Дії 9
1 Савл, ще дихаючи погрозою вбивства та злобою на учнів Господа, пішов до первосвященника
Pesii, Sawulo mbwalikwambula ziyoosyo akujaya basikwiiya baMwami,
2 та попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб він міг арештовувати й приводити до Єрусалима послідовників Шляху, як чоловіків, так і жінок.
wakiinka kubapaizi bapati alimwi kuyokumbila magwalo amuzumizya kuya kuzikombelo zyabajuda zyaku Damasiko, kucitila kuti naswaana bazumini naba mwaalumi naba mwanakazi, akabange akubatola ku Jelusalema.
3 Коли він вже наближався до Дамаска, раптом засяяло світло з неба навколо нього.
Nakacili kuyabwinka, nakasika afwifwi a Damasiko, mpawompawo kwakaboneka mumuni konse konse uzwa kujulu;
4 Він упав на землю й почув голос: ―Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?
alimwi wakawida aansi alimwi wakangwa ijwi lyakamwambila kuti, “Sawulo, Sawulo, undipenzenzyanazi me?”
5 Він спитав: ―Хто Ти, Господи? Ісус відповів: ―Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Тяжко тобі бити ногою колючку!
Sawulo wakasandula, “Nduweni, Mwami?” Mwami wakati, “Ndime Jesu ngolikupenzya;
6 Налякавшись, він із трепетом сказав: ―Господи, що хочеш, щоб я робив? Господь сказав: ―Підведися та йди до міста, і там скажуть тобі, що треба робити.
pesi buka, unjile mucisi, uyowambilwa zyakuchita,”
7 Люди, які подорожували разом із ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили.
Baalumi bakalikweenda a Sawulo bakayowa bakagamba, kumvwa ijwi, Asi kabatabwene muntu.
8 Савл підвівся із землі, і хоча очі були розплющені, нічого не бачив. Тому його взяли за руки й привели в Дамаск.
Sawulo wakabuka kuzwa ansi, alimwi nakajula meso akwe, takwe nchakabona; mpawo bakamujata kuboko bamuzulwida akwinka awe ku Damasiko.
9 Три дні він нічого не бачив, не їв і не пив.
Kwamazuba otatwe takalikubona pe, nekuba kulya naanka kunywa.
10 У Дамаску був учень, на ім’я Ананія. Господь сказав йому у видінні: ―Ананіє! Він відповів: ―Так, Господи!
Kwakaliko sikwiiya ku Damasiko walikutegwa Ananiyasi. Mwami wakamwambila mucilengano, “Ananiyasi.” Wakavuwa, “Bona, ndilano, Mwami.” Mwami wakati kulinguwe,
11 Господь сказав йому: ―Встань та йди на вулицю, яка зветься Прямою, і в домі Юди запитай чоловіка з Тарса, на ім’я Савл. Бо ось він зараз молиться
“Buka, uyinke kunzila iitegwa Sitileti, kung'anda ya Judasi ukabuzye muntu utegwa Sawulo waku Tasasi nkambo ulakomba.
12 й у видінні побачив чоловіка, на ім’я Ананія, що увійшов та поклав на нього руки, щоб він знову міг бачити.
Wabona muchilengano mwalumi utegwa Ananiya ulanjila akubika maanza kuti abone alimwi.”
13 Ананія відповів: ―Господи, я від багатьох людей чув про цього чоловіка, як багато лиха він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі.
Asi Ananiyasi wakasandula kuti, “Mwami ndakamvwa biingi loko amuntu oyu, abubi mbwakachitila basalali bako baku Jelusalemu.
14 І сюди він прийшов, отримавши повноваження від первосвященників, заарештовувати всіх, хто призиває Твоє ім’я.
Ulijisi bwami mbwakapegwa kubapayizi bapati bwakwaanga boonse abakomba kuzina lyako.”
15 Але Господь сказав йому: ―Іди, бо цей чоловік – знаряддя, обране Мною для того, щоб звістити Моє ім’я язичникам, царям та синам Ізраїлю.
