Дії 7
1 Потім первосвященник спитав Стефана: ―Це так?
Then the high priest asked Stephen, “Are these charges true?”
2 Він відповів: ―Брати та батьки, послухайте! Бог слави з’явився нашому батькові Аврааму, коли він жив у Месопотамії, до того, як він оселився в Харрані,
And Stephen declared: “Brothers and fathers, listen to me! The God of glory appeared to our father Abraham while he was still in Mesopotamia, before he lived in Haran,
3 та сказав йому: «Вийди з твоєї землі, з місця твого народження й піди в землю, яку Я покажу тобі».
and told him, ‘Leave your country and your kindred and go to the land I will show you.’
4 Тоді Авраам вийшов із землі Халдейської та оселився в Харрані. А звідти, після смерті його батька, Бог переселив його в землю, де ви зараз живете.
So Abraham left the land of the Chaldeans and settled in Haran. After his father died, God brought him out of that place and into this land where you are now living.
5 І не дав йому ніякої спадщини, не дав навіть кроку землі. Але обіцяв дати її у володіння йому та його нащадкам, хоча Авраам не мав ще дитини.
He gave him no inheritance here, not even a foot of ground. But God promised to give possession of the land to Abraham and his descendants, even though he did not yet have a child.
6 І сказав йому Бог: «Твої нащадки будуть переселенцями в чужій землі, жителі тієї землі поневолять та гнобитимуть їх чотириста років.
God told him that his descendants would be foreigners in a strange land, and that they would be enslaved and mistreated four hundred years.
7 Але народ, який їх поневолить, Я буду судити, – сказав Бог, – і потім вони вийдуть та служитимуть Мені в цьому місці».
‘But I will punish the nation that enslaves them,’ God said, ‘and afterward they will come forth and worship Me in this place.’
8 І дав йому завіт обрізання. [Авраам] став батьком Ісаака й обрізав його восьмого дня; Ісаак став батьком Якова, а Яків – дванадцятьох патріархів.
Then God gave Abraham the covenant of circumcision, and Abraham became the father of Isaac and circumcised him on the eighth day. And Isaac became the father of Jacob, and Jacob of the twelve patriarchs.
9 Патріархи із заздрощів продали Йосифа до Єгипту. Але Бог був із ним
Because the patriarchs were jealous of Joseph, they sold him as a slave into Egypt. But God was with him
10 і врятував його від усіх бід. Він дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем Єгипетським, який зробив його правителем над усім Єгиптом та всім своїм домом.
and rescued him from all his troubles. He granted Joseph favor and wisdom in the sight of Pharaoh king of Egypt, who appointed him ruler over Egypt and all his household.
11 Потім настав голод та велике страждання у всьому Єгипті та Ханаані, і наші батьки не могли знайти їжі.
Then famine and great suffering swept across Egypt and Canaan, and our fathers could not find food.
12 Почувши, що в Єгипті є зерно, Яків надіслав туди наших батьків уперше.
When Jacob heard that there was grain in Egypt, he sent our fathers on their first visit.
13 Коли ж вони прийшли вдруге, Йосиф відкрився своїм братам, і фараон дізнався про родину Йосифа.
On their second visit, Joseph revealed his identity to his brothers, and his family became known to Pharaoh.
14 Потім Йосиф послав за своїм батьком Яковом та всіма його родичами – усього сімдесят п’ять осіб.
Then Joseph sent for his father Jacob and all his relatives, seventy-five in all.
15 Яків прийшов до Єгипту, де помер сам і всі батьки наші.
So Jacob went down to Egypt, where he and our fathers died.
16 Їхні тіла були перенесені в Сихем та покладені в гробницю, яку Авраам придбав за срібло від синів Еммора в Сихемі.
Their bones were carried back to Shechem and placed in the tomb that Abraham had bought from the sons of Hamor at Shechem for a price he paid in silver.
17 Коли ж наближався час здійснення обітниці, яку Бог дав Авраамові, чисельність нашого народу в Єгипті значно збільшилась.
As the time drew near for God to fulfill His promise to Abraham, our people in Egypt increased greatly in number.
18 Так було, поки в Єгипті не постав інший цар, який не знав Йосифа.
Then another king, who knew nothing of Joseph, arose over Egypt.
19 Він підступно поводився з нашими родичами, жорстоко змушуючи наших батьків викидати своїх дітей, щоб не лишалися живими.
He exploited our people and oppressed our fathers, forcing them to abandon their infants so they would die.
20 У цей час народився Мойсей, він був гарним [перед] Богом. Три місяці його годували в батьківському домі,
At that time Moses was born, and he was beautiful in the sight of God. For three months he was nurtured in his father’s house.
