Якова 1
1 Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа. Дванадцятьом племенам, які в розсіянні. Вітання!
Jacques, esclave de Dieu et du seigneur Jésus-Christ, aux douze tribus qui sont dans la dispersion: Salut!
2 Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування,
Estimez, mes frères, que vous avez toute raison de vous réjouir quand vous vous trouverez en butte à des tentations de diverse nature,
3 знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості.
sachant que l'épreuve à laquelle est mise votre foi produit la constance.
4 А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку.
Mais que cette constance ait une efficace parfaite, afin que vous soyez parfaits et entièrement accomplis, ne laissant rien à désirer sous aucun rapport.
5 Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить [її] в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано.
Toutefois si l'un de vous manque de sagesse, qu'il la demande à Dieu qui donne à tous simplement et sans reproches, et elle lui sera donnée;
6 Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри.
mais qu'il la demande avec foi, sans douter, car celui qui doute est semblable au flot de la mer soulevé et agité par le vent.
7 Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа.
Que cet homme-là ne pense pas en effet qu'il obtiendra quoi que ce soit du Seigneur;
8 [Це] людина двоєдушна, невизначена в усіх своїх шляхах.
homme irrésolu, inconstant dans toutes ses voies!
9 Нехай незаможний брат хвалиться своїм звеличенням,
Or, que le frère d'humble condition se glorifie de son élévation,
10 а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка.
et le riche au contraire de son humiliation, car il passera comme la fleur de l'herbe;
11 Адже сходить палюче сонце, висушує рослину, її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
en effet le soleil s'est levé avec son ardente chaleur et il a desséché l'herbe, et sa fleur est tombée, et la beauté de son aspect a disparu; de la même manière aussi le riche se flétrira au milieu de ses poursuites.
12 Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв тим, хто Його любить.
Heureux l'homme qui résiste avec constance à la tentation, car, lorsqu'il aura fait ses preuves, il recevra la couronne de vie qu'il a promise à ceux qui L'aiment.
13 Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає.
Que personne, lorsqu'il est tenté, ne dise: « C'est par Dieu que je suis tenté; » car Dieu ne peut être tenté par le mal, et Il ne tente Lui-même personne;
14 Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання.
mais chacun est tenté en se laissant entraîner et amorcer par sa propre convoitise;
15 Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.
puis, la convoitise ayant conçu, met au monde le péché, et le péché arrivé à son terme, enfante la mort.
16 Любі мої брати, не вводьте себе в оману!
Ne vous y trompez pas, mes frères bien-aimés:
17 Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.
toute bonne libéralité et tout don parfait descendent d'en haut, du Père des lumières, chez Lequel il n'y a aucune variation, ni aucune ombre produite par quelque changement.
18 За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом [серед] Його творінь.
C'est volontairement qu'il nous a enfantés par la parole de vérité, afin que nous soyons en quelque sorte les prémices de Ses créatures;
19 Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву.
vous le savez, mes frères bien-aimés!
20 Бо гнів людський не виконує Божої праведності.
car la colère de l'homme n'accomplit point la justice de Dieu.
21 Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.
C'est pourquoi vous étant dépouillés de toute souillure, et de tout excès de malice, accueillez avec douceur la parole implantée qui peut sauver vos âmes.
22 Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
Mais soyez de ceux qui pratiquent, et non pas de ceux qui écoutent seulement la parole, en vous trompant vous-mêmes par de faux raisonnements;
23 Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі:
car si quelqu'un écoute et ne pratique pas la parole, il ressemble à un homme qui étudie dans un miroir le visage qu'il tient de la nature;
24 вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає.
en effet, après s'être étudié, il s'en est allé et aussitôt il a oublié quel il était;
25 А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, [той] не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний у своїй діяльності.
tandis que celui qui aura plongé ses regards dans la loi parfaite, qui est celle de la liberté, et qui aura persévéré, en se montrant, non un auditeur oublieux, mais un observateur actif, celui-là sera heureux dans son activité.
26 Якщо хтось думає, що він побожний, [але] не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, [то] його побожність нічого не варта.
Si quelqu'un s'imagine être religieux, sans tenir sa langue en bride, mais en trompant son propre cœur, la religion de cet homme-là est vaine.
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі [та] зберігання себе чистим від світу.
La religion pure et immaculée aux yeux de Dieu notre Père, la voici: c'est de visiter les orphelins et les veuves dans leur tribulation, c'est de se conserver soi-même sans tache, en se préservant du monde.
