіяних дітей Божих.
and not for the nation only, but that he might also gather together into one the children of God who are scattered abroad.
53 Отже, від цього дня вони змовилися вбити Його.
So from that day on they plotted to kill him.
54 Тому Ісус не ходив відкрито серед юдеїв, а пішов звідти до околиць біля пустелі, у місто, яке називається Єфрем. Там перебував з учнями.
Jesus therefore walked no more openly among the Judeans, but departed from there into the country near the wilderness, to a city called Ephraim; and stayed there with his disciples.
55 Наближалася юдейська Пасха, і багато [людей] з усього краю йшли до Єрусалима для очищення перед Пасхою.
Now the Jewish Passover was near, and many went up from the country to Jerusalem before the Passover, to purify themselves.
56 Вони шукали Ісуса й, стоячи в Храмі, казали одне до одного: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»
Then they sought for Jesus and spoke one with another, as they stood in the temple, "What do you think—that he is not coming to the feast at all?"
57 Але первосвященники та фарисеї дали наказ: якщо хтось дізнається, де Він перебуває, нехай повідомить їх, щоб вони схопили Його.
Now the chief priests and the Pharisees had given orders that if anyone knew where he was, he should report it, that they might arrest him.
