Якова 2
1 Брати мої, нехай віра в нашого славного Господа Ісуса Христа буде вільна від упередженості.
My brothers, do not hold the faith of our Lord Jesus Christ of glory with partiality.
2 Бо якщо до вашого зібрання ввійде людина із золотим перснем, у яскравій одежі, а також ввійде бідний у брудній одежі,
For if someone with a gold ring, in fine clothing, comes into your synagogue, and a poor person in filthy clothing also comes in;
3 і ви помітите того, хто носить яскраву одежу, і скажете: «Ти сідай отут, на хороше місце», а бідному скажете: «Ти стій там» або: «Сідай під моїм підніжком»,
and you pay special attention to the one who wears the fine clothing, and say, "Sit here in a good place;" but you tell the poor person, "Stand there," or "Sit by my footstool."
4 [то хіба] ви не вчинили поділу між собою й не стали суддями зі злими думками?
Have you not discriminated among yourselves, and become judges with evil thoughts?
5 Слухайте, любі мої брати! [Хіба] Бог не обрав бідних світу, [як] багатих у вірі та спадкоємців Царства, яке Він обіцяв тим, хто Його любить?
Listen, my beloved brothers. Did not God choose those who are poor in this world to be rich in faith, and heirs of the Kingdom which he promised to those who love him?
6 А ви ганьбите бідного! Хіба не багатії гнітять вас і хіба не вони тягнуть вас на суди?
But you have dishonored the poor person. Do not the rich oppress you, and personally drag you before the courts?
7 [Хіба] не вони зневажають добре ім’я, [яке] призване над вами?
Do not they blaspheme the honorable name by which you are called?
8 Тож якщо ви виконуєте царський Закон Писання: «Люби ближнього свого, як самого себе», добре робите.
However, if you fulfill the royal law, according to the Scripture, "You are to love your neighbor as yourself," you do well.
9 Але якщо ви проявляєте упередженість, ви чините гріх, і Закон звинувачує вас, як порушників.
But if you show partiality, you commit sin, being convicted by the law as transgressors.
10 Адже хто виконав увесь Закон, але спотикнувся в одному, став винним в усьому.
For whoever keeps the whole law, and yet stumbles in one point, he has become guilty of all.
11 Бо Хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Отже, якщо ти не чиниш перелюбу, але вбиваєш, [то] стаєш порушником Закону.
For he who said, "Do not commit adultery," also said, "Do not commit murder." Now if you do not commit adultery, but murder, you have become a transgressor of the law.
12 Тому говоріть і поводьтеся так, як ті, кого буде суджено за Законом свободи.
So speak, and so do, as those who are to be judged by a law of freedom.
13 Бо суд немилосердний до тих, хто не чинив милосердя. Милосердя тріумфує над судом.
For judgment is without mercy to him who has shown no mercy. Mercy triumphs over judgment.
14 Брати мої, яка користь, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може ця віра його врятувати?
What good is it, my brothers, if someone says he has faith, but has no works? Can faith save him?
15 Якщо брат або сестра будуть голі й позбавлені повсякденної їжі,
And if a brother or sister is poorly clothed and may be lacking in daily food,
16 а хтось із вас скаже: «Ідіть з миром, грійтеся та їжте», але не дасть їм потрібного для тіла, яка [з цього] користь?
and one of you tells them, "Go in peace, be warmed and filled;" and yet you did not give them the things the body needs, what good is it?
17 Так само й віра, якщо не має вчинків, мертва сама по собі.
Even so faith, if it has no works, is dead in itself.
18 Але хтось скаже: «Ти маєш віру, а я – вчинки. Покажи мені твою віру без учинків, а я покажу тобі свою віру з моїх учинків.
But someone will say, "You have faith, and I have works." Show me your faith without works, and I by my works will show you my faith.
19 Ти віриш, що Бог Єдиний. Добре робиш! Але й демони вірять та тремтять».
You believe that God is one. You do well. The demons also believe, and shudder.
20 О, нерозумна людино, чи ти бажаєш зрозуміти, що віра без діл марна?
But do you want to know, foolish person, that faith apart from works is useless?
21 Хіба не на підставі вчинків був визнаний праведним наш батько Авраам, після того як приніс на жертовник свого сина Ісаака?
Wasn't Abraham our father justified by works, in that he offered up Isaac his son on the altar?
22 [Тепер] бачиш, що віра співпрацювала з його вчинками, і завдяки вчинкам віра стала довершеною.
You see that faith worked with his works, and by works faith was perfected;
23 Так здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і [це] зараховано йому як праведність», і він був названий другом Бога.
and the Scripture was fulfilled which says, "And Abraham believed God, and it was credited to him as righteousness;" and he was called the friend of God.
24 [Тож] ви бачите, що людина виправдовується через вчинки, а не тільки через віру.
You see that a person is justified by works and not by faith alone.
25 Хіба не так само блудниця Раав виправдалася завдяки вчинкам, прийнявши розвідників і вивівши їх іншою дорогою?
In like manner was not Rahab the prostitute also justified by works, in that she received the messengers, and sent them out another way?
26 Бо як тіло без духа мертве, так само й віра без діл мертва.
For as the body apart from the spirit is dead, even so faith apart from works is dead.
