До євреїв 9
1 Отже, перший [Завіт] мав настанови щодо служіння в земному Святилищі.
Now the first covenant had regulations for worship and also an earthly sanctuary.
2 Було встановлено Оселю, і в її першому [відділенні] були світильник та стіл із хлібами покладання; це відділення називалося «Святе [місце]».
A tabernacle was prepared. In its first room were the lampstand, the table, and the consecrated bread. This was called the Holy Place.
3 За другою завісою Оселі було відділення, яке називалося «Святая Святих».
Behind the second curtain was a room called the Most Holy Place,
4 Воно мало золоту кадильницю й ковчег Завіту, покритий золотом з усіх боків, в якому була золота посудина з манною, посох Аарона, що розцвів, і таблиці Завіту.
containing the golden altar of incense and the gold-covered ark of the covenant. Inside the ark were the gold jar of manna, Aaron’s staff that had budded, and the stone tablets of the covenant.
5 Над ковчегом були херувими слави, що отінювали кришку примирення. Однак зараз не час це обговорювати докладно.
Above the ark were the cherubim of glory, overshadowing the mercy seat. But we cannot discuss these things in detail now.
6 Відколи все було так влаштовано, священники завжди входять у перше [відділення] Оселі, звершуючи служіння.
When everything had been prepared in this way, the priests entered regularly into the first room to perform their sacred duties.
7 А до другого [відділення] раз у рік заходив лише первосвященник, і не без крові, яку він приносив за себе й за гріхи, які люди скоїли через незнання.
But only the high priest entered the second room, and then only once a year, and never without blood, which he offered for himself and for the sins the people had committed in ignorance.
8 Цим Святий Дух показує, що шлях до Святая Святих не відкритий, доки дійсна перша Оселя.
By this arrangement the Holy Spirit was showing that the way into the Most Holy Place had not yet been disclosed as long as the first tabernacle was still standing.
9 Це є приклад для теперішнього часу, який вказує на те, що принесені дари та жертви не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить.
It is an illustration for the present time, because the gifts and sacrifices being offered were unable to cleanse the conscience of the worshiper.
10 [Вони пов’язані] лише з їжею, питтям, різними ритуальними обмиваннями та настановами щодо тіла, встановленими до часу нового порядку.
They consist only in food and drink and special washings—external regulations imposed until the time of reform.
11 Але коли Христос прийшов як Первосвященник благ, які зараз маємо, через величнішу й досконалішу нерукотворну Оселю, яка не є частиною цього творіння,
But when Christ came as high priest of the good things that have come, He went through the greater and more perfect tabernacle that is not made by hands and is not a part of this creation.
12 Він увійшов не з кров’ю козлів і телят, але раз і назавжди увійшов до Святая Святих із власною кров’ю, отримавши таким чином вічне визволення. (aiōnios g166)
He did not enter by the blood of goats and calves, but He entered the Most Holy Place once for all by His own blood, thus securing eternal redemption. (aiōnios g166)
13 Бо якщо кров козлів, телят і попіл телиці, посипані на тих, хто нечистий, освячують їх, даючи їм чистоту тіла,
For if the blood of goats and bulls and the ashes of a heifer sprinkled on those who are ceremonially unclean sanctify them so that their bodies are clean,
14 то наскільки більше кров Христа, Який через вічного Духа приніс Себе непорочним Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми могли служити живому Богу! (aiōnios g166)
how much more will the blood of Christ, who through the eternal Spirit offered Himself unblemished to God, purify our consciences from works of death, so that we may serve the living God! (aiōnios g166)
15 Саме тому [Христос] і є Посередником Нового Завіту, щоб покликані могли отримати обіцяний вічний спадок тепер, коли Він помер як викуп, щоб звільнити їх від провин, скоєних проти першого Завіту. (aiōnios g166)
Therefore Christ is the mediator of a new covenant, so that those who are called may receive the promised eternal inheritance, now that He has died to redeem them from the transgressions committed under the first covenant. (aiōnios g166)
16 Бо де заповіт, там необхідно, щоб була смерть того, хто його уклав.
In the case of a will, it is necessary to establish the death of the one who made it,
17 Оскільки заповіт дійсний лише після його смерті, він не набуває чинності, поки той, хто уклав заповіт, живе.
because a will does not take effect until the one who made it has died; it cannot be executed while he is still alive.
18 Ось чому навіть перший [Завіт] не був встановлений без крові.
That is why even the first covenant was not put into effect without blood.
19 Адже коли Мойсей проголосив усі заповіді Закону всьому народові, він узяв кров телят і козлів разом із водою, червоною вовною та гісопом і окропив книгу та весь народ.
For when Moses had proclaimed every commandment of the law to all the people, he took the blood of calves and goats, along with water, scarlet wool, and hyssop, and sprinkled the scroll and all the people,
20 Він сказав: «Це кров Завіту, якого Бог наказав вам [дотримуватися]».
saying, “This is the blood of the covenant, which God has commanded you to keep.”
21 Також він окропив кров’ю Оселю й всі речі для служіння.
In the same way, he sprinkled with blood the tabernacle and all the vessels used in worship.
22 Згідно із Законом майже все очищується кров’ю, і без пролиття крові не може бути прощення.
According to the law, in fact, nearly everything must be purified with blood, and without the shedding of blood there is no forgiveness.
23 Тож якщо було необхідно, щоб подоби небесних речей очищалися саме так, то самі небесні речі потребують кращих жертв.
So it was necessary for the copies of the heavenly things to be purified with these sacrifices, but the heavenly things themselves with better sacrifices than these.
24 Бо Христос не зайшов до рукотворної Святині, зробленої на зразок справжньої, але Він увійшов у саме небо, щоб тепер з’явитися для нас перед обличчям Бога.
For Christ did not enter a man-made copy of the true sanctuary, but He entered heaven itself, now to appear on our behalf in the presence of God.
25 І Він увійшов у небо не для того, щоб приносити Себе знову й знову, як первосвященник щороку входить до Святая Святих, із чужою кров’ю.
Nor did He enter heaven to offer Himself again and again, as the high priest enters the Most Holy Place every year with blood that is not his own.
26 Інакше Йому довелося б страждати багато разів від створення світу. Але тепер, наприкінці віків, Він з’явився один раз, щоб покласти край гріху Своєю жертвою. (aiōn g165)
Otherwise, Christ would have had to suffer repeatedly since the foundation of the world. But now He has appeared once for all at the end of the ages to do away with sin by the sacrifice of Himself. (aiōn g165)
27 І як людям призначено померти один раз, а після цього суд,
Just as man is appointed to die once, and after that to face judgment,
28 так і Христос один раз був принесений у жертву, щоб понести гріхи багатьох. Він з’явиться вдруге не для того, [аби взяти на Себе] гріх, а щоб принести спасіння тим, хто чекає на Нього.
so also Christ was offered once to bear the sins of many; and He will appear a second time, not to bear sin, but to bring salvation to those who eagerly await Him.
