Дії 7
1 Потім первосвященник спитав Стефана: ―Це так?
And the high priest said, Are these things so?
2 Він відповів: ―Брати та батьки, послухайте! Бог слави з’явився нашому батькові Аврааму, коли він жив у Месопотамії, до того, як він оселився в Харрані,
And he said, Brethren and fathers, hearken. The God of glory appeared unto our father Abraham, when he was in Mesopotamia, before he dwelt in Haran,
3 та сказав йому: «Вийди з твоєї землі, з місця твого народження й піди в землю, яку Я покажу тобі».
and said unto him, Get thee out of thy land, and from thy kindred, and come into the land which I shall shew thee.
4 Тоді Авраам вийшов із землі Халдейської та оселився в Харрані. А звідти, після смерті його батька, Бог переселив його в землю, де ви зараз живете.
Then came he out of the land of the Chaldaeans, and dwelt in Haran: and from thence, when his father was dead, [God] removed him into this land, wherein ye now dwell:
5 І не дав йому ніякої спадщини, не дав навіть кроку землі. Але обіцяв дати її у володіння йому та його нащадкам, хоча Авраам не мав ще дитини.
and he gave him none inheritance in it, no, not so much as to set his foot on: and he promised that he would give it to him in possession, and to his seed after him, when [as yet] he had no child.
6 І сказав йому Бог: «Твої нащадки будуть переселенцями в чужій землі, жителі тієї землі поневолять та гнобитимуть їх чотириста років.
And God spake on this wise, that his seed should sojourn in a strange land, and that they should bring them into bondage, and entreat them evil, four hundred years.
7 Але народ, який їх поневолить, Я буду судити, – сказав Бог, – і потім вони вийдуть та служитимуть Мені в цьому місці».
And the nation to which they shall be in bondage will I judge, said God: and after that shall they come forth, and serve me in this place.
8 І дав йому завіт обрізання. [Авраам] став батьком Ісаака й обрізав його восьмого дня; Ісаак став батьком Якова, а Яків – дванадцятьох патріархів.
And he gave him the covenant of circumcision: and so [Abraham] begat Isaac, and circumcised him the eighth day; and Isaac [begat] Jacob, and Jacob the twelve patriarchs.
9 Патріархи із заздрощів продали Йосифа до Єгипту. Але Бог був із ним
And the patriarchs, moved with jealousy against Joseph, sold him into Egypt: and God was with him,
10 і врятував його від усіх бід. Він дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем Єгипетським, який зробив його правителем над усім Єгиптом та всім своїм домом.
and delivered him out of all his afflictions, and gave him favour and wisdom before Pharaoh king of Egypt; and he made him governor over Egypt and all his house.
11 Потім настав голод та велике страждання у всьому Єгипті та Ханаані, і наші батьки не могли знайти їжі.
Now there came a famine over all Egypt and Canaan, and great affliction: and our fathers found no sustenance.
12 Почувши, що в Єгипті є зерно, Яків надіслав туди наших батьків уперше.
But when Jacob heard that there was corn in Egypt, he sent forth our fathers the first time.
13 Коли ж вони прийшли вдруге, Йосиф відкрився своїм братам, і фараон дізнався про родину Йосифа.
And at the second time Joseph was made known to his brethren; and Joseph’s race became manifest unto Pharaoh.
14 Потім Йосиф послав за своїм батьком Яковом та всіма його родичами – усього сімдесят п’ять осіб.
And Joseph sent, and called to him Jacob his father, and all his kindred, threescore and fifteen souls.
15 Яків прийшов до Єгипту, де помер сам і всі батьки наші.
And Jacob went down into Egypt; and he died, himself, and our fathers;
16 Їхні тіла були перенесені в Сихем та покладені в гробницю, яку Авраам придбав за срібло від синів Еммора в Сихемі.
and they were carried over unto Shechem, and laid in the tomb that Abraham bought for a price in silver of the sons of Hamor in Shechem.
17 Коли ж наближався час здійснення обітниці, яку Бог дав Авраамові, чисельність нашого народу в Єгипті значно збільшилась.
But as the time of the promise drew nigh, which God vouchsafed unto Abraham, the people grew and multiplied in Egypt,
18 Так було, поки в Єгипті не постав інший цар, який не знав Йосифа.
till there arose another king over Egypt, which knew not Joseph.
19 Він підступно поводився з нашими родичами, жорстоко змушуючи наших батьків викидати своїх дітей, щоб не лишалися живими.
The same dealt subtilly with our race, and evil entreated our fathers, that they should cast out their babes to the end they might not live.
20 У цей час народився Мойсей, він був гарним [перед] Богом. Три місяці його годували в батьківському домі,
At which season Moses was born, and was exceeding fair; and he was nourished three months in his father’s house:
21 а коли були вимушені покинути його на вулиці, він був підібраний дочкою фараона, яка виховала його як власного сина.
and when he was cast out, Pharaoh’s daughter took him up, and nourished him for her own son.
