Від Івана 11
1 Був один хворий [чоловік, на ім’я] Лазар, з Віфанії, села, де жила Марія та її сестра Марта.
Now a certain Lazarus, from Bethany of the village of Mary and her sister Martha, was sick.
2 Марія була жінкою, яка помазала Господа миром і обтерла Йому ноги своїм волоссям. Хворий був її братом.
And Mary was the woman who anointed the Lord with ointment, and wiped his feet with her hair, whose brother Lazarus was sick.
3 Сестри послали передати Ісусові: ―Господи, той, кого Ти любиш, захворів.
The sisters therefore sent to him, saying, Lord, behold, he whom thou love is sick.
4 Почувши це, Ісус сказав: ―Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий був прославлений через неї.
But when Jesus heard, he said, This sickness is not about death, but for the glory of God, so that the Son of God may be glorified by it.
5 Ісус любив Марту, її сестру та Лазаря.
Now Jesus loved Martha and her sister and Lazarus.
6 Однак коли Він почув, що [Лазар] хворий, то залишився там, де був, ще два дні.
When therefore he heard that he is sick, then he actually remained two days in that place he was.
7 Потім сказав [Своїм] учням: ―Підемо знову в Юдею.
Later after this he says to the disciples, Let us go into Judea again.
8 Учні сказали Йому: ―Равві, ще недавно юдеї намагалися побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?
The disciples say to him, Rabbi, the Jews were now seeking to stone thee, and thou go there again.
9 Ісус відповів: ―Чи не дванадцять годин має день? Якщо хтось ходить удень, не спотикається, бо бачить світло цього світу.
Jesus answered, Are there not twelve hours in the day? If a man walks in the day, he does not stumble, because he sees the light of this world.
10 А той, хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла в ньому.
But if any man walks in the night, he stumbles, because the light is not in him.
11 Сказавши це, Він додав: ―Наш друг Лазар заснув, але Я йду розбудити Його.
He spoke these things, and after this he says to them, Our friend Lazarus has become asleep, but I go that I may awake him.
12 Його учні сказали: ―Господи, якщо спить, то одужає.
His disciples therefore said, Lord, if he has become asleep, he will be healed.
13 Ісус казав про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.
But Jesus had spoken about his death, but those men thought that he was speaking about the restfulness of sleep.
14 Тоді Ісус сказав їм прямо: ―Лазар помер.
Therefore Jesus then said to them plainly, Lazarus died.
15 Але Я радію за вас, що не був там, щоб ви повірили. А зараз підемо до нього.
And I am glad for your sakes that I was not there, so that ye may believe. Nevertheless let us go to him.
16 Тоді Фома, якого називали Близнюк, сказав іншим учням: ―Ходімо й ми та помремо з Ним!
Therefore Thomas, called Didymus, said to his fellow disciples, Let us also go, that we may die with him.
17 Прийшовши туди, Ісус довідався, що [Лазар] уже чотири дні в гробі.
So when Jesus came, he found him already four days being kept in the sepulcher.
18 Віфанія була близько до Єрусалима, приблизно п’ятнадцять стадіїв.
Now Bethany was near Jerusalem, about fifteen furlongs away from it,
19 Багато юдеїв прийшли до Марії та Марти, щоб втішити їх після [смерті] брата.
and many of the Jews had come to the women, about Martha and Mary, so that they might console them about their brother.
20 Коли Марта почула, що прийшов Ісус, вона вийшла зустріти Його, а Марія залишилася в домі.
Therefore Martha, when she heard that Jesus was coming, met him, but Mary was sitting in the house.
21 Марта сказала Ісусові: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
Martha therefore said to Jesus, Lord, if thou were here, my brother would not have died.
22 Але й тепер знаю: Бог дасть Тобі, що лише попросиш у Бога.
But I know even now that as many things as thou may ask of God, God will give to thee.
23 Ісус сказав їй: ―Твій брат воскресне.
Jesus says to her, Thy brother will rise.
24 Марта відповіла: ―Я знаю, що він воскресне при воскресінні останнього дня.
Martha says to him, I know that he will rise in the resurrection at the last day.
25 Ісус сказав їй: ―Я – воскресіння й життя. Той, хто вірить у Мене, навіть якщо помре, буде жити.
Jesus said to her, I am the resurrection and the life. He who believes in me, even though he died, he will live.
And every man who lives and believes in me will, no, not die, into the age. Do thou believe this? (aiōn g165)
27 Вона сказала: ―Так, Господи, я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Який прийшов у світ.
She says to him, Yes, Lord, I have believed that thou are the Christ, the Son of God who comes into the world.
28 Сказавши це, вона пішла, потай покликала свою сестру Марію й сказала їй: «Учитель тут, Він кличе тебе».
And when she said these things, she departed and called Mary her sister privately, saying, The teacher is here and calls thee.
29 Почувши це, Марія швидко встала й вийшла до Нього.
When that woman heard, she rises quickly, and comes to him.
30 Ісус ще не увійшов до села, а був там, де Його зустріла Марта.
(Now Jesus had not yet come into the village, but was in the place where Martha met him.)
31 Юдеї, які були з нею в домі та втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею. Вони гадали, що вона пішла до гробу, щоб там плакати.
