Дії 23
1 Павло подивився уважно на Синедріон та сказав: «Брати, до цього дня я жив перед Богом із добрим сумлінням».
ατενισας δε {VAR2: ο } παυλος τω συνεδριω ειπεν ανδρες αδελφοι εγω παση συνειδησει αγαθη πεπολιτευμαι τω θεω αχρι ταυτης της ημερας
2 Тут первосвященник Ананія наказав тим, хто стояв біля нього, ударити його по вустах.
ο δε αρχιερευς ανανιας επεταξεν τοις παρεστωσιν αυτω τυπτειν αυτου το στομα
3 Тоді Павло промовив до нього: ―Бог тебе вдарить, стіно побілена! Ти сидиш тут, аби судити мене за Законом, але сам, всупереч Закону, наказуєш мене вдарити!
τοτε ο παυλος προς αυτον ειπεν τυπτειν σε μελλει ο θεος τοιχε κεκονιαμενε και συ καθη κρινων με κατα τον νομον και παρανομων κελευεις με τυπτεσθαι
4 Ті, що стояли біля нього, сказали: ―Ти ображаєш Божого первосвященника?
οι δε παρεστωτες ειπαν τον αρχιερεα του θεου λοιδορεις
5 Павло відповів: ―Брати, я не знав, що він первосвященник. Бо написано: «Керівника народу твого не злослов».
εφη τε ο παυλος ουκ ηδειν αδελφοι οτι εστιν αρχιερευς γεγραπται γαρ οτι αρχοντα του λαου σου ουκ ερεις κακως
6 Знаючи, що одна частина з них – садукеї, а друга – фарисеї, Павло вигукнув у Синедріоні: ―Брати, я фарисей, син фарисея, і мене судять за надію у воскресіння з мертвих!
γνους δε ο παυλος οτι το εν μερος εστιν σαδδουκαιων το δε ετερον φαρισαιων εκραζεν εν τω συνεδριω ανδρες αδελφοι εγω φαρισαιος ειμι υιος φαρισαιων περι ελπιδος και αναστασεως νεκρων {VAR2: [εγω] } κρινομαι
7 Коли він це сказав, між фарисеями та садукеями виникла незгода, і натовп розділився;
τουτο δε αυτου {VAR1: λαλουντος } {VAR2: ειποντος } εγενετο στασις των φαρισαιων και σαδδουκαιων και εσχισθη το πληθος
8 бо садукеї кажуть, що немає воскресіння з мертвих, ні ангелів, ні духів. Фарисеї ж визнають усе це.
σαδδουκαιοι {VAR2: μεν } γαρ λεγουσιν μη ειναι αναστασιν μητε αγγελον μητε πνευμα φαρισαιοι δε ομολογουσιν τα αμφοτερα
9 Здійнявся великий крик, деякі книжники з фарисейської сторони піднялися й рішуче сказали: «Ми не знаходимо нічого поганого в цій людині! Може, і справді якийсь дух або ангел говорив до нього?»
εγενετο δε κραυγη μεγαλη και ανασταντες τινες των γραμματεων του μερους των φαρισαιων διεμαχοντο λεγοντες ουδεν κακον ευρισκομεν εν τω ανθρωπω τουτω ει δε πνευμα ελαλησεν αυτω η αγγελος
10 Колотнеча ставала дедалі більшою; і Трибун, боячись, щоб вони не розірвали Павла, наказав воїнам зійти, забрати його з-поміж них і відвести у фортецю.
πολλης δε γινομενης στασεως φοβηθεις ο χιλιαρχος μη διασπασθη ο παυλος υπ αυτων εκελευσεν το στρατευμα καταβαν αρπασαι αυτον εκ μεσου αυτων αγειν {VAR2: τε } εις την παρεμβολην
11 Наступної ночі Господь став перед Павлом та промовив: «Будь сміливим! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так будеш свідчити і в Римі».
τη δε επιουση νυκτι επιστας αυτω ο κυριος ειπεν θαρσει ως γαρ διεμαρτυρω τα περι εμου εις ιερουσαλημ ουτως σε δει και εις ρωμην μαρτυρησαι
12 Коли настав день, деякі юдеї зібрались і заприсягнулися, що не їстимуть і не питимуть, поки не вб’ють Павла.
