Дії 28
1 Урятувавшись, ми дізналися, що острів називається Мальта.
Nuuni gaxa saro keyida wode gakkida haathan teqettida biittay Maltta geetetteyssa erida.
2 Мешканці [острова] виявили до нас надзвичайну гостинність. Вони, запаливши вогонь, прийняли всіх нас, тому що падав дощ і було холодно.
Maltta asay nuus daro keeha keehidosona. Iri bukkiya gishonne meeggiya gisho tama eethidi nuna ubbaa mokkidosona.
3 Коли Павло, зібравши купу сухих дров, поклав їх на вогонь, гадюка, яка виповзла від жару, вчепилася за його руку.
Phawuloosi daro afira shiishidi taman wothishin, shooshi seelaa gisho keyidi iya kushiya bolla xaaxettidi iya dukkis.
4 Мешканці, побачивши, що з його руки звисає змія, говорили одне одному: «Без сумніву, цей чоловік – убивця: він урятувався з моря, але справедливість не дозволила йому жити».
Maltta asay shooshi Phawuloosa kushen xaaxettidayssa be7ida wode issoy issuwako, “Tuma ha uray shemppo wodhida asi; hari attoshin abbaafe I attinkka xoossa pirddafe attidi paxa daanaw dandda7ibeenna” yaagidosona.
5 Однак [Павло] струсив змію у вогонь, не зазнавши жодної шкоди.
Shin Phawuloosi ba kushiyappe shooshaa wuxarkkidi, taman yeggis; iya aykkoka qohibeenna.
6 Вони очікували, що він почне опухати або негайно впаде мертвий. Але, чекаючи довго, побачили, що нічого поганого з ним не сталося. Тоді змінили свою думку й казали, що він – бог.
Entti, “Iya bollay kixxees, woykko akeekonna kunddidi hayqqees” gidi iya naagoosona. Shin daro wode naagidi iya bollan aybikka dummattidabay dhayin, “Hessi xoosse” yaagidi bantta qofaa laammidosona.
7 Неподалік від того місця були землі, які належали начальникові острова, на ім’я Публій. Він прийняв нас, і ми гостювали в нього три дні.
He heeran haathan teqettida biittaa halaqay Pupliyoosa geyssas gadey de7ees; heedzu gallas gakkanaw i nuna siiqon mokkis.
8 І сталося, що батько Публія лежав хворий на лихоманку та кишкову інфекцію. Павло увійшов до нього, помолився та, поклавши на нього руки, зцілив його.
Pupliyoosa aaway qoxo, mishanne ulo uttison harggettidi zin77idi de7ees. Phawuloosi iya soo gelidi iyaw Xoossaa woossis; ba kushiya iya bolla wothidi pathis.
9 Після цього й інші хворі з острова приходили та отримували зцілення.
Hessafe guye, Maltan de7iya harggiya hara asatikka yidi paxidosona.
10 Вони вшанували нас великими почестями й, коли ми відпливали, забезпечили нас усім необхідним.
Entti nuna daro bonchcho bonchchidosona; nuuni markkaben baanaw denddida wode oges koshshiyabaa nuus immidosona.
11 Через три місяці ми відпливли на олександрійському кораблі, котрий мав знак Діоскурів та перезимував на острові.
Heedzu ageenappe guye, Maltan balggo aathida Iskkinddiriya markkaben baanaw denddida. He markkabiya bolla Diyosqoroosa giya mentte eeqata misiley de7ees.
12 Ми припливли до Сиракуз та пробули там три дні.
Sirakuuse giya katamaa gelidi yan heedzu gallas uttida.
13 Відпливши звідти, прибули до Регії. Наступного дня повіяв південний вітер, і через день ми прибули до Путеолі.
Yaappe denddidi Regiyume giya katamaa gakkida. Issi gallasappe guye, dugeha bagga carkkoy carkkin, wonttetha gallas Putiyoole giya katamaa gakkida.
14 Там знайшли братів, і вони просили нас залишитися з ними сім днів. І так ми прибули до Рима.
Yan nuuni issi issi ammaniyaa asata demmin, banttara saamintta gam77ana mela nuna woossidosona. Hessafe guye, Roome bida.
15 Тамтешні брати, почувши про нас, вийшли нам назустріч до форуму Аппія й до Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богові та підбадьорився.
Roomen de7iya ammaniyaa asati nubaa si7idi, Afiyoosa Giyaan, Heedzu Aqiyaso giya bessaa gakkanaw nuna mokkanaw yidosona. Phawuloosi entta be7ida wode Xoossaa galatidi minettis.
16 Ми прибули до Рима, сотник передав в’язнів начальникові охорони, а Павлові було дозволено жити окремо. З ним був тільки воїн, який його охороняв.
Nuuni Roome gelida wode Phawuloosi bana naagiya wotaaddariyara barkka de7o geetettis.
