Дії 23
1 Павло подивився уважно на Синедріон та сказав: «Брати, до цього дня я жив перед Богом із добрим сумлінням».
Phawuloosi shiiquwa caddi xeellidi, “Ta ishato, taani hachchi gakkanaw Xoossaa sinthan ta de7o ubban lo77o wozanan de7as” yaagis.
2 Тут первосвященник Ананія наказав тим, хто стояв біля нього, ударити його по вустах.
Kahine halaqay Hananey, Phawuloosa doonan baqqana mela iya matan eqqidayssata kiittis.
3 Тоді Павло промовив до нього: ―Бог тебе вдарить, стіно побілена! Ти сидиш тут, аби судити мене за Законом, але сам, всупереч Закону, наказуєш мене вдарити!
He wode Phawuloosi iyaakko, “La ha booqqinte tiyida goda daaneysso, Xoossay nena baqqana. Neeni ta bolla higgiyatho pirddanaw uttada de7ashe higgey baynna tana baqqana mela kiitay?” yaagis.
4 Ті, що стояли біля нього, сказали: ―Ти ображаєш Божого первосвященника?
Phawuloosa matan eqqidayssati iyaakko, “Ne Xoossaa kahine halaqaa cayay?” yaagidosona.
5 Павло відповів: ―Брати, я не знав, що він первосвященник. Бо написано: «Керівника народу твого не злослов».
Phawuloosi, “Ta ishato, I kahine halaqa gididayssa taani erabiikke; ays giikko Xoossaa qaalan, ‘Ne deriya ayseyssa bolla iita qaala haasayoppa’ geetetti xaafettis” yaagis.
6 Знаючи, що одна частина з них – садукеї, а друга – фарисеї, Павло вигукнув у Синедріоні: ―Брати, я фарисей, син фарисея, і мене судять за надію у воскресіння з мертвих!
Shin Phawuloosi he bessan de7iya asaappe baggati Saduqaaweta, baggati Farisaaweta gideyssa be7idi, “Ta ishato, taani Farisaawenne Farisaawe na7a; ‘Hayqqidayssati hayqoppe denddana’ gada taani ufayssan naagiya gisho entti ta bolla pirddoosona” yaagidi odis.
7 Коли він це сказав, між фарисеями та садукеями виникла незгода, і натовп розділився;
Phawuloosi hessa gida wode Farisaaweta giddoninne Saduqaaweta giddon ooshshi keyin shaakettidosona.
8 бо садукеї кажуть, що немає воскресіння з мертвих, ні ангелів, ні духів. Фарисеї ж визнають усе це.
Ays giikko, Saduqaaweti, “Hayqqida asi denddenna; kiitanchchoyka ayyaanikka baawa” yaagosona. Shin Farisaaweti nam77ayka de7eyssa ammanoosona.
9 Здійнявся великий крик, деякі книжники з фарисейської сторони піднялися й рішуче сказали: «Ми не знаходимо нічого поганого в цій людині! Може, і справді якийсь дух або ангел говорив до нього?»
Gita kachchi keyis; Farisaaweta bagga gidida higge asttamaareti denddi eqqidi, “Ha uraa bolla aybi balakka demmibookko; iyaw ayyaani woykko kiitanchchoy haasayonna aggenna” yaagidi palamidosona.
10 Колотнеча ставала дедалі більшою; і Трибун, боячись, щоб вони не розірвали Павла, наказав воїнам зійти, забрати його з-поміж них і відвести у фортецю.
Ooshshay darin asay Phawuloosa shaqerethonna mela gidi, shaalaqay ba wotaaddareti wodhdhidi entta giddofe iya ellesi kessidi bantta de7iyasuwa efana mela kiittis.
11 Наступної ночі Господь став перед Павлом та промовив: «Будь сміливим! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так будеш свідчити і в Римі».
He qamma Goday Phawuloosa matan eqqidi, “Phawloosaa, neeni taw Yerusalaamen markkattidaysada Roomenkka markkattanaw bessees; minna; aykkoy baawa” yaagis.
12 Коли настав день, деякі юдеї зібрались і заприсягнулися, що не їстимуть і не питимуть, поки не вб’ють Павла.
Wonttetha gallas Ayhudeti, “Phawuloosa wodhonna de7ishe mookko uyokko” gidi caaqqidosona.
13 Тих, хто дав клятву, було більше сорока [людей].
Phawuloosa bolla hessa maqettida asati oytamappe daroosona.
14 Вони пішли до первосвященника та старійшин і сказали: «Ми зв’язали себе клятвою не їсти, поки не вб’ємо Павла.
Entti kahine halaqatakkonne deriya cimatakko bidi, “Nuuni Phawuloosa wodhonna de7ishe kathi giyabaa mookko gidi caaqettida.
15 Тепер ви та Синедріон скажіть Трибуну привести його до вас, начебто ви бажаєте докладніше розглянути його справу. Ми ж будемо готові й, перш ніж він наблизиться, ми вб’ємо його».
Hiza, hinttenne shanggoy iyabaa geeshshidi pilggiyabay de7iya daanisidi, Phawuloosa hintteko ehana mela shaalaqaa oychchite. Nuuni I ha shiiquwa gakkanaappe sinthe iya wodhanaw giigidi uttida” yaagidosona.
16 Але про цю змову довідався син Павлової сестри. Він пішов до фортеці та повідомив Павлові.
Shin Phawuloosa michche na7ay he maqquwa si7ida wode, bidi wotaaddareti de7iyasuwa gelidi, Phawuloosas odis.