21 а коли були вимушені покинути його на вулиці, він був підібраний дочкою фараона, яка виховала його як власного сина.
When he was set outside, Pharaoh’s daughter took him and brought him up as her own son.
22 І навчений був Мойсей усієї єгипетської мудрості; був сильний у слові та дії.
So Moses was educated in all the wisdom of the Egyptians and was powerful in speech and action.
23 Коли ж йому виповнилося сорок років, спало йому на серце відвідати своїх братів, синів Ізраїлевих.
When Moses was forty years old, he decided to visit his brothers, the children of Israel.
24 Побачивши, що одного з них несправедливо скривджено, він заступився за нього та помстився за ображеного, убивши єгиптянина.
And when he saw one of them being mistreated, Moses went to his defense and avenged him by striking down the Egyptian who was oppressing him.
25 [Мойсей] думав, що його брати зрозуміють, що Бог через нього дає їм визволення, але вони не зрозуміли.
He assumed his brothers would understand that God was using him to deliver them, but they did not.
26 Наступного дня Мойсей побачив [двох ізраїльтян], що билися. Він намагався їх закликати до миру, кажучи: «Ви ж брати! Чому ви кривдите один одного?»
The next day he came upon two Israelites who were fighting, and he tried to reconcile them, saying, ‘Men, you are brothers. Why are you mistreating each other?’
27 Але той, хто кривдив свого ближнього, відштовхнув Мойсея, кажучи: «Хто тебе поставив керівником та суддею над нами?
But the man who was abusing his neighbor pushed Moses aside and said, ‘Who made you ruler and judge over us?
28 Чи хочеш і мене вбити так само, як ти вчора вбив єгиптянина?»
Do you want to kill me as you killed the Egyptian yesterday?’
29 Почувши ці слова, Мойсей утік та оселився як чужинець у землі Мадіам. Там у нього народилося двоє синів.
At this remark, Moses fled to the land of Midian, where he lived as a foreigner and had two sons.
30 Коли минуло сорок років, з’явився Мойсею в пустелі гори Синаю ангел у полум’ї вогню тернового куща.
After forty years had passed, an angel appeared to Moses in the flames of a burning bush in the desert near Mount Sinai.
31 Мойсей, побачивши це, був здивований; а коли підійшов ближче, щоб роздивитися, почув голос Господа:
When Moses saw it, he marveled at the sight. As he approached to look more closely, the voice of the Lord came to him:
32 «Я – Бог твоїх батьків, Бог Авраама, Ісаака і Якова». Мойсей, затремтівши від страху, не наважувався поглянути.
‘I am the God of your fathers, the God of Abraham, Isaac, and Jacob.’ Moses trembled with fear and did not dare to look.
33 Господь же сказав йому: «Зніми своє взуття, бо місце, на якому ти стоїш, – це свята земля.
Then the Lord said to him, ‘Take off your sandals, for the place where you are standing is holy ground.
34 Я побачив скорботи Мого народу в Єгипті й почув його стогін. Тому Я зійшов, щоб визволити його. А тепер іди, Я посилаю тебе до Єгипту».
I have indeed seen the oppression of My people in Egypt. I have heard their groaning and have come down to deliver them. Now come, I will send you back to Egypt.’
35 Того самого Мойсея, якого вони відкинули, кажучи: «Хто тебе поставив керівником та суддею?» – тепер Бог надіслав керівником та визволителем через ангела, який з’явився йому в [полум’ї] тернового куща.
This Moses, whom they had rejected with the words, ‘Who made you ruler and judge?’ is the one whom God sent to be their ruler and redeemer through the angel who appeared to him in the bush.
36 Він вивів їх з Єгипту, роблячи чудеса та знамення в землі Єгипту, у Червоному морі й у пустелі упродовж сорока років.
He led them out and performed wonders and signs in the land of Egypt, at the Red Sea, and for forty years in the wilderness.
37 Це той Мойсей, що сказав ізраїльтянам: «Бог підніме з-посеред ваших братів Пророка, подібного до мене».
This is the same Moses who told the Israelites, ‘God will raise up for you a prophet like me from among your brothers.’
38 Він був у зібранні народу в пустелі, разом з ангелом, який говорив із ним на горі Синай, і з нашими батьками. Він отримав слова життя, щоб передати їх нам.
He was in the assembly in the wilderness with the angel who spoke to him on Mount Sinai, and with our fathers. And he received living words to pass on to us.
39 Але наші батьки не бажали коритися, відкинули його та у своїх серцях повернулися до Єгипту.
But our fathers refused to obey him. Instead, they rejected him and in their hearts turned back to Egypt.
40 Вони сказали Ааронові: «Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо ми не знаємо, що сталося з цим Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипту».