17 Через три дні [Павло] скликав знатних юдеїв і, коли вони зібралися, промовив до них: ―Брати, я не зробив нічого проти [нашого] народу або проти звичаїв батьків, проте мене було заарештовано в Єрусалимі та видано в руки римлян,
Heedzu gallasappe guye, Phawuloosi Ayhudeta halaqata baakko xeegisis. Entti shiiqida wode enttako, “Ta ishato, taani nu asaa woykko nu aawata wogaa bolla aybi qohokka oothabiikke, shin tana Yerusalaamen qachchidi Roome asaas aathidi immidosona.
18 які, розглянувши мою справу, хотіли звільнити мене, тому що ніякої провини, вартої смерті, на мені не було.
Entti ta mootuwa be7idi hayqos gathiyabaa ta bolla aybibaakka demmiboonna gisho tana billanaaw qoppidosona.
19 Але оскільки юдеї протистояли цьому, я був змушений звернутися до Кесаря, проте не для того, щоб звинуватити в чомусь мій народ.
Shin Ayhudeti hessa ixxida wode, ‘Tabaa Qeesarey pirddo’ yaagasippe attin taani ta deriya mootiyabay de7in gidenna.
20 Саме з цієї причини покликав вас, щоб побачити та поговорити, бо за надію Ізраїлю на мені ці кайдани.
Taani hinttena xeegisiday hinttena be7anawunne hinttew hayssa odanaassa. Taani ha santhalaatan qashettiday Isra7eele asay naagiya ufayssaa gishossa” yaagis.
21 Вони відповіли: ―Ми не отримали щодо тебе жодного листа з Юдеї, і ніхто з братів, що приходили, не сповістив і не сказав нічого поганого про тебе.
Ayhude halaqati Phawuloosakko, “Nuus Yihudappe nebaa xaafettida dabddaabbey gakkibeenna. Yaappe yida asatappe issoykka nebaa iita odiday baawa.
22 Однак ми б хотіли почути від тебе, що ти думаєш, бо нам відомо, що всюди говорять проти цього угрупування.
Shin ha ne kaalliya ammanuwa dumma dumma bessan asay ixxeyssa nuuni eriya gisho ne qofaa si7anaw koyoos” yaagidosona.
23 У призначений день до його помешкання прийшло їх ще більше. [Павло] з ранку до вечора свідчив їм про Царство Боже, намагаючись переконати їх про Ісуса на підставі Закону Мойсея та Пророків.
Entti bantta yaana gallas Phawuloosas qaxaridi, he gallas daridi i de7iyasuwa yidosona. I wonttafe omarssi gakkanaw Xoossaa kawotethaabaa enttaw markkattis. Qassi entti Yesuusabaa ammanana mela Muse higgiyafenne nabeta maxaafappe qonccisidi entta tamaarssis.
24 Одні були переконані тим, що він казав, інші ж не вірили.
Issoti issoti Phawuloosi gidayssa ammanidosona, shin harati ammanibookkona.
25 Коли, не дійшовши згоди, відходили, Павло сказав такі слова: «Правильно промовив Дух Святий через пророка Ісаю вашим батькам:
Entti bantta giddon oda ma77onna ixxida wode Phawuloosi issibaa gidaappe guye bidosona. I hayssada yaagis: “Geeshsha Ayyaanay nu aawatas nabiya Isayaasa doonan odidayssi tuma.
26 „Піди до цього народу та скажи: «Ви будете слухати й слухати, але ніколи не зрозумієте; будете дивитись і дивитись, але ніколи не побачите.
‘Neeni he asaakko bada, hintte sissaa si7eeta, shin hinttew gelenna; hintte be7o be7eeta, shin demmeketa.
27 Бо серце цього народу згрубіло, важко стали чути вухами й очі свої заплющили, щоб не побачити очима, не почути вухами, не зрозуміти серцем і не навернутись, щоб Я зцілив їх»“.
Ays giikko, ha deriya wozanay muumis; entta haythay tullis; entta ayfeykka goozettis. Hessi baynneeko, entti bantta ayfiyaan be7idi, bantta haythan si7idi, bantta wozanan akeekidi, entti taakko simmana; takka entta pathanashin’ yaaga” yaagis.
28 Отже, нехай вам буде відомо, що це спасіння Боже було надіслане язичникам, і вони його почують».
“Hiza, hayssi Xoossaa atotethaa kiitay Ayhude gidonnayssatas gideyssa ereeta. Enttika si7ana” yaagis.
29 Після цих слів юдеї розійшлися, сперечаючись між собою.
Phawuloosi hessa gidaappe guye, Ayhudeti bantta giddon daro palamishe keyidi bidosona.
30 Павло цілих два роки залишався [там] на власному утриманні й приймав усіх, хто заходив до нього.
Phawuloosi kera keethan nam77u laythi kumethi de7is; yan de7ishe baakko yaa ubbaa mokkees.
31 Він проповідував Царство Боже та навчав про Господа Ісуса Христа сміливо та без перешкоди.
Yashshi baynnanne oonikka diggonnashin Xoossaa kawotethaabaa sabbakis; Godaa Yesuus Kiristtoosabaa qonccisidi tamaarssees.