22 І навчений був Мойсей усієї єгипетської мудрості; був сильний у слові та дії.
And Moses was instructed in all the wisdom of the Egyptians; and he was mighty in his words and works.
23 Коли ж йому виповнилося сорок років, спало йому на серце відвідати своїх братів, синів Ізраїлевих.
But when he was well-nigh forty years old, it came into his heart to visit his brethren the children of Israel.
24 Побачивши, що одного з них несправедливо скривджено, він заступився за нього та помстився за ображеного, убивши єгиптянина.
And seeing one [of them] suffer wrong, he defended him, and avenged him that was oppressed, smiting the Egyptian:
25 [Мойсей] думав, що його брати зрозуміють, що Бог через нього дає їм визволення, але вони не зрозуміли.
and he supposed that his brethren understood how that God by his hand was giving them deliverance; but they understood not.
26 Наступного дня Мойсей побачив [двох ізраїльтян], що билися. Він намагався їх закликати до миру, кажучи: «Ви ж брати! Чому ви кривдите один одного?»
And the day following he appeared unto them as they strove, and would have set them at one again, saying, Sirs, ye are brethren; why do ye wrong one to another?
27 Але той, хто кривдив свого ближнього, відштовхнув Мойсея, кажучи: «Хто тебе поставив керівником та суддею над нами?
But he that did his neighbour wrong thrust him away, saying, Who made thee a ruler and a judge over us?
28 Чи хочеш і мене вбити так само, як ти вчора вбив єгиптянина?»
Wouldest thou kill me, as thou killedst the Egyptian yesterday?
29 Почувши ці слова, Мойсей утік та оселився як чужинець у землі Мадіам. Там у нього народилося двоє синів.
And Moses fled at this saying, and became a sojourner in the land of Midian, where he begat two sons.
30 Коли минуло сорок років, з’явився Мойсею в пустелі гори Синаю ангел у полум’ї вогню тернового куща.
And when forty years were fulfilled, an angel appeared to him in the wilderness of mount Sinai, in a flame of fire in a bush.
31 Мойсей, побачивши це, був здивований; а коли підійшов ближче, щоб роздивитися, почув голос Господа:
And when Moses saw it, he wondered at the sight: and as he drew near to behold, there came a voice of the Lord,
32 «Я – Бог твоїх батьків, Бог Авраама, Ісаака і Якова». Мойсей, затремтівши від страху, не наважувався поглянути.
I am the God of thy fathers, the God of Abraham, and of Isaac, and of Jacob. And Moses trembled, and durst not behold.
33 Господь же сказав йому: «Зніми своє взуття, бо місце, на якому ти стоїш, – це свята земля.
And the Lord said unto him, Loose the shoes from thy feet: for the place whereon thou standest is holy ground.
34 Я побачив скорботи Мого народу в Єгипті й почув його стогін. Тому Я зійшов, щоб визволити його. А тепер іди, Я посилаю тебе до Єгипту».
I have surely seen the affliction of my people which is in Egypt, and have heard their groaning, and I am come down to deliver them: and now come, I will send thee into Egypt.
35 Того самого Мойсея, якого вони відкинули, кажучи: «Хто тебе поставив керівником та суддею?» – тепер Бог надіслав керівником та визволителем через ангела, який з’явився йому в [полум’ї] тернового куща.
This Moses whom they refused, saying, Who made thee a ruler and a judge? him hath God sent [to be] both a ruler and a deliverer with the hand of the angel which appeared to him in the bush.
36 Він вивів їх з Єгипту, роблячи чудеса та знамення в землі Єгипту, у Червоному морі й у пустелі упродовж сорока років.
This man led them forth, having wrought wonders and signs in Egypt, and in the Red sea, and in the wilderness forty years.
37 Це той Мойсей, що сказав ізраїльтянам: «Бог підніме з-посеред ваших братів Пророка, подібного до мене».
This is that Moses, which said unto the children of Israel, A prophet shall God raise up unto you from among your brethren, like unto me.
38 Він був у зібранні народу в пустелі, разом з ангелом, який говорив із ним на горі Синай, і з нашими батьками. Він отримав слова життя, щоб передати їх нам.
This is he that was in the church in the wilderness with the angel which spake to him in the mount Sinai, and with our fathers: who received living oracles to give unto us:
39 Але наші батьки не бажали коритися, відкинули його та у своїх серцях повернулися до Єгипту.
to whom our fathers would not be obedient, but thrust him from them, and turned back in their hearts unto Egypt,
40 Вони сказали Ааронові: «Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо ми не знаємо, що сталося з цим Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипту».
saying unto Aaron, Make us gods which shall go before us: for as for this Moses, which led us forth out of the land of Egypt, we wot not what is become of him.
