Від Івана 11
1 Був один хворий [чоловік, на ім’я] Лазар, з Віфанії, села, де жила Марія та її сестра Марта.
At this time a man named Lazarus was sick. He lived in Bethany, the village of Mary and her sister Martha.
2 Марія була жінкою, яка помазала Господа миром і обтерла Йому ноги своїм волоссям. Хворий був її братом.
(Mary, whose brother Lazarus was sick, was to anoint the Lord with perfume and wipe His feet with her hair.)
3 Сестри послали передати Ісусові: ―Господи, той, кого Ти любиш, захворів.
So the sisters sent word to Jesus, “Lord, the one You love is sick.”
4 Почувши це, Ісус сказав: ―Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий був прославлений через неї.
When Jesus heard this, He said, “This sickness will not end in death. No, it is for the glory of God, so that the Son of God may be glorified through it.”
5 Ісус любив Марту, її сестру та Лазаря.
Now Jesus loved Martha and her sister and Lazarus.
6 Однак коли Він почув, що [Лазар] хворий, то залишився там, де був, ще два дні.
So on hearing that Lazarus was sick, He stayed where He was for two days,
7 Потім сказав [Своїм] учням: ―Підемо знову в Юдею.
and then He said to the disciples, “Let us go back to Judea.”
8 Учні сказали Йому: ―Равві, ще недавно юдеї намагалися побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?
“Rabbi,” they replied, “the Jews just tried to stone You, and You are going back there?”
9 Ісус відповів: ―Чи не дванадцять годин має день? Якщо хтось ходить удень, не спотикається, бо бачить світло цього світу.
Jesus answered, “Are there not twelve hours of daylight? If anyone walks in the daytime, he will not stumble, because he sees by the light of this world.
10 А той, хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла в ньому.
But if anyone walks at night, he will stumble, because he has no light.”
11 Сказавши це, Він додав: ―Наш друг Лазар заснув, але Я йду розбудити Його.
After He had said this, He told them, “Our friend Lazarus has fallen asleep, but I am going there to wake him up.”
12 Його учні сказали: ―Господи, якщо спить, то одужає.
His disciples replied, “Lord, if he is sleeping, he will get better.”
13 Ісус казав про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.
They thought that Jesus was talking about actual sleep, but He was speaking about the death of Lazarus.
14 Тоді Ісус сказав їм прямо: ―Лазар помер.
So Jesus told them plainly, “Lazarus is dead,
15 Але Я радію за вас, що не був там, щоб ви повірили. А зараз підемо до нього.
and for your sake I am glad I was not there, so that you may believe. But let us go to him.”
16 Тоді Фома, якого називали Близнюк, сказав іншим учням: ―Ходімо й ми та помремо з Ним!
Then Thomas called Didymus said to his fellow disciples, “Let us also go, so that we may die with Him.”
17 Прийшовши туди, Ісус довідався, що [Лазар] уже чотири дні в гробі.
When Jesus arrived, He found that Lazarus had already spent four days in the tomb.
18 Віфанія була близько до Єрусалима, приблизно п’ятнадцять стадіїв.
Now Bethany was near Jerusalem, a little less than two miles away,
19 Багато юдеїв прийшли до Марії та Марти, щоб втішити їх після [смерті] брата.
and many of the Jews had come to Martha and Mary to console them in the loss of their brother.
20 Коли Марта почула, що прийшов Ісус, вона вийшла зустріти Його, а Марія залишилася в домі.
So when Martha heard that Jesus was coming, she went out to meet Him; but Mary stayed at home.
21 Марта сказала Ісусові: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
Martha said to Jesus, “Lord, if You had been here, my brother would not have died.
22 Але й тепер знаю: Бог дасть Тобі, що лише попросиш у Бога.
But even now I know that God will give You whatever You ask of Him.”
23 Ісус сказав їй: ―Твій брат воскресне.
“Your brother will rise again,” Jesus told her.
24 Марта відповіла: ―Я знаю, що він воскресне при воскресінні останнього дня.
Martha replied, “I know that he will rise again in the resurrection at the last day.”
25 Ісус сказав їй: ―Я – воскресіння й життя. Той, хто вірить у Мене, навіть якщо помре, буде жити.
Jesus said to her, “I am the resurrection and the life. Whoever believes in Me will live, even though he dies.
And everyone who lives and believes in Me will never die. Do you believe this?” (aiōn g165)
27 Вона сказала: ―Так, Господи, я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Який прийшов у світ.
“Yes, Lord,” she answered, “I believe that You are the Christ, the Son of God, who was to come into the world.”
28 Сказавши це, вона пішла, потай покликала свою сестру Марію й сказала їй: «Учитель тут, Він кличе тебе».
After Martha had said this, she went back and called her sister Mary aside to tell her, “The Teacher is here and is asking for you.”
29 Почувши це, Марія швидко встала й вийшла до Нього.
And when Mary heard this, she got up quickly and went to Him.
30 Ісус ще не увійшов до села, а був там, де Його зустріла Марта.
Now Jesus had not yet entered the village, but was still at the place where Martha had met Him.
31 Юдеї, які були з нею в домі та втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею. Вони гадали, що вона пішла до гробу, щоб там плакати.
