Дії 4
1 Поки Петро та Іван говорили до народу, підійшли до них священники, начальник храмової охорони та садукеї.
As they spake vnto the people the prestes and the rular of the teple and the Saduces came vpon them
2 Вони були дуже незадоволені тим, що Петро та Іван навчали народ та звіщали воскресіння з мертвих в Ісусі.
takynge it grevously that they taught ye pople and preached in Iesus the resurreccion fro deeth.
3 Вони схопили їх та кинули у в’язницю до ранку, бо вже був вечір.
And they layde hondes on them and put them in holde vntill the nexte daye: for it was now even tyde.
4 Багато з тих, що чули слово, увірували; і число віруючих збільшилося до п’яти тисяч.
How be it many of them which hearde the wordes beleved and the noumbre of the men was aboute fyve thousande.
5 Наступного дня керівники, старійшини та книжники зібралися разом у Єрусалимі.
And it chaunsed on the morowe that their rulars and elders and Scribes
6 Там були первосвященник Анна, Каяфа, Іван, Олександр та інші з роду первосвященників.
as Annas the chefe Prest and Cayphas and Iohn and Alexander and as many as were of ye kynred of the hye prestes gadered to geder at Ierusalem
7 Вони поставили Петра та Івана посередині та запитали: ―Якою силою або чиїм ім’ям ви зробили це?
and set the other before them and axed: by what power or what name have ye done this syrs?
8 Тоді Петро, сповнений Духом Святим, сказав їм: ―Начальники народу та старійшини!
Then Peter full of ye holy goost sayd vnto them: ye rulars of the people and elders of Israel
9 Якщо ви сьогодні вимагаєте відповіді від нас за добрий вчинок, зроблений хворій людині, і питаєте, як її було зцілено,
yf we this daye are examined of the good dede done to the sycke man by what meanes he is made whoale:
10 тоді ви та весь народ Ізраїлю мусите знати: ім’ям Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли і Якого Бог воскресив із мертвих, цей чоловік стоїть перед вами зцілений.
be yt knowen vnto you all and to the people of Israel that in the name of Iesus Christ of Nazareth whom ye crucified and whom God raysed agayne from deeth: even by him doth this man stonde here present before you whoale.
11 Ісус – «Камінь, відкинутий вами, будівничими, Що став наріжним каменем».
This is ye stone cast a syde of you bylders which is set in the chefe place of the corner.
12 Немає ні в кому іншому спасіння, бо немає під небом іншого імені, даного людям, яким ми маємо бути спасенні.
Nether is ther salvacio in eny other. Nor yet also is ther eny other name geven to men wherin we must be saved.
13 Побачивши сміливість Петра та Івана й зрозумівши, що це звичайні та неосвічені люди, здивувалися та усвідомили, що вони були з Ісусом.
When they sawe the boldnes of Peter and Iohn and vnderstode that they were vnlerned men and laye people they marveyled and they knew them that they were with Iesu:
14 Але оскільки бачили, що біля них стоїть зцілений, не могли їм нічого заперечити.
and beholdinge also the ma which was healed stondinge with the they coulde not saye agaynst it.
15 Тоді наказали їм вийти із Синедріону та почали радитися між собою, кажучи:
But they comaunded them to go a syde out of the counsell and counceled amoge them selves
16 «Що ж нам робити з цими людьми? Адже всі жителі Єрусалима знають, що через них відбулося явне знамення, і ми не можемо цього спростувати.
sayinge: what shall we do to these men? For a manifest signe is done by the and is openly knowen to all them that dwell in Ierusalem and we canot denye it.
17 Однак щоб це не поширювалося далі серед народу, накажімо їм більше не говорити про це ім’я жодній людині».
But that it be noysed no farther amoge the people let us threaten and charge them that they speake hence forth to no man in this name.
18 І, покликавши їх, заборонили говорити й навчати в ім’я Ісуса.
And they called them and comaunded them that in no wyse they shuld speake or teache in the name of Iesu.
19 Але Петро та Іван відповіли їм: «Розсудіть самі, чи справедливо перед Богом слухати більше вас, ніж Бога?