41 У ті дні вони зробили [золоте] теля, принесли жертву цьому ідолу та раділи справі своїх рук.
And they made a calf in those days, and brought a sacrifice unto the idol, and rejoiced in the works of their hands.
42 Бог же відвернувся від них, залишивши їх вклонятися тілам небесним, як написано в книзі пророків: «Чи приносили ви Мені жертви та дари упродовж сорока років у пустелі, доме Ізраїля?
But God turned, and gave them up to serve the host of heaven; as it is written in the book of the prophets, Did ye offer unto me slain beasts and sacrifices Forty years in the wilderness, O house of Israel?
43 Ви взяли з собою шатро Молоха, зірку вашого бога Ромфана та зображення, які ви зробили для поклоніння. Тому вишлю вас у полон далі від Вавилона».
And ye took up the tabernacle of Moloch, And the star of the god Rephan, The figures which ye made to worship them: And I will carry you away beyond Babylon.
44 У наших батьків у пустелі було Шатро одкровення, зроблене згідно з вказівками, які Бог дав Мойсею, і за зразком, який він побачив.
Our fathers had the tabernacle of the testimony in the wilderness, even as he appointed who spake unto Moses, that he should make it according to the figure that he had seen.
45 Отримавши його, наші батьки разом з Ісусом [Навином] принесли його у володіння народів, яких Бог вигнав з-перед обличчя наших батьків. І залишився там до днів Давида,
Which also our fathers, in their turn, brought in with Joshua when they entered on the possession of the nations, which God thrust out before the face of our fathers, unto the days of David;
46 який знайшов благодать перед Богом і просив [дозволу] знайти оселю для Бога Якова.
who found favour in the sight of God, and asked to find a habitation for the God of Jacob.
47 Однак Дім для Нього збудував Соломон.
But Solomon built him a house.
48 Але Всевишній не живе в домах, зроблених руками людськими. Як каже пророк:
Howbeit the Most High dwelleth not in [houses] made with hands; as saith the prophet,
49 «Небо – Мій престол, а земля – підніжжя Моїх ніг. Який дім ви Мені збудуєте? – каже Господь. – Або де місце Мого відпочинку?
The heaven is my throne, And the earth the footstool of my feet: What manner of house will ye build me? saith the Lord: Or what is the place of my rest?
50 Хіба не Моя рука створила все це?»
Did not my hand make all these things?
51 Ви – впертий народ, необрізаний серцем та вухами! Ви завжди противитеся Святому Духові, як і ваші батьки.
Ye stiffnecked and uncircumcised in heart and ears, ye do always resist the Holy Ghost: as your fathers did, so do ye.
52 Кого з пророків ваші батьки не переслідували? Вони вбили тих, хто звіщав прихід Праведного, зрадниками та вбивцями Якого ви стали тепер.
Which of the prophets did not your fathers persecute? and they killed them which shewed before of the coming of the Righteous One; of whom ye have now become betrayers and murderers;
53 Отримавши Закон через служіння ангелів, ви не підкорилися йому.
ye who received the law as it was ordained by angels, and kept it not.
54 Почувши це, вони розлютилися у своїх серцях і скреготали зубами проти Стефана.
Now when they heard these things, they were cut to the heart, and they gnashed on him with their teeth.
55 Він же, сповнений Святого Духа, здійняв очі до неба та побачив славу Божу й Ісуса, Який стоїть праворуч від Бога.
But he, being full of the Holy Ghost, looked up stedfastly into heaven, and saw the glory of God, and Jesus standing on the right hand of God,
56 І сказав: «Я бачу відкриті небеса й Сина Людського, Який стоїть праворуч від Бога».
and said, Behold, I see the heavens opened, and the Son of man standing on the right hand of God.
57 Тоді вони голосно закричали та, затуливши вуха, разом кинулися на нього.
But they cried out with a loud voice, and stopped their ears, and rushed upon him with one accord;
58 Вони вивели його за місто та почали закидувати камінням. Свідки [обвинувачення] поклали свій одяг біля ніг молодого чоловіка, що звався Савл.
and they cast him out of the city, and stoned him: and the witnesses laid down their garments at the feet of a young man named Saul.
59 Коли вони закидували Стефана камінням, він молився й казав: «Господи Ісусе, прийми дух мій!»
And they stoned Stephen, calling upon [the Lord], and saying, Lord Jesus, receive my spirit.
60 Потім став на коліна й голосно промовив: «Господи, не зараховуй їм цього гріха!» І, сказавши це, він помер.
And he kneeled down, and cried with a loud voice, Lord, lay not this sin to their charge. And when he had said this, he fell asleep.