When the Jews who were in the house consoling Mary saw how quickly she got up and went out, they followed her, supposing she was going to the tomb to mourn there.
32 Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала до Його ніг і сказала Йому: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
When Mary came to Jesus and saw Him, she fell at His feet and said, “Lord, if You had been here, my brother would not have died.”
33 Ісус, побачивши, що вона плаче, і юдеї, які прийшли з нею, теж плачуть, був глибоко зворушений в дусі та засмутився.
When Jesus saw her weeping, and the Jews who had come with her also weeping, He was deeply moved in spirit and troubled.
34 Він запитав: ―Куди ви його поклали? Йому відповіли: ―Господи, іди та подивись!
“Where have you put him?” He asked. “Come and see, Lord,” they answered.
35 Ісус заплакав.
Jesus wept.
36 Тоді юдеї сказали: «Дивись, як Він любив його».
Then the Jews said, “See how He loved him!”
37 Але деякі казали: «Невже Той, Хто відкрив очі сліпому, не міг зробити, щоб цей чоловік не помер?»
But some of them asked, “Could not this man who opened the eyes of the blind also have kept Lazarus from dying?”
38 Ісус знов відчув зворушення в Собі й пішов до гробу. Це була печера, до якої був привалений камінь.
Jesus, once again deeply moved, came to the tomb. It was a cave with a stone laid across the entrance.
39 Ісус звелів: ―Відваліть камінь. Марта, сестра померлого, сказала: ―Господи, вже чути неприємний запах, бо пройшло чотири дні.
“Take away the stone,” Jesus said. “Lord, by now he stinks,” said Martha, the sister of the dead man. “It has already been four days.”
40 Ісус сказав: ―Хіба Я не казав тобі, що коли будеш вірити, побачиш славу Божу?
Jesus replied, “Did I not tell you that if you believed, you would see the glory of God?”
41 Коли забрали камінь, Ісус подивився на небо й сказав: «Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.
So they took away the stone. Then Jesus lifted His eyes upward and said, “Father, I thank You that You have heard Me.
42 Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, але Я сказав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти послав Мене».
I knew that You always hear Me, but I say this for the benefit of the people standing here, so they may believe that You sent Me.”
43 І, сказавши це, голосно промовив: «Лазарю, вийди сюди!»
After Jesus had said this, He called out in a loud voice, “Lazarus, come out!”
44 Померлий вийшов. Його руки та ноги були обмотані тканиною, а обличчя обв’язане хустиною. Ісус сказав: ―Розв’яжіть його, і нехай він іде.
The man who had been dead came out with his hands and feet bound in strips of linen, and his face wrapped in a cloth. “Unwrap him and let him go,” Jesus told them.
45 Багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
Therefore many of the Jews who had come to Mary, and had seen what Jesus did, believed in Him.
46 Але деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли, що зробив Ісус.
But some of them went to the Pharisees and told them what Jesus had done.
47 Тоді первосвященники та фарисеї скликали Синедріон і сказали: ―Що нам робити? Цей Чоловік робить багато знамень.
Then the chief priests and Pharisees convened the Sanhedrin and said, “What are we to do? This man is performing many signs.
48 Якщо ми залишимо Його так, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни та знищать це місце й народ.
If we let Him go on like this, everyone will believe in Him, and then the Romans will come and take away both our place and our nation.”
49 Тоді один із них, [на ім’я] Каяфа, який був первосвященником того року, сказав їм: ―Ви нічого не знаєте.
But one of them, named Caiaphas, who was high priest that year, said to them, “You know nothing at all!
50 Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб один Чоловік помер за народ, ніж щоб увесь народ загинув?
You do not realize that it is better for you that one man die for the people than that the whole nation perish.”
51 Він сказав це не від себе, але, будучи того року первосвященником, він пророкував, що Ісус має померти за народ,
Caiaphas did not say this on his own. Instead, as high priest that year, he was prophesying that Jesus would die for the nation,
52 і не тільки за народ, але й щоб зібрати в одне розсіяних дітей Божих.
and not only for the nation, but also for the scattered children of God, to gather them together into one.
53 Отже, від цього дня вони змовилися вбити Його.
So from that day on they plotted to kill Him.
54 Тому Ісус не ходив відкрито серед юдеїв, а пішов звідти до околиць біля пустелі, у місто, яке називається Єфрем. Там перебував з учнями.
As a result, Jesus no longer went about publicly among the Jews, but He withdrew to a town called Ephraim in an area near the wilderness. And He stayed there with the disciples.
55 Наближалася юдейська Пасха, і багато [людей] з усього краю йшли до Єрусалима для очищення перед Пасхою.
Now the Jewish Passover was near, and many people went up from the country to Jerusalem to purify themselves before the Passover.
56 Вони шукали Ісуса й, стоячи в Храмі, казали одне до одного: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»
They kept looking for Jesus and asking one another as they stood in the temple courts, “What do you think? Will He come to the feast at all?”
57 Але первосвященники та фарисеї дали наказ: якщо хтось дізнається, де Він перебуває, нехай повідомить їх, щоб вони схопили Його.
But the chief priests and Pharisees had given orders that anyone who knew where He was must report it, so that they could arrest Him.