But Peter and Iohn answered vnto them and sayde: whether it be right in the syght of God to obeye you moare then God iudge ye.
20 Адже ми не можемо мовчати про те, що чули та бачили».
For we canot but speake that which we have sene and hearde.
21 Пригрозивши їм ще раз, вони відпустили їх, бо не знайшли способу, як їх покарати, оскільки весь народ прославляв Бога за те, що сталося.
So threatened they them and let them goo and founde no thinge how to punysshe them because of the people. For all me lauded God for the myracle which was done:
22 Чоловік, з яким сталося це знамення зцілення, мав більше сорока років.
for the man was above fourty yeare olde on whom this myracle of healinge was shewed.
23 Коли їх відпустили, вони пішли до своїх і розповіли, що їм сказали первосвященники та старійшини.
Assone as they were let goo they came to their felowes and shewed all that the hye prestes and elders had sayde to them.
24 Почувши це, усі звернулися разом до Бога, кажучи: «Владико! Ти створив небеса, землю, море й усе, що в них.
And when they hearde that they lyfte vp their voyces to God with one accorde and sayde: Lorde thou arte God which hast made heaven and erth the see and all that in them is
25 Ти промовив Святим Духом через вуста Давида, нашого батька й Твого служителя: „Чому бентежаться народи і племена задумують марне?
which by the mouth of thy servaunt David hast sayd: Why dyd the hethen rage and the people immagen vayne thinges.
26 Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця“.
The kynges of the erth stode vp and the rulars came to gedder agaynst the Lorde and agaynst his Christ.
27 Бо справді об’єдналися в цьому місті Ірод і Понтій Пилат разом з язичниками та народом Ізраїлю проти Твого святого Слуги Ісуса, Якого Ти помазав.
For of a trueth agaynst thy holy chylde Iesus whom thou hast annoynted bothe Herode and also Poncius Pylate with the Gentils and the people of Israel gaddered them selves to gedder
28 Вони зробили те, що Твоя рука й Твоя воля визначили заздалегідь, щоб здійснилося.
for to do whatsoever thy honde and thy counsell determined before to be done.
29 І тепер, Господи, подивися на їхні погрози і дай рабам Твоїм з усією сміливістю звіщати Твоє Слово.
And now Lorde beholde their threatenynges and graunte vnto thy servauntes with all confidence to speake thy worde.
30 Простягни руку Свою та зцілюй хворих, роби чудеса та знамення через ім’я Твого святого Слуги Ісуса!»
So that thou stretche forth thy honde that healynge and signes and wonders be done by the name of thy holy chylde Iesus.
31 Після того, як вони помолилися, місце, де вони знаходились, затремтіло, усі наповнилися Святим Духом і сміливо почали звіщати Слово Боже.
And assone as they had prayed the place moved wheare they were assembled to gedder and they were all filled with the holy goost and they spake the worde of God boldely.
32 Уся спільнота віруючих була єдина серцем і душею. Ніхто не казав, що його майно належить тільки йому, але все в них було спільне.
And the multitude of them that beleved were of one hert and of one soule. Also none of them sayde that eny of the thinges which he possessed was his awne: but had all thinges commen.
33 Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на всіх.
And with greate power gave the Apostles witnes of the resurreccion of the Lorde Iesu. And greate grace was with them all.
34 Серед них не було нужденних, бо власники земель та будинків продавали їх, приносили отримані гроші
Nether was ther eny amonge them that lacked. For as many as were possessers of londes or housses solde them and brought the pryce of the thinges that were solde
35 та клали їх до ніг апостолів. Ці гроші розподілялися кожному за його потребою.
and layed yt doune at the Apostles fete. And distribucion was made vnto every man accordinge as he had nede.
36 Йосиф, якого апостоли звали Варнавою (що перекладається як «син утіхи»), левіт, родом із Кіпру,
And Ioses which was also called of the Apostles Barnabas (that is to saye the sonne of consolacion) beynge a Levite and of the countre of Cipers
37 який володів ділянкою землі, продав її та приніс гроші й поклав їх до ніг апостолів.
had londe and solde it. and layde the pryce doune at the Apostles fete.
