До євреїв 11
1 Віра – це впевненість у тому, на що ми сподіваємось, і переконливий доказ того, чого ми не бачимо.
Est autem fides sperandarum substantia rerum, argumentum non apparentium.
2 Саме такою [вірою жили] прабатьки й за це отримали схвалення.
In hac enim testimonium consecuti sunt senes.
3 Вірою ми розуміємо, що віки були створені словом Божим, так що видиме виникло з невидимого. (aiōn g165)
Fide intelligimus aptata esse saecula verbo Dei: ut ex invisibilibus visibilia fierent. (aiōn g165)
4 Вірою Авель приніс Богові кращу жертву, ніж Каїн. Через віру він отримав свідчення, що він праведний, коли Бог схвалив його дари. І через віру він усе ще говорить, хоч і помер.
Fide plurimam hostiam Abel, quam Cain, obtulit Deo, per quam testimonium consecutus est esse iustus, testimonium perhibente muneribus eius Deo, et per illam defunctus adhuc loquitur.
5 Вірою Енох був узятий з цього життя, так що він не побачив смерті. «І не могли знайти його, бо забрав його Бог». Але до того, як він був узятий, він отримав свідчення, що догодив Богові.
Fide Henoch translatus est ne videret mortem, et non inveniebatur: quia transtulit illum Deus: ante translationem enim testimonium habuit placuisse Deo.
6 Без віри неможливо догодити [Богові]. Тому кожен, хто приходить до Нього, повинен вірити, що Він існує і що Він винагороджує тих, хто щиро Його шукає.
Sine fide autem impossibile est placere Deo. Credere enim oportet accedentem ad Deum quia est, et inquirentibus se remunerator sit.
7 Вірою Ной, попереджений про те, чого ще не бачив, зі страхом збудував ковчег, щоб врятувати свою сім’ю. Своєю вірою він засудив світ і став спадкоємцем праведності через віру.
Fide Noe responso accepto de iis, quae adhuc non videbantur, metuens aptavit arcam in salutem domus suae, per quam damnavit mundum: et iustitiae, quae per fidem est, heres est institutus.
8 Вірою Авраам, коли був покликаний, послухався й вирушив туди, де пізніше отримав спадщину; вийшов, не знаючи, куди йде.
Fide qui vocatur Abraham obedivit in locum exire, quem accepturus erat in hereditatem: et exiit, nesciens quo iret.
9 Вірою він перебував в обіцяній землі, як чужинець, і жив у шатрах, як і Ісаак та Яків, які були спадкоємцями з ним за тією ж обіцянкою.
Fide demoratus est in Terra repromissionis, tamquam in aliena, in casulis habitando cum Isaac, et Iacob coheredibus repromissionis eiusdem.
10 Бо він із нетерпінням чекав міста з [вічною] основою, архітектором і будівничим якого є Бог.
Expectabat enim fundamenta habentem civitatem: cuius artifex, et conditor Deus.
11 Вірою також і сама Сара, яка була неплідна, змогла народити нащадка, незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто дав обіцянку.
Fide et ipsa Sara sterilis virtutem in conceptione seminis accepit, etiam praeter tempus aetatis: quoniam fidelem credidit esse eum, qui repromiserat.
12 І ось від однієї людини, та ще майже омертвілої, походили нащадки, численні, як зірки на небі, і такі ж незліченні, як пісок на березі моря.
Propter quod et ab uno orti sunt (et hoc emortuo) tamquam sidera caeli in multitudinem, et sicut arena, quae est ad oram maris, innumerabilis.
13 Усі ці люди померли у вірі. Вони не отримали обіцяного [за життя], а лише бачили здалека, визнаючи, що вони чужинці та мандрівники на землі.
Iuxta fidem defuncti sunt omnes isti, non acceptis repromissionibus, sed a longe eas aspicientes, et salutantes, et confitentes quia peregrini, et hospites sunt super terram.
14 Ті, хто так говорить, показують, що вони шукають собі батьківщину.
Qui enim haec dicunt, significant se patriam inquirere.
15 І якби вони думали лише про батьківщину, яку залишили, вони мали б можливість повернутися [до неї].
Et si quidem ipsius meminissent de qua exierunt, habebant utique tempus revertendi.
16 Але вони прагнуть кращої, небесної [батьківщини]. Тому Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він підготував для них місто.
nunc autem meliorem appetunt, id est, caelestem. Ideo non confunditur Deus vocari Deus eorum: paravit enim illis civitatem.
17 Вірою Авраам, коли був випробуваний [Богом], приніс Ісаака в жертву. Маючи обіцянки, він був готовий принести в жертву свого єдиного сина,
Fide obtulit Abraham Isaac, cum tentaretur, et unigenitum offerebat, in quo susceperat repromissiones;
18 хоча Бог сказав йому: «Через Ісаака буде названо тобі нащадка».
ad quem dictum est: Quia in Isaac vocabitur tibi semen:
19 [Авраам] розумів, що Бог може навіть воскрешати з мертвих, і, образно кажучи, [Ісаак] і був повернутий йому звідти.
arbitrans quia et a mortuis suscitare potens est Deus: unde eum et in parabolam accepit.
