Дії 4
1 Поки Петро та Іван говорили до народу, підійшли до них священники, начальник храмової охорони та садукеї.
And as they spoke to the people, the priests and the captain of the temple and the Sadducees approached them,
2 Вони були дуже незадоволені тим, що Петро та Іван навчали народ та звіщали воскресіння з мертвих в Ісусі.
being greatly annoyed because of their teaching the people, and proclaiming in Jesus the resurrection of the dead.
3 Вони схопили їх та кинули у в’язницю до ранку, бо вже був вечір.
And they threw hands on them, and put them in custody for the morrow, for it was now evening.
4 Багато з тих, що чули слово, увірували; і число віруючих збільшилося до п’яти тисяч.
But many of those who heard the word believed, and the number of the men became about five thousand.
5 Наступного дня керівники, старійшини та книжники зібралися разом у Єрусалимі.
And it came to pass on the morrow, to be assembled in Jerusalem, their rulers, and elders, and scholars,
6 Там були первосвященник Анна, Каяфа, Іван, Олександр та інші з роду первосвященників.
and Annas the high priest, and Caiaphas, and John, and Alexander, and as many as were of the high priestly family.
7 Вони поставили Петра та Івана посередині та запитали: ―Якою силою або чиїм ім’ям ви зробили це?
And after placing them in the midst, they inquired, By what power, or in what name, have ye done this?
8 Тоді Петро, сповнений Духом Святим, сказав їм: ―Начальники народу та старійшини!
Then Peter being filled with the Holy Spirit, said to them, Rulers of the people, and elders of Israel,
9 Якщо ви сьогодні вимагаєте відповіді від нас за добрий вчинок, зроблений хворій людині, і питаєте, як її було зцілено,
if we are examined today about a good deed, of a feeble man, by what this man has been healed,
10 тоді ви та весь народ Ізраїлю мусите знати: ім’ям Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли і Якого Бог воскресив із мертвих, цей чоловік стоїть перед вами зцілений.
be it known to you all, and to all the people of Israel, that in the name of Jesus Christ the Nazarene, whom ye crucified, whom God raised from the dead, by this, this man stands here before you healthy.
11 Ісус – «Камінь, відкинутий вами, будівничими, Що став наріжним каменем».
This is the stone that was rejected by you who build, which became into the head of the corner.
12 Немає ні в кому іншому спасіння, бо немає під небом іншого імені, даного людям, яким ми маємо бути спасенні.
And salvation is not in any other man, for there is no other name under the heaven, that has been given among men, by which we must be saved.
13 Побачивши сміливість Петра та Івана й зрозумівши, що це звичайні та неосвічені люди, здивувалися та усвідомили, що вони були з Ісусом.
Now when they saw the boldness of Peter and John, and having perceived that they are illiterate and uneducated men, they marveled. And they recognized them, that they had been with Jesus.
14 Але оскільки бачили, що біля них стоїть зцілений, не могли їм нічого заперечити.
And seeing the man who was healed standing with them, they had nothing to contradict.
15 Тоді наказали їм вийти із Синедріону та почали радитися між собою, кажучи:
But after commanding them to go outside of the council, they conferred among each other,
16 «Що ж нам робити з цими людьми? Адже всі жителі Єрусалима знають, що через них відбулося явне знамення, і ми не можемо цього спростувати.
saying, What will we do to these men? For that indeed a notable sign has happened by them, is apparent to all who dwell in Jerusalem, and we cannot deny it.
17 Однак щоб це не поширювалося далі серед народу, накажімо їм більше не говорити про це ім’я жодній людині».
But that it may not spread on further among the people, let us threaten them with threats to speak no longer in this name, to not one man.
18 І, покликавши їх, заборонили говорити й навчати в ім’я Ісуса.
And having called them, they commanded them entirely, not to utter nor to teach in the name of Jesus.
19 Але Петро та Іван відповіли їм: «Розсудіть самі, чи справедливо перед Богом слухати більше вас, ніж Бога?
