До євреїв 9
1 Отже, перший [Завіт] мав настанови щодо служіння в земному Святилищі.
That fyrst tabernacle verely had ordinaunces and servynges of god and wordly holynes.
2 Було встановлено Оселю, і в її першому [відділенні] були світильник та стіл із хлібами покладання; це відділення називалося «Святе [місце]».
For there was a fore tabernacle made wherin was the candlesticke and the table and the shewe breed which is called wholy.
3 За другою завісою Оселі було відділення, яке називалося «Святая Святих».
But with in the secode vayle was ther a tabernacle which is called holiest of all
4 Воно мало золоту кадильницю й ковчег Завіту, покритий золотом з усіх боків, в якому була золота посудина з манною, посох Аарона, що розцвів, і таблиці Завіту.
which had the golden senser and the arcke of the testamet overlayde round about with golde wherin was the golden pot with manna and Aarons rodde that spronge and the tables of the testament.
5 Над ковчегом були херувими слави, що отінювали кришку примирення. Однак зараз не час це обговорювати докладно.
Over the arcke were the cherubis of glory shadowynge the seate of grace. Of which thynges we wyll not now speake perticularly.
6 Відколи все було так влаштовано, священники завжди входять у перше [відділення] Оселі, звершуючи служіння.
When these thynges were thus ordeyned the prestes went all wayes into the fyrst tabernacle and executed the service of god.
7 А до другого [відділення] раз у рік заходив лише первосвященник, і не без крові, яку він приносив за себе й за гріхи, які люди скоїли через незнання.
But into the seconde went the hye prest alone once every yeare: and not with out bloud which he offered for him silfe and for the ignoraunce of ye people.
8 Цим Святий Дух показує, що шлях до Святая Святих не відкритий, доки дійсна перша Оселя.
Wherwith ye holy goost this signifyeng yt the waye of holy thynges was not yet opened whill as yet ye fyrst tabernacle was stondynge.
9 Це є приклад для теперішнього часу, який вказує на те, що принесені дари та жертви не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить.
Which was a similitude for the tyme then present and in which were offered gyftes and sacrifises that coulde not make them that minister parfecte as pertaynynge to the conscience
10 [Вони пов’язані] лише з їжею, питтям, різними ритуальними обмиваннями та настановами щодо тіла, встановленими до часу нового порядку.
with only meates and drinkes and divers wesshynges and iustifyinges of the flesshe which were ordeyned vntyll the tyme of reformacion.
11 Але коли Христос прийшов як Первосвященник благ, які зараз маємо, через величнішу й досконалішу нерукотворну Оселю, яка не є частиною цього творіння,
But Christ beynge an hye prest of good thynges to come came by a greater and a moare parfecte tabernacle not made with hondes: that is to saye not of this maner bildynge
12 Він увійшов не з кров’ю козлів і телят, але раз і назавжди увійшов до Святая Святих із власною кров’ю, отримавши таким чином вічне визволення. (aiōnios g166)
nether by the bloud of gotes and calves: but by his awne bloud we entred once for all into the holy place and founde eternall redemcion. (aiōnios g166)
13 Бо якщо кров козлів, телят і попіл телиці, посипані на тих, хто нечистий, освячують їх, даючи їм чистоту тіла,
For yf the bloud of oxen and of Gotes and the asshes of an heyfer whe it was sprynckled puryfied the vnclene as touchynge the purifiynge of the flesshe:
14 то наскільки більше кров Христа, Який через вічного Духа приніс Себе непорочним Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми могли служити живому Богу! (aiōnios g166)
How moche more shall the bloud of Christ (which thorow the eternall sprete offered him silfe with out spot to God) pourdge youre consciences from deed workes for to serve the livynge god? (aiōnios g166)
15 Саме тому [Христос] і є Посередником Нового Завіту, щоб покликані могли отримати обіцяний вічний спадок тепер, коли Він помер як викуп, щоб звільнити їх від провин, скоєних проти першого Завіту. (aiōnios g166)
And for this cause is he the mediator of ye newe testament that thorow deeth which chaunsed for the redempcion of those transgressions that were in ye fyrst testamet) they which were called myght receave the promes of eternall inheritaunce. (aiōnios g166)
16 Бо де заповіт, там необхідно, щоб була смерть того, хто його уклав.
For whersoever is a testament there must also be the deeth of him that maketh the testament.
17 Оскільки заповіт дійсний лише після його смерті, він не набуває чинності, поки той, хто уклав заповіт, живе.
For the testament taketh auctoritie when men are deed: For it is of no value as longe as he that made it is alive.
18 Ось чому навіть перший [Завіт] не був встановлений без крові.
For which cause also nether that fyrst testament was ordeyned with out bloud.
19 Адже коли Мойсей проголосив усі заповіді Закону всьому народові, він узяв кров телят і козлів разом із водою, червоною вовною та гісопом і окропив книгу та весь народ.
For when all the commaundementes were redde of Moses vnto all the people he toke ye bloud of calves and of Gotes with water and purple woll and ysope and sprynkled both the boke and all the people
20 Він сказав: «Це кров Завіту, якого Бог наказав вам [дотримуватися]».
sayinge: this is the bloud of the testament which god hath apoynted vnto you.
21 Також він окропив кров’ю Оселю й всі речі для служіння.
Morover he sprenkled the tabernacle with bloud also and all the ministrynge vessels.
22 Згідно із Законом майже все очищується кров’ю, і без пролиття крові не може бути прощення.
And almost all thynges are bye the lawe pourged with bloud and with out effusion of bloud is no remission.
23 Тож якщо було необхідно, щоб подоби небесних речей очищалися саме так, то самі небесні речі потребують кращих жертв.
It is then nede that the similitudes of hevenly thynges be purified with soche thynges: but the hevenly thynges them selves are purified with better sacrifises then are those.
24 Бо Христос не зайшов до рукотворної Святині, зробленої на зразок справжньої, але Він увійшов у саме небо, щоб тепер з’явитися для нас перед обличчям Бога.
For Christ is not entred into the holy places that are made with hondes which are but similitudes of true thynges: but is entred into very heven for to appere now in the syght of God for vs:
25 І Він увійшов у небо не для того, щоб приносити Себе знову й знову, як первосвященник щороку входить до Святая Святих, із чужою кров’ю.
not to offer him silfe often as the hye prest entreth in to ye holy place every yeare with straunge bloud
26 Інакше Йому довелося б страждати багато разів від створення світу. Але тепер, наприкінці віків, Він з’явився один раз, щоб покласти край гріху Своєю жертвою. (aiōn g165)
for then must he have often suffered sence the worlde bega. But now in the ende of the worlde hath he appered once to put synne to flyght by the offerynge vp of him silfe. (aiōn g165)
27 І як людям призначено померти один раз, а після цього суд,
And as it is apoynted vnto men that they shall once dye and then commeth the iudegement even
28 так і Христос один раз був принесений у жертву, щоб понести гріхи багатьох. Він з’явиться вдруге не для того, [аби взяти на Себе] гріх, а щоб принести спасіння тим, хто чекає на Нього.
so Christ was once offered to take awaye the synnes of many and vnto them that loke for him shall he appeare agayne without synne vnto saluacion.