20 Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.
Fide et de futuris benedixit Isaac Iacob, et Esau.
21 Вірою Яків перед смертю благословив кожного з синів Йосифа й поклонився [Богу], спираючись на верхівку свого посоха.
Fide Iacob, moriens, singulos filiorum Ioseph benedixit: et adoravit fastigium virgae eius.
22 Вірою Йосиф, помираючи, згадав про вихід синів Ізраїля з Єгипту й дав вказівки щодо [поховання] його кісток.
Fide Ioseph, moriens, de profectione filiorum Israel memoratus est, et de ossibus suis mandavit.
23 Вірою батьки Мойсея, не злякавшись царського наказу, переховували його три місяці після народження, оскільки бачили, що дитина гарна.
Fide Moyses, natus, occultatus est mensibus tribus a parentibus suis, eo quod vidissent elegantem infantem, et non timuerunt regis edictum.
24 Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона.
Fide Moyses grandis factus negavit se esse filium filiae Pharaonis,
25 Він обрав радше страждати з народом Божим, ніж насолоджуватися тимчасовою насолодою від гріха.
magis eligens affligi cum populo Dei, quam temporalis peccati habere iucunditatem,
26 Він вважав ганьбу заради Христа ціннішою, ніж скарби Єгипту, адже бачив свою нагороду.
maiores divitias aestimans thesauro Aegyptiorum, improperium Christi: aspiciebat enim in remunerationem.
27 Вірою він покинув Єгипет, не боячись гніву царя. Він був непохитним, бо бачив Невидимого.
Fide reliquit Aegyptum, non veritus animositatem regis: invisibilem enim tamquam videns sustinuit.
28 Вірою він справив Пасху й окропив кров’ю [одвірки], щоб губитель не торкався первістків.
Fide celebravit pascha, et sanguinis effusionem: ne qui vastabat primitiva, tangeret eos.
29 Вірою люди проходили через Червоне море, наче суходолом, а коли єгиптяни спробували це зробити, то потонули.
Fide transierunt Mare rubrum tamquam per aridam terram: quod experti Aegyptii, devorati sunt.
30 Вірою стіни Єрихона впали після того, як сім днів [ізраїльтяни] ходили навколо них.
Fide muri Iericho corruerunt, circuitu dierum septem.
31 Вірою блудниця Раав не загинула разом із невірними, оскільки вона з миром прийняла [ізраїльських] розвідників.
Fide Rahab meretrix non periit cum incredulis, excipiens exploratores cum pace.
32 І що я ще можу сказати? Мені б не вистачило часу розповісти про Гедеона, Барака, Самсона та Єфтая, про Давида, Самуїла та пророків,
Et quid adhuc dicam? Deficiet enim me tempus enarrantem de Gedeon, Barac, Samson, Iephte, David, Samuel, et Prophetis:
33 що через віру завойовували царства, звершували справедливий суд, отримували обітниці, закривали пащі левам,
qui per fidem vicerunt regna, operati sunt iustitiam, adepti sunt repromissiones, obturaverunt ora leonum,
34 гасили лють вогню й рятувалися від вістря меча, були зміцнені в немочі й, ставши могутніми у війні, змушували втікати ворожі війська.
extinxerunt impetum ignis, effugaverunt aciem gladii, convaluerunt de infirmitate, fortes facti sunt in bello, castra verterunt exterorum:
35 Жінки отримували своїх померлих воскреслими з мертвих. Інші зазнали катувань, бо не погоджувались отримати визволення, адже хотіли мати краще воскресіння.
acceperunt mulieres de resurrectione mortuos suos: alii autem distenti sunt non suscipientes redemptionem, ut meliorem invenirent resurrectionem.
36 Ще інші зносили знущання, побиття, навіть ланцюги та ув’язнення.
Alii vero ludibria, et verbera experti, insuper et vincula, et carceres:
37 Їх побивали камінням, розрізали навпіл пилою, вони гинули від меча, блукали в овечих і козячих шкірах, [жили] в нужді та стражданні, були переслідувані.
lapidati sunt, secti sunt, tentati sunt, in occisione gladii mortui sunt, circuierunt in melotis, in pellibus caprinis, egentes, angustiati, afflicti:
38 Світ не був їх гідний. Вони блукали в пустелях і горах, [жили] в печерах та земних ущелинах.
quibus dignus non erat mundus: in solitudinibus errantes, in montibus, in speluncis, et in cavernis terrae.
39 Усі вони через віру отримали свідчення, [що догодили Богові, але] ніхто з них не отримав обіцяного,
Et hi omnes testimonio fidei probati, non acceperunt repromissionem,
40 [оскільки] Бог передбачив для нас щось краще, щоб лише разом із нами вони могли досягти досконалості.
Deo pro nobis melius aliquid providente, ut non sine nobis consummarentur.