Asi Mwami wakati kulinguwe, “Yinka, nkambo ndamusala kuba chibelesyo changu; akubana ba Izilayeli;
16 Я покажу йому, скільки він має вистраждати за Моє ім’я.
Nkabela ndiyomutondezya zyiingi-zyiingi nzyayeelede kuyopengela zina lyangu.
17 Ананія пішов, зайшов у дім і, поклавши руки на Савла, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі дорогою сюди, надіслав мене до тебе, щоб ти знову міг бачити та був наповнений Святим Духом».
Nkabela Ananiyasi wakiinka, wakunjila munganda. Wamubika maboko wati, “Sawulo mukwesu, Mwami Jesu, wakalibonya kulinduwe munzila njwakazeyo, wandituma kuti ubone alimwi uzule muuya Uusalala.”
18 І вмить немовби луска впала з його очей, він знову міг бачити й, піднявшись, був охрещений.
Mpawo kwakazwa kumeso akwe aabanga mapapa, wabona; wakabuka akubbizigwa;
19 Потім він поїв, і до нього повернулися сили. [Савл] залишився кілька днів разом з учнями в Дамаску
alimwi akulya wajana nguzu. Ino wakakkala mazuba amwi abasikwiiya bamu Damasiko kwamazuba.
20 й одразу почав проповідувати в синагогах, що Ісус – Син Божий.
Ndilyo wakakambauka muzikombelo zyaba Juda, kuti Jesu mwana wa-Leza.
21 Усі, хто його чув, здивовано казали: «Хіба це не той, хто знищував у Єрусалимі тих, що призивали це ім’я, і сюди він прийшов, щоб їх зв’язати та привести до первосвященників?»
Boonse bakamuswilila bakagamba akwamba kuti, “Tensi nguwe wakajaya mu Jelusalema basikukomba muzina eli? Akokuno wazida kubatola kabangidwe kubapayizi bapati.”
22 А Савл усе більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус є Христос.
Asi Sawulo wakali kuya bukomena munguzu, wakabayinda kunguzu akuleta lupyopyongano kuba Juda bakakkede mu Damasiko kusinizya kuti Jesu ngu Kkilisito.
23 Коли минуло багато днів, юдеї змовилися вбити його.
Nakamana mazuba mingingi, ba Juda bakakanza kumujaya.
24 Однак Савл дізнався про цю змову. Вони вдень та вночі стежили за воротами, щоб убити його.
Pesi Sawulo wakaziba kukanza kwabo. Bakalikulindila milyango sikati amansiku kuti kuti bamujaye.
25 Але учні, узявши його, вночі спустили в кошику по стіні.
Pesi basikwiiya bakwe bakamutola mansiku akumuselusya abulambo muchisuwo.
26 Коли [Савл] прибув до Єрусалима, то намагався приєднатися до учнів, але вони боялися й не вірили, що він теж учень.
Lino Sawulo nakasika ku Jelusalema, wakayezya kuswanana abasikwiiya, pesi bakamuyoowa boonse, tebakali kusyoma ngusikwiiya.
27 Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів та розповів їм, як у дорозі Савл побачив Господа, і як Він говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса.
Pesi Bbanabbasi wakamubweza wamutola kubaapositolo, waba lungulwida Sawulo mbakabona Mwami munzila akuti wakambula awe, ambwakali achaamba chakukkambawuka mu Damasiko muzina lya-Jesu.
28 І Савл залишився з ними, вільно виходячи та входячи в Єрусалим. Він сміливо проповідував в ім’я Господа,
Elyo wakakuya buzelengana abo, mukati aanze a Jelusalema. Wakambawuka echamba muzina lya Mwami Jesu,
29 говорив та сперечався з грекомовними юдеями, і вони намагалися вбити його.
alimwi wakambula akukazyania abama Juda; pesi abalabo bakasoleka kumujaya.
30 Коли брати довідалися про це, то вивели його до Кесарії, а потім доправили до Тарса.