The Jews therefore being with her in the house and consoling her, having seen Mary, that she rose up quickly and went out, followed her, saying that she was going to the sepulcher that she may weep there.
32 Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала до Його ніг і сказала Йому: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
Therefore when Mary came where Jesus was, after seeing him, she fell down at his feet, saying to him, Lord, if thou were here, my brother would not have died.
33 Ісус, побачивши, що вона плаче, і юдеї, які прийшли з нею, теж плачуть, був глибоко зворушений в дусі та засмутився.
When Jesus therefore saw her weeping, and the Jews who gathered with her, weeping, he groaned in the spirit, and was himself troubled.
34 Він запитав: ―Куди ви його поклали? Йому відповіли: ―Господи, іди та подивись!
And he said, Where have ye laid him? They said to him, Lord, come and see.
35 Ісус заплакав.
Jesus wept.
36 Тоді юдеї сказали: «Дивись, як Він любив його».
The Jews therefore said, Behold how he loved him.
37 Але деякі казали: «Невже Той, Хто відкрив очі сліпому, не міг зробити, щоб цей чоловік не помер?»
But some of them said, This man who opened the eyes of the blind man, was he not also able to cause that this man also would not die?
38 Ісус знов відчув зворушення в Собі й пішов до гробу. Це була печера, до якої був привалений камінь.
Jesus therefore again groaning in himself comes to the sepulcher. Now it was a cave, and a stone lay against it.
39 Ісус звелів: ―Відваліть камінь. Марта, сестра померлого, сказала: ―Господи, вже чути неприємний запах, бо пройшло чотири дні.
Jesus says, Take ye away the stone. Martha, the sister of the man who came to end, says to him, Lord, he smells now, for it is the fourth day.
40 Ісус сказав: ―Хіба Я не казав тобі, що коли будеш вірити, побачиш славу Божу?
Jesus says to her, Did I not to say thee, that if thou believed, thou will see the glory of God?
41 Коли забрали камінь, Ісус подивився на небо й сказав: «Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.
So they took away the stone where the man who died was laying. And Jesus lifted up his eyes, and said, Father, I thank thee that thou heard me.
42 Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, але Я сказав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти послав Мене».
And I had known that thou always hear me, but because of the multitude that stands by I spoke, so that they may believe that thou sent me.
43 І, сказавши це, голосно промовив: «Лазарю, вийди сюди!»
And having said these things, he cried out with a great voice, Lazarus, come out.
44 Померлий вийшов. Його руки та ноги були обмотані тканиною, а обличчя обв’язане хустиною. Ісус сказав: ―Розв’яжіть його, і нехай він іде.
And the man who died came forth, wrapped hands and feet with grave-clothes, and his face had been wrapped around with a face cloth. Jesus says to them, Loose him, and allow him to go.
45 Багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
Therefore many of the Jews who came to Mary, and who saw what Jesus did, believed in him.
46 Але деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли, що зробив Ісус.
But some of them went away to the Pharisees, and told them what things Jesus did.
47 Тоді первосвященники та фарисеї скликали Синедріон і сказали: ―Що нам робити? Цей Чоловік робить багато знамень.
Therefore the chief priests and the Pharisees gathered a council, and said, What are we doing? Because this man does many signs.
48 Якщо ми залишимо Його так, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни та знищать це місце й народ.
If we allow him this way, all men will believe in him, and the Romans will come and take away both our place and the nation.
49 Тоді один із них, [на ім’я] Каяфа, який був первосвященником того року, сказав їм: ―Ви нічого не знаєте.
And a certain one of them, Caiaphas, being high priest that year, said to them, Ye know nothing at all,
50 Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб один Чоловік помер за народ, ніж щоб увесь народ загинув?
nor do ye consider that it is expedient for us that one man should die for the people, and not the whole nation should perish.
51 Він сказав це не від себе, але, будучи того року первосвященником, він пророкував, що Ісус має померти за народ,
Now he said this not from himself, but being high priest that year, he prophesied that Jesus was going to die for the nation.
52 і не тільки за народ, але й щоб зібрати в одне розсіяних дітей Божих.
And not for the nation only, but also that he might gather together into one the children of God who are scattered abroad.
53 Отже, від цього дня вони змовилися вбити Його.
So from that day they consulted together so that they might kill him.
54 Тому Ісус не ходив відкрито серед юдеїв, а пішов звідти до околиць біля пустелі, у місто, яке називається Єфрем. Там перебував з учнями.
Jesus therefore no longer walked openly among the Jews, but departed from there into the region near the wilderness into a city called Ephraim, and he stayed there with his disciples.
55 Наближалася юдейська Пасха, і багато [людей] з усього краю йшли до Єрусалима для очищення перед Пасхою.
Now the Passover of the Jews was near, and many went up to Jerusalem out of the countryside before the Passover, so that they might purify themselves.
56 Вони шукали Ісуса й, стоячи в Храмі, казали одне до одного: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»
Therefore they sought Jesus, and spoke with each other as they stood in the temple, What does it seem to you? That he will, no, not come to the feast?
57 Але первосвященники та фарисеї дали наказ: якщо хтось дізнається, де Він перебуває, нехай повідомить їх, щоб вони схопили Його.
Now also the chief priests and the Pharisees had given commandment, that if any man knew where he is, he should disclose it, so that they might take him.