γενομενης δε ημερας ποιησαντες συστροφην οι ιουδαιοι ανεθεματισαν εαυτους λεγοντες μητε φαγειν μητε πιειν εως ου αποκτεινωσιν τον παυλον
13 Тих, хто дав клятву, було більше сорока [людей].
ησαν δε πλειους τεσσερακοντα οι ταυτην την συνωμοσιαν ποιησαμενοι
14 Вони пішли до первосвященника та старійшин і сказали: «Ми зв’язали себе клятвою не їсти, поки не вб’ємо Павла.
οιτινες προσελθοντες τοις αρχιερευσιν και τοις πρεσβυτεροις ειπαν αναθεματι ανεθεματισαμεν εαυτους μηδενος γευσασθαι εως ου αποκτεινωμεν τον παυλον
15 Тепер ви та Синедріон скажіть Трибуну привести його до вас, начебто ви бажаєте докладніше розглянути його справу. Ми ж будемо готові й, перш ніж він наблизиться, ми вб’ємо його».
νυν ουν υμεις εμφανισατε τω χιλιαρχω συν τω συνεδριω οπως καταγαγη αυτον εις υμας ως μελλοντας διαγινωσκειν ακριβεστερον τα περι αυτου ημεις δε προ του εγγισαι αυτον ετοιμοι εσμεν του ανελειν αυτον
16 Але про цю змову довідався син Павлової сестри. Він пішов до фортеці та повідомив Павлові.
ακουσας δε ο υιος της αδελφης παυλου την ενεδραν παραγενομενος και εισελθων εις την παρεμβολην απηγγειλεν τω παυλω
17 Тоді Павло покликав одного із сотників та сказав: «Відведи цього юнака до Трибуна, він має йому щось сказати».
προσκαλεσαμενος δε ο παυλος ενα των εκατονταρχων εφη τον νεανιαν τουτον {VAR1: απαγε } {VAR2: απαγαγε } προς τον χιλιαρχον εχει γαρ απαγγειλαι τι αυτω
18 Той відвів його до Трибуна й сказав: ―В’язень Павло покликав мене й просив привести цього юнака до тебе. Він має щось тобі сказати.
ο μεν ουν παραλαβων αυτον ηγαγεν προς τον χιλιαρχον και φησιν ο δεσμιος παυλος προσκαλεσαμενος με ηρωτησεν τουτον τον {VAR1: νεανιαν } {VAR2: νεανισκον } αγαγειν προς σε εχοντα τι λαλησαι σοι
19 Трибун узяв його за руку та, відвівши набік, спитав: ―Що ти маєш мені сказати?
επιλαβομενος δε της χειρος αυτου ο χιλιαρχος και αναχωρησας κατ ιδιαν επυνθανετο τι εστιν ο εχεις απαγγειλαι μοι
20 [Юнак] сказав: ―Юдеї змовилися, що проситимуть тебе завтра привести Павла до Синедріону, нібито бажають більш докладно допитати його.
ειπεν δε οτι οι ιουδαιοι συνεθεντο του ερωτησαι σε οπως αυριον τον παυλον καταγαγης εις το συνεδριον ως {VAR1: μελλων } {VAR2: μελλον } τι ακριβεστερον πυνθανεσθαι περι αυτου
21 Але ти не слухай їх, тому що більше сорока людей підстерігають його. Вони поклялися не їсти й не пити, поки не вб’ють його. І тепер вони готові й чекають від тебе розпорядження.
συ ουν μη πεισθης αυτοις ενεδρευουσιν γαρ αυτον εξ αυτων ανδρες πλειους τεσσερακοντα οιτινες ανεθεματισαν εαυτους μητε φαγειν μητε πιειν εως ου ανελωσιν αυτον και νυν εισιν ετοιμοι προσδεχομενοι την απο σου επαγγελιαν
22 Трибун відпустив юнака, наказавши йому: ―Нікому не говори про те, що сказав мені.