But Peter and John having replied to them, they said, Whether it is right in the sight of God to hearken to you rather than God, judge ye.
20 Адже ми не можемо мовчати про те, що чули та бачили».
For we are not able not to speak what we saw and heard.
21 Пригрозивши їм ще раз, вони відпустили їх, бо не знайшли способу, як їх покарати, оскільки весь народ прославляв Бога за те, що сталося.
And they, having further threatened, released them, finding nothing how they might punish them, because of the people. Since all glorified God for that which happened.
22 Чоловік, з яким сталося це знамення зцілення, мав більше сорока років.
For the man was more than forty years old on whom this sign of healing had occurred.
23 Коли їх відпустили, вони пішли до своїх і розповіли, що їм сказали первосвященники та старійшини.
And after being released, they went to their own men, and reported as many things as the chief priests and the elders said to them.
24 Почувши це, усі звернулися разом до Бога, кажучи: «Владико! Ти створив небеса, землю, море й усе, що в них.
And those who heard lifted up a voice to God with one accord, and said, Thou Master, the God who made the heaven and the earth and the sea, and all things in them.
25 Ти промовив Святим Духом через вуста Давида, нашого батька й Твого служителя: „Чому бентежаться народи і племена задумують марне?
He who said through the mouth of thy boy David, Why do the nations rage, and the peoples meditate vain things?
26 Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця“.
The kings of the earth stood up, and the rulers were gathered together, against the Lord, and against his Christ.
27 Бо справді об’єдналися в цьому місті Ірод і Понтій Пилат разом з язичниками та народом Ізраїлю проти Твого святого Слуги Ісуса, Якого Ти помазав.
For in truth, against thy holy Boy Jesus, whom thou anointed, both Herod and Pontius Pilate, with the Gentiles and the peoples of Israel, were gathered together,
28 Вони зробили те, що Твоя рука й Твоя воля визначили заздалегідь, щоб здійснилося.
to do as many things as thy hand and thy purpose predetermined to happen.
29 І тепер, Господи, подивися на їхні погрози і дай рабам Твоїм з усією сміливістю звіщати Твоє Слово.
And now, Lord, look upon their threats, and grant to thy bondmen with all boldness to speak thy word,
30 Простягни руку Свою та зцілюй хворих, роби чудеса та знамення через ім’я Твого святого Слуги Ісуса!»
by thy stretching forth thy hand for healing, and signs and wonders to happen through the name of thy holy Boy Jesus.
31 Після того, як вони помолилися, місце, де вони знаходились, затремтіло, усі наповнилися Святим Духом і сміливо почали звіщати Слово Боже.
And when they prayed, the place in which they were assembled was shaken, and they were all filled with the Holy Spirit, and they spoke the word of God with boldness.
32 Уся спільнота віруючих була єдина серцем і душею. Ніхто не казав, що його майно належить тільки йому, але все в них було спільне.
And the multitude of those who believed were of one heart and soul. And not even one man said that anything of the things that was possessed by him was his own, but all things were common to them.
33 Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на всіх.
And with great power the apostles gave back the testimony of the resurrection of the Lord Jesus, and great grace was upon them all.
34 Серед них не було нужденних, бо власники земель та будинків продавали їх, приносили отримані гроші
For not even any needy was among them, for as many as were owners of lands or houses, selling, they brought the proceeds of the things that were sold,
35 та клали їх до ніг апостолів. Ці гроші розподілялися кожному за його потребою.
and placed them at the apostles' feet. And it was distributed to each, according as any man had need.
36 Йосиф, якого апостоли звали Варнавою (що перекладається як «син утіхи»), левіт, родом із Кіпру,
And Joses, who was surnamed by the apostles, Barnabas (which is, being translated, son of encouragement), a Levite, a Cypriot by nationality,
37 який володів ділянкою землі, продав її та приніс гроші й поклав їх до ніг апостолів.
having sold a field that was possessed by him, brought the money and placed it at the apostles' feet.