17 Тоді Павло покликав одного із сотників та сказав: «Відведи цього юнака до Трибуна, він має йому щось сказати».
Phawuloosi mato halaqatappe issuwa xeegidi, “Ha na7ay shaalaqas odiyabay de7iya gisho iya shalaqaakko efa” yaagis.
18 Той відвів його до Трибуна й сказав: ―В’язень Павло покликав мене й просив привести цього юнака до тебе. Він має щось тобі сказати.
Mato halaqay na7aa shaalaqaakko efidi, “Qasho keethan de7iya Phawuloosi tana baakko xeegidi, ha na7ay new odiyabay de7iya gisho, iya neekko ehana mela tana woossis” yaagis.
19 Трибун узяв його за руку та, відвівши набік, спитав: ―Що ти маєш мені сказати?
Shaalaqay na7aa kushiya oykkidi, dumma kare kessidi, “Neeni taw odanabay aybe?” yaagidi oychchis.
20 [Юнак] сказав: ―Юдеї змовилися, що проситимуть тебе завтра привести Павла до Синедріону, нібито бажають більш докладно допитати його.
Na7ay shaalaqaakko, “Ayhudeti Phawuloosabaa kaseppe minthi pilgganaw koyidabaa daanisidi neeni wontto iya shiiquwa ehana mela nena woossanaw zoretaa qachchidosona.
21 Але ти не слухай їх, тому що більше сорока людей підстерігають його. Вони поклялися не їсти й не пити, поки не вб’ють його. І тепер вони готові й чекають від тебе розпорядження.
Shin neeni entti giyabaa si7oppa. Ays giikko, oytamappe dariya asati Phawuloosa wodhonna de7ishe ‘Kathi mookko, haathe uyokko’ gidi caaqettidi, qosettidi iya naagoosona. Ha77i ne giyabaa xalaala si7anaw naagoosona” yaagis.
22 Трибун відпустив юнака, наказавши йому: ―Нікому не говори про те, що сказав мені.
Shaalaqay zaaridi, “Ha oda ne taw odidayssa hara oodeskka odoppa” yaagidi kiittidi na7aa guye yeddis.
23 Потім покликав двох сотників і наказав їм: «Приготуйте двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті стрільців, щоб о третій годині ночі йти до Кесарії.
Shaalaqay mato halaqatappe nam77ata xeegidi, “Qammafe heedzu saaten Qisaariya baanaw, nam77u xeetu wotaaddareta, laappun tammu para asatanne nam77u xeetu tooranchchota giigisite.
24 Приведіть коней і для Павла, щоб він був у безпеці доставлений до намісника Фелікса».
Deriya aysiya Filkkisakko Phawuloosa saro gathanaw toga mehe giigisite” yaagidi entta kiittis.
25 Він написав листа такого змісту:
Shaalaqay Filkisas hessada giya dabddaabbiya xaafis:
26 «Клавдій Лісій до поважного намісника Фелікса. Вітання!
“Qalawudiyoosa Luusiyosappe deriya aysiya bonchcho Filkkisas, saroy new gido.
27 Цього чоловіка схопили юдеї і вже збиралися вбити. Але, довідавшись, що він римський громадянин, я прийшов разом із воїнами й визволив його.
Ayhudeti ha uraa oykkidi wodhana hanishin, I Roome biitta asi gidoyssa erada wotaaddaretara gakkada iya ashshas.
28 Бажаючи дізнатися причину його обвинувачення, привів його до їхнього Синедріону.
Entti iya ays mootiyakko eranaw koyada entta shiiquwan iya shiishas.
29 Я виявив, що обвинувачення пов’язане з їхнім Законом, але немає нічого, що заслуговувало б на смерть або ланцюги.
Entti bantta higgiyas iya mootidayssafe attin iya wodhisiyabaa woykko qashisiyabaa gidonnayssa ta demmas.
30 Коли мені повідомили про змову проти нього, я відразу надіслав його до тебе, наказавши й обвинувачам оскаржити його перед тобою. Будь здоровий!»
Entti ha uraa bolla maqettida zigirssay tana gakkin, taani ellesada iya neekko yeddas. Iya mooteyssati ne sinthan bidi mootana mela kiittas” yaagis.
31 Отже, воїни, згідно з наказом, взяли Павла й вночі привели в Антипатриду.
Hessa gisho, wotaaddareti kiitettidayssada Phawuloosa ekkidi, qamma Antiphaxirisa gathidosona.
32 Наступного дня, залишивши вершників, щоб ішли з ним далі, воїни повернулися до фортеці.
Wonttetha gallas para asati iyara baana mela oothidi toho asati guye simmidosona.
33 Коли [вершники] прийшли до Кесарії, то, передавши листа наміснику, поставили Павла перед ним.
Togay Qisaariya gakkidi dabddaabbiya deriya ayseyssas immidi, Phawuloosa iya sinthe aathidosona.
34 [Намісник], прочитавши листа, спитав [Павла], з якої він провінції. Дізнавшись, що він із Килікії,
Deriya ayseyssi dabddaabbiya nabbabidaappe guye, “Phawuloosa, ne aw awuraajja asee?” gidi iya oychchis. I Kilqiya asi gidoyssa erida wode,
35 сказав: «Я тебе послухаю, коли прийдуть ті, хто тебе обвинувачує». І наказав стерегти його в преторії Ірода.
“Taani nebaa nena mooteyssati yaa wode si7ana” yaagis. Wotaaddareti Phawuloosa Heroodisa keethan naagana mela kiittis.