ο μεν ουν χιλιαρχος απελυσεν τον νεανισκον παραγγειλας μηδενι εκλαλησαι οτι ταυτα ενεφανισας προς {VAR1: εμε } {VAR2: με }
23 Потім покликав двох сотників і наказав їм: «Приготуйте двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті стрільців, щоб о третій годині ночі йти до Кесарії.
και προσκαλεσαμενος {VAR1: τινας δυο } {VAR2: δυο [τινας] } των εκατονταρχων ειπεν ετοιμασατε στρατιωτας διακοσιους οπως πορευθωσιν εως καισαρειας και ιππεις εβδομηκοντα και δεξιολαβους διακοσιους απο τριτης ωρας της νυκτος
24 Приведіть коней і для Павла, щоб він був у безпеці доставлений до намісника Фелікса».
κτηνη τε παραστησαι ινα επιβιβασαντες τον παυλον διασωσωσιν προς φηλικα τον ηγεμονα
25 Він написав листа такого змісту:
γραψας επιστολην εχουσαν τον τυπον τουτον
26 «Клавдій Лісій до поважного намісника Фелікса. Вітання!
κλαυδιος λυσιας τω κρατιστω ηγεμονι φηλικι χαιρειν
27 Цього чоловіка схопили юдеї і вже збиралися вбити. Але, довідавшись, що він римський громадянин, я прийшов разом із воїнами й визволив його.
τον ανδρα τουτον συλλημφθεντα υπο των ιουδαιων και μελλοντα αναιρεισθαι υπ αυτων επιστας συν τω στρατευματι εξειλαμην μαθων οτι ρωμαιος εστιν
28 Бажаючи дізнатися причину його обвинувачення, привів його до їхнього Синедріону.
βουλομενος τε επιγνωναι την αιτιαν δι ην ενεκαλουν αυτω {VAR1: [κατηγαγον εις το συνεδριον αυτων] } {VAR2: κατηγαγον εις το συνεδριον αυτων }
29 Я виявив, що обвинувачення пов’язане з їхнім Законом, але немає нічого, що заслуговувало б на смерть або ланцюги.
ον ευρον εγκαλουμενον περι ζητηματων του νομου αυτων μηδεν δε αξιον θανατου η δεσμων εχοντα εγκλημα
30 Коли мені повідомили про змову проти нього, я відразу надіслав його до тебе, наказавши й обвинувачам оскаржити його перед тобою. Будь здоровий!»
μηνυθεισης δε μοι επιβουλης εις τον ανδρα εσεσθαι εξαυτης επεμψα προς σε παραγγειλας και τοις κατηγοροις λεγειν {VAR2: [τα] } προς αυτον επι σου
31 Отже, воїни, згідно з наказом, взяли Павла й вночі привели в Антипатриду.
οι μεν ουν στρατιωται κατα το διατεταγμενον αυτοις αναλαβοντες τον παυλον ηγαγον δια νυκτος εις την αντιπατριδα
32 Наступного дня, залишивши вершників, щоб ішли з ним далі, воїни повернулися до фортеці.
τη δε επαυριον εασαντες τους ιππεις απερχεσθαι συν αυτω υπεστρεψαν εις την παρεμβολην
33 Коли [вершники] прийшли до Кесарії, то, передавши листа наміснику, поставили Павла перед ним.
οιτινες εισελθοντες εις την καισαρειαν και αναδοντες την επιστολην τω ηγεμονι παρεστησαν και τον παυλον αυτω
34 [Намісник], прочитавши листа, спитав [Павла], з якої він провінції. Дізнавшись, що він із Килікії,
αναγνους δε και επερωτησας εκ ποιας επαρχειας εστιν και πυθομενος οτι απο κιλικιας
35 сказав: «Я тебе послухаю, коли прийдуть ті, хто тебе обвинувачує». І наказав стерегти його в преторії Ірода.
διακουσομαι σου εφη οταν και οι κατηγοροι σου παραγενωνται κελευσας εν τω πραιτωριω του ηρωδου φυλασσεσθαι αυτον