Elyo nebakamvwa obo babunyiina, bakamutola kuli Sizaliya akumutuma ku Tasasi.
31 Церква у всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала спокій, зміцнювалась, ходила в страху Господньому й, отримуючи втіху Святого Духа, зростала.
Nkabela, ino mbungano yamu Judiya moonse, amu Galilaya, amu Samaliya yakaba aluumuno akuyakwa; akwenda chakuyowa Leza akutobela mumuuya Uusalala, mbungano yakayungizizigwa.
32 Петро, проходячи через усі [міста], прийшов до святих, які мешкали в Лідді.
Mukuya kwechiindi, Pita nakayenda kumasena oonse, wakasika alimwi kubasalali baLeza bakakkede mu Lida.
33 Там знайшов чоловіка, на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, адже був паралізований.
Oko wakakujana mwalumi utegwa Eniyasi, wakalede aabulo bwakwe kwaminyaka ilimusanu ayitatu, kalebukide mubili.
34 Петро промовив до нього: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе, підведись і збери своє ліжко». І вмить той піднявся.
Pita wakamwambila kuti, “Eniyasi, Jesu Kkilisito wakuponia. Buka uyalule bulo bwako,” ndilyo wakabuka.
35 Усі жителі Лідди та Сарона, які побачили його, навернулися до Господа.
Nkabela bakamubona boonse abakkede mu Lida amu Shaloni, bakasandukila ku Mwami.
36 У Яффі була одна учениця, на ім’я Тавіта (що перекладається як «сарна»). Її [життя] завжди було повне добрих вчинків та милостинь, які вона робила.
Ino mu Jopa kwakaliwo sikwiiya walikutegwa Tabita nkokuti “Dolika.” Oyo mwanakazi wakalizwide milimo mibotu ayaluzyalo ndwakali kuchitila bafwaba.
37 Саме в той час вона захворіла й померла. Її обмили та поклали у верхню кімнату.
Kumazubayo wakachiswa akufwa; Nebakamusanzya, bakamuka munganda yamujulu.
38 Оскільки Лідда знаходиться близько до Яффи, учні, почувши, що Петро знаходиться там, надіслали до нього двох чоловіків просити його: «Прийди до нас скоріше!»
Lino mbokuli kufwifwi ku Lida kuyaku Jopa, alimwi basikwiiya nobakamvwa kuti Pita wakaliko, bakamutumina baalumi bobile kuyomukombelezya kuti, “utachedwi kusika kulindiswe.”
39 Петро пішов разом із ними й, коли прийшов, його повели у верхню кімнату. Усі вдови зібралися біля нього, вони плакали й показували сорочки та іншу одежу, яку Тавіта робила, коли була разом із ними.
Pita wakanyampuka wakinka ambaaabo. Nkasika, bakamutola kunganda yamujulu, boonse bamukabafu bakayima kubbazu lyakwe akulila, akumutondezya zibaki ezyakusuma nzyakali kusuma Dolika nakachili abo.
40 Петро вивів усіх із кімнати, став на коліна та помолився. Потім, повернувшись до тіла померлої, сказав: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла.
Pita wakabatandila anze boonse, wakasandukila kumutunta, wakati; “Tabita, buka.” Mpawo wakajula meso akwe, akubona Pita wakakkala.
41 Він, узявши її за руку, допоміг їй піднятися. Потім, покликавши святих та вдів, представив її живою.
Pita wakamupeda janza akumwimika; nakaayita basalali abamukabafu, wakamubikka kalimuumi kunembo lyabo.
42 Про це стало відомо у всій Яффі, і багато [людей] увірувало в Господа.
Ezi zyakamvwigwa moonse mu Jopa, lino bantu bingi loko bakasyoma ku Mwami.
43 Петро ж перебував у Яффі ще багато днів у Симона, який обробляв шкіру.
Lino Pita wakakkala mu Jopa mazuba miingi loko kuli Sayimoni musuki wazikumba.