They said to Aaron, ‘Make us gods who will go before us! As for this Moses who led us out of the land of Egypt, we do not know what has happened to him.’
41 У ті дні вони зробили [золоте] теля, принесли жертву цьому ідолу та раділи справі своїх рук.
At that time they made a calf and offered a sacrifice to the idol, rejoicing in the works of their hands.
42 Бог же відвернувся від них, залишивши їх вклонятися тілам небесним, як написано в книзі пророків: «Чи приносили ви Мені жертви та дари упродовж сорока років у пустелі, доме Ізраїля?
But God turned away from them and gave them over to the worship of the host of heaven, as it is written in the book of the prophets: ‘Did you bring Me sacrifices and offerings forty years in the wilderness, O house of Israel?
43 Ви взяли з собою шатро Молоха, зірку вашого бога Ромфана та зображення, які ви зробили для поклоніння. Тому вишлю вас у полон далі від Вавилона».
You have taken along the tabernacle of Molech and the star of your god Rephan, the idols you made to worship. Therefore I will send you into exile beyond Babylon.’
44 У наших батьків у пустелі було Шатро одкровення, зроблене згідно з вказівками, які Бог дав Мойсею, і за зразком, який він побачив.
Our fathers had the tabernacle of the Testimony with them in the wilderness. It was constructed exactly as God had directed Moses, according to the pattern he had seen.
45 Отримавши його, наші батьки разом з Ісусом [Навином] принесли його у володіння народів, яких Бог вигнав з-перед обличчя наших батьків. І залишився там до днів Давида,
And our fathers who received it brought it in with Joshua when they dispossessed the nations God drove out before them. It remained until the time of David,
46 який знайшов благодать перед Богом і просив [дозволу] знайти оселю для Бога Якова.
who found favor in the sight of God and asked to provide a dwelling place for the God of Jacob.
47 Однак Дім для Нього збудував Соломон.
But it was Solomon who built the house for Him.
48 Але Всевишній не живе в домах, зроблених руками людськими. Як каже пророк:
However, the Most High does not dwell in houses made by human hands. As the prophet says:
49 «Небо – Мій престол, а земля – підніжжя Моїх ніг. Який дім ви Мені збудуєте? – каже Господь. – Або де місце Мого відпочинку?
‘Heaven is My throne and the earth is My footstool. What kind of house will you build for Me, says the Lord, or where will My place of repose be?
50 Хіба не Моя рука створила все це?»
Has not My hand made all these things?’
51 Ви – впертий народ, необрізаний серцем та вухами! Ви завжди противитеся Святому Духові, як і ваші батьки.
You stiff-necked people with uncircumcised hearts and ears! You always resist the Holy Spirit, just as your fathers did.
52 Кого з пророків ваші батьки не переслідували? Вони вбили тих, хто звіщав прихід Праведного, зрадниками та вбивцями Якого ви стали тепер.
Which of the prophets did your fathers fail to persecute? They even killed those who foretold the coming of the Righteous One. And now you are His betrayers and murderers—
53 Отримавши Закон через служіння ангелів, ви не підкорилися йому.
you who received the law ordained by angels, yet have not kept it.”
54 Почувши це, вони розлютилися у своїх серцях і скреготали зубами проти Стефана.
On hearing this, the members of the Sanhedrin were enraged, and they gnashed their teeth at him.
55 Він же, сповнений Святого Духа, здійняв очі до неба та побачив славу Божу й Ісуса, Який стоїть праворуч від Бога.
But Stephen, full of the Holy Spirit, looked intently into heaven and saw the glory of God and Jesus standing at the right hand of God.
56 І сказав: «Я бачу відкриті небеса й Сина Людського, Який стоїть праворуч від Бога».
“Look,” he said, “I see heaven open and the Son of Man standing at the right hand of God.”
57 Тоді вони голосно закричали та, затуливши вуха, разом кинулися на нього.
At this they covered their ears, cried out in a loud voice, and rushed together at him.
58 Вони вивели його за місто та почали закидувати камінням. Свідки [обвинувачення] поклали свій одяг біля ніг молодого чоловіка, що звався Савл.
They dragged him out of the city and began to stone him. Meanwhile the witnesses laid their garments at the feet of a young man named Saul.
59 Коли вони закидували Стефана камінням, він молився й казав: «Господи Ісусе, прийми дух мій!»
While they were stoning him, Stephen appealed, “Lord Jesus, receive my spirit.”
60 Потім став на коліна й голосно промовив: «Господи, не зараховуй їм цього гріха!» І, сказавши це, він помер.
Falling on his knees, he cried out in a loud voice, “Lord, do not hold this sin against them.” And when he had said this, he fell asleep.
