До євреїв 8
1 Тепер головне, про що ми говоримо: ми маємо Первосвященника, Який сів праворуч від престолу Величності на небі.
Poglavitno pa pri tem, kar pravimo: višjega duhovnika imamo takega, kateri sedí na desnici prestola veličastva v nebesih;
2 Він є Служителем Святилища та справжньої Оселі, встановленої Господом, а не людиною.
Oskrbnik svetišča in šatora pravega, katerega je postavil Gospod in ne človek.
3 Бо кожен первосвященник призначений приносити дари і жертви, тому й потрібно було, щоб і Цей мав що принести.
Kajti vsak višji duhovnik se postavlja, da prinaša darí in žrtve, zato je potreba, da ima tudi tá kaj, kar bi prinašal.
4 Якби Він був на землі, то не був би священником, бо вже є священники, які приносять дари за Законом.
Ako bi namreč bil na zemlji, še duhovnik bi ne bil, ker so duhovniki, da dari darujejo po postavi,
5 Вони служать подобою і тінню небесних [речей]. Ось чому Мойсей, коли збирався будувати Оселю, був попереджений: «Дивись, – сказав [Бог], – зроби все за тим зразком, який тобі показано на горі».
Kateri služijo po podobi in senci stvarî nebeških, kakor je Mojzes ukaz prejel, ko je napravljal šator: "Glej", pravi namreč, "da narediš vse po zgledu pokazanem ti na gori.
6 Але тепер [Ісусові] було доручено краще служіння, оскільки Він є посередником кращого Завіту, заснованого на кращих обітницях.
Sedaj pa je dobil odličnejšo službo, za kolikor je tudi boljše zaveze srednik, katera je ustanovljena na boljših obljubah.
7 Бо якби перший [Завіт] був бездоганним, то не було б потреби в другому.
Ako bi bila namreč ona prva bila brez pogreška, ne bi se iskalo drugi mesto.
8 Але [Бог], докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, – говорить Господь, – коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди Новий Завіт.
Kajti grajajoč jim pravi: "Glej, dnevi pridejo, govori Gospod, in s hišo Izraelovo in s hišo Judovo sklenem novo zavezo;
9 [Однак] не такий Завіт, який Я уклав з їхніми предками, коли Я взяв їх за руку, щоб вивести з Єгипту, бо вони не залишилися [вірними] Моєму Завіту, і Я відвернувся від них, – каже Господь. –
Ne po zavezi, katero sem storil z njih očeti, tisti dan, ko sem zgrabil njih roko, da bi jih izpeljal iz zemlje Egiptovske; ker oni niso ostali v zavezi moji, in jaz sem jih v nemar pustil, govori Gospod;
10 Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїлю після цих днів, – говорить Господь. – Я вкладу Мої закони в їхній розум і напишу їх на їхніх серцях. Я буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом.
Ker to je zaveza, katero bodem sklenil s hišo Izraelovo, po tistih dnevih, govori Gospod: Postave svoje dam v njih misli, in v srca njih jih zapišem; in bodem jim za Boga, in oni mi bodejo za ljudstvo.
11 Вони більше не навчатимуть свого ближнього й свого брата, кажучи: „Пізнай Господа“, тому що вони всі будуть Мене знати, від малого до великого.
In ne učé naj vsak svojega bližnjega, in vsak svojega brata, rekoč: Spoznavaj Gospoda; ker poznali me bodo vsi, od njih malega do njih velikega;
12 Бо Я буду милосердний до їхньої неправедності і їхніх гріхів більше не згадуватиму».
Ker milosten bodem njih krivicam, in njih grehov in pregreškov njih ne bodem se več spominjal."
13 Називаючи цей [Завіт] «новим», Він тим самим оголосив перший [завіт] застарілим, а те, що застаріло, незабаром зникне.
Ker pravi: "Novo," ostaral je prvo; kar pa je ostarano in se stara, je skoraj minilo.
